Вибори президента США відбудуться менш ніж за два місяці. У листопаді чинному президенту Дональду Трампу протистоятиме кандидат від демократів Джо Байден. Вже другий рік соратники Трампа намагаються знайти докази ймовірної корупції опонента, коли той був віцепрезидентом. І шукають... в Україні. Радіо Свобода вирішило перевірити, що стоїть за гучними звинуваченнями.
Річ у тім, що навесні 2014 року, коли Джо Байден був віцепрезидентом США, його син Гантер увійшов до наглядової ради однієї з найбільших в Україні приватної газовидобувної компанії Burisma. Її засновник і президент – колишній міністр екології Микола Злочевський. Тоді Burisma фігурувала у кількох кримінальних справах, які розслідувала Генеральна прокуратура України. Бізнесмен усі звинувачення відкидає.
У жовтні 2019 року американський телеканал ABC News запитав у Гантера Байдена, чи запросили б його в раду директорів Burisma, якби той мав інше прізвище. Байден-молодший тоді відповів, що не знає, і припустив, що, ймовірно, ні.
Однак він каже, що за 5 років співпраці з Burisma не порушував закону. Джо Байден додає, що не говорить з дітьми про роботу.
«Я ніколи не обговорював свою роботу чи їхню роботу, мого сина чи моєї доньки. Я ніколи це не обговорював. Бо вони знають, яку роботу я виконую. І на цьому все. Вони мають самі розуміти, як їм чинити», – сказав Байден-старший в інтерв'ю каналу CBS у 2019 році.
Президент США Дональд Трамп просив українського президента почати розслідування щодо Гантера Байдена у липні минулого року, невдовзі після того, як Володимир Зеленський виграв вибори. Про це стало відомо, коли Білий дім опублікував стенограму телефонної розмови президентів 25 липня 2019 року.
Саме через це, невинне на думку Трампа прохання, демократи у Палаті представників США оголосили йому імпічмент, але в лютому цього року Сенат, де більшість – за республіканцями, виправдав президента.
Американські політики крапки тут не поставили. Справу Burisma обговорюють у комітеті Сенату США з питань національної безпеки та урядових справ, в якому більшість – теж за республіканцями – партією, яку представляє чинний президент Дональд Трамп. У березні про наміри провести розслідування оголосив голова комітету Рон Джонсон.
У серпні на з'їзді Республіканської партії про Burisma говорить і Пем Бонді, колишня генпрокурорка штату Флорида.
«Корумпований український олігарх (Злочевський – ред.)поставив Гантера у раду директорів своєї газової компанії, незважаючи на те, що він не мав жодного досвіду з питань України чи енергетичного сектору. Жодного. Втім, йому платили мільйони за те, щоб він нічого не робив», – каже Бонді.
За даними New York Times, в деякі місяці Гантер Байден отримував по 50 тисяч доларів на місяць. А працював у компанії він з 2014-го до 2019 року.
Американська преса звертає увагу, що у наглядовій раді Burisma також перебував колишній співробітник ЦРУ Кофер Блек. До того він працював в уряді Джорджа Буша, який є республіканцем.
Демократи вважають розслідування у Сенаті політично вмотивованим. Там наполягають, що звинувачення соратників Трампа проти Байдена є лише конспірологічною теорією.
«Кожен незалежний фактчекер та кожне велике безпартійне медіа підтвердили, що ця конспірологічна теорія розвінчана. Про це ж свідчили і посадовці адміністрації Трампа під присягою», – заявила заступниця голови штабу Байдена Кейт Бедінгфілд.
Сенатор Рон Джонсон наприкінці вересня таки опублікував проміжний звіт про розслідування, проте в ньому не міститься нових відомостей про імовірну корупцію Джо Байдена.
Водночас звіт визнає, що достеменно не зрозуміло, наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику щодо України, яку проводила адміністрація за участі його батька.
Окрім соратників Трампа, тезу про те, що Байден нібито тиснув на уряд України в інтересах сина, просуває і Віктор Шокін, колишній генпрокурор України.
На початку цього року Віктор Шокін дав інтерв’ю особистому юристу Трампа Рудольфу Джуліані, в якому прямо звинуватив Джо Байдена у тиску на п’ятого президента України Петра Порошенка.
– Чи поділився президент Порошенко з вами інформацією, що його, у свою чергу, пресує посольство США та Джо Байден? – запитує у Шокіна Джуліані.
- Ні, Джо Байден. Посольство – я не знаю, як, а Джо Байден – точно, – відповів колишній генпрокурор.
