У віддаленому куточку Східної Європи лежить охоплена війною територія, приблизно величиною в Бельгію, де мешкає майже 4 мільйони людей. Випадки коронавірусного захворювання тут не враховуються у світових підрахунках, але експерти в галузі охорони здоров’я попереджають, що ситуація там погана і, ймовірно, буде лише погіршуватися.
Територія, яку контролюють угруповання «ДНР» та «ЛНР», – це частина Донецької і Луганської областей. Ці угруповання називають себе і свої адміністрації «республіками», але вони не визнані міжнародною спільнотою, і це ще поглиблює їхній нинішній статус «чорної діри» щодо коронавірусу.
За словами місцевої медсестри, яка говорила з Радіо Свобода на умовах анонімності, кількість заражень коронавірусом стрімко росте, але необхідних засобів індивідуального захисту, які можна було б десь купити, немає. Також, додала вона, не вистачає підготованих лікарів.
Кількість тестів на коронавірус дуже обмежена, апаратів ШВЛ для пацієнтів, яким необхідна допомога при диханні через смертельну хворобу COVID-19, викликану новим коронавірусом, немає, каже медсестра.
Багато мешканців не сприймає пандемію серйозно, і через те, що фактична влада дозволила багатьом підприємствам продовжувати працювати, вулиці досі переповнені людьми. Це дивне видовище у той час, коли більша частина світу практикує соціальне, чи, як тепер уже кажуть, фізичне дистанціювання.
Без визнання
Бойовики, забезпечені грошима, зброєю і солдатами з Москви, воюють зі Збройними силами України з квітня 2014 року, через що загинуло понад 13 200 людей. І попри пандемію, бої тривають.
Через те, що жоден із членів ООН, включно і з Росією, не визначає «незалежність» територій, які за підтримки Росії захопили угруповання «ДНР» і «ЛНР», а Київ ці території не контролює, вони не входять у світові звіти даних щодо коронавірусу, як, наприклад, ті, що їх ведуть Всесвітня організація охорони здоров’я чи Університет Джонса Гопкінса у США.
Офіційно коронавірус лише повільно поширюється районами Донецької і Луганської областей, якими керує контрольована Росією влада. Вона стверджує, що в березні було зареєстровано нуль випадків, хоча українські посадовці в Києві припустили, що спалах пневмонії, ймовірно, свідчить про те, що випадки захворювання коронавірусом там просто не діагностуються. Тож перші випадки підтвердили лише на початку квітня.
Але тепер, коли наявність хвороби визнали, виникли побоювання, що смертельний вірус може спричинити хаос у регіоні, який зовсім не готовий вправитися з такою кризою в галузі охорони здоров’я.
За словами місцевих експертів у цій галузі й міжнародних гуманітарних груп, понівечені шестирічною війною окуповані райони східної України, маючи слабку систему охорони здоров’я і значну кількість населення похилого віку, можуть зазнати такого спалаху COVID-19, який паралізує все.
Станом на 15 квітня окупаційна адміністрація в Донецьку повідомила про 26 випадків коронавірусу, водночас у Луганську підтвердили 16 випадків зараження.
Серед медичних працівників у цих регіонах паніка, сказала медсестра.
Ця медична працівниця, а також декілька інших мешканців Донецька, Луганська і прилеглих міст розмовляли з Радіо Свобода на умовах анонімності, побоюючись репресій із боку фактичної влади, яка виявляє схильність до насилля, тюремного ув’язнення й навіть тортур стосовно тих, хто їх критикує.
Тепер, коли гуманітарні організації повністю заборонені, існують нові різкі обмеження щодо доступності постачанняРейчел Денбер
Невизнаний статус угруповань у поєднанні з їхніми ваганнями, чи надавати міжнародним організаціям доступ на території, які контролюють бойовики, також може означати, що вони отримають дуже мало сторонньої допомоги.
