Російський Південний окружний військовий суд продовжив арешт фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейтвелі Сейтабдієву, Акіму Бекірову, Рустему Сейтхалілову, Асану Янікову та Ескендеру Сулейманову до 15 грудня 2021 року. Про це повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність».
З пропозицією про продовження арешту на початку засідання виступив російський прокурор Сергій Айдинов – на думку обвинувача, підсудні можуть «чинити тиск на свідків, спробувати втекти від суду», а стан здоров’я дозволяє їм перебувати в СІЗО.
Фігурант цієї справи Асан Яніков звернувся до суддів, назвавши аргументи прокурора необґрунтованими і апелював до ситуації з Серветом Газієвим, який також фігурує у «справі Хізб ут-Тахрір»
«Одні і ті ж порожні слова про стан здоров’я, про «намір сховатися ». У мого брата (Сервета Газієва – ред.), якого судять в інший п’ятірці, паралізована половина тіла. Яким, на вашу думку, має бути стан у людини, щоб його не можна було утримувати в СІЗО? Напевно, труп, який можна утримувати тільки в морзі», – сказав Яніков.
Незважаючи на заперечення захисту і підсудних, колегія суддів продовжила арешт всім п’ятьом фігурантам справи до 15 грудня.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників «Кримської солідарності». Загалом було затримано 24 людини, у тому числі громадянські журналісти Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Ремзі Бекіров. Пізніше підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками у березні 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.