Як радіо пробиває інформаційну ізоляцію

Костянтин Ценцура

Із 2014 року українське радіо втратило можливість говорити до аудиторії Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей – місцеві радіовежі були захоплені. За останні три роки українські радіомережі частково відновили комунікацію з відрізаними регіонами, але, як і у роки Холодної війни, сигнал українських мовників продовжують глушити – тільки вже не за залізною завісою, а на території своєї країни. В ОРДЛО і в Криму журналістів залякує російська влада, а ще на Донбасі банально не вистачає українських передавачів.

За 93 роки існування українського радіо мережа покриття сягнула кожного куточка країни, але сьогодні, в умовах війни, знову виникла потреба у розширенні мереж та відновленні комунікації з окупованими регіонами. 16 листопада, у День працівників радіо, телебачення та зв’язку, журналісти провідних українських радіокомпаній, які виготовляють спеціальний продукт для Донбасу і Криму, дискутували про те, як українському мовленню досягати слухачів в окупації, а українському слухачу – чути голос співгромадян з-за лінії розмежування.

«Наше завдання – об’єднувати країну через радіо»

Практично у перші тижні російської агресії в Криму Радіо Свобода відкрило інтернет-проект для кримчан «Крим.Реалії», а у 2015-му редакція відкрила перше радіомовлення на Крим.

«Спочатку наше радіо працювало для тих, хто цілеспрямовано слухав, а тепер пересічний житель Криму може натрапити на нашу хвилю. Ми починали невеликою командою, спочатку це була лише година мовлення на добу, а вже сьогодні маємо цілодобове мовлення з трьома годинами власного оригінального контенту. Я з оптимізмом дивлюсь на перспективи радіо, яке змушене важко пробивати собі ефір на окуповані території», – розповідає редактор проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Володимир Притула.

Згодом, у січні 2016-го, відкрилось мовлення і на Донбас. Якщо починали з інтернет-радіо, то сьогодні проект Радіо Донбас.Реалії на хвилях партнерів – «Громадського радіо», «Голосу Донбасу», «Пульсу» – має живе мовлення у десятках міст сходу, частково покриваючи і окуповані території. А на середніх хвилях Всесвітньої служби Українського радіо «Донбас.Реалії» досягають і середньої смуги Росії.

«На робочому столі у мене лежить карта Донецької та Луганської областей, на якій я ставлю відмітки, де запустилися передавачі і куди вони мовлять. Дивлячись на цю карту зараз, я розумію, що за останні півтора року дуже багато зроблено, ця мережа вже досить солідна, ми маємо понад 25 населених пунктів по різні боки лінії розмежування. Важливо, щоб ця робота продовжувалася, щоб запускалися нові телерадіовежі та розширювалась сфера мовлення», – говорить редактор Радіо Донбас Реалії Тетяна Якубович.

Для того, щоб повернути втрачені території, з ними треба говорити, розуміти проблеми місцевих, аби вони відчували себе в інформаційному полі України, каже головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.

«Коли ми почали робити виїзні ефіри у прифронтових містах Донецької та Луганської областей, це дало можливість людям брати участь у ефірах, іноді зустрітися з керівниками містоутворюючих підприємств, поговорити, з’ясувати різні проблеми. Це дуже хороший приклад роботи радіо, і ми будемо старатися робити цього більше. Наше завдання – об’єднувати країну через радіо», – зазначає Інна Кузнєцова.

Переслідування і глушіння

Проте проблеми не закінчились після створення мережі та контенту. Окупаційна влада активно перешкоджає діяльності українських медіа на контрольованій нею території, зазначає Володимир Притула.

«Зараз ведеться жорстка кампанія залякування людей з різними поглядами, які мають сміливість включатися на Радіо Крим Реалії, давати коментарі, висловлювати власну позицію, вступати в дискусію. Ми навіть отримали попередження з Міністерства юстиції Росії про те що, якщо ми не будемо реєструватися за їхніми законами, на нас чекають відповідні наслідки», – говорить Притула.

У Криму нині переслідують автора «Крим.Реалії» Миколу Семену, в окупованому Донецьку в незаконному ув'язненні перебуває Станіслав Асєєв (Васін), який писав для Радіо Донбас.Реалії та низки українських видань.

«Якщо говорити про радіо в День працівників радіо, телебачення і зв’язку, я скажу про тих, хто ніколи не працював і ніколи не думав про радіо, але кого покликало радіо об'єднувати Україну. Це – Станіслав Асєєв, якого ми всі знаємо як Станіслава Васіна, який не поїхав з Донецька, як міг би. Він – філософ. Він міг би виїхати з Донецька, а міг би не займатися радіо, міг би займатися іншою журналістською роботою. Але він вирішив об'єднувати Україну, залишився там, почав працювати на радіо, для радіо. І з другого червня редакція не має з ним контактів, ви знаєте, що було далі, його катували, ті, хто його катував, мали нахабність у цей же час давати оголошення по місцевому телебаченню про те, що він зник», – каже Інна Кузнецова.

Проблеми з прийомом сигналу також і досі існують, про це розповідають самі жителі сходу в прямому ефірі: «Я з маленького селища на лінії розмежування, – говорить слухачка Радіо Донбас Реалії. – Українські канали зникли десь з червня 2014 року, і більше вони не відновлювались. Радіо оперативно глушить ОРДЛО. От і зараз вашу передачу я можу слухати тільки з телефону. А з приймачем потрібно ще побігати, щоб спіймати передачі українського радіо. Часто не допомагає навіть додаткова антена. Ви навіть не уявляєте: от розмовляю з людьми, а вони чомусь «пасуться» на сайтах ОРДЛО, російських…І стають патріотами окупанта. І все це розноситься, як сміття по вулиці. Я намагаюся бігати з приймачем по кімнатах, ставити додаткову антену, отак от і живу».

«У нас українські станції ловляться, і досить непогано. Просто потрібно вибирати приймач більш якісний», – говорить слухач Олег із Лисичанська Луганської області (підконтрольна територія).

Попри це, наявність зворотного зв’язку із слухачами та діалогу з жителями Донбасу підтверджує, що робота журналістів недаремна. Люди зацікавлені у якісному контенті, готові шукати його та співпрацювати з українськими медіа.

«Мене вразило, скільки дзвінків було на «Донбас.Реалії», коли я був у них на ефірі. Дзвонили компетентні та свідомі люди, які з чимось погоджувались, з чимось не погоджувались, але це демонструє увагу та повагу до радіостанції. Якщо ведеться така дискусія – то значить, що до вас прислухаються», – каже голова правління Громадського радіо Андрій Куликов.

Сьогодні непідконтрольної території Донбасу досягає ціла низка мовників — Громадське радіо, Українське радіо, «Пульс», «Голос Донбасу», «Країна ФМ», «Армія ФМ»... Саме в умовах окупації та інформаційної блокади сила радіомовлення проявилась чи на найяскравіше, давши можливість правдивій інформації доходити до людей. Однак досі багато населених пунктів не мають покриття українським сигналом. Влада анонсує подальше встановлення нових веж: у планах – щогла у районі Попасної і Новоайдара, ну а кардинально ситуацію мала би вирішити Покровська вежа – найвища, що у проекті має добивати сигналом далеко за лінію розмежування, однак будівництво ще на початковому етапі.