Радіо Свобода звернулося до штабу Джо Байдена за коментарем щодо звинувачень Шокіна. На момент виходу цього матеріалу відповідь ми не отримали.
В інтерв’ю Радіо Свобода ексгенпрокурор каже, що за його керівництва слідчі ГПУ хотіли допитати членів ради директорів енергетичної компанії Burisma. Серед них був і син американського політика.
«Спочатку було все дуже гарно. Я написав листа по корупції до пана Керрі, тодішнього держсекретаря США. Отримав відповідь за підписом пані Нуланд, що вони підтримують, так, все допомагають... [Потім] ми вже виходили на необхідність допитів пана Гантера Байдена, Квасневського, інших», – каже Радіо Свобода Віктор Шокін.
Віктор Шокін не відповів на уточнююче запитання Радіо Свобода, що саме прокурори планували запитати у Гантера Байдена. «Це питання до слідчого», – сказав він.
Як розслідувалися справи Burisma?
Розслідувати діяльність Burisma ГПУ почала ще за попередника Віктора Шокіна, генпрокурора Віталія Яреми. У 2014 році британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйони доларів на рахунках компаній Злочевського. Британці підозрювали, що вони мали злочинне походження. Але коли Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами, що підтверджують підстави для арешту, їх вчасно не надали, тому арешт коштів зняли.
Ба більше – у Генпрокуратурі надали листи адвокатам Злочевського, які свідчили, що справи проти нього немає. Цей лист і дозволив адвокатам оскаржити арешт коштів у Лондонському суді.
За «розвал» цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ,імовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів. Про це в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі розповів Джордж Кент, заступник помічника державного секретаря з питань Європи та Євразії.
У лютому 2015 року Кент зустрівся із заступником тодішнього генпрокурора Яреми Анатолієм Даниленком. На зустрічі Кент прямо поцікавився, скільки і кому заплатили.
«Я прямо запитав у нього, якого розміру був хабар і хто його взяв. Даниленко весело відповів: «Саме це в нас питав президент Порошенко минулого місяця. Я сказав йому: 7 мільйонів доларів. І це було минулого травня, до того, як наша команда прийшла в офіс (ГПУ – ред.) у червні 2014 року», – сказав Кент під час свідчень у Конгресі.
Тоді ж Джордж Кент нагадав Даниленку, що листа британцям надіслали вже за генпрокурора Яреми і що саме їхня команда винна у тому, що справу «розвалили».
У коментарі Радіо Свобода, колишній генпрокурор Віталій Ярема зазначає, що про цю ситуацію майже нічого не пам’ятає, а сам до неї стосунку не мав.
«Для мене це не був пріоритет. Я займався переважно... Я заслуховував слідчо-оперативну групу, тому що тоді ще стояли барикади на вулицях, тоді ще кров не висохла на Майдані», – каже Ярема.
Він додає, що його заступник Анатолій Даниленко в ГПУ займався кадровою політикою і стосунку до слідства не мав. Коли Радіо Свобода в нього запитало про імовірний хабар, то колишній генпрокурор запевнив, що чує про це вперше: «Чесно, вперше чую про це, що Даниленко зустрічався з Кентом... Я вперше про це чую. Я це не можу пояснити».
За даними New York Times, ФБР зацікавилось звинуваченнями у ймовірному хабарництві, проте розслідування застопорилось.
За генпрокурора Шокіна американське посольство вимагало, аби винних у розвалі тієї справи покарали.
«Були часи, коли Генпрокуратура не тільки не підтримувала розслідування корупції, а й перешкоджала прокурорам, які працювали над справами з корупції... Провина посадових осіб ГПУ, які писали ці листи, має бути розслідувана, й ті, хто відповідає за розвал справи, поставивши свої підписи під цими листами, принаймні мають бути тимчасово усунені від роботи», – сказав посол США в Україні (в 2013-2014 роках) під час виступу в Одесі у вересні 2015 року.
Ексгенпрокурор Віктор Шокін покладає провину за несвоєчасно надані документи британському суду на Віталія Каська, заступника генпрокурора Яреми, а потім – і заступника самого Шокіна, коли той очолив ГПУ після Яреми.
«Це не Ярема, це пан Касько, на жаль, котрий відповідав за міжнародний блок і повинен був надати довідку своєчасно в суд Лондона. Але він чомусь, і з цього приводу було кримінальне провадження, цього не зробив своєчасно, і це дало змогу зняти оцей арешт. Ярема до цього не має ніякого стосунку», – сказав у телефонному коментарі Радіо Свобода Віктор Шокін.
