Київ – Статтю про незаконне збагачення визнали офіційно невідповідною українській Конституції. Проти цього рішення, яке опублікував на своїй сторінці Конституційний суд України (КСУ), виступила низка народних депутатів та громадських організацій. Деякі інші експерти натомість вказують на те, що наразі за цією статтею і так не засуджено жодної людини.
Неофіційна інформація про таке рішення Конституційного суду з’явилася ще днем раніше, але текст цього рішення суд опублікував лише 27 лютого ввечері. Відповідно до нього, судді дійшли висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності.
«Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України», – мовиться в документі.
Як відреагували законотворці
Тим часом, на новини про можливе визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення одразу відреагували у Верховній Раді і пізніше – в адміністрації глави держави.
Зокрема, заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ірина Луценко запевнила журналістів, що президент України планує внести на розгляд депутатів законопроект, який дозволить повернути до законодавства цю статтю у тій формі, що влаштувала би Конституційний суд.
Пізніше такий намір підтвердив і сам Петро Порошенко.
Нова редакція статті буде виписана так, що і комар носа не підточитьПетро Порошенко
«Нова редакція статті буде виписана так, що і комар носа не підточить», – заявив президент.
Натомість інший заступник голови БПП Олексій Гончаренко заявив із трибуни у сесійній залі, що пропонує, аби нову норму кодексу розробили депутати, і заликав до співпраці колег.
Не оминули цю тему і на засіданні парламентського комітету з протидії корупції. За словами заступника голови комітету, позафракційного депутата Віктора Чумака, йдеться про саботаж антикорупційної реформи.
«Останні чотири роки ми тільки те й робимо на цьому комітеті, що відбиваємо атаки клептократів на всю антикорупційну політику, яка була надбанням 2014-2015 років. Ми не могли запустити нормально НАЗК, ми не могли запустити нормально реєстр декларацій, нам постійно підсовували «лижних інструкторів» для інспекторів НАБУ, і все це відбувалося протягом останніх трьох років», – обурився він.
Чумак зазначив, що якщо статтю про незаконне збагачення скасують, Національне антикорупційне бюро втратить одну зі своїх функцій.
Це рішення, що призведе до згортання повної антикорупційної політикиВіктор Чумак
«Тому що саме функція контролю за незаконним збагаченням і переслідування за незаконне збагачення є функцією цілої інституції. Тому це не рішення, що призвело до скасування однієї чергової статті, це рішення, що призведе до згортання повної антикорупційної політики», – каже депутат.
Член комітету від Радикальної партії Ігор Попов у свою чергу запропонував також почати розробку нового законопроекту змін до Кримінального кодексу, аби замінити статтю, що викликала невдоволення Конституційного суду, але консенсусу щодо цього народні депутати на засіданні не досягли.
Як працює цей механізм і що буде, якщо його скасувати
Чинну редакцію статті щодо незаконного збагачення запровадили у 2014 році разом зі створенням НАБУ, а до двох попередніх редакцій питань ні у кого не виникало – бо вони фактично не застосовувалися, розповів Радіо Свобода юрист групи «Поліція під контролем» Євген Крапивін. За його словами, у правничих колах із того часу точилися дискусії щодо розуміння цього закону.
«Обвинувачення повинно довести, що особа не мала законної можливості набути тих чи інших активів. Частиною правників це читається навпаки – що сторона захисту має довести, що це майно набуте законним шляхом. Але є загальний принцип у кримінальному процесі, що тягар доказування лежить на стороні обвинувачення, і якщо він перекладається на сторону захисту, то це порушення презумпції невинуватості. І от дискусія відбувається навколо того, хто має це все доводити», – пояснює Крапивін.
Наразі НАБУ розслідує 65 кримінальних проваджень за статтею про незаконне збагачення, стосовно чотирьох осіб справи скеровано до суду, але рішень у жодному зі згаданих проваджень суд не ухвалював. Про це у відомстві повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода.
«Це була така послідовна позиція САП, хоча й неформальна, що поки не буде рішення КСУ щодо конституційності, вони не хочуть ризикувати: бо якщо буде рішення і буде винесений вирок – це буде велика репутаційна втрата», – коментує ситуацію Євген Крапивін.
Відповідно до Конституції, визнані неконституційними закони втрачають чинність із дня ухвалення судом відповідного рішення, якщо інше не встановлюється цим рішенням. Якщо положення про незаконне збагачення буде скасовано, це означатиме, що НАБУ доведеться закрити теперішні провадження, зауважує юрист.
За його інформацією, Конституційний суд не виступає проти відповідальності за незаконне збагачення загалом, а тільки має питання до конкретних формулювань.
«Я думаю, що буквально через пару тижнів буде законопроект щодо повернення цієї статті, можливо, в іншому формулюванні, тому що у конвенції ООН редакція простіша, а є, наприклад, редакція литовського кримінального кодексу, що удвічі довша, ніж наша, і складніша», – говорить Крапивін.
Тим часом, на сторінці українського представництва Transparency international з’явилася заява за підписом 11 антикорупційних організацій, якою вони засуджують навіть тимчасове скасування відповідальності за незаконне збагачення. На їхнє переконання, це перетворить систему електронного декларування чиновників із механізму контролю на спосіб інформування населення про їхні статки.
Окрім того, за словами авторів звернення, скасування згаданої статті може вплинути на співпрацю України з Міжнародним валютним фондом, оскільки правила цієї установи передбачають відмову у фінансуванні програми з країною, яка порушила будь-яке з важливих зобов’язань попередніх років, навіть у разі повного виконання поточних зобов’язань.
