Мер Ужгорода Богдан Андріїв про заможну дружину, «підкуп виборців» та плани на каденцію

Після першого туру виборів, де кандидати від «Слуги народу» не вибороли жодного мерського крісла, Ужгород – обласний центр Закарпаття – лишався ледь не останньою надією президентської сили.

Річ у тім, що до другого туру виборів в Ужгороді вийшов чинний мер Богдан Андріїв і кандидат-«слуга» Віктор Щадей. Щадея навіть публічно підтримала партія «Голос». Проте дива не сталося: хай хоч і з невеликим відривом, але перемогу здобув чинний мер міста – Богдан Андріїв. Його результат 51,1%, тоді як його конкурент зібрав 45,5% голосів.

Ужгородський очільник є одним із найбагатших мерів України й володарем неоднозначної партійної біографії. Свою політичну кар’єру він починав у лавах Партії регіонів, а після її занепаду долучався до інших схожих за своїми поглядами політичних проєктів. Наприклад, попередні мерські вибори в Ужгороді Андріїв виграв, будучи кандидатом від партії «Відродження», а вже цього року він подався в очільники міста як самовисуванець.

Радіо Свобода розпитало Богдана Андріїва про його статки, партійні вподобання і плани щодо розвитку Ужгорода.

– Якщо говорити про кількість голосів, то не так вже й багато людей вас підтримало. В Ужгороді понад 90 тисяч виборців. За вас проголосувало майже 13 тисяч. Таким результатом ви задоволені?

– Така явка (низька – ред.) була і в інших містах України. Десь 25–30% – це середньостатистична явка у другому турі виборів. Ми ж не можемо на це вплинути. Відіграв роль і коронавірус, і карантин вихідного дня, і побоювання того, що будуть черги.

– Ваші опоненти і критики закидають вам «підкуп виборців». Зокрема, напередодні другого туру виборів у місті затримали людину, яка начебто скуповувала голоси за Богдана Андріїва, пропонуючи по 500 гривень за голос.

– Уже два місяці говорять про «підкуп виборців» в Ужгороді. Але немає жодного факту.

– Але ж реально затримали. Поліція опублікувала світлини.

– Ну, ви знаєте як це робиться – знаходиться людина, яка має якісь нелади з законом, готова піти на якусь співпрацю, даються якісь там гривні, кажуть, що за цього чи за іншого кандидата.

Ніякого зв’язку зі мною і з моєю командою ця людина не має. Це просто був зроблений інформаційний привід у ЗМІ, що от готуються обшуки, тому що хтось скуповує голоси.

– А кому це потрібно?

– Напевно, опоненту було потрібно. А ви ж знаєте, кого опонент представляв. Тут все зрозуміло.

– Ваш опонент (Віктор Щадей – ред.) представляв «Слугу народу».

– Ну так.

– Тобто ви допускаєте, що «слуги народу» могли вчинити таку провокацію проти вас?

– Не хочу, знаєте, щоб ми щось лишнє… на когось наговорювали, не маючи достатньо підстав.

– На виборах до Ужгородської міської ради пройшли партії «Батьківщина», «Слуга народу», «Рідне Закарпаття», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Партія твого міста». А які з цих партій вам близькі по духу? Я бачу, що вашої партії там немає.

– Я, до речі, самовисуванець.

– От, власне, до речі. Як ви будете працювати? Вам же треба більшість.

– У нас не таке велике місто. Я думаю, що ми знайдемо порозуміння із більшістю депутатів, котрих обрали до міської ради.

Зараз частина депутатів буде заручниками ситуації, що буде через рік імперативний мандат. Мені в тому плані простіше, що я не залежу від політичних партій.

Думаю, що ми знайдемо порозуміння з кількома політичними партіями, які мають бажання працювати над розвитком міста, не дивлячись на назву партії.

– Кажуть, що до вас трохи «сваталася» «Батьківщина». От я не знаю, хто кому в результаті виніс гарбуза. Ви – «Батьківщині» чи «Батьківщина» – вам? Але були розмови про те, що ви можете балотуватися на посаду мера Ужгорода від «Батьківщини».

