На конференції щодо Лівії у Берліні 19 січня 2020 року світові лідери домовилися не підтримувати будь-які зі сторін конфлікту. Попри численні заяви про досягнутий прогрес, міжнародні оглядачі переконані, що є й підводні камені. Радіо Свобода розповідає про те, що вдалося, і що не вдалося погодити на конференції.
Що вдалося?
Світовим лідерам на саміті у Берліні вдалося домовитися:
- не підтримувати зброєю, фінансовою або військовою допомогою жодну зі сторін війни;
- стежити за ембарго на постачання зброї.
Зустріч у Берліні, на яку приїхали найвпливовіші лідери світу, «була спробою США та Європи залишатися доречними у Лівії після років спостереження «з кулуарів», – оцінюють результати саміту в статті The Washington Post.
Також у Берліні заявили про створення спеціального комітету щодо Лівії, який має визначати подальші кроки для припинення вогню.
Більш ширшою метою саміту було покласти край війні між міжнародно визнаним ООН урядом у Тріполі, який очолює прем’єр-міністр Фаїз аль-Саррадж, та так званою «Лівійською національною армією» під лідерством генерала Халіфа Хафтара.
«До цих пір ми мали ескалацію у лівійському конфлікті з певним іноземним втручанням. Зараз ми стикалися із ризиком реальної регіональної ескалації. І цей ризик був відвернений у Берліні», – сказав генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш.
«Залишаючи Берлін, я хочу подякувати канцлеру Німеччини Анґелі Меркель за її постійну, послідовну, прихильність та ентузіазм для підтримки всіх зусиль, щоб принести мир та стабільність у Лівію», – написав він пізніше у своєму твіттері.
«Ми можемо стверджувати, що всі єдині щодо того, що хочемо дотримуватися ембарго на зброю», – наголосила Меркель.
Державний секретар США Майк Помпео, який також був присутній на заході, заявив, що у Берліні вдалося досягти прогресу щодо досягнення повного перемир’я. Він також висловив сподівання, що це приведе до відновлення роботи нафтової інфраструктури Лівії, заблокованої через конфлікт.
«Ми підтримуємо лівійський народ, який працює для розбудови безпечного майбутнього, вільного від насильства та іноземного втручання», – написав Помпео у своєму твіттері.
Виконуючий обов’язки російського міністра закордонних справ Сергій Лавров погодився, що саміт був корисним, проте він так і не зміг запровадити необхідний діалог між двома сторонами конфлікту.
На берлінському саміті також були присутні президент Франції Емманюель Макрон, італійський і британський прем’єри Джузеппе Конті і Борис Джонсон. Також були високопоставлені представники ЄС, Африканського союзу і Ліги Арабських держав.
Саррадж та Хафтар обидва були у Берліні в неділю, але особисто не зустрічалися. Так само як і на попередній зустрічі у Москві.
Що не вдалося?
На думку оглядачів, чого досягти не вдалося, так це переконати ключові сторони конфлікту погодитися на постійне припинення вогню.
«Хоча й західні лідери подають саміт та домовленості у якості «кроку вперед» – напруга у Лівії в неділю (19 січня, день саміту – ред.) зростала, ставлячи під сумнів питання про те, чи підготовлені умови для припинення вогню як політично, так і на місцях», – зауважують в статті Washington Post.
Меркель пояснила, що сторони настільки відрізняються, що навіть не говорять одна з одною. Вона визнала, що недільна зустріч «очевидно» не вирішить всіх проблем Лівії, але дасть ситуації «поштовх».
«Ще треба побачити, чи країни, що сприяють одному з найбільш інтернаціоналізованих конфліктів у світі, відмовляться від своїх амбіцій і перестануть надсилати зброю та бійців, після того, як роками відверто ігнорували ембарго на озброєння», – пишуть в Washington Post.
Напередодні берлінського саміту генеральний секретар ООН теж наголошував на необхідності припинення вогню.
«Ми не можемо моніторити щось, чого не існує», – заявляв він.
Чому Лівія знову у центрі уваги?
Серед світових лідерів на саміті особливо помітними були президенти Росії і Туреччини Володимир Путін і Реджеп Ердоган.
Саме роль їхніх держав у конфлікті викликає найбільше занепокоєння на міжнародному рівні.
Дві країни мають власні інтереси у конфлікті у Лівії, але підтримують різні сили.
Росія підтримує Хафтара, а Туреччина – міжнародно визнаний уряд Сарраджа.
Протягом останніх тижнів конфлікт у Лівії викликав особливе занепокоєння після того, як Анкара заявила про введення своїх військ на підтримку Сарраджа, начебто за його запрошенням.
Дії Туреччини викликали критику світових лідерів через потенційне загострення протистояння, яке може мати наслідки для всього регіону.
Росію ж давно звинувачували у тому, що вона надсилає своїх найманців на допомогу Хафтару, щоб посилити свій вплив у регіоні. Москва це заперечує.
Нафта і політичний тиск
Напередодні міжнародної конференції по Лівії лівійські термінали на східному узбережжі припинили відвантаження нафти, про що повідомляло агентство «Німецька хвиля». Наказ віддав Хафтар.
Лівійська національна корпорація виступила із закликом не використовувати нафту як інструмент політичного тиску.
16 січня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас після зустрічі з Хафтаром у Бенгазі на сході Лівії заявив, що генерал погодився укласти перемир’я і дотримуватися режиму припинення вогню. Трьома днями раніше Хафтар залишив Москву після тривалих переговорів із міжнародно визнаним прем’єр-міністром Лівії Фаїзом Сараджем, відмовившись підписувати спільний документ і пославшись на необхідність консультацій із прихильниками.
З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків і насильства всередині країни. Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.
У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати і, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.
Читайте ще:
На сході Лівії за наказом Хафтара припинене відвантаження нафти
