У Росії апеляційний суд розглянув клопотання захисту про розгляд запобіжного заходу фігурантам третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Осману Сейтумерову, Сейтумеру Сейтумерову та Рустему Сейтмеметову і залишив у силі продовження утримання підсудних під вартою до 22 жовтня 2021 року. Про це повідомили в громадському об’єднанні «Кримська солідарність».
Захист вказав на численні порушення міжнародного права, зокрема, європейської конвенції з прав людини під час розгляду апеляційної скарги.
На суд викликали свідків захисту, які виключно позитивно охарактеризували обвинувачених. Адвокат Ліля Гемеджі звернула увагу, що свідки з боку звинувачення «пара засекречених невідомих осіб», а з боку захисту було заявлено 27 осіб, які особисто знають підсудних і готові говорити відкрито.
У липні суд у Росії продовжив арешт фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
11 березня 2020 року в будинках кримських татар в окупованому Росією Криму розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, були затримані: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров (історик – ред.), Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ.
Всім затриманим інкримінують статтю 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації).
Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї і Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» в зв’язку з обшуками 11 березня.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
