На Різдво за юліансьм календарем до України повернулись чотири моряки, які відсиділи п’ять років у лівійській в’язниці. Успіхом української дипломатії називають те, що їх взагалі випустили з країни. Самі моряки кажуть, що до останнього не могли повірити в повернення. Взимку 2016 року танкер, де вони працювали, заарештували за контрабанду пального з Лівії в порушення санкцій ООН. Хоча, згідно з морським законодавством, за вантаж відповідає капітан, правоохоронці майже завжди притягають до відповідальності весь екіпаж – змушують платити штрафи або сидіти у в’язниці.
Через п’ять років після арешту до України повернулись моряки Євген Морарь, Володимир Тостоган, Павло Чайка і Олег Войнеровський. До лютого 2016 року вони працювали на танкері Captain Hayam. Майже п’ять років тому судно затримала берегова охорона Лівії за підозрою в контрабанді пального. Спочатку екіпаж просто тримали на заарештованому судні, але вже в березні заарештували і моряків – усім висунули обвинувачення в контрабанді. Слідство тривало до грудня 2017 року після чого моряків засудили на п’ять років тюрми та штрафи, які оплатили представники судновласника.
Серед засуджених були ті, хто, за морським законодавством, не має нести відповідальності за вантаж говорить Радіо Свобода координатор благодійної організації допомоги морякам «Ассоль» Андрій Шевченко.
Наприклад, Морарь працював матросом, Тостоган і Чайка – мотористами, Войнаровський – старший помічник. Капітаном судна був громадянин Туреччини, якого відпустили значно раніше українців. Разом із українцями на танкері працювали двоє громадян Азербайджану – їх також відпустили тільки в січні 2021 року.
«Так відбувається, що по таких справах до кримінальної відповідальності притягують не тільки капітана чи відповідального за вантаж, але весь екіпаж. Із нещодавніх випадків, якими також займається «Ассоль», можу пригадати танкер Tecne. Його заарештували в 2017 році і наприкінці минулого року були винесені вироки всім членам екіпажу – комусь тільки штрафи, когось відправили у в’язницю. В екіпажі є двоє українців, Олександр Назаренко і Олександр Кошерний, стосовно яких зараз тривають переговори», – розповів Шевченко.
Він зазначив, що впродовж усіх п’яти років моряків та членів їхніх родин підтримував представник турецького судновласника Captain Hayam Амурат Карера. Він також оплатив квитки для моряків та влаштував їхнє перебування в Стамбулі.
«Ассоль» займалась звільненням моряків з танкеру останні півтора роки, також вони допомагали родинам українських членів екіпажу танкеру «Рута», які також перебували в лівійській в’язниці. В червні 2020 року після трьох років полону 14 моряків повернули додому. Із ними мали летіти і чотири моряки з Captain Hayam, але в останній момент ця планована схема зірвалась.
Моряків відпустили на Різдво
Тільки ввечері 6 січня 2021 року моряків з Captain Hayam відправили літаком зі столиці Лівії Триполі до Стамбулу – в українську дипломатичну місію в Туреччині, а 8 січня вони прибули в Україну, до Борисполя.
Величезне дякую всім і слава Україні!Володимир Тостоган
«Інформація про наше звільнення прийшла в ніч на Різдво, тому хочу привітати усіх з Різдвом Христовим. Величезне дякую всім і слава Україні!» – заявив Володимир Тостоган після виходу з літака.
Із Києва моряки поїхали додому на південь – двоє в Одесу, один – в Херсон, а один – у Білгород-Дністровський (Одеська область).
«Я дуже хочу подякувати президенту Володимиру Зеленському, міністру внутрішніх справ Арсену Авакову за допомогу, яку нам надали після повернення до рідної неньки-України. Емоції переповнюють – мене приїхала зустрічати моя мати, мій син. Донька чекає вдома», – говорить Євген Морарь.
Незважаючи на те, що тюремний термін скінчився, моряки побоювались, що їх не відпустять з Лівії – все могло зірватися в останній момент, українців могли захопити бойовики з іншого військового угруповання. Тому і самі моряки, і ті, хто роками займався їхнім звільненням, впевнено говорять про успіх української дипломатії.
Роботу ускладнювала відсутність у Лівії українського посольства – від початку громадянської війни його перенесли в Туніс, працювати доводилось звідти.
Чому за проблеми із вантажем відповідає весь екіпаж?
Повернення екіпажу танкера Captain Hayam змушує задуматись про причини, через які українські моряки потрапляють у в’язниці інших держав на місяці або навіть роки, говорить Радіо Свобода адвокат, керівник практики морського права ЮФ «АНК», арбітр Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України Артем Волков.
«У цих випадках дії моряків зазвичай кваліфікуються як кримінальні злочини, вчинені групою осіб, що само по собі є обтяжуючою обставиною, крім того, такі злочини (контрабанда зброї і боєприпасів, контрабанда нафтопродуктів, поставки/перевезення товарів в обхід санкцій ООН) зазвичай караються в'язницею зі значними термінами – 10 і більше років. Тому місцевий суд завжди обирає морякам запобіжний захід у вигляді утримання під вартою і відправляють у місцеву в'язницю (СІЗО) на час слідства», – пояснює він.