Однак Віталій Касько насправді просив слідчих надати відповідь на запит британців. У листі до слідчого Заліска за 20 листопада він чітко зазначає, що критично важливо надати відповідь у стислі строки, адже «на початок грудня заплановані слухання по цій справі, зокрема, щодо правомірності арешту активів Злочевського».
Справа у Британії розвалилась. За цей час слідчі ГПУ двічі встигли накласти арешт на майно Миколи Злочевського вже в Україні. За словами Віктора Шокіна, за кілька днів до повторного арешту, у лютому 2016-го, його викликав п’ятий президент Петро Порошенко і між ними відбулась така розмова:
– Що ти там знову робиш? Знову Байден дзвонить, – нібито сказав Шокіну Петро Порошенко.
– А що ми робимо? Слідчі дії виконуємо. Ті, що повинні виконувати.
Колишній генпрокурор наполягає, що Джо Байден нібито постійно тиснув на Петра Порошенка, щоб справу закрили. П’ятий президент це заперечує.
Порошенко також заперечує, що коли-небудь обговорював компанію Burisma: «Ніколи, ні з ким, включно з Шокіним, ні з Байденом, ні з Трампом, ні зі своїми радниками слово «Burisma» чи «син пана Байдена» я ніколи не вимовляв».
Радіо Свобода також звернулося до офісу Джо Байдена за коментарем щодо звинувачень, проте на момент виходу цього матеріалу відповідь ми не отримали.
Чи доводить арешт майна Миколи Злочевського у 2016-му, що ГПУ під керівництвом Віктора Шокіна активно проводила розслідування? Виконавча директорка ГО «Центр протидії корупції» Дарина Каленюк пояснює, що насправді цей арешт Генпрокуратура відстоювала неохоче.
«Спочатку арешт був знятий, ми це виявили, ми повідомили публічно: «О, дивіться, за бездіяльності ГПУ арешт був знятий». І вже після того вони наклали арешт... А тепер Шокін, Джуліані, Деркач і Дубінський розказують, що мовляв, подивіться, який активний був Шокін: наклав арешт після того, як не відправив навіть прокурорів у суд, щоб арешт цей відстояти», – каже Каленюк.
Прокурорів при розгляді клопотання адвоката Злочевського дійсно не було. Це підтверджує текст ухвали Печерського суду міста Києва від 25 грудня 2015 року.
Справа Burisma лежала на полиці у Генпрокуратурі і насправді нею ніхто не займався, розповів виданню Bloomberg заступник Шокіна Віталій Касько у 2019 році.
Справами Злочевського мало би займатися управління спеціальних розслідувань ГПУ, адже їхня підслідність включала корупційні злочини, скоєні топ-посадовцями за часів президента Віктора Януковича. Але туди справи спершу не віддавали, каже Радіо Свобода ексначальник цього управління ГПУ Сергій Горбатюк.
«В лютому місяці (2015 року – ред.) був призначений прокурор Шокін, і нам створювались перешкоди... І справи не передавались, зокрема і справи стосовно Злочевського», – каже Горбатюк.
Його управління отримало справу, в якій Злочевський був підозрюваним, у 2016 році, коли генеральним прокурором став Юрій Луценко. За його словами, ті матеріали свідчили, що за Шокіна справу активно не розслідували.
«Мені доповідали, підтверджуючи це матеріалами, що там ще потрібно дуже багато проведення слідчих дій... Якщо би воно активно розслідувалось, то фактично залишався б лише розшук Злочевського, бо там була підозра і розшук... Якщо слухати Шокіна, який розповідає про те, що просто суперактивно розслідувалась ця справа, то в цій справі всі ці слідчі дії вже мали би бути проведені», – розповів Горбатюк.
Він каже, що за генпрокурора Луценка справи щодо Burisma в управління знову забрали. Пізніше Луценко повідомив, що ГПУ закрила всі справи, в яких фігурувала Burisma. Зокрема, справу про ухилення від податків, бо компанія сплатила усі податки разом зі штрафними санкціями. А деякі справи передали в НАБУ.
У 2019 році генпрокурором став Руслан Рябошапка. Саме його у розмові з Трампом Володимир Зеленський назвав «на 100 відсотків своєю людиною».
Вже після того, як Рябошапку звільнили на початку 2020 року, він у коментарі Reuters сказав, що під час перевірки тисяч матеріалів справ не виявили ніяких доказів порушень з боку Гантера Байдена: «Я спеціально попросив прокурорів особливо уважно перевірити факти можливо втручання Байдена. Вони відповіли, що нічого подібного не було».