«Тепер, коли гуманітарні організації повністю заборонені (фактичною владою районів, які контролюють угруповування «ДНР» та «ЛНР»), існують нові різкі обмеження щодо доступності постачання», – розповіла Рейчел Денбер, заступник директора з питань Європи і Центральної Азії правозахисної організації Human Rights Watch у телефонному інтерв’ю Радіо Свобода.
Шукати допомогу в Москви – також, імовірно, не варіант, бо Кремль наскочив на власну й дедалі глибшу кризу системи охорони здоров’я в межах офіційних кордонів Росії.
Україна фактично розірвала всі зв’язки з сепаратистською владою, яка за підтримки Росії контролює ті регіони. Тобто допомога у вигляді медичного обладнання, яка надається іншим регіонам країни, навряд чи буде призначена для територій, які контролюють угруповання «ДНР» та «ЛНР».
Міністерство закордонних справ України 15 квітня закликало Росію «як державу-окупанта забезпечити захист життя і здоров’я населення тимчасово окупованих територій України в умовах пандемії COVID-19».
«Ми не можемо собі дозволити закритися»
За словами згаданої медсестри, в Донецьку і прилеглих містах досі функціонують «транспорт, великі підприємства, заклади харчування, торговельні центри, супермаркети й інші підприємства».
Середні школи й виші зачинили двері на невизначений термін і проводять дистанційне навчання онлайн, але дитячі садки досі відчинені, сказала вона.
Один підприємець із Донецька сказав, що багато людей не бояться заразитися коронавірусом і не вживають заходів безпеки, не кажучи вже про самоізоляцію вдома, як це робить більшість людей у світі.
А на запитання, чи носять там на вулицях люди захисні маски, жінка з Макіївки відповіла: «Ні, вони не хочуть бути осоромленими». Вона розповіла, що нещодавно, коли група перехожих помітила на вулиці іншу жінку в масці, вони сміялися над нею.
А одна жінка з Луганська повідомила Радіо Свобода, що в них ситуація дуже схожа. Вона сказала, що маски носять лише в лікарнях і ще деякі працівники місцевих супермаркетів.
Але вона призналася, що такі товари складно, а чи й узагалі неможливо знайти. Жінка сказала, що деякі з її знайомих почали самі робити власні захисні спорядження, зокрема маски з тканини.
Замість засобів для дезінфекції, яких також не вистачає, сказала ця жінка, вони роблять свої власні, використовуючи рецепти, які знайшли в інтернеті, або ж самогон чи дешеву горілку, щоб очистити руки.
Ви розумієте, що тут усе вкрите таємницею, в найкращих традиціях Радянського Союзу, тому ви не знаєте, що насправді відбуваєтьсяЖінка з Донецька
Дехто вважає, що фактична влада окупованих регіонів «приховує правдиву інформацію щодо кількості хворих» і загального масштабу кризи, сказала жінка з Донецька телефоном.
«Ви розумієте, що тут усе вкрите таємницею, в найкращих традиціях Радянського Союзу, тому ви не знаєте, що насправді відбувається», – сказала вона.
На думку Рейчел Денбер, прозорість і доступ до правдивої інформації про коронавірус і про те, як запобігти його поширенню, – це одна з найбільших проблем у регіоні.
«Правдива інформація, ймовірно, лишається одним із найважливіших інструментів у боротьбі з поширенням коронавірусу, – сказала вона. – Коли існують перешкоди для поширення та отримання правдивої інформації – це ставить під загрозу охорону громадського здоров’я».
Причина відсутності прозорості, схоже, полягає у тому, що представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» вважають, що зупинка економіки на захоплених ними територіях, яка і без того перебуває у складному становищі, – це гірше, ніж сама пандемія. До того ж вони не хочуть спричиняти паніки.
«Я буду абсолютно чесним. Через низку причин, зокрема економічних, ми не можемо собі дозволити повністю закрити підприємства і оголосити певний період неробочим, тим більше, що, я повторюсь, наразі хворих на COVID-19 у нас немає», – сказав Денис Пушилін, затверджений Кремлем голова угруповання «ДНР», у відеозверненні до мешканців регіону наприкінці березня – ще до того, як окупаційна адміністрація підтвердила перші випадки коронавірусного захворювання.
