4 грудня Верховна Рада ухвалила компромісний законопроєкт про покарання за неправдиве декларування. Максимальне покарання, яке цей документ передбачає за недостовірне декларування чи неподання декларації, – обмеження волі.
Документ підтримали 289 парламентарів, проти – жодного. Четверо парламентарів утрималися.
Однак, якщо народні депутати називають це перемогою, то антикорупційні експерти та НАЗК вважають такий закон «корупційною змовою депутатів проти країни» через те, що він не передбачає ув'язнення для порушників е-декларування (як це було раніше).
Чому так? І чи посилюватиме Рада у майбутньому кримінальну відповідальність за недостовірне декларування? Про це дізнавалося Радіо Свобода.
Федір Веніславський («Слуга народу»)
Обмеження відповідальності – це той компроміс, який підтримали усі депутатські групи та фракції. За позбавлення волі (на чому наполягав президент) достатньої кількості голосів серед народних депутатів не було.
У будь-якому випадку, яким би не було покарання (чи це – штраф, чи це – громадські роботи, чи це – обмеження волі), це – вже злочин. А якщо особа, яка перебуває на державній службі, на службі в органах місцевого самоврядування вчинила злочин, то це є стовідсотковою підставою для того, щоб вона більш не перебувала на державній службі. Тому корупціонер перестане мати доступ до тих ресурсів, які дозволяють йому будувати корупційні схеми і незаконно збагачуватися. Тому це – найважливіше.
Я думаю, що після скандального рішення 27 жовтня Конституційний суд України навряд чи скаже вже, що обмеження волі є неспівмірним покаранням для таких протиправних дій.
Але я абсолютно погоджуюсь із критиками цього законопроєкту, який вже ухвалила Верховна Рада України: я прихильник більш жорсткої відповідальності. Я вважаю, що має бути позбавлення волі і ми над цим будемо працювати.
Не виключено, що найближчим часом буде подано законопроєкт, який буде передбачати більш жорстке покарання, а саме позбавлення волі за брехню в деклараціях (оскільки така відповідальність є в багатьох європейських країнах).
Ірина Геращенко («Європейська солідарність»)
Ми подали наші законопроєкти, які в повній мірі відновлювали кримінальну відповідальність, але їх навіть не поставили в порядок денний. Тому як компромісний варіант – ми і працювали в робочій групі, і голосували за законопроєкт робочої групи.
Якщо цей закон буде працювати і у нас буде політична воля, то, наприклад, Зеленський мав би відпрацювати на громадських роботах 120 годин за недекларування вілли своєї, чи за те, що забув 5 мільйонів гривень в декларацію внести. Ну це ж теж непогано, правда, для початку?
Законопроєкт, який ухвалила Рада, стосується тільки 366 статті. Тепер кримінальна відповідальність настає з 500 неоподаткованих мінімумів (ідеться про штрафи, про роботи громадські, про заборону обіймати певні посади в державних органах виконавчої влади, про заборону балотуватися), а уже обмеження волі настає з 4000 неоподаткованих мінімумів.
Дуже важливо, щоби ми ще в повному обсязі відновили повноваження НАЗК. Зараз наша команда працює над цим.
Валентин Наливайченко («Батьківщина»)
37 днів не було електронного декларування, 37 днів не було жодної відповідальності за це. І навіщо влада це робила тепер всім все зрозуміло: затягнули в парламентські процедури свідомо тільки з однією метою – дати час корупціонерам вийти з Вищого антикорупційного суду, де були їхні справи і докази щодо них.
Те, що відновили зараз, нормально, це – перший крок. Але далі треба вносити зміни в законодавство і, безумовно, повертати кримінальну відповідальність. Я вважаю, що в цьому пакеті має бути скасування застави для топ-корупціонерів, посилення кримінальної відповідальності за збагачення у владі та посилення можливостей Антикорупційного суду. Ми якраз серед тих, хто робить і говорить про це.