Віктор Шокін каже Радіо Свобода, що його команда не мала достатньо часу на розслідування, але визнає те саме: «Ми ж не казали, що він винен у чомусь. Ніхто. Ні я ніколи цього не казав. Ніхто інший. Ми йшли за обставинами. Проясняли, виясняли допитами, іншими слідчими діями. І ніхто не сказав, що він вже винний».
Радіо Свобода звернулося із запитом до Офісу генпрокурора, аби з’ясувати, чи розслідуються справи зараз. Звідти відповіли, що справи, в яких Миколі Злочевському оголосили підозру, не стосуються діяльності компанії Burisma.
В антикорупційному бюро Радіо Свобода відповіли, що інформація про хід розслідування справ, в яких фігурує компанія Burisma чи Микола Злочевський, належить до інформації з обмеженим доступом.
Звільнення Шокіна в обмін на мільярд доларів фіндопомоги?
Ця історія не тільки про бізнес чи політику, а і про те, як американські урядовці ведуть справи з українськими колегами.
Джо Байден не приховує, що був незадоволений тим, як тодішній уряд України боровся з корупцією. У Києві він висунув тодішнім президенту Порошенку та прем’єру Яценюку умову: або йде Шокін, або Україна не отримає мільярд доларів фінансової допомоги.
«Я сказав, що їду за 6 годин, і якщо генпрокурора не звільнять до того часу, то ви не отримаєте грошей. Сучий син! І його звільнили», – переповідає ті події Джо Байден.
Звинувачення Шокіна – імовірне втручання в американські вибори?
Вимоги Джо Байдена Віктор Шокін вважає ознаками зовнішнього управління Україною. Такої ж думки і позафракційний депутат Андрій Деркач. Цього року він оприлюднив аудіозаписи нібито розмови Петра Порошенка і Джо Байдена. За словами Деркача, ці розмови демонструють, що країною в часи президентства Порошенка «керував Джо Байден».
У серпні Дональд Трамп ретвітнув імовірний запис цієї розмови.
Петро Порошенко назвав так звані «плівки Деркача», колишнього випускника школи КДБ, сфабрикованими на користь Москви. А у Джо Байдена сказали, що це – не більше, ніж дірка від бублика і продовження давньої російської спроби нашкодити ексвіцепрезидентові США.
Американська контррозвідка у серпні назвала дії народного депутата Андрія Деркача намаганням втрутитися в американські вибори. І теж побачила вплив Росії. У вересні уряд США запровадив щодо українського політика персональні санкції і назвав його російським агентом. Андрій Деркач називає це «помстою «Демкорапшн».
Сенатор Рон Джонсон заперечує, що отримує інформацію для свого розслідування діяльності Байденів і компанії Burisma від цього українського політика.
«Я не знаю, хто такий Деркач. Як я і казав раніше, сенатор Грасслі і я неодноразово і безумовно заперечували: ми не запитували і не отримували жодної інформації від пана Деркача. Взагалі», – сказав Джонсон напередодні публікації звіту про розслідування у Сенаті.
Особистий юрист президента Трампа Руді Джуліані також дистанціювався від Деркача і сказав у коментарі американському виданню NPR, що працював з ним за кілька місяців до американських виборів.
У червні цього року українські правоохоронці так само, як і у випадку із заявами Шокіна, розпочали розслідування через «плівки Деркача».
В контексті його заяв, але прямо не згадуючи Андрія Деркача, у серпні висловився і президент України Володимир Зеленський: «Україна ніколи не дозволяла собі та не дозволить у майбутньому будь-яке втручання у виборчий процес інших країн, зокрема Сполучених Штатів Америки».
Вимога Байдена – імовірне втручання в роботу генпрокурора?
Колишній посол США в Україні Джон Гербст зараз працює на посаді директора Євразійського центру аналітичного центру «Атлантична рада». Burisma є одним з її спонсорів. В інтерв’ю Радіо Свобода у 2019 році Гербст так пояснював, чому аналітичний центр співпрацює з Burisma: «Я знаю, що вона була дуже суперечливою, особливо кілька років тому. Як мені пояснили, нарікання щодо Burisma у лондонському суді не зовсім відповідали реальній ситуації. Через це ми вирішили, що можемо бути партнерами».
Втім, колишній посол США в Україні Джон Гербст в коментарі Радіо Свобода каже, що у США було чітке розуміння, що ГПУ за Шокіна справи проти Burisma розслідувала кволо.
