Армія Росії перемкнула свою увагу зі штурмів околиць Покровська південніше – тепер найбільша кількість атак відбувається на Курахівському напрямку. Там у агресора і найбільші просування – протягом 7 та 8 жовтня DeepState повідомив про захоплення армією РФ Красногорівки та Желанного Першого, а також про успіхи біля Цукуриного, Гірника та у Максимільянівці. Судячи з карти, агресор хоче оточити Гірник і Курахівку, що дозволить йому підійти до найбільшого міста на півдні Донбасу під контролем України – Курахового.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитав у головного сержанта роти ударних БПЛА Єгора Фірсова, що із побратимами тримає Покровський напрямок – який зараз вигляд мають бої на півдні Очеретинського виступу, у кого наразі технологічна перевага у «війні дронів» та яка зброя потрібна Силам оборони для перемоги над агресором.
_________________________________
– Єгоре, зараз українська оборона на Покровському та Курахівському фронтах тримається, як я розумію, головним чином на Селидовому та Гірнику. Решта – це села, їх агресор проходить досить швидко, це можна бачити за оновленнями карти DeepState: фактично за день-два противник бере нове село. Ви у себе у «Фейсбуці» писали, що в будь-якому випадку втрата міста шкодить обороні, тому що можливостей для закріплення у місті значно більше, ніж за містом. Як ви пишете, за містом – це «посадка та нора». Але зараз, я так розумію, захисники під Покровськом є переважно саме в таких реаліях, – у посадках та в норах.
– Захисники під Покровськом є у таких реаліях, але ми маємо велику перевагу, бо все одно є місто. Покровськ та Мирноград дають велику перевагу: ми можемо більше маневрувати, більше ховати техніки, більше працювати. Наприклад, ті, хто працюють з БПЛА розвідувальними або ударними, – можуть працювати, прикриваючись містом.
Покровськ та Мирноград дають велику перевагу
У місті у тебе є як мінімум, навіть не як мінімум – а нічого собі! – терикони, у тебе є, грубо кажучи, гаражі, ангари, заводи. У Донецькій області, у Покровську, Мирнограді, наприклад, їх дуже багато. Працювати звідти, ховатись там, – це величезна перевага. Там є деякі місця, де тобі артилерія, загалом, особливо не страшна. Боятися треба авіаційних ракет, ракет С-300, все інше, як би це все... Стіни витримають, скажімо так.
А я писав про те, що якщо, не дай боже, щось відбувається, і місто ось падає. Наприклад, як з Авдіївкою це було: Авдіївка на висоті, дуже вигідно [розташована], є природні рубежі, в тому числі є залізниця, під нею можна ховатись, є заводи різних видів, там є багато підвалів. І коли така перевага втрачається отримуємо Покровськ (поступовий відхід українських сил в напрямку до Покровська – ред.), – виходить, що ти опиняєшся в посадці, і за тобою посадка, а перед тобою ворог, який перебуває у місті. Ось так.
– Зараз знову ж таки пошлюся на DeepState, просування у бік Покровська сповільнилося. Це пов'язано з тим, що там знизилась кількість штурмів, чи вигідні позиції для оборони у ЗСУ? Як ви це прокоментуєте?
– Ось ми у своєму штабі, умовно нашого підрозділу, буквально 15 хвилин тому це обговорювали. Ми бачимо приблизно за [кількістю] БПЛА, що в них пішов ухил і акцент удару вниз, більше вони зараз наголошують на Вугледарі і хочуть досягти якихось, скажімо, успіхів у Кураховому.
І трохи знизився темп саме з Покровська. Звичайно, хлопці, які там зараз перебувають, – ми спілкуємося з ними, це багато в чому бригади, з якими ми вже перетиналися, – сказати, що їм непросто, це нічого не сказати. Дуже-дуже-дуже складно. Вогневий вал там потужний, піхота пре постійно, хлопцям справді шалено важко, що можу сказати.
Читайте також: «Вони більше бояться командирів, ніж померти»: як довго триватиме російський наступ?
– Ви як дронники бачите війська Росії на нулі, в тилу, піхоту, техніку. Які тенденції? Більше, менше техніки, як Росія захищає свою техніку, чи змінюється політика РФ щодо піхоти?
– Тенденція така, що ми робимо висновок, звичайно, що не можна в жодному разі свого супротивника ніколи недооцінювати. Вони адаптувалися до наших дронів, у них системи, скажімо, є спектр-аналізатор, який враховує, де летить дрон, наприклад, FPV, передає сигнал на годинник. І якщо ми підлітаємо за 300 метрів, противник може розуміти, що саме летить дрон. Це сигнал, що потрібно вибігати з броні чи з машини, чи де вони перебувають, і ховатися.
Другий момент — системи РЕБ (радіоелектронної боротьби — ред.), системи протидії дронам. Вони користуються всім, починаючи з просто банальних рушниць помпових, дробовиків, якими намагаються збити наші дрони, закінчуючи своїми системами РЕБ.
