Конституційний суд України наполягає на легітимності свого рішення скасувати покарання за недостовірне декларування й необхідності виконувати його після критичного висновку Венеційської комісії.
«Конституційний суд України констатує, що, відповідно до висновку Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) і Генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи, рішення Конституційного суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним і таким, що підлягає виконанню… з урахуванням висновку Венеційської комісії і Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи», – заявили в суді.
«Разом із тим, висновок містить низку критичних зауважень до вказаного рішення, зокрема, щодо аргументації в мотивувальній частині, порядку вирішення конфлікту інтересів по заявлених відводах суддів, можливих наслідків щодо прийнятого законодавства по боротьбі з корупцією та інших питань. Усі вони вивчаються суддями Конституційного суду України для врахування при подальшому напрацюванні рішень», – додали в КСУ.
Попереднього дня, 10 грудня, Венеційська комісія і Генеральний директорат із прав людини і верховенства права, що є органами Ради Європи, оприлюднили терміновий спільний висновок із приводу рішення КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу України від 27 жовтня.
У висновку мовиться, що Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду в нагляді за Основним законом і виконувати його рішення, беручи до уваги його аргументи і заповнювати законодавчі й регуляторні прогалини, які визначив КСУ, в розумні терміни.
При цьому в висновку також наголошено, що Конституційний суд, у свою чергу, «повинен ухвалювати рішення виключно в межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції» і не повинен «узурпувати роль законодавчого органу».
«Хоча формально конституційні суди мають повноваження оголошувати неконституційними положення кримінального кодексу, ці повноваження мають здійснюватися з належним урахуванням ролі парламенту в системі стримувань і противаг», – наголошено у висновку.
У документі нагадано, що, за Конституцією України, кримінальна відповідальність може бути встановлена і скасована тільки законом. «У випадку, який розглядається, КСУ не послався ні на які докази і не подав ніякої конкретної аргументації, яка виправдовувала б його огульне твердження, що подання неправдивої декларації «не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі», – мовиться в висновку.
Крім того, в документі вказано, що рішення КСУ від 27 жовтня, «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».
«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які подають завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.
Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо тоді ж, 10 грудня, назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль. «Система фінансових декларацій для державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена», – написав Букіккіо в твітері 10 листопада.
Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісію з проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Перед тим голова держави мав розмову з головою Венеційської комісії Джанні Букіккіо щодо шляхів розв’язання кризи, яка виникла через рішення КСУ.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.
Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
