Дослідники визнають, що щонайменше із V століття до нашої ери Крим був точкою зіткнення різних культур та сил. Геродот зображав місцевих скіфів варварами, які пили вино з вкритих позолотою черепів, курили багато канабісу та здійснювали жертвоприношення. Давньогрецький історик не міг передбачити за 2400 років захоплення чорноморського півострова східним загарбником, як і того, що цей загарбник «мародер» розкопає та привласнить увесь історичний спадок Криму.
Це моє золото
Росія не марнувала часу і заявила свої про права на кримські археологічні цінності, щойно захопила чорноморський півострів у березні 2014 року, після вторгнення російських військ, захоплення державних установ та інсценування псевдореферендуму, що не визнається Генеральною Асамблеєю ООН.
До кінця року Росія встигла підпорядкувати собі музеї, пам’ятки, наукові центри та запустити декілька археологічних розкопок у регіоні, який протягом трьох тисячоліть перебував у точці зіткнення різних цивілізацій.
«Вони приносять у жертву Діві тих, хто зазнав катастрофи на морі, і всіх еллінів, яких вони беруть у полон»Геродот, Історія, Книга IV, Розділ 103, 5 сторіччя до нашої ери
Для офіційного Києва все виглядає дуже просто:
- ці коштовності вкрадені мародерами;
- Україна протестує проти розкопок;
- пам’ятки та наукові центри привласнені Росією, влада якої у Криму визнається лише дрібкою держав.
- Україна стверджує, що деякі пам’ятки зазнають руйнувань, а археологічні артефакти вивозяться у Росію.
- Офіційний Київ боїться, що це триватиме і далі.
Почуваючись в окупованому Криму як удома, російські археологи розкопали величезні ділянки вздовж важливої автомобільної дороги та поблизу Керченського мосту, що забезпечують транспортний зв’язок регіону з Москвою.
Були виявлені нові археологічні пам’ятки, історичні цінності з яких Росія привласнила.
Було виявлено більше мільйона знахідок – і це лише під час зведення Кримського мосту, що перетинає Керченську протоку. Раніше протока була вщент заповнена античним кораблями, що перевозили зерно, кераміку та інші товари між Азовським морем та Середземномор’ям.
Кількість знахідок продовжувала зростати навіть після того як у серпні 2020 року Володимир Путін урочисто проїхався по автомагістралі «Таврида», що поєднує Керч та Севастополь.
Наразі щонайменше 29 контрольованих Росією археологів взяли участь у незаконних розкопках, зазначило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у коментарі для RFE/RL.
Також були зафіксовані розкопки чорних археологів.
Будь-які спроби моніторингу якості розкопок – чи мародерства, як це називає українське Міністерство – «були заблоковані російською окупаційною владою у Криму».
Піти і лишитися
Археологи порівнювали Крим з колбою, заповненою до корку різними народами та культурами, що приходили, і ніколи остаточно не полишали півострів.
Список довгий:
- Кіммерійці, скіфи, греки, понтійці і римляни.
- Сармати, візантійці, монголи і османи.
- Готи, гуни, хазари, слов’яни, киримли та багато інших.
Після російського захоплення Криму було викопано багато нових артефактів цих культур, включно з курганами, поселеннями і коштовностями, що лежали непорушно протягом сторіч.
Втім історичне пізнання не було приводом для цих масштабних робіт. Російське законодавство передбачає обов’язкове проведення розкопок перед запуском великих федеральних інфраструктурних проєктів.
Це зобов’язання створило для археологів «унікальну можливість, щоб провести масштабні дослідження у різних регіонах Криму», що призвело до найбільших розкопок у «археологічній історії Криму», стверджує Інститут археології Російської академії наук.
«Нове будівництво»
«Новобудівнича» археологічна експедиція розпочалася у 2016-му і прямувала маршрутом автомагістралі «Таврида», що перетинає півострів та складає 310 кілометрів. На маршруті було виявлено близько 100 пам’яток.
Вік найстаріших пам’яток становив 80 тисяч років, наймолодші пам’ятки походили з початку ХХ сторіччя.
«Госпітальний курган» є однією з найважливішим знахідок. Він отримав свою назву через те, що розташований поруч з керченським госпіталем. У кургані виявлені рештки поховання сім’ї боспорської знаті.
Курган бронзової доби «Фонтан 1» складається із великих каменів, що розташовані навколо могильної плити. Під плитою лежало тіло дитини.
Кіль-Дере 1
Розкопки поховання Кіль-Дере 1 у інкерманській долині біля Севастополя призвели до виявлення 232 могил і 63 стел чи вирізьблених могильних плит. Це найбільша колекція пізньоскіфських могильних каменів у Криму.
Фронт-3
Розкопки вздовж ріки Бельбек біля Севастополя у 2018 отримали назву Фронт-3. Було знайдено некрополь римської доби, який складається з 200 могил та залишків 250 людей. Могилі досліджуються й досі.
Серед знахідок пряжки ременів, каблучки, кулони та кубок конічної форми
Грецька голова
У 2017 році водолази знайшли величезну теракотову грецьку голову біля мису Ак-Бурун. Вона знаходилася у кількох метрах від приєднання залізничної частини Кримського мосту до півострова.
