Інформацію про нібито загибель дитини від удару українського безпілотника під Донецьком російські та проросійські ЗМІ розкручували протягом тижня. Повідомлення містили підозрілі неточності, з часом обростали подробицями, які не додавали їм переконливості. В Україні це назвали багаторівневою інформаційною операцією Кремля, спрямованою на дискредитацію держави та армії, на створення приводу для ескалації конфлікту на Донбасі та уникнення Росією відповідальності від своїх зобов’язань.
Спочатку у російських ЗМІ з’явилася інформація про нібито загибель у Донецьку хлопчика через постріл з українського безпілотного літального апарату. Подробиці події не повідомляли. Судячи з того, як швидко та неприродньо синхронно такі повідомлення отримали та оприлюднили ЗМІ в Росії, проросійські ЗМІ в Україні та видання контрольовані угрупованнями «ЛНР» та «ДНР», можна зробити висновок, що темники від російських спецслужб вони отримали одночасно. Це був лише перший етап інформаційної атаки, наголошує керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська.
На другому етапі на зауваження щодо нестачі відомостей про дитину, що давало підстави сумніватися в реальності описуваної події, прокремлівські ЗМІ оприлюднили ім’я загиблого хлопчика та показали відео з його дому. Паралельно із цим низка російських ток-шоу з випуску у випуск почали говорити про «геноцид» в Україні, обґрунтовуючи такі заяви фактом загибелі дитини на окупованих територіях України, чим, відповідно, підвищували градус ненависті до українців, зазначає Цибульська.
Для міжнародної спільноти розкручувався наратив про геноцид. Це привід для війни, для ескалації, це також привід для шантажуЛюбов Цибульська
«Третій рівень – це вже поширення інформації про смерть самого хлопчика, а також підрив двох підлітків зі Слов’яносербська і розкручування теми про геноцид від рук української армії. Тобто на цьому етапі вони почали збирати ще додаткові приклади, причому, за усі 7 років, демонструючи, що дії української армії не є новими і таких випадків надзвичайно багато.
Назву кілька основних наративів, що поширювалися за останній тиждень. Перший – це вбивство українського хлопчика українською армією, а потім вже і вбивство цих двох підлітків. Другий – це Україна готує напад на Донбас. Третій – це НАТО провокує Україну напасти на Донбас.
Ці меседжі одночасно були розповсюджені як на території України, так і Росії, так і в міжнародних ЗМІ. Тобто бачимо скоординовану діяльність. Для міжнародної спільноти розкручувався наратив про геноцид. Це привід для війни, для ескалації, це також привід для шантажу та уникнення російської стороною будь-яких попередніх зобов’язань», – наголошує керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Тим часом стало відомо, що на окупованих територіях України справді загинув хлопчик. Але на відміну від поширюваних у межах інформаційної атаки повідомлень, не було жодного підтвердження, що причиною трагедії стала атака безпілотника, зауважує Цибульська. Натомість, зазначає вона, з’явилася інформація, що причиною міг стати вибух пристрою, що зберігався в будинку, де жив загиблий хлопчик.
Крім того, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки стало відомо, що трагедія сталася у населеному пункті Олександрівське, що не відповідає заявам проросійських ЗМІ про таку подію «на околицях Донецька».
Зі свого боку Збройні сили України заявляють, що у день загибелі дитини БПЛА у повітря не підіймали, а у зоні Олександрівського працюють ворожі потужні системи радіолокаційної боротьби, що унеможливлюють роботу українських безпілотників.
Любов Цибульська, зазначає, що серед українських ЗМІ найактивніше поширювали меседж про вбитого українською армією хлопчика: видання «Страна.ua», яке подавало інформацію саме так, як подавали її в російських ЗМІ, а також «Новости Донбасса», «Насправді», «Остров» та «Информационное сопротивление».
Також, за її словами, меседж про те, що Україна нібито готує напад на Донбас, найбільше поширювали: «Главком», «UA-ЗМІ», «РБК-Україна», «Діалог.ua» та «Насправді».