Ми загалом – я служу і, власне, командую досить просунутим підрозділом, – ми протидіємо їхньому РЕБу такими «шахами», намагаючись знайти саме ті частоти… Це не секрет, тут багато хто мені в коментарях часто пише, навіщо ви видаєте секрети. Напевно, для слухачів це якась унікальна інформація, але у військовій справі і противник, і ми все це знаємо, тут жодних секретів немає. Ми намагаємося знайти ті частоти, які не бере їхній РЕБ, і пролітаємо. Але, на жаль, більшість не займається таким, і їхні дрони тисне ворожий РЕБ.
Тому що ми помічаємо? Помічаємо те, що вони досить технологічні. Техніки зараз, особливо броньованої, не так багато. Тобто танк – це така собі рідкість. Навіть рік тому танк не був рідкістю. Через дрон можна було легко знайти його, ну, може, не легко, але можливо було знайти і побачити.
Мало просто мати дрон – потрібно мати технологічний дрон
З появою FPV-дронів [російські] танки починають ховатися і працюють тільки в погану погоду, у вітряну погоду, ще й переважно вночі: відпрацювали – і відразу ж, умовно кажучи, «звалюють».
Плюс вони обварюють танки дуже добре ось цими мангалами, різними сітками. Тому зараз багато часу (в українських військових – ред.) йде на технологічні вдосконалення та протидії. Мало просто мати дрон – потрібно мати технологічний дрон, який набагато сильніший за технічні характеристики інших, скажімо так, всяких «приблуд», висловлюючись армійською мовою противника.
– Ви згадали, що ваш підрозділ високотехнологічний, але все одно стикаєтеся з проблемами через російський РЕБ. А наскільки у вас зменшився ефективний відсоток ураження техніки через це?
– Дуже по-різному. Мені пощастило, що я мав можливість підбирати команду в підрозділ. Хлопці такі, що якщо вони «провтикали», назву це так, дрон, який упав, вже йде обговорення, чому так. Це ось натовський стандарт, after-action review (AAR) (українською «аналіз проведених дій» (АПД) – ред.) – тобто чому операція не вдалася, чому дрон упав. Що це – вітер чи ще щось. Тому цей аналіз дозволяє зменшити кількість таких собі помилок, помилок і якихось технологічних неточностей.
У кого він є, цей аналіз, і ті командири, які приділяють цьому аналізу час, мають показник високий: я б сказав, більше 50%, 60-80% може бути ефективність у дронів FPV. Це якщо ми говоримо про FPV, інші дрони я вам не скажу, тому що є бомбери, Nemesis (в Росії їх називають «Баба-Яга» – ред.), «Вампіри» і решта. Якщо командир не приділяє цьому жодної уваги, показники можуть бути просто катастрофічні.
Повірте, є підрозділи, які вилітають, вилітають, вилітають і не можуть подолати ворожий РЕБ. Тут проблема навіть не у хлопцях конкретно, а у ворожому РЕБі. Такий командир не може технологічно намацати правильні рішення і «пташки» падають.
– 12 жовтня наступний «Рамштайн» (розмова відбулась 8 жовтня, коли ще не було відомо про скасування зустрічі – ред.), ви вже досвідчений боєць, у технологічному підрозділі працюєте. На вашу думку, чи є якась західна зброя, якась військова допомога, яка може допомогти кардинально змінити перебіг війни? Ми чекали на артилерію, вона прийшла, але поки це не стало вирішальним фактором, щоб відбитися від агресора. Взагалі є такий вирішальний фактор, як ви думаєте?
– Так, я вважаю, що такий вирішальний чинник є. Є зброя, яка може змінити ситуацію на полі бою, такий собі game changer. Назва цієї зброї – дрони. Ось як не парадоксально це звучатиме, – дрони. Хто буде в них найкращим з технологічної точки зору, хто матиме їх більше, той і зможе мати стратегічну перевагу.
Є зброя, яка може змінити ситуацію на полі бою – це дрони
Що потрібно на «Рамштайні»? Потрібно попросити країн-учасниць, які надають нам допомогу, виділити гроші: умовний мільярд з можливістю самим бригадам, тобто бойовим підрозділам, закуповувати собі конкретні види, необхідні види дронів. Аби безпосередньо сама бригада, яка зараз на першій лінії оборони, могла ткнути пальцем у дрон і сказати: ось цей дрон, ці види дронів нам потрібні на завтра.
Не факт, що це саме в «Рамштайні» треба робити, може, інший майданчик може бути. Але якщо влити в таку можливість бригад умовний мільярд доларів і дати їм можливість самостійно брати собі зброю, повірте, ситуація на фронті зміниться. Не те щоб миттєво, але зміниться вона в перший місяць і ми конкретно побачимо результат.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум