У Львові у День пам’яті і примирення громадськість, місцева влада, а також представники Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи «Україна» і операції UNIFIER, тренувальної місії Литви зібрались на місці колишнього концентраційного табору «Шталаг-328». Тут відбулась молитва за жертв Другої світової війни, національно-визвольної боротьби та російсько-української війни на Донбасі. До символічного хреста поклали квіти і запалили лампадки.
«Прийшов віддати шану всім тим, хто боронив державу. Я сам – військовий, але вже у відставці. Якщо потрібно боронити країну, то будемо це робити. Низький уклін тим, хто боронив нашу країну», – каже Олексій Богатирьов, учасник бойових дій на Донбасі, який пересувається у візку.
Ще одна учасниця акції, львів’янка Віра каже: «День пам’яті – головне, а дати, 8 чи 9, вирішують історичні обставини. Ці всі роки війни це все скорбота. А репресії, які були у Львові, коли у червні 1941 року «совєти» всю інтелігенцію знищили. Мої батьки казали, що вийти на вулицю не можна було, страшна спека була, такий трупний стояв запах у місті. Потім продовжилось нищення українців. Поминати всіх загиблих – це обов’язок».
У Львові 8 травня вже кілька років поспіль люди приходять на місце колишнього концтабору «Шталаг-328». Ці оборонні споруди збудовані у ХІХ столітті у часи Австро-Угорщини. Німецька влада створила тут «Шталаг-328» у липні 1941 року.
У 1943 році у львівський концтабір привезли багатьох військовополонених французів, італійців, бельгійців. Полонених «сортували» за національними ознаками, станом здоров’я. У «вежу смерті» (нині у ній розташований готель), потрапляли вищі військові чини та євреї, звідки вони вже не повертались. Загалом у концтаборі «Шталаг-328» утримували понад 280 тисяч військовополонених у період німецької окупації з 1941 до 1944 років. Половина на цьому місці померла від катувань, поганих умов, чуми, тифу.
В Україні 8 травня відзначають День пам’яті та примирення. 9 травня святкуватимуть День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