Фейк щохвилини
Інформаційну операцію розпочали російські видання «Інтерфакс-Росія», «Лента.ru», ТАСС та «РИА-Новости». Їхні повідомлення містили розбіжності щодо джерела, і, водночас, повторювали одну й ту ж фразу щодо місця події «на західній околиці Донецька», розповідає аналітик ГО «Детектор медіа» Галина Петренко. За її словами, від 15-ї години 50 хвилин 3 квітня прокремлівські ЗМІ щохвилини тиражували повідомлення про загибель дитини.
Інформація, розіслана в російські ЗМІ, з самого початку була маніпулятивноюГалина Петренко
«Очевидно, що інформація, розіслана в російські ЗМІ, з самого початку була маніпулятивною. По-перше, неправильно вказали місце і час загибелі дитини. Заяву про її загибель було зроблено через добу, 3 квітня, близько о пів на 4-у дня. При цьому, за повідомленням місії ОБСЄ, загиблого хлопчика привезли у донецький морг у п’ятницю, 2 квітня, а смертельно поранений він був, за свідченням батька, між 15:00 і 15:30 2 квітня.
Однакове позначення місця, де сталася трагедія, дозволяє припустити, що помилки припустилося не одне якесь виданням, а вона містилася в розісланому повідомленні і навряд чи була випадковою. Крім того, у повідомленнях самих представників угруповання «ДНР» за 2-3 квітня вказувалося, що жертв серед цивільних осіб за ці дві доби на окупованих територіях не було. Так званий «глава ДНР» Пушилін 3 квітня закликав дочекатися результатів розслідування і, на той момент, не міг повідомити причини загибелі дитини. Але після порушення кримінальних справ Слідчим комітетом Росії щодо українських силовиків, які нібито причетні до загибелі дитини, Пушилін заявив про завершення слідства і про те, що винні Збройні сили України», – каже Петренко.
До наведеного переліку ЗМІ в Україні, що активно поширювали повідомлення про загибель дитини, аналітик ГО «Детектор медіа» додає видання «Вєсті». Загалом «Вєсті» і «Страна» – два українських ресурси, які найбільше писали про цю трагедію, повідомляючи окремими новинами все, включаючи позицію російських політиків і щоразу акцентуючи на цій позиції увагу, наголошує Галина Петренко.
На загибель дитини нестандартно відреагували донецькі телеканали. Вони кілька днів уникали репортажів з місця події, хоч традиційно намагаються зняти і показати найменші ушкодження від бойових дій на окупованих територіях, зауважує представник інтернет-проєкту «Стопфейк» Руслан Дейниченко.
Реакції та дії, які ми побачили з боку російської пропаганди, донецьких телеканалів, переконують нас у тому, що не існує жодних доказів того, що це був безпілотник ЗСУРуслан Дейниченко
«Другий момент, на який я хотів би звернути увагу – в звіті ОБСЄ говориться, що їм повідомили про цей випадок лише на третій день після загибелі. Тобто 5 квітня, тоді як випадок стався 2 квітня, причому повідомили не представники так званого «ДНР», а медпрацівники моргу, де перебувало тіло Владислава. Відповідно, коли спостережна місія ОБСЄ отримала можливість приїхати на місце події, будь-яких слідів, які могли би дати підказку, принаймні, якого типу вибуховий пристрій, що це був за випадок, вже на місці було дуже важко знайти. Спостережна місія фактично ніякої інформації корисної не оприлюднила, яка би давала зачіпку, що насправді сталося.
Ті реакції та дії, які ми побачили з боку російської пропаганди, донецьких телеканалів, переконують нас у тому, що не існує жодних доказів того, що це був безпілотник ЗСУ», – наголошує Дейниченко.
Журналісти «Стопфейк» змогли знайти контактні дані і поспілкуватися з людьми, які проживають поблизу буднику, де загинув хлопчик. Вони не дали жодного свідчення, яке говорило би про можливість атаки безпілотника, жоден з опитаних не сказав, що бачив, чи хоча би чув БПЛА в той час і у тому місці, зазначає Руслан Дейниченко. За його словами, свідки також схиляються до того, що вибухнув пристрій зберігався у будинку, де жив загиблий хлопчик.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