Законопроєкт «Батьківщини» вже давно зареєстрований (боїться влада за нього голосувати): про скасування застави для топ-корупціонерів. Серед «слуг народу» є депутат, за якого внесли заставу майже у 3,5 мільйона гривень. Звідки їх взяли? І навіщо така застава має зберігатися для топ-корупціонерів? Скасувати треба її, щоб якщо вже потрапляє справа до суду, щоб його не випускали і він не ходив по залу і не голосував за боротьбу з корупцією (це ж очевидно, що нонсенс!)
Андрій Осадчук («Голос»)
«Голос» із самого початку заявляв, що ми наполягаємо на ув'язненні. Наша риторика не змінилася, бо ми вважаємо, що топ-корупціонери мають іти до в'язниці.
На жаль, є певні обставини, які змушують нас проявляти мудрість і далекоглядність. Нашим головним завданням (і парламенту, і «Голосу») було впевнитись у тому, що ми можемо взагалі відновити кримінальну відповідальність цього року. Якби цього не сталось, була б повна катастрофа для антикорупційної інфраструктури і (головне) для зобов'язань України перед Європейським союзом.
Не менш критично важливим є те, щоб ця стаття встояла в Конституційному суді. І для того, аби зменшити ризик визнання його неконституційним, нам довелося змінити опис злочину, щоб це був інший злочин. Якраз поріг (після якого настає покарання за недостовірне декларування – ред.) і є новою, відмінною рисою нового злочину в порівнянні із старим злочином, який був у статті 366-1, скасованої Конституційним судом.
Проголосувавши, ми дали в руки НАЗК, НАБУ і Нацполіції дієвий інструмент. Як вони зможуть його використовувати, ми дізнаємось за пів року-рік, але ми переконані, що у них є всі можливості для притягнення корупціонерів до відповідальності. У них (всі мають розуміти) зберігаються всі можливості корупціонерів ув'язнювати, бо є інші статті Кримінального кодексу – наприклад, за незаконне збагачення (це є взагалі основна стаття, за якою треба саджати корупціонерів, і ця стаття залишається чинною, там все нормально (будь ласка – саджайте в тюрму). Тому зараз ми просто очікуємо ефективної роботи від правоохоронної системи і антикорупційних органів.
Ми будемо продовжувати вимагати пониження порогу притягнення до кримінальної відповідальності топ-корупціонерів. І так само ми будемо продовжувати вимагати все-таки ув'язнення як найвищого рівня покарання для них.
Тим часом у НАЗК закликають президента Зеленського ветувати законопроєкт про відновлення покарання за недостовірне декларування через те, що ухвалений Верховною Радою документ не передбачає позбавлення волі для осіб, які умисно не подають е-декларацію або умисно не зазначають у ній достовірні відомості.
«Переведення» зазначених діянь з категорії злочинів до категорії кримінальних проступків надає можливість, сплативши штраф, не подати декларацію та приховати набуте в корупційний спосіб майно», – вважає голова НАЗК Олександр Новіков.
У «Центрі протидії корупції» також невдоволені ухваленим Радою законом та називають його «корупційною змовою депутатів проти країни».
«Щоб покарати чиновника хоча б обмеженням волі посадовець має помилитися аж на 9 мільйонів. За це йому навіть не загрожує позбавлення волі в тюрмі, а обмеження в гуртожитку (з можливістю його залишати). Елітна трикімнатна квартира в центрі Києва обійдеться максимум у 8 мільйонів. Збрехавши про таку нерухомість – депутат чи посадовець теж просто заплатить штраф чи відбудеться громадськими роботам», – зазначає голова правління ЦПК Віталій Шабунін.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
Національне агентство з питань запобігання корупції тоді заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення Конституційного суду агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Увечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Про те, що текст рішення Конституційного суду Офіс президента України отримав ще до офіційного оприлюднення на сайті суду, представник Зеленського у КСУ Федір Веніславський заявив в інтерв'ю Радіо Свобода 10 листопада.
Після широкого резонансу, який викликала ця заява, КСУ зажадав від Веніславського пояснень про те, «яким чином та хто в порушення вимог чинного законодавства передав Офісу президента текст рішення Конституційного суду України ще до його офіційного оприлюднення на офіційному вебсайті суду».
Однак Веніславський у коментарі Радіо Свобода заявив, що не реагував і не реагуватиме на цю вимогу та назвав її «правовим нігілізмом».
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
