Жителька Броварів Наталія Пономаренко прийшла до амбулаторії із симптомами COVID-19, але, на думку лікаря, їх виявилось недостатньо для направлення на ПЛР-тестування. Пацієнтці ставало гірше, і вона перевірилась на антитіла – їхня наявність також не стала підставою для офіційної безплатної перевірки на COVID-19. Зробити тестування Наталії все ж таки доведеться – за власні гроші, бо цього вимагає її роботодавець. В амбулаторії були готові виписувати жінку з лікарняного вже через три дні після підтвердження діагнозу «ковіду», але після звернення до директора медичного закладу лікарняний продовжили – сама пацієнтка впевнена, що тільки завдяки розголосу і скаргам керівництву. Проблеми із отриманням «безплатного» ПЛР-тестування і коронавірусного діагнозу є в інших регіонах країни.
Перші симптоми COVID-19 Наталія Пономаренко відчула 18 вересня. Вона каже, що спочатку було схоже на звичайне ГРВІ – підвищилась температура до 37,8, боліло горло і голова. Але вже 20 вересня жінка втратила відчуття смаку і нюху.
«Я зрозуміла, що це може бути COVID-19, і одразу зателефонувала на екстрену службу. Мені сказали залишатись удома, нікуди не ходити і що до мене приїде бригада. Для цього сказали зв’язатись із сімейним лікарем. А потім почалося цікаве. 21 вересня я звернулась до амбулаторії, бо лікар, із яким я склала декларацію, зараз у декретній відпустці. Але ніхто не хоче брати таких пацієнтів, як я, до себе. Я довго спілкувалась на рецепції, там радились із лікарями, і врешті-решт сказали приходити до амбулаторії і чекати в живій черзі – з 13.00 до 15.00», – розповідає Наталія Радіо Свобода. За її словами, на рецепції її запевнили, що треба сказати лікареві про симптоми COVID-19, і тоді той прийме пацієнтку.
Наталія дві години чекала в черзі і зайшла на останніх хвилинах приймальних годин до лікаря разом зі ще одною пацієнткою – та пройшла без черги. Саму Наталію записувати не стали.
«Я зайшла разом із нею, але лікар мене прогнала і сказала, щоб я займала чергу до іншого лікаря, бо в неї прийом вже закінчився. У мене почався нервовий зрив, я почала плакати і казати, що в мене симптоми коронавірусу, я вже дві години чекаю», – розповідає Наталія.
Спочатку лікарка, за словами Наталії, сказала, що взагалі не буде її приймати, потім відправила пацієнтку в окреме приміщення, щоб та не заражала інших. Потім оглянула пацієнтку і сказала, що не бачить симптомів коронавірусу, проте бачить істерику. Довго відмовлялась вести пацієнтку, мотивувавши це тим, що Наталія прописана не в Броварах.
«Мій сімейний лікар у тій же амбулаторії, тому що я живу і працюю поблизу, мені так зручно. Врешті-решт лікар сказала приходити через два дні, але також без запису. На рецепції мене також не записали до неї, але сказали, що змінити лікаря також уже не можна – лікарняний уже відкрито», – розповіла пацієнтка. Через два дні вона знову прийшла на прийом і знову чекала три години, щоб потрапити до лікаря.
Наталія двічі за власний кошт робила тест IFA на антитіла IgA – 21 вересня їх не було, а ось 28 вересня – вже з’явились. Антитіла IgA свідчать про активну фазу хвороби COVID-19 і, як виявилось пізніше, 2 жовтня лікарка вже внесла діагноз COVID-19 у медичну картку Наталії. Втім, жінка про це не знала – 5 жовтня їй сказали прийти, щоб забрати «лікарняний». Через три дні після підтвердження діагнозу її хотіли відправити на роботу.
«Вона сказала, що не записуватиме мене на прийом, але щоб я прийшла за 20 хвилин до початку її роботи. Щоб я чекала на вулиці і покликала її, коли вона буде йти до амбулаторії. Я не дуже зрозуміла, чи вона мене покличе, щоб я не заходила до амбулаторії, і вона винесе лікарняний?» – говорить Наталія.
Протягом хвороби їй ставало гірше – паморочилося в голові, нудило і було важко вставати. Проте на прийоми в амбулаторію доводилось ходити, каже жінка. Коли вона отримала IFA-тест із підтвердженням «ковіду», друзі порадили їй звернутись до іншого лікаря, колишньої завідувачки інфекційної лікарні. Та прописала їй інші ліки і одразу відправила на комп’ютерну томографію легень. За словами приватної лікарки, результати можуть свідчити про початок пневмонії, і «з таким КТ не виписують з лікарняного». Після ліків від приватного лікаря Наталії стало краще, частково повернулись відчуття смаку і нюху, але підвищена температура залишалась.
ПЛР-тестування робити вже не обов’язково – директор центру первинної допомоги
Пацієнтка поспілкувалась із Ігорем Кравцовим, директором КП «Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», до якої належить і її амбулаторія, і просила продовжити їй лікарняний. Той спочатку казав, що вона вже одужала від коронавірусу, а ніяких антитіл IgA немає, проте коли почув про підвищену температуру, то визнав, що виписувати Наталію з лікарняного не можна. «Ваш лікар про це мала знати. Але якщо ви перехворіли «коронавірусом», то ця температура може триматись 2–3 місяці. Якщо компанія хоче вас тримати на лікарняному, то це ж вони платять, а потім держава. Якщо ми довго тримаємо на лікарняному, то потім приїжджає соцстрах і перевіряє6 на якій підставі, якщо на КТ немає пневмонії», – заявив він.
У розмові із Радіо Свобода Ігор Кравцов також наголосив, що проведення ПЛР-тестування після лікування «ковіду» тепер не є обов’язковим, згідно із наказом Міністерства охорони здоров’я № 2116 від 17.09.2020. Якщо немає симптомів, то його не проводять, наголосив директор комунального центру. За його словами, якщо лікар не призначила Наталії ПЛР із початку, це означає, що не було достатніх симптомів.
Радіо Свобода звернулось за коментарем до лікарки Тетяни Черняк, яка оглядала Наталію в амбулаторії, але та не стала детально пояснювати, що відбулось між нею і пацієнткою на перших прийомах. Лікарка наголосила, що вже третій тиждень вона перебуває у вкрай важкому стані через спілкування із пацієнткою. Під час останньої зустрічі в неї був конфлікт із чоловіком Наталії – той почав кричати на лікаря. В амбулаторії з шести чи семи лікарів працювати залишилось тільки двоє, і навантаження на них дуже сильне, пояснювала Черняк. Втім, пізніше вона відмовилась продовжувати спілкування із Радіо Свобода.
Інфекціоніст і кандидат медичних наук Юрій Жигарєв розповів Радіо Свобода, що рішення про скасування обов’язкових ПЛР-тестувань було ухвалено міністерством, здебільшого щоб зменшити навантаження на лабораторні центри країни. Лабораторії перевантажені і не можуть впоратися із кількістю перевірок, каже експерт.
«Є багато ситуацій, коли ПЛР можна не робити, а його роблять і довго обробляють, а потім приходить людина із такими симптомами, що дійсно потребує аналіз, але йому кажуть – будете чекати результати 10–14 днів», – розповідає інфекціоніст.
За інформацією Жигарєва, ситуація, в яку потрапила Пономаренко, якій довелось за власні кошти робити аналізи, – досить типова. Стандарти МОЗ залишають лікарям певну свободу в тому, як лікувати пацієнта – скеровувати на КТ чи ні, призначати ПЛР чи ні, і так далі. «З одного боку це добре, бо лікарі мають люфт і можуть гнучко розподіляти свій час, а з іншого – бувають ось такі моменти, коли дуже важко достукатись до лікаря», – розповідає він.
Наталія працює в мережі медичних лабораторій, де їй сказали, що без негативного ПЛР-тестування на роботу її не випустять. Робити аналіз довелось власним коштом. Лікарняний їй усе ж таки продовжили до 10 жовтня, але тепер залишається сподіватись, що не захворів ніхто з її родини і близьких.
У Наталії троє дітей-школярів, яких педіатр погодився залишити вдома тільки протягом першого тижня її лікування. Потім через те, що в жінки не було офіційного підтвердження «ковіду», дітей відправили в школу. Зараз в одного з них підвищена температура, і він чекає на ПЛР-тестування на «ковід» – направлення виписала той же педіатр.
«Безплатний» ПЛР – важко і довго
Про проблеми із отриманням направлення на безплатний ПЛР-аналіз Радіо Свобода розповідали багато пацієнтів. Так, один із сімейних лікарів із Тернопільської області розповів Радіо Свобода, що працівники Фонду соціального страхування залякують амбулаторії, щоб ті не виписували лікарняні із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19». Такі лікарняні після п’ятого дня самоізоляції оплачує не роботодавець, а саме фонд.
Про це співрозмовник Радіо Свобода дізнався на нараді в амбулаторії після того, як він і його колега поставили пацієнтам по півтора десятка діагнозів «COVID-19». Керівництво наголосило, що представники Фонду соціального страхування були незадоволені такими діями і пригрозили, що «лікарняні пацієнтам будуть виплачувати за рахунок лікарів».
Один одесит розповів кореспондентові Радіо Свобода, як він намагався отримати направлення на ПЛР-аналіз за державний рахунок, коли відчув симптоми можливого COVID-19. Сімейний лікар одразу наголосила: збору матеріалу чекати від одного до трьох тижнів. Спочатку ПЛР-матеріали збирають у тих, хто вже хворіє, потім у дітей, потім у вагітних, а тільки потім переходять до можливих хворих. Якщо пацієнт потребує результати швидко – він може звернутись до приватної лабораторії.
5 жовтня киянин Артем Овдієнко дізнався, що в його дружини COVID-19, отже, він сам, звісно, «контактна особа». Подружжя відправилось на самоізоляцію, але, як виявилось, підтвердити чи спростувати наявність вірусу Артемові доведеться за власні гроші – мобільну бригаду до нього не відправили.
«Правда життя» така, що нашому сімейному лікареві просто відмовили у направленні до мене додому мобільної бригади для тестування. Й проблема не стільки в тому, що я не можу нині отримати «безплатний» тест (бо він взагалі-то у жодному разі не безплатний, а куплений із моїх податків), – проблема в тому, що я, 100% «контактний», маю зараз виходити з дому і сам їхати в лікарню той тест здавати…» – написав Артем у фейсбуці. Він припускає, що це пов’язано із відсутністю в нього реєстрації в районі, за який відповідає амбулаторія сімейного лікаря.
«Я, звісно можу помилятися, але через брак інформації і нормального розуміння ситуації ці припущення можуть бути найхимернішими, але інших немає. Ми заручники поганої комунікації від влади й Міністерства охорони здоров’я», – наголосив Овдієнко в коментарі Радіо Свобода. Найближчим часом він планує зробити ПЛР-тестування за власні гроші.
Інфекціоніст Жигарєв каже, що багатьом лікарям неформально радять не ставити діагноз COVID-19 – не тільки через необхідність виплачувати з бюджету соціальну допомогу, а ще й через величезну бюрократію.
«Я не чув від колег конкретно про тиск із Фонду соцстраху, може, вони не хотіли конкретно уточнювати. Але багато хто говорить про «прохання» не ставити багато таких діагнозів – він дуже складний на всіх рівнях. І лікар має заповнювати купу документів. Якщо я ставлю діагноз ГРВІ – це одне, а якщо я напишу «ковід», навіть можливий, то це взагалі інша ситуація – велика відповідальність, купа документів, як треба заповнювати… І головні лікарі, і завідувачі лабораторій неформально радять по 10 разів подумати, ставити діагноз чи ні», – розповідає Жигарєв.
Наталія Пономаренко, як і вимагав роботодавець, зробила ПЛР-тестування за власний рахунок – аналіз показав відсутність «ковіду». Підвищена температура в неї досі тримається, втім, вона планує закрити лікарняний і виходити на роботу. Аналіз сина ще не прийшов, він на самоізоляції вдома – температура також підвищена.
