Україні потрібно збільшувати виробництво окопного РЕБу на нестандартних частотах. У використанні FPV-дронів на фронті відбувається важлива зміна – і вона набирає масштабів: дрони все частіше управляються на діапазонах, під які не існує засобів радіоелектронної боротьби. А це означає, що українські військові можуть в один момент опинитися беззахисними перед дронами-камікадзе. FPV вже зараз зробили дуже складними пересування на транспорті по передовій, а іноді оператори влаштовують навіть полювання на окремо взятого бійця.
Але досі боротьба «РЕБ проти FPV» між Україною і Росією точилася в досить обмеженому діапазоні частот. Українці намагалися наситити фронт якомога більшою кількістю окопного РЕБу – щоб дати військовим захист. Але зараз кількість уже не все вирішує. Чому, чим це загрожує і які є рішення – пояснюють Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Зрозуміти суть цього явища зовсім не складно, навіть якщо ви умовний «гуманітарій», а от стосунок вона має до багатьох: адже зараз РЕБ – чи не найпоширеніший предмет зборів, що їх організовують українці у соцмережах, та потреба номер один майже кожного підрозділу.
Українські захисники принаймні від зими 2023-24-го звертають увагу на те, що на передовій стало вкрай складно пересуватися на транспорті через активність FPV. Часи, коли можна було роз’їжджати на авто по «передку», минули. Сьогоднішню реальність неможливо було уявити ще в часи недавньої «АТО/ООС», та і навіть на початку повномасштабного вторгнення.
«Раніше екіпажі, пересуваючись в авто на передовій, почувались умовно більш-менш захищено. Усі остерігались лише протитанкових керованих ракет – жоден мінометний розрахунок чи танк не потрапить у рухому ціль на відстані кілометрів. Зараз ситуація на полі бою змінюється. Тисячі авто, що мотаються туди-сюди, проводячи щоденні ротації, евакуації, підвози БК тощо, стають усе більш вразливими. І говорю я це не просто як військовий, а як боєць підрозділу, де ми самі чергуємо, щоб вразити рухому ціль ворога, аналізуючи ворожу трасу, яка ще пів року тому вважалась глибоким тилом», – описував ситуацію у січні 2024 року Єгор Фірсов, командир підрозділу БПЛА.
Постановка радіоперешкод є практично єдиним способом боротьби з FPV, оскільки збити такий маневрений дрон зі стрілецької зброї вкрай малоймовірно; втекти, з тієї ж причини, теж. Цьому є чимало прикладів на кадрах з передової, де дрони полюють на одного окремо взятого військового і той не може ухилитися – таке трапляється як з противником, так і з українськими воїнами.
Проти FPV-дронів працює так званий «окопний РЕБ» (покликаний захистити конкретну позицію від дрона противника), йтиметься саме про нього.
Це компактні прилади, їх має бути легко встановити, перенести, вони мають швидко активуватися після ввімкнення, тому що пристрій має працювати мінімальний проміжок часу, аби не бути запеленгованим противником. Ввімкнув – «подавив» частоту, на якій працює конкретний БПЛА – посадив його чи дезорієнтував – швидко вимкнув, щоб противник не засік роботу пристрою та, відповідно, розташування позиції засобами РЕР (радіоелектронної розвідки) та не ударив по цьому місцю.
Усе це важливо сказати, аби пояснити, що окопним РЕБом не можна просто заглушити усе підряд «про всяк випадок». Адже зі збільшенням діапазону частот, що їх випромінює прилад, ростиме його маса, габарити і споживання електроенергії. Проте навіть якби таке було можливо, це вимкнуло б весь зв’язок – в тому числі, той, що потрібен своїм військам.
Тому радіозавади мають працювати прицільно.
Під що до сих пір «заточували» окопний РЕБ
Оскільки коптери прийшли в армію із комерційної відеозйомки, завдання сховатися від переслідування перед ними не стояло. В першу чергу, для роботи їм виділялись безліцензійні частоти: тобто такі, на яких ви можете здійснювати радіозв’язок без дозволів від держави.
Звідки взагалі фізично береться частота: її створює генератор, це маленька деталь з кварцовим кристалом і мікросхемою. Для покупця це – модуль з маркетплейсу AliExpress:
Тобто те, на якій частоті полетить ваш дрон, залежить від того, коробочку на який діапазон ви в нього поставите.
Відтак є стандартні модулі, які використовуються у дронах: чи то промислових, як DJI (знамениті Mavic) i Autel, чи то гаражних (саморобних), які, як передбачалось, літають на дозволених безліцензійних діапазонах – бо це ж «іграшки».
