Як тільки Росія усвідомила, що попереду тривала війна, вона почала виводити зі складів велику кількість військової техніки. Скорочення її запасів, яке від початку повномасштабного вторгнення відстежують OSINT-аналітики за допомогою супутникових знімків, уже суттєве на всіх базах зберігання Росії. І висновки для РФ невтішні: запаси сучасних танків та деяких видів бронетехніки можуть вичерпатися вже до 2026 року – навіть з урахуванням спроб наростити нове виробництво і прискорити ремонт пошкоджених у бою.
Російська редакція Радіо Свобода та військовий відеоблогер Covert Cabal про те, як порожніють російські склади військової техніки, зокрема зникають реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) – «Град», «Ураган» та «Смерч».
У попередніх публікаціях, що ґрунтуються на аналізі супутникових знімків, Радіо Свобода розповідало про виснаження російських запасів бронетехніки; про те, як її розбирають на запчастини, щоб зробити з кількох неробочих машин одну справну; нарешті, у вересні – про запаси артилерії, що буксирується, якої в РФ залишилося лише 50% від довоєнної кількості.
У всіх випадках Covert Cabal і OSINT-аналітики, що вивчають супутникові знімки, у тому числі надані Радіо Свобода, зауважують: їхня методика підрахунку недосконала, оскільки частина техніки, що зникає з баз зберігання, відправляється на ремонтні заводи, а частина надходить в нові військові з'єднання, що активно створюються російським командуванням. Проте обсяги виробництва та ремонту танків, бронетранспортерів та гаубиць найчастіше не встигають за кількістю втрат на фронті.
«Катюші» і «Смерчі»
Реактивна артилерія була «коником» радянської армії ще під час Другої світової війни: знамениті «Катюші» дозволили їй значно посилити ступінь вогневого впливу на позиції німецької армії. Система виявилася настільки вдалою, що прожила ще не одне десятиліття, і використовувалася у війнах в Кореї, В'єтнамі та Афганістані.
Сьогодні російські реактивні системи залпового вогню більше орієнтовані на точність, ніж на переважну міць часів Другої світової, – хоча ті ж «Гради» складно назвати точною зброєю та її застосування «по площах» у районах житлової забудови сміливо може кваліфікуватися як військовий злочин. Один із найвідоміших схожих випадків стосується періоду ще до початку повномасштабного вторгнення, коли у 2014 році з РСЗВ було обстріляно мікрорайон Східний у Маріуполі, внаслідок чого загинув 31 мирний житель та 117 було поранено.
Зараз на озброєнні російської армії стоїть три основні реактивні системи залпового вогню: крім БМ-21 «Град», це БМ-27 «Ураган» та БМ-30 «Смерч». Всі вони створені для одночасного масованого вогню та знищення супротивника, розосередженого на великій території. Якщо "Гради" створювалися ще в 60-ті роки, то пізніші системи, такі як "Ураган" (середина 70-х років) і "Смерч" (кінець 80-х), несуть меншу кількість ракет, але з більш потужними бойовими частинами точніші.
У радянських та російських РСЗВ є свої недоліки. Наприклад, у них зазвичай немає великої гнучкості щодо дальності польоту. На відміну від ствольної артилерії, ракета летить, доки не закінчиться паливо, і якщо противник перебуває в районі мінімальної дальності стрільби, то система стає практично марною. Низька точність означає, що навіть за масового залпу жодна з ракет не може влучити в ціль. РСЗВ надзвичайно ефективні проти військ на відкритій місцевості, але здебільшого сили противника не стоять у чистому полі. Крім того, величезна кількість ракет, необхідних для стрільби, може створювати додаткове навантаження на логістику. Глобальна тенденція останніх років змістилася у бік використання меншої кількості ракет, що мають більшу точність, таких як ракети для установок HIMARS. Вони більше нагадують тактичні балістичні ракети, ніж класичну реактивну артилерію.