Дослідники досі намагаються визначити походження артефакту. За однією з версій, голова могла бути частиною скульптури. Точно відомим є одне – це перша така знахідна у Північному Причорномор’ї.
Східно-Кримська експедиція
У фокусі цієї експедиції перебувають укріплені поселення і садиби у азовській частині півострову.
Розкопки у одному з поселень – Полянці, дозволили виявити синопську амфору з штампами III-II сторіч.
Кара Тоба
Досі тривають розкопки у Кара Тоба – поселенні IV століття до нашої ери, що розташоване у північно-західному Криму.
У пам’ятці, що слугувала фортецею для понтійського та скіфських царів, археологічні роботи тривають із середини 80-х років.
Загублені в транзиті
Найбільш відомий спір щодо кримських скарбів не стосується окупаційних розкопок. Йдеться про колекцію надзвичайно дорогоцінних артефактів, що подорожували музеями відтоді, як розпочалася окупація.
Ця колекція, що складається зі золотих піхов, шолому для урочистостей, ювелірних виробів, дорогоцінних каменів та іншого, була надана у оренду чотирма музеями Криму та одним київським музеєм для виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі».
Наразі колекція чекає вирішення власної долі у Амстердамському сховищі.
Апеляційний суд Амстердама восени 2021 року має оголосити рішення у справі про експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», відомих як «скіфське золото», які перед окупацією Криму Росією демонструвалися в музеї Нідерландів.
«Cкіфське золото» – скарби Криму – фотогалерея
«Ці об’єкти та інші археологічні знахідки розповідають багату історію Криму. Ця виставка пропонує новий погляд на скіфів, готів та гунів, яких протягом сторіч вважали не надто просунутими варварами...»Із рекламних матеріалів виставки «Крим – золото й секрети Чорного моря» Музею Алларда Пірсона
Більш ніж 570 артефактів з колекції є предметом затяжного судового трикутника, що складається з чотирьох кримських музеїв, держави Україна та амстердамському музею Алларда Пірсона (МАП).
МАП виставляв цю колекцію у лютому-серпні 2014 року, але вирішив утримати позичені з Криму артефакти.
Адвокат Паул Лоєб, що представляє голландський музей у суді, сказав RFE/RL «це не в повноваженнях МАП вирішувати, кому повертатися об’єкти».
Тим часом, кримські музеї вважають, що МАП «порушує зобов’язання» договору оренди, який був погоджений до російського захоплення Криму, і стверджують, що у законодавстві не передбачено підстав для передачі колекції офіційному Києву.
Україна стверджує, що колекція законно належить українській державі. У 2016 голландський суд погодився з цим і вирішив повернути об’єкти Києві, адже ті є частиною української культурної спадщини.
Апеляція призвела до тимчасового рішення, з якого слідує, що ключові аргументи засновані на Конвенції UNESCO 1970 року, голландському законі про культурну спадщину та інших законах щодо передачі власності культурного майна, не можна застосувати у цьому випадку.
Пандемія та подовження часу ознайомлення з матеріалами призвели до затримок, тому остаточне рішення буде ухвалене 14 вересня.
Питання збереження та цілісності
Офіційний Київ стверджує, що колекція, всі археологічні знахідки мають повернутися до України, як і сам півострів.
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стверджує, що «усі права на культурну спадщину Кримського півострову належать Україні».
Міністерство перелічило декілька проблем, пов’язаних із археологічними заходами на Кримському півострові.
Одна з них – передача кримських артефактів до російських музеїв на виставки.
У міністерстві прийшли до висновку, що «є велика ймовірність незаконного пересування та продажу об’єктів культурної спадщини з Кримського півострову».
Іншою проблемою є відсутність доступу українських владних органів до розкопок. Через це постраждає цільність розкопів, а також впаде цінність історичних та культурних пам’яток, як от у Бахчисарайському державному історико-культурному заповіднику чи Херсонесі Таврійському, що належить до світової спадщини UNESCO.
Ця проблема постає ще більш важливою, вважають у міністерстві, «у зв’язку з активним веденням Російською Федерацією незаконних археологічних розкопок, особливо через великі інфраструктурні проєкти та у зв’язку з непрофесійними «реставраційні роботами» у деяких пам’ятках, включно з єдиним у світі прикладом кримсько-татарської архітектури у Бахчисарайському заповідником.
Коли реставратори намагалися очистити фасад Ханського палацу, ними була видерта цеглина та була пошкоджена фарба.
Через це Україна розглядає шляхи, як без визнання російської влади у Криму, залучити «міжнародних спостерігачів з мандатом UNESCO для того, щоб вони спостерігали за ситуацією у тимчасово окупованих територіях», зазначають у міністерстві.
Розкопки тривають
Незалежно від того, що думають чи хочуть у Києві, розкопки тривають і Росія відкрито набирає волонтерів для допомоги у археологічних робота в Криму. Це відбувається за підтримки Фонду «Спадок тисячоліть» та фінансується адміністрацією президента Росії Володимира Путіна.
«Відкрита археологія», сайт що закликає читачів «відкривати минуле Криму разом з нами», перелічує 7 можливих експедицій у 2021 році. Але місця заповнюються швидко – вільних місць вже нема у експедиції в село Опушку, що розташоване у 15 кілометрах від Сімферополя у Кримському передгір’ї.
