Доступність посилання

ТОП новини

«Лише вступ до НАТО – конкретне вирішення»: польські політики про шляхи припинення війни в Україні


Президент України Володимир Зеленський і Генсек НАТО Марк Рютте у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Бельгія, 17 жовтня 2024 року
Президент України Володимир Зеленський і Генсек НАТО Марк Рютте у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Бельгія, 17 жовтня 2024 року

Слова Володимира Зеленського про можливе замороження війни у разі запрошення України до НАТО викликали жваві дискусії у Польщі. Це обговорювали в новинах і політичних ток-шоу з експертами. У Польщі добре розуміють, що їхня безпека залежить від безпеки України.

29 листопада 2024 року президент України в інтерв'ю Sky News сказав: «Якщо ми хочемо зупинити гарячу фазу війни, нам потрібно взяти під парасольку НАТО підконтрольну нам територію України». Радіо Свобода запитало думку польських політиків щодо йморіності такого розвитку подій та про перспективу подальшої підтримки України.

Спільна безпека

Вони віддають життя, щоб я міг безпечно почуватися європейцем
Міхал Камінський

Віцемаршалок Сенату і ексдепутат Європарламенту кількох скликань Міхал Камінський неодноразово відвідував Україну. Він був в Бучі та Ірпені після деокупації, тож на запитання про Україну реагує доволі емоційно.

«Я бачив людей без рук і без ніг, котрі гинуть та віддають життя за те, щоб я міг безпечно почуватися європейцем. Я би дуже хотів, щоб всі поляки теж так емоційно це сприймали, бо це наша спільна безпека», – каже Камінський.

Політик вважає, що Україні потрібні не просто гарантії безпеки, а надійний захист, бо все інше може бути неефективним.

Міхал Камінський, віцемаршалок Сенату Польщі
Міхал Камінський, віцемаршалок Сенату Польщі

«Проблема полягає в тому, що важко собі уявити гарантії безпеки для України, які б могли функціонувати в умовах російського режиму Путіна. Треба запитати себе, що таке гарантії безпеки для України при Путіні, котрий порушує всі домовленості. Мені дуже важко собі уявити, яку ми як Захід можемо дати іншу гарантію безпеки, ніж та, яка сьогодні є. Лише вступ до НАТО – конкретне вирішення, бо це є трактат, що зобов'язує до взаємної оборони», – наголосив у коментарі Радіо Свобода Міхал Камінський.

Все вирішує фронт
Міхал Камінський

Водночас, політик зазначає, що сьогоднішня ситуація на фронті – не є найкращим моментом для мирних переговорів: «На жаль, я вважаю, що в тій ситуації, в якій ми є – все вирішує фронт. Так це буває в політиці під час війни. Якщо політика переходить у фазу війни, то те, що є реальним, вирішує фронт. Те, що є реальним на фронті може бути відображене в політиці. Сьогодні ситуація на фронті погана і це має свої наслідки. Одні висуваєш вимоги, коли твої війська наступають, а противник тікає, а зовсім інші маєш переговорні позиції, коли ти тікаєш, а противник тебе переслідує».

Військовослужбовець 24-ї механізованої бригади ЗСУ веде вогонь із самохідної гаубиці 2с5 «Гіацинт-с» по російських військах поблизу міста Часів Яр Донецької області. 19 жовтня 2024
Військовослужбовець 24-ї механізованої бригади ЗСУ веде вогонь із самохідної гаубиці 2с5 «Гіацинт-с» по російських військах поблизу міста Часів Яр Донецької області. 19 жовтня 2024

Віцемаршалок Сенату вважає малоймовірним, що Америка припинить допомагати Україні, втім якщо так станеться, то Європа повинна, в силу своїх можливостей, продовжити підтримку, хоч потенціал і можливості США та Європи Камінський називає неспівмірними.

«Це європейсько-російський фронт»

Припинення вогню має обов'язково супроводжуватися гарантіями безпеки для України, а найміцнішою гарантією є прийняття до НАТО і розповсюдження цього захисту на підконтрольній Україні території, переконаний ексдепутат Сейму чотирьох скликань, політик та економіст Марцін Свєнціцький.

Залишається лише цю декларацію виконати
Марцін Свєнціцький

«Так колись було з німцями. ФРН (Федеративна Республіка Німеччина) прийняли до НАТО попри те, що вона не визнавала НДР (Німецька Демократична Республіка) і тих територій, які Польща отримала після Другої світової війни. Тобто ФРН взяли до НАТО в межах її кордонів. Була вже декларація, що Україна повинни стати членом Північноатлантичного альянсу. Залишається лише цю декларацію виконати і реалізувати», – зазначає політик.

