Культура й туризм заплатять менші податки: про що йдеться?

Культура, туризм і «креативні індустрії» відтепер матимуть в Україні суттєві податкові пільги, йдеться в законі, який президент Володимир Зеленський підписав 21 грудня. Зменшення, а то й скасування частини податків стане стимулом для розвитку культури й туризму та зменшить для них негативні наслідки карантину, сподіваються на Банковій. Втім, частина представників галузі, а також експерти вважають, що цей закон є позитивним чинником, але недостатнім для того, аби ситуація почала помітно змінюватися на краще.

Українські заклади культури, спортивна й туристична інфраструктура та кіноіндустрія, а також майже вся мистецька діяльність відтепер платитимуть менше податків. Такі зміни до Податкового кодексу вносить закон, який підписав президент України Володимир Зеленський і який Банкова свого часу ініціювала як невідкладний.

Верховна Рада проголосувала за нього 4 листопада.

«Закон впроваджує податкові стимули для підтримки діяльності у сфері креативних індустрій, культури, туризму, спорту та інших гуманітарних сферах, – ідеться в повідомленнні на сайті президента. – Такі заходи підтримки зроблять доступнішими продукцію та послуги компаній, що працюють у креативній індустрії, культурі й туризмі, та допоможуть їм мінімізувати негативний вплив від запровадження карантинних заходів... Також це сприятиме збереженню робочих місць», – очікують в ОП.

Податкові пільги: хто і що отримав

• Фінансування програм у сфері культури і мистецтва, отримане від держави чи від міжнародних донорів, звільняється від податків на прибуток і на доходи фізичних осіб.
• Ставка ПДВ знижується з 20 до 7% для послуг у сфері культури і туризму: ідеться про вистави, культурно-мистецькі заходи, відвідування музеїв, зоопарків, заповідників та екскурсії у них.
• Таку саму знижку ПДВ до 7%, але до 2023 року, отримують українські готелі та інші заклади з розміщення туристів.
• Повністю звільняється від ПДВ до 2025 року розповсюдження та показ українських та іноземних фільмів, дубльованих українською та адаптованих для людей з вадами зору та слуху.

Жорсткий карантин, який уряд запроваджував навесні 2020 року, а потім «локдаун вихідного дня», який діяв восени, створили великі проблеми сфері культури та мистецтва, з'ясувало Радіо Свобода, опитавши кінотеатри, театри та музеї у листопаді.

«Цей закон був би в тему ще років 10-15 тому» – експерт

Зрештою, чи допоможуть зменшені ставки, а то й скасування частини податків оговтатися від «коронакризи» сфері культури, мистецтва, кінобізнесу і туризму?

Більшість представників цього сектору, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, а також економічні експерти оцінюють новий закон схвально. Однак чимало з них додають, що ці та інші кроки для підтримки українських культури і туризму треба було робити значно раніше, і не залежно від пандемій та криз.

Власник школи готельного бізнесу Michelle Олександр Чорний у розмові з Радіо Свобода зауважує: потрібно враховувати українські особливості готельного бізнесу і те, що він є значно менш масштабним, ніж, до прикладу, в сусідніх країнах ЄС.

«Цей закон був би дуже потрібен років 10-15 тому, але лише в комплексі з низкою інших рішень та обставин. Так склалося, що в Україні – дуже мала кількість готелів, які є категоризовані (мають «зірки» – ред.) та платять податки як ТОВ. Таких – близько 400. Решта готелів – це ФОПи, які не платять ПДВ. Тому більшості ринку, на жаль, такі пільги не стосуються», – пояснює експерт.

Пільгова ставка ПДВ може бути корисною у кількарічній перспективі, якщо держава поставить за мету залучити у туристичну галузь іноземних інвесторів. А галузі є куди зростати: до прикладу, сусідня Польща, подібна до України за кількістю населення, має в рази більше готелів та місць розміщення туристів, визнає власник школи готельного бізнесу.