Від початку цими частотами для цивільних коптерів були: 900 мГц, 1,2 гГц, 1,3 гГц, 2,4 гГц та 5,8 гГц. Два останніх належать «Мавікам».
Сегмент FPV-дронів у цій війні спершу працював на діапазоні 850-930 МГц (у нього, до речі, потрапляють і деякі крупні БПЛА – розвідник «Орлан» і камікадзе «Ланцет»), а згодом він розширився до 720-1020. Інші популярні діапазони – це 2,4 ГГц і 5,8 ГГц, вони належать вже не FPV, а «мавікам».
Відповідно, під ці діапазони розроблялась майже вся лінійка вітчизняних засобів радіоелектронної боротьби. У більшості випадків те, що купували на фронт проти FPV до цього часу, є або однодіапазонним приладом на найпоширенішу смугу 850–930 МГц, або тридіапазонним приладом на 700-1020 МГц (там три модуля, можна задіяти потрібний). Або ж військові купували просто три окремих пристрої, які «закривали» цю смугу.
Однак, зараз російські оператори дронів почали вилітати за цей наїжджений діапазон.
Що відбувається тепер
Оскільки перед військами РФ і Силами оборони стоїть задача уникнути РЕБу противника, і ті, й інші почали «промацувати» вільні діапазони.
За спостереженнями фахівця з радіотехніки Сергія Флеша (Бескрестнова), російські оператори FPV уже фіксувались на діапазонах 180-200 МГц, 300-380 Мгц, 400-440 МГц, 720-950 МГц, 950-1100 МГц, 2400-2500 МГц тощо. Про всі такі випадки він повідомляє у своєму каналі про зв’язок. Але зараз вони неочікувано і масово полетіли на 480-520 МГц.
Тобто, противник закупив і ставить в FPV відповідні модулі.
«Ми виявились не готові до цього, тому всі FPV, які полетіли на цих частотах, мали змогу досягти нашої техніки, – констатує Сергій Флеш. – Так само, як трапилося з нічними дронами свого часу – адже було зрозуміло, що якщо на дроні можна літати вдень, то на нього можна поставити тепловізійну камеру. Тоді ворог накупив камер у Китаї і на три тижні влаштував нам кошмар».
Цього разу війська РФ вчинили так само: поступово наситили фронт дронами на нестандартних частотах і в якийсь момент почали їх задіювати.
«Що противник влаштував нам: вони взяли дрони, виготовлені на заводі на Уралі, додали нестандартні модулі та два акумулятори, щоб збільшити дальність – і почали виносити на 15 кілометрів нашу логістику, – зазначає Флеш. – Поки що – на одному напрямку. Але коли досвід виявився успішним – далі вони зазвичай моментально масштабують його».
«Це абсолютно вірне твердження – росіяни намагаються знаходити велику кількість різних вільних діапазонів, які достатньо важко заглушити і знайти, – говорить Андрій Отченаш, командир екіпажу БПЛА «Кара небесна» 4-ї бригади НГУ Рубіж, що працює зараз на Бахмутському фронті. – І найбільша проблема в тому, що у них є союзники – китайці, які дають їм велику кількість різних рідкісних частот на використання FPV-коптерів, це дає їм інколи можливість проходити через системи радіоелектронної боротьби. Але наші інженери намагаються швидко знаходити цьому протидію».
Насправді тенденція до освоєння інших діапазонів спостерігається не тільки в FPV, а в зв’язку загалом; проте FPV, як летальна зброя, є найбільш помітною і критичною проблемою. Якщо на це не відреагувати, в якийсь момент українські захисники можуть залишитися беззахисними перед FPV противника, бо ж той розумітиме: потрібно далі і далі переходити туди, де в українців бракує РЕБу.
Олександр з позивним «Рено», військовослужбовець 68-ї Єгерської бригади імені Олекси Довбуша, який працює на Покровському напрямку, каже, що там агресор посилив роботу FPV по українській техніці, логістика ускладнилась через дрони, які працюють на нестандартных частотах: «Це створило для нас певні труднощі – ми не повністю маємо РЕБи, щоб «давити» ці FPV. На сьогоднішній день потрібно одразу орієнтуватися на РЕБ з максимальною кількістю каналів – тобто краще мати один надійний РЕБ, який коштує хай 300-400 тисяч грн., але захищає на всіх каналах, ніж зібрати на декілька більш дешевих, який захищатиме 1 чи 2 частоти. Тому що ти ніколи не знаєш, який підрозділ ворога зараз заїхав на позиції і буде працювати».