– Я не збирався балотуватися від «Батьківщини». Я вирішив ще пів року тому, що я буду брати участь у виборах як самовисуванець.

– У вас насправді багата партійна біографія. Позаочі вас називають «морем-регіоналом». Ви були членом Партії регіонів. А перший раз на посаду міського голови Ужгорода ви балотувалися від партії «Відродження» – партії, яка виникла на уламках Партії регіонів. У 2019 році ви йшли в народні депутати від «Опозиційного блоку». А, крім того, якийсь період ви були (чи, може, навіть є, я вже заплуталася) членом партії «Довіряй ділам» Геннадія Кернеса і Геннадія Труханова. Які партійні цінності ви сповідуєте зараз?

– Зараз я вам розкажу. Людину потрібно судити по її справах, а не по належності до тих чи інших політичних партій. Ви ж пам’ятаєте, що перший голова офісу президента десь колись співпрацював із Партією регіонів. Тому все це відносно. Я коли рік назад брав участь у парламентських виборах, то в мене просто було бажання… до мене звернулися мої колеги, щоб об’єднати Україну, розумієте?

Там був схід, південь, захід… І навіть якби ця політична партія («Опозиційний блок» – ред.) подолала 5% бар’єр, то я б не пішов працювати до Верховної Ради. Але таке було бажання, щоб з’єднати… там є Харків, там є Одеса, там є Ужгород, там є Київ, Запоріжжя. Це був хороший проєкт. Не треба скептично до того всього ставитися.

Але після тих виборів я вийшов із тих політичних проєктів. А в партії «Довіряй ділам» я ніколи не був. Ну, десь там був Кернес чи Труханов, а я не був.

– Ви не були у цій партії?

– Ні.

– Ніколи з ними не співпрацювали?

– Ні.

(І хоча Богдан Андріїв запевняє, що не має стосунку до партії «Довіряй ділам», достеменно відомо, що на з’їзді цієї політичної сили влітку 2019 року він був присутній.)

– Коли 21 листопада в Ужгороді вшановували героїв Небесної сотні, і ви також були серед тих людей, хто вшановував, Олексій Петров, голова Закарпатської ОДА, нагадав, що ви брали активну участь в «Антимайдані».

– Я вам зараз розкажу, що це було насправді. Пам’ятаємо 2014 рік, коли спалили приміщення служби безпеки у Івано-Франківську, розгромили приміщення у Львові.

І ми просто зібралися… це не був ніякий «Антимайдан».

Просто зібралася група людей, більшість із яких були працівниками обласної державної адміністрації, які вийшли на вулицю і сказали: «Шановні, не йдіть в те приміщення, не громіть його, там немає, що робити!», щоб не ламали оргтехніку, якісь там комп’ютери.

Ну, ясно, що зараз можна любу фотографію використати.

Ну скажіть, хіба наша була погана місія?

– Не знаю. Це я вас запитую.

– А я вам розповів. Ми просто стояли на вулиці і просили: «Молоді люди, будь ласка, не йдіть, не громіть кабінети».

– Тоді, якщо брати до уваги ваші аргументи і слухати лише вас, то пан Петров, голова Закарпатської ОДА, що зробив – вчинив наклеп?

– Я не хочу… вони самі розберуться, хто і який наклеп вчиняє! Я був біля приміщення ОДА у 2014 році саме з метою інформативною – розповісти людям, що не треба вчиняти захоплення приміщення. От і все.

І то, врешті-решт, ті двері зламали – такі історичні, яким 150 років. І на тому все закінчилося.

– За останньою інформацією, понад 4500 ужгородців захворіло на COVID-19 і понад 70 людей померло. Якої шкоди ще завдав коронавірус місту?

– Ми несемо економічні збитки, тому що ми надали підприємцям пільги по сплаті єдиного податку, звільнили від сплати оренди за комунальне майно6 і тим самим міський бюджет недоотримує кошти, які могли бути від діяльності бізнесу.

Не проводяться операції, у зв’язку з тим, що міська клінічна лікарня лікує хворих на COVID-19.

На останній сесії ми ще додатково виділили 5,5 мільйонів гривень на закупівлю кисневих концентраторів, дезінфікувальних засобів. На сьогоднішній день у міській клінічній лікарні розгорнуто 175 ліжкомісць для лікування хворих на COVID-19, і 40–50 місць іще вільні.