Тоді ж були вжиті певні заходи, щоб уповільнити поширення коронавірусу.
Окупаційна адміністрація в Донецьку наказала людям, старшим за 65 років, самостійно ізолюватися вдома, дозволивши їм виходити на вулицю лише для того, щоб купити продукти або вигуляти домашніх тварин. Водночас їм дозволено робити прогулянку на відстані лише 100 метрів від дому.
Також фактична влада обмежила зібрання до кількості не більш ніж 50 осіб і порадила добровільну самоізоляцію для решти населення, що складає приблизно 4 мільйони людей в обох окупованих регіонах разом.
Представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» також наказали закрити межі з рештою України і Росією і навіть регіональну межу між непідконтрольними Києву районами Донецької і Луганської областей, щоб зупинити потік людей і сам вірус.
У Луганській області міста Первомайськ, а також Антрацит і Хрустальний (бойовики продовжують називати його колишньою, до 2016 року, назвою радянських часів «Красний Луч»), які контролює угруповання «ЛНР», були повністю закриті через побоювання, що інфіковані люди могли мимоволі контактувати з іншими ще до того, як почали виявлятися симптоми.
Можливий «спалах великого масштабу»
Але таких заходів може бути недостатньо.
Серед міжнародних груп, які б’ють на сполох, – Офіс ООН із координації гуманітарних питань. У березні у своєму «Плані гуманітарного реагування на коронавірусну пандемію» організація заявила, що ризик швидкої місцевої передачі хвороби в окупованих частинах Донецької і Луганської областей високий, і ці регіони «можуть зазнати спалаху COVID-19 великого масштабу».
У плані йдеться про те, що на окупованих територіях кількість людей похилого віку, які особливо вразливі до цієї хвороби, складає приблизно 36% від загальної кількості населення, а система охорони здоров’я суттєво погіршилася в результаті збройного конфлікту, який триває далі.
У непідконтрольних Києву територіях система охорони здоров’я зазнала серйозних втратОфіс ООН із координації гуманітарних питань
За словами організації, система охорони здоров’я в ОРДЛО «не функціонує на оптимальному рівні» і не вправлялася з наявними потребами населення навіть до появи коронавірусу.
«У непідконтрольних урядові територіях система охорони здоров’я зазнала серйозних втрат через повне руйнування ланцюгів постачання медичних товарів (з контрольованих урядом територій), що спричинило брак ліків, предметів медичного призначення, медичного обладнання і недостатнє число медичних працівників», – сказали в Офісі ООН із координації гуманітарних питань.
Денбер погодилася з цією оцінкою, сказавши Радіо Свобода, що медичні заклади в окупованій частині Донбасу «відомі своїми жахіттями».
«Війна – більша загроза»
Катерін Квін-Джадж, старший аналітик організації Crisis Group у Києві, вважає, що іронія полягає в тому, що життя в зоні воєнних дій могло підготувати деяких людей до таких криз.
Люди звикли до ситуацій, коли вони змушені залишатися у своїх підвалах цілими днями або ж мати лише обмежене право пересуванняКатерін Квін-Джадж
«Люди там уже звикли до певного соціального дистанціювання, чи то деякі аспекти соціального дистанціювання на цей час уже набули автоматичного характеру, тому що люди звикли до ситуацій, коли вони змушені залишатися у своїх підвалах цілими днями або ж мати лише обмежене право пересування», – сказала вона.
Але хоча багато людей у Донецьку й Луганську можуть ховатися в моменти запеклих бойових дій, та судячи з кількості мешканців, які виходять на вулицю, багато хто з них не виявляє бажання, принаймні поки що, ховатися від вірусу.
Одна підприємиця з Донецька сказала, що багато серед її знайомих, які не сприймають пандемію серйозно, вважають, що війна, яка триває, становить значно більшу загрозу.
«Важко переконати людей у тому, що те, що вони не бачать, може бути небезпечнішим, ніж ракети й міни, які падають нам на голови», – сказала вона.
