Днями з’явилась заява голови контррозвідки США про втручання Росії в американські вибори через дії українського парламентаря Андрія Деркача, який оприлюдненням плівок, на думку американських контррозвідників, намагається дискредитувати головного конкурента Дональда Трампа на американських виборах – демократа Джо Байдена. Президент України Володимир Зеленський оприлюднив заяву, в якій запевнив, що Україна не дозволить втручання у виборчий процес в інших країнах, зокрема у США. Радіо Свобода розмовляло з українськими експертами, які прокоментували ситуацію з заявою президента Зеленського.

Восьмого серпня голова контррозвідки США Вільям Еваніна оприлюднив заяву, в якій зокрема вказав на спроби Китаю, Росії та Ірану вплинути на перебіг виборчої кампанії.

В секції про Росію говориться, що вона використовує цілу низку заходів, щоби в першу чергу «очорнити колишнього віцепрезидента Байдена» і те, що вона сприймає як антиросійський «істеблішмент».

Еваніна вважає, що це узгоджується з публічною критикою Москви на адресу Байдена, коли він був віцепрезидентом, і за його роль в політиці адміністрації Барака Обами щодо України та підтримки антипутінської опозиції всередині Росії.

Далі голова контррозвідки США говорить: «Наприклад, проросійський український парламентарій Андрій Деркач поширює заяви про корупцію – в тому числі за допомогою оприлюднення давніх телефонних переговорів – щоб дискредитувати колишнього віцепрезидента Байдена і Демократичну партію. Деякі пов’язані з Кремлем особистості також прагнуть звеличити кандидатуру президента Трампа в соціальних мережах і на російському телебаченні».

Реакція Зеленського

В той сам день на сайті Офісу президента України з’явився текст заяви президента Володимира Зеленського. В ньому конкретно не говорись про «плівки Деркача» і не згадувалось жодне прізвище.

Натомість український президент запевнив, що Україна не дозволяла собі і не дозволить будь-якого втручання у виборчі процеси інших країн, зокрема Сполучених Штатів Америки.

Крім того, Зеленський наголосив, що запобігання втягуванню України у внутрішню політику США – це питання національної безпеки України.

«Тому вважаю, що громадянам України слід, м’яко кажучи, утримуватися від будь-якої діяльності, пов’язаної з президентськими виборами у США, й не дозволяти собі спробувати вирішити на цьому будь-які свої особисті політичні чи бізнесові проблеми. Репутація України вартує набагато більше, ніж репутація будь-кого з наших політиків. Тож давайте не розмінювати Україну на ситуативні зиски», – зауважив Зеленський.

Передісторія

Про «плівки Деркача» уперше заговорили після пресконференції депутата Верховної Ради Андрія Деркача, яка відбулась 19 травня. Тоді він запросив журналістів, щоб надати їм аудіозаписи переговорів Джо Байдена та Петра Порошенка, які нібито свідчили про зв’язки американської допомоги Україні та «розслідування корупції у компанії Бурізма».

На аудіозаписах люди з голосами схожими на Джо Байдена та Петра Порошенка обговорювали можливий розвал парламентської коаліції в Україні і отримання одного мільярду доларів США нібито в обмін на припинення розслідування корупційних дій компанії Burisma, посаду у якій обіймав на той час син Джо Байдена – Гантер.

Друга серія плівок з голосами, схожими на Байдена та Порошенка, була оприлюднена влітку цього року, як також розмови Порошенка з президентом Росії Володимиром Путіним, тон якої був досить дружнім, незважаючи на фактичний стан війни між двома країнами.

Реакція на заяву Зеленського

Експерти, з якими говорило Радіо Свобода, привітали заяву президента Зеленського.

Дехто вважає, що залишився певний присмак виборів у США 2016 року, коли могло скластися враження що Україна тоді підтримувала Гіларі Клінтон, а не Дональда Трампа. Тому Зеленський робить заяву, говорячи і в минулому, і в майбутньому часі.

«Щоб не можна було звинуватити, що Україна там підтримує чи демократів, чи республіканців. Це такий дипломатичний хід (Зеленського), щоб підкреслити момент опублікування звіту розвідки (США), – каже Радіо Свобода Ганна Шелест, завідувачка безпековою програмою в аналітичному центрі «Українська призма».

«Тобто, що індивідууми можуть щось там робити, але держава Україна ні в якому разі не збирається такого робити. Україна не підтримує когось з двох кандидатів, але їй важлива двопартійна підтримка України», – додає Шелест, яка зокрема спеціалізується на США.

Власне, всі співрозмовники наголошують, що в інтересах Києва – мати підтримку і республіканців, і демократів, і республіканця Трампа, і демократа Байдена. Тобто, щоб традиція двопартійної підтримки за океаном зберігалась і не залежала від того, яка партія домінує на Капітолійському пагорбі чи який президент за партійністю урядує в Білому домі.

«Добре, що є така заява. І дійсно, президент України попри те, що був тиск, намагається втримати двопартійну підтримку України з боку США і не «вляпатись» в підтримку жодного з таборів політичних перегонів у США. Ця тема настільки політична, а Україні настільки важливо мати двопартійну підтримку, що нам би [варто] триматись, подалі, триматися осторонь виборів у США», – каже в інтерв’ю виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

Проте є скептичні голоси, зокрема від Тараса Березовця, який працює на телеканалі «Прямий», що його пов’язють з Петром Порошенком.

