Дванадцять моряків, яких понад рік утримували в Греції за підозрою в контрабанді зброї, повернулися до України. П’ять членів екіпажу судна Mekong Spirit досі залишаються в Греції, в тому числі капітан і старший помічник. Судно було затримано в травні 2017 року за підозрою у перевезенні вибухівки до Південного Судану – останні роки там триває громадянська війна. Україну неодноразово обвинувачували у поставках зброї до цього регіону.
Поверненням екіпажу додому займався одеський Фонд Бумбураса – вони оплачували адвоката для 12 моряків, їхнє проживання і харчування. Решті екіпажу, 5 людям, в тому числі капітану, адвоката оплачував представник судновласника. Всі члени екіпажу Mekong Spirit – громадяни України.
Інформаційну і дипломатичну підтримку моряки отримували від українських консулів у Грецькій Республіці, представників Міжнародної федерації транспортників (ITF) у Греції і Профспілки працівників морського транспорту. Жоден із членів екіпажу не був членом цієї профспілки, але допомогу вони все ж таки отримували, наголосив керівник одеського осередку Михайло Кірєєв.
Моряків повернули до України 29 липня, з Афін вони летіли у Стамбул, звідти в Анкару і лише потім до Одеси. Всі члени екіпажу залишаються підозрюваними у справі про незаконне перевезення зброї, тому вони не можуть залишати України і мають кожного місяця реєструватися в грецькому консульстві. Після закінчення слідства морякам доведеться поїхати в Грецію до суду або хоча б відправити свого адвоката.
Розслідування справи може тягнутися до 18 місяців, а потім ще кілька місяців прокурор може ознайомлюватися з матеріалами, щоб вирішити, чи треба передавати справу в суд, розповідає Радіо Свобода Олександр Панасюк, моторист-токар із судна Mekong Spirit.
В останні півтора роки йому довелося багато чого дізнатися про грецьких правоохоронців. За вимогою судновласника, Панасюк та інші українські моряки повністю замінили попередній екіпаж на судні. І саме вони вантажили в турецькому порту Ізмір вантаж, що викликав підозру Греції – це було 21-22 травня 2017 року.
«В нас на судні вже був вантаж іспанський і ми взяли в Туреччині лише 29 контейнерів. 23 травня ми вийшли в море, мали йти через Суецький канал на Судан і потім в Австралію. Коли ми почали проходити територіальні води Греції, нас затримав військовий корабель зі спецназом. Спочатку сказали знизити швидкість, потім зупинитися. Команду під прицілом завели в одне приміщення і тримали там, поки тривав обшук. Як мені розповів один із грецьких військових, на наше судно надійшов анонімний донос, що ми веземо зброю в Судан», – розповідає Панасюк.
Морякам вручили повістки в суд, коли вони заявили, що хочуть повернутися в Україну
Військові відкрили контейнери з Ізміру, дали команді переночувати на судні, а наступного дня вирішили конвоювати судно на військову базу НАТО на Крит. Як повідомляли правоохоронці пізніше, у контейнерах вони знайшли вибухівку і мисливські набої. Капітана відвезли до тюрми, а решті людей пообіцяли, що їх відпустять через кілька тижнів, говорить моряк. Вони чекали до серпня, після чого звернулися до консульської служби України для репатріації.
Вісім місяців після цього ми простояли на Криті, пальне закінчилось вже в липні і ми були без електрикиОлександр Панасюк
«Після цього нам одразу вручили обвинувачення, причому усі документи були на грецькій мові. Нас підозрювали у постачанні зброї до зони бойових дій, у тероризмі. Вісім місяців після цього ми простояли на Криті, пальне закінчилось вже в липні і ми були без електрики», – пригадує Панасюк.
Їм трохи допомагали з їжею військові, але умови все одно були жахливі, наприклад, душ був розташований за 300 метрів від судна. У січні 2018 року судно відтягнули в Салоники, де зняли весь вантаж, а потім відвели до грецького порту Лавріон, продовжує розповідати Панасюк.
«Коли ми вже збиралися додому, адвокат судновласника якраз подавав апеляцію по решті екіпажу, однак прокурор одразу сказав, що капітан і старший помічник не покинуть територію Греції, допоки справа не буде закрита. Проте другий помічник, зварювальник і кок за місяць-півтора зможуть повернутися, якщо все буде добре», – говорить Панасюк.
Власниками судна в онлайн-реєстрах називають іспанську компанію Lumar SA і кіпрську Starlio Shipping, а фрахтувальником – одеську фірму «Варамар». Панасюк говорить, що судновласник – одесит, який мешкає в Барселоні. Власника представляв такий собі Борис Луньов. Його називали представником іспанської компанії в публікації галузевого видання «Працівник моря».
Судновласник частково забезпечував моряків харчуванням і спочатку виплачував зарплату. Але вже в серпні 2017 року морякам неофіційно повідомили – платити будуть тільки половину зарплату, так званий «базіс». Зменшену ставку платили із затримкою в два місяці до квітня 2018 року, після чого виплати взагалі припинилися.
Чартерна компанія довела, що вантаж був законним – профспілка
У профспілці кажуть, що чартерна компанія довела, що вантаж був небезпечним, але легальним. Заборгованість по зарплаті зберігається, її точну суму ще треба з’ясувати, наголошує заступник голови осередку профспілки Олег Григорюк.
«Також залишається відкритим питання компенсації, її розмір ще важко визначити. Яким чином ми будемо вимагати і домагатися виплати грошей, ще також не до кінця зрозуміло. Хлопці вдома, але проблеми зберігаються – вони не можуть піти в наступний рейс через обов’язкову реєстрацію в консульстві», – говорить Григорюк.
