Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch виступила із заявою про ситуацію в Нагірному Карабасі після того, як Азербайджан відновив контроль над своєю територією.
«Після воєнної операції, проведеної Азербайджаном для відновлення контролю над регіоном, тисячі мирних жителів Нагірного Карабаху мають серйозні гуманітарні потреби», – заявили в Human Rights Watch.
У заяві йдеться, що обмеження пішохідного та автомобільного руху в Азербайджані впродовж понад девʼяти місяців призвели до браку харчів, медикаментів, засобів гігієни та інших необхідних товарів.
HRW закликає уряд Азербайджану надати вірменському населенню Нагірного Карабаху доступ до гуманітарних потреб, а вірменському населенню – можливість виїжджати та приїжджати до Вірменії.
Офіційні особи Азербайджану не погоджуються з думкою про напружену гуманітарну ситуацію в Карабаському регіоні. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій Азербайджану 22 вересня повідомило, що близько 40 тонн гуманітарної допомоги було відправлено до міста Ханкенді (азербайджанська назва столиці Нагірного Карабаху, вірменська назва – Степанакерт) для забезпечення харчових і гігієнічних потреб цивільного населення.
За даними правозахисних організацій, після того, як 19 вересня Азербайджан оголосив антитерористичну операцію в Нагірному Карабасі, тисячі мирних жителів залишили свої домівки та вирушили до столиці регіону.
У заяві, поширеній Міноборони Росії, на військовій базі, де перебувають російські миротворці, залишаються 826 цивільних.
19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечував.
Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. Обидві сторони заявили про жертви в ході операції.
20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» і «відновила свій суверенітет».
21 вересня відбулася перша сесія «реінтеграційних» переговорів між представниками Азербайджану і керівництвом сепаратистського регіону Нагірного Карабаху в місті Євлах на заході Азербайджану завершилася без будь-яких ознак прориву. Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі.
Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.
Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.
За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.
Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.
Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.