«Посол Паєтт закликав, щоб Шокіна звільнили, бо той не розслідував справи Burisma. А Байден займав ту ж позицію. Але до цього закликав і Європейський союз, різні міжнародні фінансові інституції, такі, як МВФ, а також Європейський банк реконструкції та розвитку. Тож це не було якоюсь таємницею. Це не було секретом, що пан Шокін не виконував свою роботу як генпрокурор як належить, він працював у політичній манері, тому всі хотіли, аби він пішов з посади», – каже Гербст.
Колишній посол США в Україні нагадує, що міжнародна допомога завжди означає конкретні вимоги: «Ці країни та інституції не зобов’язані надавати допомогу Україні, особливо якщо Україна не рухається шляхом реформ. Тож це можна назвати прямою бізнес-угодою».
Віктор Шокін не обмежується усними звинуваченнями на адресу Джо Байдена. У лютому 2020 року за його заявою ДБР відкрило справу про ймовірне втручання ексвіцепрезидента США у роботу колишнього генпрокурора. В інтерв’ю Радіо Свобода Віктор Шокін каже, що з того часу розслідування не зрушило з місця.
«З того часу вже минуло скільки? Шість місяців. Жодної слідчої дії у цій справі не виконано. Жодної! Мене не допитали. Мене не визнали потерпілим у цій справі», – сказав в інтерв'ю Радіо Свобода Віктор Шокін.
Радіо Свобода з’ясувало, що у березні рішенням Офісу генерального прокурора підслідність цієї справи визначили за Головним управлінням Нацполіції в Києві. А звідти повідомили, що дійсно розслідують справу, проте деталей оприлюднити не можуть через таємницю слідства.
Якщо в роботу Віктора Шокіна дійсно втручався віцепрезидент США, то чому ж він не говорив про це раніше? А почав лише минулого року? Він каже Радіо Свобода, що не міг звернутися до правоохоронців, бо, мовляв, вони заангажовані. Шокін стверджує, однак не надає доказів, що НАБУ «під себе і для себе» створив Джо Байден.
Серйозне звинувачення проти інституції, головною метою якої є розслідування корупції у найвищих ешелонах влади і яка покликана бути незалежною.
Це точно неправда, говорить Радіо Свобода перший і довголітній керівник НАБУ Артем Ситник. Його призначення Конституційний суд України у серпні назвав незаконним.
«Мені здається, це частина пропагандистської машини Кремля, що Україна нібито перебуває під зовнішнім впливом. Насправді це не так. НАБУ в своїй роботі настільки прозоре, наскільки це дозволяє закон про державну таємницю, закон, який охороняє таємницю досудового розслідування... З іншого боку, ми постійно говоримо про те, що співпраця із міжнародними партнерами – це одна із складових нашого успіху і нашої роботи», – каже Ситник.
«Антикорупційне бюро створила Україна. Але за підтримки не лише Сполучених Штатів, але також і різних інституцій та урядів, які відігравали свою роль у сприянні реформам в Україні. Це – і МВФ, і ЄБРР, і Євросоюз, уряди Британії, Франції, Німеччини та інші», – додає Джон Гербст.
У червні Артем Ситник заявив, що керівництву НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пропонували хабар у шість мільйонів доларів, аби закрити справу проти Миколи Злочевського. На пресконференції працівники антикорупційного відомства продемонстрували пакети, набиті доларами США. Адвокат засновника Burisma повідомив, що його клієнт «ніяк не причетний до хабара і двох затриманих». А українські посадовці підкреслили, що прізвища Байден у тій справі не було.
Колишній генпрокурор Шокін сказав Радіо Свобода, що його донька, двоє онуків, а також молодша донька – всі мають американське громадянство.
Особистий юрист Трампа Руді Джуліані намагався допомогти Шокіну отримати американську візу, заявив заступник помічника державного секретаря з питань Європи та Євразії Джордж Кент.
На закритому слуханні справи про імпічмент Дональда Трампа він сказав: «Джуліані вимагав візу. Він хотів, щоб Шокін отримав візу... Існував широкий міжнародний консенсус про те, що він [Шокін] – типовий український прокурор зі стилем життя, несумісним з його зарплатою, який так і не притягнув до відповідальності нікого з добре відомих злочинців».
Віктор Шокін тим часом через суд намагається поновитись на посаді генерального прокурора України. Андрій Деркач обіцяє оприлюднити нову порцію записів. А українські зовнішньополітичні експерти в один голос закликають політиків діяти обережно, щоб Україна не втратила двопартійної підтримки США.