«Апеляція: ми не дозволимо втручатися, по суті, втручання вже сталося. Тобто, умовно кажучи, президент (Зеленський) вже спалився на цій історії коли він анонсував на своїй (травневій) пресконференції, що скоро з’являться нові записи і вже наступного дня Деркач виходить з оприлюдненням цих розмов. Це як, збіг? Ну, ні, очевидно… Тобто, втручання фактично вже сталося», – пояснює свою позицію Тарас Березовець.

Чи був розголос?

Власне, експерти не мають спільної думки, чи був значний розголос від плівок досі. Бо з одного боку, масова свідомість мільйонів американців зараз переймається пандемією коронавірусу, який лютує в США. Також червнева порція плівок збіглася з протестами у США на расовому ґрунті в багатьох містах.

З іншого боку, якщо не було широкого розголосу в США через «плівки Деркача», то це не означає, що вони пройшли повз увагу американського істеблішменту, повз увагу політичного класу, виборчих штабів головних конкурентів.

«Тому ясно, що коли вже [плівки] потрапили до звіту американської розвідки, то ясно, що це потрапить до медіа, до соціальних мереж, – пояснює Ганна Шелест. – Але я б, мабуть, не казала, що це матиме якийсь значний вплив. Тому що пересічні американці на зовнішню політику, на Україну сьогодні не звертають уваги. Першочерговими є все ж таки відповіді на питання COVID’у та економіки. Це для пересічних американців сьогодні більш важливо».

«Четвірка Джуліані»

Як зазначає впливове американське онлайнове видання BuzzFeed, в принципі, головними рушіями плівок і інформації про нібито «корупцію Байденів в Україні» є чотири людини – їх видання, цитуючи одного з четвірки, називає – «команда Джуліані», за прізвищем особистого правника президента Трампа, ексмера Нью-Йорка Руді Джуліані.

Це – позафракційний депутат Андрій Деркач, колишній військовий прокурор Костянтин Кулик, колишній дипломат Андрій Теліженко та бізнесмен-втікач Олександр Онищенко.

Саме вони стверджують, що мають якісь матеріали щодо Байдена-молодшого коли він працював в «Бурізмі» в Україні, а також і проти самого Джо Байдена.

«Ми збираємось викрити корупцію адміністрації Обами-Байдена в Україні»,– каже виданню Теліженко. Їхній розрахунок на те, що увага до виборів восени зросте.

За даними видання, Теліженко та Онищенко збираються незабаром до США і готові зустрічати з конгресмена чи тими, у кого може бути інтерес до матеріалів, які вони нібито мають.

BuzzFeed зауважує, що в Україні записи Деркача активно висвітлюють телеканали з пулу проросійського політика, депутата парламенту Віктора Медведчука.

Видання також підмітило, що дістати записи розмов з президентського кабінету нелегко, тому, вочевидь, могло не обійтися без спецслужб. Хоча, як казав Андрій Деркач, записи він отримав від журналістів-розслідувачів.

Проте, як вже було зазначено, все ж плівки не мали наразі кардинального впливу на перебіг президентської кампанії у США.

«По-перше, їм не було надано широкого розголосу. А по-друге, американська преса по суті подала ці плівки як кампанію проти Джо Байдена… Трамп навіть не намагався сильно скористатися цими плівками, що для нього нетрадиційно… Тобто він виявився «в’ялим», так скажемо, і не захотів скористатися. Тому вплив тих плівок є мінімальним на американську політику», – каже політичний експерт Тарас Березовець.

Відносини Вашингтона і Києва

Щодо реально впливу на українсько-американські відносини, то тут теж залежить з якого боку подивитись.

З одного, як помічає Дар’я Каленюк, в свідомості Дональда Трампа Україна є «дуже корумпованою» державою, також мала місце призупинка військової допомоги минулого року, була телефонна розмова Трамп-Зеленський в липні 2019 року, яка потягнула за собою процедуру (неуспішного) імпічмента Трампа. Нині, як додає Каленюк, і досі не прибув новий посол США до Києва.

Але з іншого боку, США допомагають Україні, зокрема недавно прибули додаткові ракетні комплекси «Джавелін» серед іншого оснащення, є рішення про виділення швидких катерів Марк VI, є пакет допомоги від МВФ, в якому США відіграють провідну роль. Є чітка позиція Вашингтона щодо невизнання російської анексії Криму і відповідальності Росії та підтримуваних нею бойовиків за конфлікт на Донбасі.

«Через «плівки Деркача» не думаю, що ми втратимо (двопартійну) підтримку, і поки що ми бачимо, що вона є. Щоб таке сталося, тут треба заяви на рівні або президента, або членів правлячої партії. Все ж таки не варто забувати, що пан Деркач не належить до «Слуги народу», – пояснює Ганна Шелест.

А Тарас Березовець зауважує: «Я все ж думаю, що це серйозно не загрожує нам втратою двопартійної підтримки. Американська політика інерційна і американці виходять з того, що їм важливо підтримувати Україну в протистоянні з Росією».

Позафракційний народний депутат Андрій Деркач разом із колишнім прокурором Костянтином Куликом оприлюднили 9 липня запис розмови людей із голосами схожими на голоси Петра Порошенка та Джо Байдена, котра, нібито відбулася у 2016 році. А також запис розмови людей із голосами, начебто, Петра Порошенка та Володимира Путіна, котра, нібито, відбулася у квітні 2015 року.