Це лише в одній лікарні, а у нас три лікарні для «ковідних» хворих.

Тож ніякої у нас катастрофи немає.

– Які у вас плани на цю каденцію? Що хочете зробити для міста?

– Ми хочемо зробити ту роботу, яку ми вже почали протягом першої каденції. Це відбудова історичного центру, це інфраструктурні проєкти, будівництво нового дитсадка, де ми зараз пройшли уже всі експертні висновки, щоб було співфінансування з фонду регіонального розвитку.

Зробити Ужгород гарним європейським містом – оце моє завдання.

– Це ваша остання каденція, чи плануєте все далі?

– На все воля Божа.

– Якщо подивитися вашу трудову біографію, то здебільшого ви жили на зарплату. Колись ви були спеціалістом і начальником відділу в Закарпатському центрі сертифікатних аукціонів. Далі працювали медпрацівником у Стрийській лікарні. Потім працювали на митниці. Згодом стали депутатом міської ради, вже потім – мером. Але якщо подивитися вашу декларацію, то ви досить заможна людина, і навіть у 2016 році ви опинилися у першій п’ятірці найбагатших мерів України – поруч із Філатовим та Кличком. Звідки гроші?

– Я, на відміну від інших колег, не розлучався… не переписував, не казав, що в мене нічого немає, а все у дружини. І…

(У цей момент чути, як хтось поруч із мером, пошепки, за кадром, йому підказує: «займався бізнесом». Андріїв дослухається до підказки і продовжує)

…я займався бізнесом до своєї політичної кар’єри, тому не треба мене у чомусь звинувачувати.

– А коли ви займалися бізнесом? До митниці чи після? Чи під час?

– Я з митниці звільнився у 2002 чи 2003 році, тому я мав достатньо часу для бізнесу. На посаду міського голови я прийшов у 2015 році.

– Тобто зараз ви живете на ті заощадження, що заробили в бізнесі?

– У мене хороша зарплата. І дружина займається бізнесом. У нас все в порядку.

Ви за мою зарплату не переживайте.

Моя декларація оприлюднена. Там усе видно.

– А дружина займається бізнесом?

– Так.

– Тобто якщо зарплати не вистачає, то допомагає дружина?

– Так, допомагає. «Альфонс» (так називають чоловіка, якого повністю утримує жінка – ред).

– Ви «альфонс»?

– Ну, мушу з вами пожартувати, бо ви трішки мене дістаєте.

– У вас дуже багато квартир, у вас дорогі автомобілі. Буквально у 2019 році у вас з’явилася Audi Q8. Це дуже дорога автівка. Звідки у звичайного мера такі гроші?

– Ви декларацію мою читали? Дружина займається бізнесом!

– Зрозуміло. Тобто в пана Андріїва багата та заможна дружина, щоб більше не виникало питань. Правильно?

–Так!

– Ви працювали за двох президентів – за Петра Порошенка і за Володимира Зеленського. Порівняйте їх із позиції очільника українського міста. В чому їхня відмінність?

– Я з кінця буду відповідати. Зараз з офісу президента звільнився заступник, який курував регіональну політику.

– Сергій Трофімов.

–Так. Зараз регіональну політику курує Кирило Тимошенко. Думаю, що зараз буде налагоджена робота з міськими головами щодо розвитку регіонів і міст обласного значення. Фактор пандемії вплинув, немає такої можливості робити регулярні зустрічі, як у нас було колись. Дещо ця комунікація зараз втрачена.

– А до пандемії ця комунікація була?

– Такої, як була при попередньому президентові, не було.

– Я знаю, що ви збираєтеся у відпустку.

– Я просто взяв на пару днів відпустку, тому що два місяці ми відпрацювали на виборах, і я втомився. Я взяв відпустку, щоб трохи мати часу на різні консультації і таке інше.

– Тобто відпочивати нікуди не їдете?

– Нікуди. У нас Закарпаття – дуже гарний регіон, так що приїжджайте. Вам Закарпаття сподобається більше, ніж Київ.