Марцін Свєнціцький, польський політик, економіст. Варшава, 2 грудня 2024
Марцін Свєнціцький, польський політик, економіст. Варшава, 2 грудня 2024

Парасолька НАТО, вважає Марцін Свєнціцький, буде ключовою у питаннях відбудови, адже, на його думку, бізнес і капітал не прийде в Україну, доки там не буде гарантій безпеки. Що правда, отримати їх, вважає політик, буде не просто: «Всі країни мусять погодитися. Мусять погодитися Туреччина, Угорщина, Словаччина, інші країни, які скептичні, а також США. Найважливіше переконати Америку. Якщо Європа спільно виступить, натисне на США і переконає Дональда Трампа, що варто це зробити, то якась надія є, що так буде. Це було б найкраще вирішення цього конфлікту».

На думку політика, в Європі є бажання надалі допомагати Україні і це потрібно робити, не оглядаючись на Америку та навіть беручи до уваги обмежені можливості Європи.

Український фронт – це так само європейський фронт
Марцін Свєнціцький

«Європа, як виявилося, має мало зброї і погано підготовлена, але треба пам’ятати, що зараз український фронт – це так само європейський фронт. Не варто тримати амуніцію, танки, ракети далекої і середньої дії на складах. Якщо зброя є, то її треба надавати Україні. І такі можливості існують і в Польщі, і в Німеччині, тому треба переконувати політиків, щоб вони надавали таку допомогу максимально», – вважає політик.

На думку Марціна Свєнціцького, переконувати у цьому треба не тільки політиків, а й військових і суспільство: «Польща передала багато зброї, є лідером якщо мова йде про танки і літаки, але мені здається, що і Польща може надати цього більше. Пам'ятаю, як Ярослав Качинський (лідер партії «Право і Справедливість» – ред.) коли був при владі, казав, що йому доводилося переконувати польських генералів в необхідності надавати зброю Україні. З цього видно, що є якийсь спротив у військовому середовищі, що вони воліють залишити зброю для себе. Тому треба пояснювати, публічно говорити про те, що це не є українсько-російський, а це європейсько-російський фронт. Тому зброю, яку ми маємо зараз, треба надавати Україні».

Українські військові несуть снаряди, щоб відповісти росіянам на лінії фронту поблизу міста Бахмут. Донеччина, 25 березня 2024
Українські військові несуть снаряди, щоб відповісти росіянам на лінії фронту поблизу міста Бахмут. Донеччина, 25 березня 2024

Щоб «тягар війни» для Європи був менш відчутним, вважає політик, треба арештувати заморожені російські активи і передати їх Україні для поповнення військових складів. «Мова про майже 300 мільярдів євро. Вони головно містяться в Європі, тільки трохи в США. Арешт цих грошей і передача їх Україні дозволить купувати більше зброї. Тоді ніхто не буде нарікати, що віддаємо свою, бо це буде хороший бізнес для виробників».

Надія на Трампа

Спостерігаючи за діями та заявами українського президента, депутат Сейму Пйотр Кандиба каже, що у Зеленського є краще бачення ситуації, і те, що він пропонує, має сенс.

Це великий шанс для України і для Польщі теж
Пйотр Кандиба

«Саме перебування в НАТО – це є безпека. Зрозуміло, що Росія може сказати «ні» і сказати: «Будемо далі воювати». Будуть далі погрожувати ядерним ударом і так далі. Такі погрози вже лунають. Як було це колись з Польщею. Польща вступила до НАТО, до ЄС, і я вважаю, що це великий шанс для України і для Польщі теж», – каже політик.

Пйотр Кандиба, депутат Сейму Польщі. Варшава, 2 грудня 2024
Пйотр Кандиба, депутат Сейму Польщі. Варшава, 2 грудня 2024

Щоправда, Пйотр Кандиба додає – все вирішуватиметься в Білому домі: «Все буде залежати від Америки. Нагадаю, що раніше, коли Трамп був президентом, він навіть говорив про вихід США з НАТО. Він вимагав від країн-членів, щоб давали більше грошей. Отже, тут є багато непередбачуваності».

Ми «проспали» багато років, кожен думав, що мир буде вічно
Пйотр Кандиба

У питаннях подальшої допомоги Україні політик покладає надії і на США, і на Європу. «З польського боку ця рішучість і бажання підтримувати Україну будуть завжди, бо без вільної України, не буде вільної Польщі. Натомість, що зробить Трамп – цього ми не знаємо. Ми розраховуємо на те, що США все ж не залишать Україну, Польщу і цю частину Європи. Чи Європа в змозі допомогти боронитися Україні? Ми не можемо рівнятися з Америкою, ми «проспали» багато років, кожен думав, що мир буде вічно, але, на жаль, так не є», – переконаний Кандиба.

Дональд Трамп стане повноправним господарем Білого дому 20 січня 2025 року. Тоді відбудеться зміна адміністрації і передача влади.

  • Зображення 16x9

    Наталка Волосацька

    Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. В професії – понад 20 років. До команди Радіо Свобода приєдналася у 2023 році. До того тривалий час працювала спеціальною кореспонденткою загальноукраїнського телеканалу у Львові і Варшаві.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG