Лабораторія Одеського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я стабільно входить у трійку найбільш навантажених лабораторій в країні, каже Радіо Свобода директор центру Віталій Гончаров. На початку пандемії вони перевіряли на COVID-19 близько сотні ПЛР-зразків на добу, а зараз інколи буває і тисяча. Наприкінці вересня в Одесі припинила роботу друга лабораторія, яка перевіряла ПЛР-тестування, і навантаження стало ще більше. В інтерв’ю Радіо Свобода Віталій Гончаров розповів про об’єми перевірок, нове обладнання і в якому випадку хвора людина може отримати негативний результат.
– Що змінилось у житті лабораторного центру протягом пів року після початку пандемії?
Кількість нашого обладнання дає можливість проводити до 1000 досліджень на добуВіталій Гончаров
– Ситуація розвивається неблагополучно, сьогодні в нас зареєстровано близько 15 тисяч хворих в Одеській області. Кожного дня наша лабораторія фіксує 200-300 позитивних результатів на COVID-19. Це впливає на роботу лабораторії і на роботу працівників – вірусологів, середнього медперсоналу, технічного персоналу.
У березні-квітні до нас поступало до 100 зразків на добу, а зараз цей показник сягає тисячі на добу. Зразки надходять з різних медичних закладів Одеської області, зокрема з одеських лікарень. Звісно, це навантаження і на психологічний стан працівників, і на технологічні прибори, оскільки в усього є свої можливості по відпрацюванню.
Кількість обладнання і приладів, які в нас є, дає нам можливість проводити до 1000 досліджень на добу. Є певні проблеми із людьми – 15 працівників медичної вірусологічної лабораторії перехворіли, 8-9 із них хворіли на COVID-19. Зараз ускладнюються обставини тим, що з 22 вересня не працює вірусологічна лабораторія на базі Протичумного інституту – тепер біологічні матеріали, які мали обробляти там, поступають до нас. Десь 60% усіх досліджень проводила наша лабораторія. 20-25% – протичумний інститут, решта – приватні лабораторії. Але вони проводять лише за певними показами – щоб припинити самоізоляцію, щоб виїхати за кордон. Вони майже не приймають хворих на ковід.
Проведення ПЛР-досліджень – це важкий технологічний процес, він триває близько восьми годин. Звісно, не робиться одне дослідження, робиться цілий комплекс. Завдяки ВООЗ через Міністерство охорони здоров’я ми отримали і купили додаткове сучасне обладнання – ампліфікатор, термостати, системи для виділення вірусу, бокси біобезпеки. Наша лабораторія постійно оновляється і ми будемо нарощувати ці дослідження.
У нас були затримки – і чотири, і п’ять днів, інколи тиждень. Але дійсно відпрацювати таку кількість зразків самим – це велика працяВіталій Гончаров
В нас були затримки – і чотири, і п’ять днів, інколи тиждень. Але дійсно відпрацювати таку кількість зразків самим – це велика праця. Потрібно зареєструвати матеріал, внести його до бази, потім його відправлять на виділення РНК. Потім є ще кілька етапів, кожний з яких вимагає специфічних навичок. Так, ми зараз вчимо людей, сформували освітні бригади, які зможуть працювати на будь-якому етапі. Але є людський фактор, люди виснажуються, майже пів року працюють в одному напрямку, це доволі складно. Проте, навіть коли не було реагентів на ПЛР, ми не зупиняли роботу – відпрацьовували чергу. Також ми не відмовились від планових моніторингових досліджень – досліджуємо аналізи на ВІЧ, на гепатити, перевіряємо воду, проводимо дослідження з поліомієліту.
– Яке нове обладнання з’явилось за ці півроку? Чи збільшили ви кількість працівників?