«Можливість роботи цих (наявних – ред.) РЕБ-систем – це питання часу, тому що сьогодні вони працюють, а завтра ні, і знову відбувається пошук потрібних частот, потрібних покращень цих систем, аби вони працювали проти дронів. Тому, якщо ми говоримо про суспільство і чим воно може допомагати, то зрозуміло, що це купівля саме електроніки до FPV-дронів і захисту від них», – говорить спікер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Іван Петричак (Часовоярський напрямок).
Чому складно забезпечити фронт такими засобами РЕБ і що для цього потрібно
«Перекриє нестандартні частоти»: останнім часом таке можна побачити у рекламі виробників засобів РЕБ. Комплексів, які б забезпечили захист від нових частотних смуг, на фронті вкрай мало.
Щоб будувати їх, потрібні вже згадані модулі перешкод. Українське виробництво зараз майже на 100% базується – на китайських. «Виробництво модулів пробуємо, але це навіть не 1%. Тому так, ми тут повністю залежимо від Китаю», – пояснює Сергій Флеш.
Флеш вважає, що Україні потрібно формувати наперед запаси нестандартних модулів перешкод.
«Усі виробники РЕБу, навіть малого гаражного (а окопний РЕБ весь виробляється «гаражним ОПК») живуть на основі комерції: є попит – і під цей попит купуються модулі. Жоден виробник не тримає тисячу модулів по $250 у запасі – це мільйони доларів, – пояснює він. – Як зараз все відбувається: ми бачимо, що ворог почав літати на нестандартних частотах – ми терміново робимо замовлення українським виробникам, а вони терміново роблять замовлення у Китаї».
«Але логістика у Китаї становить два тижні. Крім того, якщо їм прийшло замовлення на 5 тисяч модулів, адже у них теж немає деталей, транзисторів, їм потрібно все це замовляти – і в результаті час реакції становить 3-4 тижні з моменту появи FPV на нестандартних частотах. Держава має створити склад нестандартних модулів на 3-4 тижні. Щоб не сталося ситуації, що ми прокинулися – а росіяни полетіли на 200 МГц», – зазначає фахівець.
«В цій ситуації нам треба розробляти свою виробничу базу, – коментує інструктор курсу «Зв’язок» школи операторів БПЛА «Крук», ім’я якого ми не називаємо з міркувань безпеки. – Це не настільки складні технології, якщо використовуємо готові чіпи (чіпи ми дійсно не зможемо виробляти), розробляти і збирати плати – це цілком реально. Вже перші партії контролерів для скидів українці роблять. І це великий плюс, тому що навіщо це замовляти в Китаї? Так, це може бути трохи дорожче на цьому етапі, але це в довгостроковій перспективі дасть нам гнучкість – бо ми щось модифікуємо під конкретну потребу дуже швидко».
«Треба відкрити хоча б мініатюрні виробництва і конструкторські бюро, а потім їх розширяти. Наприклад, ми можемо піти в бік того, щоб виробляти ретранслятори, які б перетворювали частоти з однієї на іншу. Нічого космічного тут немає. У нас є люди, які це можуть. Нам це знадобиться – майбутнє за роботехнічною війною», – зазначає інструктор.
Про розгортання виробництва модулів в Україні – нібито і йдеться: радник Мінстратегпрому Ігор Федірко розповідав Економічній правді, що українська компанія веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва одного з електронних компонентів для РЕБ в Україні, і загалом українські виробники докладають зусиль, щоб локалізувати і головний китайський компонент РЕБу – модулі. Але тут – йдеться поки що не про промислові масштаби.
Звісно, нестандартні частоти використовують для атак і українські оператори. Усі ці кадри, коли обвішані РЕБом російські «цар-танки» все одно вибухають від ударів дронів-камікадзе, вочевидь, мають причиною саме це.
«Простіше і дешевше буде купити якісь готові рішення. Є дешевші передавачі на певні діапазони, а є більше гнучкі, які дозволяють, скажімо, від 137 МГц і вище обирати практично будь-яку частоту – але це дорожча історія», – каже інструктор зі зв’язку.
«Ми також можемо використовувати нестандартні частоти, але у нас все заточено на кількість, – констатує Сергій Флеш. – У цій гонці ми не приділяємо уваги якості. Не буде виробник казати: я збільшу ціну на виріб на 8 доларів, але поставлю новий модуль. Ініціатива має виходити не від виробника, а від Міноборони, ЗСУ, що нам терміново потрібні нестандартні модулі».
