Держсекретар США Ентоні Блінкен на переговорах із лідерами Вірменії та Азербайджану висловив глибоке занепокоєння «діями минулого тижня, зокрема військовими діями Азербайджану». Про це, як повідомляє вірменська служба Радіо Свобода, заявив сам Блінкен на пресконференції в Нью-Йорку, додавши, що застосування сили неприйнятне.
«Дії, які ми спостерігали цього тижня, просто суперечать зусиллям щодо досягнення справедливого та міцного миру, над яким ми працюємо, миру, який принесе величезну користь обом країнам регіону та позитивні зміни після 30 років конфлікту», – зазначив він.
Держсекретар США також висловив стурбованість щодо гуманітарного становища населення Нагірного Карабаху. «Необхідність того, щоб гуманітарні організації мали безперешкодний доступ до населення з гуманітарними потребами, також є одним із пріоритетів нашого уявлення, тому ми перебуваємо в тісному контакті з усіма сторонами», – наголосив Блінкен.
На запитання, чи підтримують США право Азербайджану на відновлення своєї територіальної цілісності, Блінкен відповів так: «Щодо суверенітету, територіальної цілісності та незалежності, ми захищаємо ці принципи у випадку з усіма зацікавленими сторонами».
19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечував.
Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. Обидві сторони заявили про жертви в ході операції.
20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» і «відновила свій суверенітет».
21 вересня відбулася перша сесія «реінтеграційних» переговорів між представниками Азербайджану і керівництвом сепаратистського регіону Нагірного Карабаху в місті Євлах на заході Азербайджану завершилася без будь-яких ознак прориву. Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі.
Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.
Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.
За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.
Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.
Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.