– Знайти грамотних і професійних вірусологів сьогодні доволі важко. Через це ми залучили спеціалістів і з Інфекційної лікарні, і з медичного університету. Ми їх спеціально навчили. Також в нас працювали робітники Лабораторного центру на водному транспорті. Після навчання вони підуть працювати до власної лабораторії для ПЛР-діагностування – робота над нею на завершальному етапі. Її створили майже з «нуля». Я також сподіваюсь, що запуститься в Інфекційній лікарні ще одна лабораторія – вона дасть можливість збільшити кількість досліджень.
По лінії ВОЗ усі вірусологічні лабораторії, які знаходяться на базі лабораторних центрів, міністерство виділило величезну технічну підтримку – і шафи біологічної безпеки, і ампліфікатори, і станції з виділення вірусу. За нашими сумарними підрахунками десь на десять мільйонів гривень закуплено обладнання. Ціни на це обладнання доволі високі, наприклад, ампліфікатор коштує близько мільйона гривень. Попит на нього зараз підвищений, тому зросли і ціни. Так само доволі дорого коштують і самі ПЛР-тести – собівартість одного тесту від 500 до 700 гривень в залежності від виробника – є і польські, і німецькі, і китайські.
Близько мільйона гривень коштують шафи біологічної безпеки, це дороге обладнання. Втім зараз наповнення лабораторії продовжується, наскільки мені відомо МОЗ виділили 230 мільйонів гривень, частину з яких, ми сподіваємось, розподіллять на лабораторії для закупівлі обладнання і тестів.
Зараз ми плануємо встановити систему для пришвидшення видачі результатів. Потрібно буде придбати за 160 тисяч гривень систему для ампліфікаторів, яка буде розсилати по медичних закладах електронною поштою результати одразу після завершення дослідження. Це скоротить час очікування на дві-чотири години.
– Як змінився штат вашої лабораторії за ці півроку?
– Більшість наших працівників раніше працювали в санітарно-епідеміологічній службі. Нам дуже пощастило – за ці пів року ми не втратили жодного працівника, всі живі-здорові, ніхто не побажав звільнитись. Проблема із кадрами в санітарно-епідеміологічному напрямку існує вже давно – спеціалістів наші вищі не випускають поки що. Це питання обговорюється на рівні МОЗ. Професії санітарного лікаря, вірусолога, епідеміолога – це вибір душі, напевно. Наші спеціалісти розуміють ризики, це кропітка робота.
– Який середній термін очікування ПЛР-аналізу для пацієнтів? У вересні були затримки через відсутність реагентів, потім припинив роботу протичумний інститут, це також затримки. Скільки має чекати людина після госпіталізації?
– Саме проведення дослідження це дві-три доби через велику кількість зразків. Усі люди рахують так – збір матеріалу, доставка матеріалу, отримання результатів і відправлення результатів. Це 4-5, а іноді і 7 днів, в залежності від загальної кількості зразків. На вихідні зразків менше приходить і ми відпрацьовуємо чергу – перед цими вихідними в нашій черзі було півтори тисячі зразків, а в понеділок залишилось близько 300.
– Моїй знайомій робили ПЛР-тести двічі. Один раз в лікарні після госпіталізації, другий – у приватній лабораторії. В приватній лабораторії її проінструктували, що не можна їсти і пити перед тим. В лікарні просто взяли зразок, причому навіть не два рази для референт-перевірки, а тільки один. Чому так?
– 50% успіху отримання правильного результату – це правильний відбір матеріалу. Звісно, ми рекомендуємо, щоб спеціалісти, які відбирають матеріал, були підготовлені. Ми проводили навчання для госпітальних баз, медичних закладів, де лікуються пацієнти із COVID-19, для мобільних бригад, що збирають зразки.
Звісно, правильно, щоб людина не їла і не пила, не чистила зуби – щоб концентрація вірусу була максимальна. І в залежності від правильності відбору матеріалу, від якості доставки, може бути різною якість отримання результату. Якщо відібрати матеріал неправильно, хвора людина отримає негативний ПЛР-тест.