Компанія, на яку працювали моряки на Mekong Spirit, «історично» не викликає особливої довіри, стверджує одеський інспектор федерації транспортників Наталія Єфріменко. Судновласник зареєстрований в Швейцарії, офіс десь в Іспанії. Вона також заявила, що підтримка благодійним фондом моряків буде продовжуватися.
«Наскільки мені відомо, Міністерство закордонних справ повідомляло, що Пантеліс Бумбурас буде й далі знімати житло тим членам екіпажу, що залишаються в Греції. Вони будуть жити в Афінах біля капітана, якому квартиру знімає судновласник. Їх також будуть забезпечувати харчуванням, але не адвокатом – вони свого часу обрали захисника від компанії», – розповіла інспектор.
За словами Наталії Єфріменко, оскільки вантаж в Греції зняли з судна, логічним буде припустити, що до вантажу претензій немає, але вони є до судна і до його власника.
Греція заарештовує не перше судно за підозрою в контрабанді зброї до Судану
Інцидентом із Mekong Spirit також займалася одеська організація допомоги морякам «Ассоль». Її створили після того, як вдалося витягнути з полону сомалійських піратів моряків судну «Фаїна» в 2009 році. На борту судна тоді перебувала велика кількість зброї, яку, за оперативними даними, везли в Судан. Як повідомляли ЗМІ, зброя та військова техніка належала або українському бізнесмену Вадиму Альперину, якого сьогодні підозрюють у спробі дати хабар працівнику Національного антикорупційного бюро України (вийшов під заставу в 21 мільйон гривень – ред.), або бізнесмену Борису Когану, який помер в жовтні 2017 року в Одесі. Останній, за даними ЗМІ, частково контролював російську компанію RT Logistika, дочірню компанію «Рособоронекспорта».
За словами координатора «Ассоль» Андрія Шевченка, вантаж судна Mekong Spirit дійсно супроводжувався усіма необхідними документами. Капітан також не був зобов’язаний повідомляти Греції про небезпечний характер вантажу, оскільки не планував заходити в порти цієї країни.
«Ми спілкувалися більше із родичами, ніж з моряками. Контактів із власником в нас не було, на офіційний запит він не відповів. Інформації, крім тої, що була в пресі, в нас також немає», – розповідає Шевченко.
Вони перенаправили родичів моряків з Mekong Spirit до фонду Бумбураса, оскільки в того були зв’язки у Греції і більші можливості для допомоги. За словами Шевченка, під час перевезень подібних «санкційних» товарів у випадку арешту моряки опиняються в заручниках, причому обвинувачують не тільки капітана, а й усю команду.
Mekong Spirit було не першим і не останнім судном, яке затримували за підозрою у перевезенні зброї в Судан. Зокрема в січні 2018 року грецькі правоохоронці затримали на Криті судно Andromeda і заарештували членів екіпажу за підозрою в контрабанді зброї. На борту працювали два українця – капітан Олексій Слепньов і старший помічник Сергій Костянтинів. Як заявила журналістам донька капітана Лариса, українські моряки й досі перебувають під вартою.
Ще одне вантажне судно за підозрою в контрабанді зброї греки затримували взимку 2016 року. Воно називалось Trader або Kuki Boy, а зараз носить назву Onda. Судно затримували в тому ж порті Криту, куди відвозили Mekong Spirit спочатку. На борту Trader знайшли два контейнери зі зброєю, обшук проводили як і на Mekong Spirit по анонімній наводці. Українців на борту не було.
Постачання зброї до Південного Судану забороняли кілька разів
13 липня 2018 року Рада безпеки ООН наклала повне ембарго на постачання зброї до Південного Судану, де громадянська війна триває вже багато років. Жертвами останнього спалаху бойових дій, які ведуться з 2013 року, стали близько 50 тисяч осіб. Це не перше ембарго на торгівлю зброєю – Рада безпеки ухвалила першу резолюцію ще в 2004 році і поступово розширяла санкції. Наступні рішення ухвалювали в 2005, 2010 і 2011 роках. Остання резолюція також обумовила обмеження на обидві країни – саме в 2011 році після референдуму від Судану відділився Південний Судан. Це припинило війну лише на два роки. В лютому 2018 року Сполучені Штати також наклали ембарго на постачання зброї в Південний Судан.
Україну неодноразово обвинувачували в поставках зброї до Судану і до Південного Судану. Зокрема в 2012 році у доповіді Amnesty International йшлося про поставки танків Т-72, реактивних системи залпового вогню, стрілецької зброї та набоїв. Озброєння, за даними правозахисників, постачали в 2007-2009, і в 2010-2011 роках.
У вересні 2017 році Україна знову потрапила у доповідь Amnesty International – одне з підприємств державного концерну «Укроборонпром» «Укрінмаш», за даними Amnesty, постачало до Південного Судану кулемети, міномети, протитанкові гранатомети і боєприпаси. Українські ЗМІ повідомляли тоді, що «Укрінмаш» не заперечував підписання контрактів, однак спростовував їхнє виконання. При цьому на сайті Державної служби експертного контролю України повідомлялося про поставки кулеметів і гвинтокрилів до Південного Судану з 2014 по 2016 роки. В Раді безпеки і оборони через кілька днів після оприлюднення доповіді Amnesty заявили, що Україна припиняє поставки зброї до Південного Судану, хоча ніяких санкцій проти цієї країни і не існує.