Український туристичний сектор відстає від країн Центральної Європи на багато років, і для подолання цього розриву потрібні не просто податкові пільги, а скоординовані дії влади та представників бізнесу, пропонує Олександр Чорний:

• грамотне просування України як туристичного бренду;
• розвиток внутрішнього туризму, без якого неможливо напрацювати «український бренд» та передумови для потоку іноземців;
• щоб українці почали подорожувати власною країною – їхній добробут має зростати: це першочергове завдання уряду;
• без притомної статистики туристичної галузі її розвиток малореальний;
• Україна має потенціал локацій, цікавих для туристів, на рівні Чехії або Італії, однак для цього представники галузі мають шукати і вивчати українські цікавинки і напрацьовувати маршрути.

«Пандемія насправді зробила дві корисні речі: вона відродила увагу до проблем туристичної галузі, а ще посприяла об'єднанню і співпраці її представників», – підсумовує експерт.

«Вперше Україна має закон, орієнтований на культуру» — Влад Троїцький

Представники кількох провідних київських музеїв та відомих творчих колективів у спілкуванні з Радіо Свобода визнають: зменшення ставки ПДВ для них та скасування податків на цільову державну допомогу – однозначний позитив.

Зокрема, так оцінює вплив цього документа генеральний директор Національного хору імені Верьовки Зеновій Корінець.

«Зменшення ПДВ з 20% до 7 % для культури і мистецтва – це позитивна зміна для нас. Так, у кожному творчому колективі залишатиметься більше зароблених коштів – на суму цієї податкової пільги. А це ті гроші, які ми можемо витратити на все, що потрібно для нашої діяльності: від таких «дрібниць», як офісний папір, і до нових костюмів для виступів», – оцінює податкову новацію Зеновій Корінець.

Український театральний режисер, засновник «Гогольфесту» та інших мистецьких проєктів Влад Троїцький бачить в ухваленні закону про податкові пільги для культури та мистецтва позитивну тенденцію. Проте він бачить моменти, які варто поліпшити.

«Чи не вперше в Україні ухвалюють закон, який зорієнтований саме на культуру. Але виникає питання: чи всі потрапляють під податкові пільги? Чи робить закон різницю між податковими пільгами для концертів Олі Полякової чи Олега Винника та, наприклад, складною академічною музикою? Якщо різниці немає, то це не зовсім коректно, – зауважує режисер. – Але в складні часи будь-яке фіскальне послаблення підтримує українську культуру».

Влад Троїцький наголошує, що в час пандемії та карантинних обмежень так званий державний сектор культури виявився більш захищеним: його представники отримують гарантовану зарплатню. Водночас незалежна культура виявилася більш вразливою, і тому потребує більшої підтримки, стверджує він.

«Але в принципі, я думаю, що в перспективі все буде добре. Тому що до цієї кризи в державного сектору не було мотивації щось змінювати у своїй діяльності. І ми бачимо неймовірно роздуті штати, й, на жаль, не маємо розроблених критеріїв щодо того, кого ж саме має підтримувати держава... Але зараз, я сподіваюся, вперше в історії України буде розуміння того, що таке культура і як саме її треба підтримувати. І в підсумку культура вже не сприйматиметься як ретроградна, реакційна і нецікава галузь», – сподівається Влад Троїцький.

Економіст: зменшення податків – це добре, але є значно важливіші чинники

Економіст Борис Кушнірук визнає, що податкові пільги можуть стимулювати культуру і туризм, однак один лише цей крок не дасть помітного ефекту, якщо не враховувати значно більш потужні чинники.

«Безперечно, такі кроки зроблять більш привабливою діяльність у цих сферах. Знижена ставка ПДВ – це позитив. Однак для культури є значно важливіші чинники, які впливають на її розвиток. Уявіть: українці, які ходять до театру, не надаватимуть особливого значення, скільки саме ПДВ стягують з їхніх квитків», – вважає економіст.

Борис Кушнірук говорить про чинники, які здатні стимулювати культуру в поєднанні з податковими пільгами:

• Грантова підтримка культурних проєктів і створення максимально сприятливих умов для неї.
• Турбота про збільшення добробуту українців: «Наївно було б вважати, що в бідній країні може розквітнути мистецтво», – наголошує Кушнірук.
• Стимулювання українців до споживання культурного продукту: від походів на концерти до передплати сервісів кіноперегляду.
• Системний підхід до культури, мистецтва і туризму, який враховує розвиток економіки України в цілому.