На Лівадійський палац найближчим часом очікує «повна реставрація», повідомила телеканалу «Миллет» російська міністерка культури тимчасово окупованого Криму Аріна Новосельська. За її словами, також реставраційні роботи проведуть на території, прилеглій до Масандрівського палацу.
Новосельська також зазначила, що на реставрацію та реконструкцію об'єктів культурної спадщини Криму у 2020-2021 роках хочуть витратити 4 мільярди рублів (понад 51 мільйон доларів у перерахунку ‒ ред.), із них половину ‒ на об'єкти Ханського палацу в Бахчисараї. Офіційний Київ вважає такі роботи незаконними, а Міністерство культури України стверджує, що через непрофесійну реставрацію Хан-Сарая зберігається загроза руйнування його головного корпусу. Про проблеми російських реконструкцій та інших робіт на об'єктах культурної спадщини півострова йшлося в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.
Ялтинський журналіст Сергій Сардико висловив думку, що Лівадійський палац дійсно потребує реставрації.
‒ Я був там учора, пройшовся Царською стежкою. Звичайно, треба прибирати паркани, які виникли в українські часи. Багато деформацій, пов'язаних із незаконною забудовою паркових територій і зелених зон, відбулися саме до 2014 року, але за ці сім років, на жаль, російська влада дуже повільно розбирається з ними. Що стосується Масандрівського парку, то структурно він підпорядковується Воронцовському в Алупці. Масандрівська територія, де я був тиждень тому, в хорошому стані. Там хіба що дорогу зробити до самого палацу, десь балюстраду поновити, але це вже дрібниці. Капітальний ремонт Масандрівського палацу, мені здається, не потрібний.
При цьому Сергій Сардико критично відгукується про кваліфікацію будівельників, яким дістаються реконструкції та реставрації знакових кримських об'єктів.
‒ Зараз внесені зміни в законодавство, щоб організація, яка виграла тендер із допуском, не була сама собі підрядною. Що в Україні, що в Росії реставраційні роботи має право вести організація з допуском: вона виграє тендер, але потім наймає собі гастарбайтерів. У всякому разі, таку ситуацію ми бачимо з музеєм Чехова в Ялті. На жаль, що при Януковичі давалися гроші на ремонт, що при Путіні даються гроші ‒ але врешті-решт будинок у жахливому стані, тріщини йдуть стелею кабінету Чехова. Там ще у стометровій охоронній зоні житловий будинок зараз збудували. В українські часи, у 2011 році, ми зупинили будівництво, а зараз, у 2020-му, не вийшло. У підсумку, якби Чехов дивився з вікна свого кабінету, його погляд упирався б у чужий житловий будинок.
На початку лютого 2021 року російське Мінкультури Криму звернулося до суду з позовом про стягнення понад 18 мільйонів рублів із компанії «Меандр», яка поновлювала Воронцовський палац в Алупці. Контракт із підрядником розірвали ще в липні 2020 року через низку претензій з боку контрольних органів: так, ЗМІ повідомляли про те, що ще за рік до того сильний вітер зірвав тимчасовий дах, у результаті чого злива затопила частину кімнат.
При цьому восени 2020 року гендиректор «Меандру» Олена Завадська та власник компанії Євген Ярмош стали фігурантами кримінальної справи про розкрадання під час робіт з реконструкції Петербурзької консерваторії. З вересня минулого року вони перебувають під вартою.
Юрист «Transparency International Росія» Григорій Машанов зазначає, що в російських реаліях реставрації нерідко супроводжуються скандалами через завищення вартості робіт або непрофесіоналізм виконавців.
Навіть при роздмуханих кошторисах роботи примудряються виконувати неякісноГригорій Машанов
‒ Найгучніший кейс ‒ це коли при реконструкції головної будівлі Санкт-Петербурзького університету виявилося, що одне вікно там коштує 400 тисяч рублів (у перерахунку ‒ понад 5 тисяч доларів) ‒ це набагато більше ніж ринкова ціна. Загалом проблеми насправді такі ж, як і з будь-яким іншим будівництвом: кошторис можна нескінченно роздмухувати, часто толком не зрозуміло, скільки мають коштувати матеріали. Є класичні будівельні проблеми, коли, наприклад, на роботи складають фіктивні акти.
Так намагалися посадити навіть заступника міністра культури: з'ясувалося, що при реставрації Печорського монастиря в Московській області були підписані фіктивні акти на десятки мільйонів рублів. Мабуть, це була винагорода компанії-підрядника. Однак навіть при роздмуханих кошторисах роботи примудряються виконувати неякісно, адже просто не вистачає фахівців ‒ при тому, що на реставрації потрібна ліцензія Мінкультури.