Тим не менш, Росія, як і раніше, цінує РСЗВ радянської розробки і широко їх використовує. Багато в чому «Гради», «Смерчі» та «Урагани» є зброєю психологічного впливу, що підвищує бойовий дух тих, хто стріляє, і руйнує його у тих, хто опиняється під обстрілом.
До початку повномасштабної війни в Росії було 22 бази зберігання, на яких перебувало 1474 реактивні системи залпового вогню. Станом на літо-осінь 2024 року таких баз залишилося лише 10. Близько половини РСХО, що залишилися, зберігається зараз на найбільшій з них - це 109-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони під Іркутськом. Як показує супутниковий знімок, зроблений у жовтні 2024 року, із 517 систем, що містилися тут до війни, сьогодні залишилося всього 169. Видно, що великі ділянки практично спорожніли, а РСЗВ були в основному замінені на артилерію, що буксирується.
Ще одна важлива база – 8 арсенал ГРАУ. Він зараз другий за величиною, станом на 2023 рік тут залишалося лише 54 реактивні системи залпового вогню порівняно зі 146 до початку повномасштабної війни. За останній рік, ймовірно, ця кількість ще зменшилася.
Декілька інших баз, де зберігалися РСЗВ, повністю спорожніли, наприклад, у Новій Станиці під Омськом. 22 установки БМ-21 «Град», що були тут до війни, зникли.
Ще одна база зберігання військової техніки – Лісове Містечко під Читою. До війни тут було 76 реактивних систем залпового вогню, наприклад БМ-27 «Ураган», зараз теж не залишилося жодної, крім кількох допоміжних машин і машин з демонтованими ракетними блоками.
Загалом на зберіганні у російської армії залишилося лише 339 РСЗВ у порівнянні з довоєнними 1474, тобто 23%. Як і у випадку з іншою технікою, про яку ми розповідали раніше, установки, що залишилися – скоріш за все, ті, що є в найгіршому стані. За даними проєкту Oryx, що фіксує підтверджені фото або відеовтрати сторін у війні, Росія з 2022 року втратила 249 установок «Град», 89 «Ураганів» та 2 системи БМ-30 «Смерч».
Як зазначає у своєму відео Covert Cabal, навіть якщо запаси РСЗВ на російських складах вичерпаються, це не означає, що у російської армії їх не залишиться. За даними України, у лютому 2024 року у Росії на озброєнні було близько 1130 РСЗВ, деяка їх кількість наразі ремонтується та модернізується. Також обидві сторони використовують численні імпровізовані системи такого роду – наприклад, встановлені на автомобіль морські протичовнові ракети РБУ-6000.
Виробництво нових і модернізація
У підрахунках Covert Cabal та OSINT-аналітиків враховувалися лише три найпоширеніші моделі реактивних систем залпового вогню. Автори дослідження зазначають, що інші, такі як Торнадо-Г або Торнадо-С, є лише модернізацією старих систем, а важких вогнеметних систем, таких як ТОС-1 Буратіно, на базах зберігання помічено не було.
Крім того, кілька систем перебувають на ремонтних заводах. Вони не були включені до підрахунків, оскільки, найімовірніше, вже були вилучені зі складів для ремонту чи модернізації та подальшого використання. Росія також збільшує виробництво нових РСЗВ. Згідно з нещодавнім звітом німецького Інституту світової економіки в Кілі, з 4-го кварталу 2022 року до цього часу виробництво реактивних систем залпового вогню в Росії зросло на 153%. Проте, за оцінками експертів інституту, 80% із цього числа – також модернізовані системи, раніше вилучені зі складів.
Навіть у найкращому сценарії для Росії, каже у новому відео Covert Cabal, цього недостатньо, щоб компенсувати масове виснаження запасів через втрати на фронті чи необхідність озброювати нові армійські з'єднання. Щоб досягти цієї мети, Росії за нинішніх темпів спустошення складів доведеться збільшити виробництво нових РСЗВ приблизно на 1300%.