РЕБ на діапазон 700-1020 МГц також є робочим, оскільки цю смугу російські оператори продовжують використовувати (це банально дешевше, ніж нестандартні рішення). Однак ризики зросли.
«На даний момент усе ж нестандартні частоти – це не вся і навіть не половина дронів. 90% FPV, швидше за все, у найближчі півроку літатимуть на цьому діапазоні. Тому що це дешево, і якщо противник бачить, що дрони можуть працювати в цьому діапазоні, він не йтиме на нестандартний діапазон», – пояснює Флеш.
Наш журналіст показує, як війська РФ атакують дронами на правому березі Херсонщини і як працює РЕР «Цукорок»:
Це безкінечно?
Сама гонитва і пошук вільних від завад місць – вочевидь, так, а от частотний спектр, на якому усе відбувається – обмежений. Всі ці рухи з коптерами так чи інакше відбуватимуться у межах УКХ-діапазону (VHF та UHF за західною класифікацією).
Це пов’язано з фізикою. Довжина антени тим більша, що нижча частота (і довша хвиля). Щойно ми опустимося нижче УКХ-діапазону, це вже не будуть портативні антени.
Більш привабливими для освоєння дронщиками є нижні ділянки спектру (100-700 МГц), оскільки РЕБи для цих ділянок – досить рідкісні. Але водночас зробити зв’язок дрона на цих ділянках складніше, ніж на верхніх. Причина – та сама довжина антен.
«Раніше, звісно, використовувалися верхні ділянки UHF і навіть початок НВЧ-діапазону – адже 5 ГГц це вже НВЧ (надвисокі частоти, наступна ділянка електромагнітного спектру – ред.) Чому саме так – тому що ці частоти потребували невеличких антен. Коли ми спускаємося від 900 нижче – 800, 400… можна йти так і до 100 мегагерц, там плюс в тому, що, скоріш за все, не буде комплексів РЕБ, які подавлятимуть. Пристрої на 120, 130 мегагерц дуже рідкісні. Але тут є складнощі: на таких частотах потрібні великі антени. Або ми можемо зменшувати антени конструктивно, але вони втрачатимуть ефективність, і нам доведеться підвищувати потужність пристроїв, тобто буде більше енергоспоживання. Тому ідеальних рішень немає», – каже військовий інструктор зі зв’язку.
Трохи детальніше, якщо ви перебуваєте на фронті
FPV-дрони і захист від них залишаються на передовій потребою номер один: так кажуть усі військові, з ким поспілкувалися Донбас Реалії у липні. Тому ми запитали конкретну рекомендацію – на що орієнтуватися військовослужбовцям та тим, хто допомагає їм із закупівлями. «Мати комплекти РЕБ саме на ці частоти – мені здається, в даній ситуації це must have, – зазначає інструктор зі зв'язку, – тобто трьох смуг комерційних дронів точно вже вистачати не буде, ці часи пройшли (але, безумовно, будуть використовуватися й інші ділянки):
433-447 МГц
860-930 МГц
1100-1300 МГц
1300-1500 МГц
1560-1610 МГц
2,4 ГГц
5,2 ГГц
5,8 ГГц»
Андрій Отченаш з підрозділу БПЛА «Кара небесна» зауважує: «Це дійсно війна інновацій, війна новинок, і, мені здається, перша війна в історії людства, де настільки швидко розвиваються інноваційні методи. Де буквально на початку війни «Мавік» в небі був рідкісним явищем і «вау». А тепер ми шукаємо десятки діапазонів, щоб FPV міг знищити танк».
«Нам треба цілитися на вибудовування зв’язків між підрозділами і, можливо, саме горизонтальних – прагнути до американського варіанту, коли підрозділи можуть обмінюватися між собою розвідданими, не посилаючи їх нагору, а потім вони спускаються згори вниз в інший підрозділ, як у радянській армії, – каже інструктор курсу «Зв’язок» школи «Крук». – Тоді на «передку» люди будуть знати про новинки. Безумовно, до кінця війни – до нашої перемоги – ця гонка триватиме».
Що буде, якщо українські захисники і армія агресора все ж повністю закриють одне одному лазівки в радіочастотному діапазоні? Тоді, на думку Сергія Флеша, все йтиме до дедалі ширшого застосування оптико-електронної системи наведення. Зараз вона використовується, але є, швидше, високотехнологічним доповненням (почитати як працює, можна тут).
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Форум