За оцінкою Григорія Машанова, через корупцію навіть великі суми, які виділяються на реставрації, не допомагають якісно провести роботи.
Правоохоронні органи дивляться на те, чи можна чіпати якусь компанію чи ніГригорій Машанов
‒ Крим ‒ дуже важливий регіон для російської влади, і те, що якась фірма отримала такі величезні контракти, хоча вже виникали запитання до якості її роботи ‒ гадаю, не випадково. Від чого залежить, чи звертають увагу правоохоронні органи на подібні історії, дуже складно сказати. Просто незрозумілі критерії, за якими когось переслідують, а когось ні. Можливо, іноді на якісь компанії пишуть доноси конкуренти, іноді заяви надсилають співробітники органів влади, коли підрядники примудряються зірвати терміни або взагалі нічого не робити за контрактом. Я
думаю, що правоохоронні органи дивляться на те, чи можна, умовно кажучи, чіпати якусь компанію чи ні. Проте питання громадського контролю та небайдужості громадян дуже важливий. Якщо вони будуть активно повідомляти про неякісні роботи, то таких випадків буде менше.
Компанія «Меандр» брала участь і в роботах на об'єктах Ханського палацу в Бахчисараї, які турбують як українську владу, так і міжнародні організації. Ще у 2018 році управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та Севастополі відкрило кримінальне провадження у зв'язку з цим: слідство вважає, що так звана російська реконструкція підпадає під статтю про знищення або псування пам'яток історії або культури.
Ханський палац до «реставрації» та краєвиди Бахчисарая часів СРСР (фотогалерея)
Виконавча директорка Українського національного комітету з питань пам'яток ЮНЕСКО Олена Сердюк нагадує, в чому полягає суть претензій до російської влади відразу щодо двох об'єктів.
‒ Ситуація з Бахчисараєм дійсно екстраординарна: там дуже багато порушень, починаючи від використання сучасних матеріалів при реконструкції, до незбереження об'єкту як такого у всіх його особливостях ‒ архітектурних, будівельних, композиційних. Також безліч проблем у заповіднику «Херсонес Таврійський»: незаконні розкопки, вивезення предметів археологічних колекцій із території самого пам'ятника, так званий проєкт облаштування зі сценами для масових заходів тощо. Це викликає не тільки обурення української сторони, але й невдоволення місцевих жителів.
Сьогодні ЮНЕСКО підтвердила, що до Криму має прибути окрема моніторингова місія. Оскільки Україна не в змозі, на жаль, гарантувати безпеку прибуття місії, а Росія не може прийняти її як країна-окупант, це питання поки заморожене.
Під тиском «благоустрою»: як древній Херсонес втрачає своє обличчя (фотогалерея)
Олена Сердюк вважає, що для захисту Ханський палац та Херсонес треба додати до списку пам'яток ЮНЕСКО, які перебувають під загрозою, щоб додатково привернути увагу міжнародних організацій до цієї проблеми.
Співробітник Інституту національної пам'яті України, севастополець Максим Майоров переконаний, що для російської влади ідеологічно важливо проводити масштабні реконструкції на півострові.
Росіяни намагаються засвідчити на півострові свою роль господарівМаксим Майоров
‒ Росіяни намагаються засвідчити на півострові свою роль господарів, показати, що це їхня територія і що вони там вільні робити, що хочуть, попри думку України. Окрім того, їм потрібно продемонструвати фінансову могутність Росії, адже їхня пропаганда постійно наголошує, що при Україні в Криму нічого не робилося, не вкладалося, а тут нібито почався розквіт. Взагалі, те, що зараз відбувається в Криму з об'єктами культурної спадщини, інакше як волюнтаризмом не назвеш. Ініціатори так званих реставраційних робіт реалізують вбивчі проєкти, які прирікають об'єкти культурної спадщини на загибель. Просто Крим потрапив під контроль держави, де від безгосподарності й того ж волюнтаризму страждають величезні території розміром на декілька європейських країн. Боюся, Крим не витримає такого натиску імперської держави.
Кабінет міністрів України вніс об'єкти культурної спадщини в Криму та Севастополі до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. У 2020 році ЮНЕСКО оголосила про погіршення ситуації в анексованому Криму, зокрема в питаннях захисту культурної спадщини.
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після окупації Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об’єкти культурного та історичного значення, розташовані на території півострова. Київ наполягає на приналежності пам’яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року була оприлюднена доповідь генеральної директорки ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації в окупованому Криму у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російська міністерка культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «о’єктивно оцінити» стан об’єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