Лівія, біля якої затримували судно «Captain Khayyam» і танкер «Рута», де також були українські моряки, багато років перебуває під санкціями Ради безпеки ООН. Екіпажи звинуватили в контрабанді пального з Лівії на Мальту
«Резолюція 2146 була ухвалена ще в 2014 році – було запроваджено ембарго на постачання зброї, а також на імпорт-експорт пального і відтоді санкції кожного року продовжують. Зараз там триває громадянська війна, територію країни контролюють різні угрупування», – говорить Волков.
Також українських моряків часто затримують грецькі правоохоронці, які зупиняють судна, що можуть везти зброю та вибухівку до Південного Судану – ця країна також перебуває під санкціями ООН, продовжує юрист. Наприклад, у травні 2017 року затримали контейнеровоз Mekong Spirit за підозрою в перевезенні вибухівки до Південного Судану. Там було 17 українських моряків. У більшості договорів фрахтування (оренди судна – дов.авт.) є застереження, відповідно до якого фрахтувальник гарантує судновласнику, що будь-які перевезення на цьому судні не будуть причетні до будь-якого порушення санкцій ООН – у широкому сенсі, зазвичай вказують три країни: Лівія, Південний Судан і КНДР.
«В лютому 2016 року в порту Суда затримали судно Trader, під час обшуку на якому знайшли контейнери зі зброєю. В січні 2018 року греки затримали судно Andromeda та обвинуватили екіпаж у спробі перевезення вибухівки в Лівію», – розповідає юрист.
Ще одна ризикована для українських моряків зона – район Гібралтару та Іспанії, де морем часто возять наркотики. Волкову відомий випадок, коли іспанські правоохоронці заарештували українського капітана за підозрою в контрабанді наркотиків. Пізніше українця виправдали за відсутністю складу злочину.
«Правоохоронці не вважають, що тільки капітан або старший помічник капітана міг власноруч організувати контрабанду. Навпаки, на їхню думку, до цього завжди причетний весь екіпаж, а провину кожного окремого моряка вже буде встановлювати слідство», – зазначив Волков.
Ба більше, зазвичай у випадку міжнародної контрабанди, правоохоронці завжди намагаються встановити весь канал постачання заборонених товарів, тому слідство ведеться дуже довго і детально, додає адвокат.
IMO розробляє рекомендації з дотримання прав моряків національними урядами у випадках контрабанди
Наразі шляхи врегулювання юридичного «свавілля» проти криміналізації пересічних моряків, розглядає Міжнародна морська організація (IMO), говорить Радіо Свобода перший заступник Професійної спілки робітників морського транспорту України Олег Григорюк.
Цей проєкт подала профспілка спеціально, щоб створити рекомендації і вказівки, як влада має діяти, коли на кораблях знаходять заборонені чи незадекларовані товари, нелегальних мігрантів, зброю тощо.
«Арешт на членів суднової команди накладається компетентними органами країни, де відбувається той чи інший інцидент. У нормальному режимі затримувати моряків, що не мають стосунку до вантажних операцій, не тільки не логічно, але й не зовсім законно, хоча в вищевказаних країнах органи, на свій суб'єктивний розсуд, користуючись владою, можуть і, по факту, затримують будь-яких членів екіпажу, а іноді і всіх», – говорить Григорюк.
За даними профспілки, наразі близько ста моряків-громадян України, перебувають під слідством або засуджені за такими звинуваченнями, додає Григорюк. Утім, більшість із них, за його даними, ризикували свідомо. Менша частина йшла на злочин під тиском і погрозами, або не усвідомлюючи своїх дій.
«У сумнівні компанії моряка змушує йти працювати необхідність отримати робочий досвід. Це часто актуальна проблема для початківців, яким стаж потрібен для отримання робочого диплому. Ще одна вразлива категорія – літні моряки, які не проходять за віковим цензом у порядні компанії. Проблема в тому, що у середньостатистичного моряка не має базових юридичних знань і він не може оцінити ризики сумнівних пропозицій», – вважає Григорюк.
У благодійного фонду «Ассоль» інша статистика. За словами голови наглядової ради організації Світлани Фабрикант, моряків, що постраждали через чужі злочини і тепер сидять у в’язницях, значно більше.
«Для сотень наших земляків у в'язницях Туреччини, Греції, Італії за звинуваченнями в перевезенні нелегальних мігрантів, це сувора реальність вже не перший рік. Як і для моряків судна Tecne, засуджених за надуманим звинуваченням у Нігерії з 2017-го. А також для тих, хто зустрів Новий рік у полоні нігерійських піратів», – говорить Фабрикант.
У лютому 2016 року берегова охорона Лівії затримала в територіальних водах судно Captain Khayyam під прапором Сьєрра-Леоне, серед членів екіпажу якого були громадяни України, а також Туреччини та Азербайджану. У березні 2016 року усіх моряків заарештували за підозрою в контрабанді нафтопродуктів. Рішенням Генеральної прокуратури Лівії на стадії досудового розслідування була звільнена з-під варти з «гуманітарних міркувань» громадянка України, член екіпажу, яка, за сприяння української дипломатичної місії в Лівії, повернулася в Україну. За статистикою БФ «Ассоль», за 11 років існування вони допомогли понад 11 тисячам українців у 45 країнах. Організація була створена в 2009 році для допомоги українським морякам із судна «Фаїна», яких захопили у полон сомалійські пірати.
