Суд у Києві змінив своє попереднє рішення і схвалив видачу до суду в США американця, який воював за Україну на Донбасі, а у Флориді розшукується за подвійне вбивство. Американська преса звертає увагу на праворадикальні погляди Крейґа Ленґа (які він сам заперечує) і на те, що на російсько-українській війні він якийсь час був у лавах української організації праворадикального спрямування, «Правого сектору».
Як пише американське видання BuzzFeed News, 30-річного Крейґа Ленґа, ветерана армії США, звинувачують в убивстві й пограбуванні подружжя у квітні 2018 року після того, як він повернувся з України, де воював у складі «Правого сектору». У кримінальному обвинуваченні і запиті на екстрадицію, які видав суд у Флориді, мовиться, що це вбивство було елементом плану Крейґа і його спільника роздобути гроші для фінансування їхніх авантюр за межами США.
Другий обвинувачений у цій справі, мовиться в статті, – 23-річний Алекс Звіфелгофер, теж колишній військовий, який теж воював на сході України разом із Ленґом і ультраправими екстремістами. Він перебуває в ув’язненні у США в очікуванні на суд.
15 березня Апеляційний суд Києва дозволив екстрадицію Ленґа до США, скасувавши своє ж рішення від 23 лютого протилежного змісту.
Автори статті в BuzzFeed News вважають, що рішення України передати американського ветерана Сполученим Штатам, крім усього іншого, найімовірніше, допоможе поліпшити відносини між Києвом і Вашингтоном.
Загроза смертної кари?
Один із адвокатів Ленґа, Олег Веремієнко, у коментарі Радіо Свобода наголосив: «У будь-який момент його можуть видати і стратити в Америці… Тому що ми отримали лише половину гарантій. Ми отримали гарантію федерального уряду (США – ред.), але не отримали гарантії штату Флорида, де його будуть намагатися судити. Реально Крейґу загрожує смертна кара».
За його словами, на цей час іще перебувають у процесі розглядів у судах дві заяви Ленґа про отримання статусу біженця в Україні.
Сам Крейґ Ленґ і інший його адвокат, Дмитро Моргун, сказали виданню BuzzFeed News, що звернуться до Європейського суду з прав людини. Моргун теж звернув увагу, що у Флориді його клієнтові може загрожувати смертна кара, скасована в Україні 2000 року.
Американські федеральні прокурори, мовиться в статті, вже давали знати, що стосовно Звіфелгофера будуть просити смертної кари, а це ознака того, що, найімовірніше, так само вони поставляться й до Ленґа.
Як нагадує видання, у США Ленґа й Звіфелгофера звинувачують у вбивстві й пограбуванні у Флориді у квітні 2018 року подружжя, в якого вони забрали 3 тисячі доларів. Обидва відтак планували вирушити до Венесуели, де вони, за даними обвинувачення, хотіли взяти участь у збройному конфлікті проти влади Венесуели і вбивати «комуністів».
Небезпека ультраправого екстремізму
Тим часом у США, пише далі BuzzFeed News, посадовці й фахівці, які досліджують екстремізм, дедалі більше непокояться, що американці їдуть на схід України, щоб отримати бойовий досвід у складі ультраправих воєнізованих груп. І в цьому сенсі очікувана екстрадиція Крейґа Ленґа є перемогою для влади США, яка постала перед зростанням екстремістського насильства і внутрішнього тероризму після заворушень 6 січня і захоплення Капітолію.
Після попереднього рішення того ж Апеляційного суду Києва, яке полягало в відмові в екстрадиції Ленґа, про цю справу писав також один із провідних щоденників США New York Times. У статті звернено увагу на ризики, що виникають внаслідок участі американців у бойових діях в Україні й інших гарячих точках у складі ультраправих груп.
Щоденник навів слова директорки неурядового «Глобального проєкту проти ненависті й екстремізму» Гайді Байрік, яка сказала: «Так само, як ми не хочемо, щоб такі люди були в американському війську, ми не хочемо також, щоб вони вчилися воювати і вбивати» у війнах за кордоном. «У нас на наших задвірках теж не бракує насильства, про яке ми мусимо непокоїтися», – додала вона.
Як писала тоді ця газета, влада США дала знати, що має намір зосередитися на українських воєнізованих формуваннях як на одному зі світових осередків ультраправого екстремізму, і це питання вийшло на перший план після того, як ультраправі продемонстрували свій потенціал до насильства під час заворушень навколо Капітолію.
Але до цього питання ставляться цілком інакше в Україні, де ультраправі воєнізовані формування воюють на боці уряду в війні на Донбасі, звернули увагу в New York Times.
Американські ветерани на Донбасі й деінде
Як сказав Радіо Свобода адвокат Веремієнко, захист також вимагав від Офісу генерального прокурора витребувати в американців гарантії, що Ленґа не судитимуть за участь у російсько-українській війні. «Є багато прикладів, коли американців притягував уряд США за те, що вони воювали на Донбасі. Вже ми знаємо таких 10 випадків, поспілкувалися з людьми», – сказав він.
Видання New York Times повідомляло, що ще під час лютневих слухань у суді адвокати Ленґа представили свідчення американських ветеранів боїв на Донбасі про те, що після повернення додому їх допитувало Федеральне бюро розслідувань США.
Щоденник нагадує, що у США 2019 року Ленґа й Звіфелгофера обвинуватили не тільки в убивствах, а й у порушенні ще одного американського закону – Акту про нейтралітет. Але це обвинувачення було пов’язане не з Україною, а з їхніми планами стати найманцями в Венесуелі. Ленґ в інтерв’ю газеті заявив, що не винен за цими обвинуваченнями, Звіфелгофер не визнав своєї вини.
Після лютневого суду щоденник New York Times узяв інтерв’ю в Ленґа, в якому той наполягав, що не має ультраправих поглядів і не є «нацистом». За його словами, після того, як його вигнали з армії США за неявку на службу, він перебивався випадковими заробітками, а потім вирушив до України, щоб «допомогти союзникові США». Але, сказав Ленґ, у Сполучених Штатах його все-таки можуть підозрювати в ультраправих поглядах.
Історія Крейґа Ленґа
Видання BuzzFeed News, зі свого боку, нагадує історію Ленґа: 2016 року він опинився в Україні, де познайомився зі Звіфелгофером, і обидва, мовиться в статті, «вступили до ультраправої екстремістської групи «Правий сектор», сумно відомої членством у ній неонацистів і звинуваченнями на її адресу в порушеннях прав людини», а саме до бойового підрозділу цього руху (йдеться про Добровольчий український корпус «Правий сектор» – ред.). Протягом деякого часу він також воював у складі іншого добровольчого підрозділу, Грузинського національного легіону.
Як сказав виданню командир цього підрозділу Мамука Мамулашвілі, він не може сказати нічого поганого про Крейґа Ленґа як солдата, але через ситуацію з ним він більше не бере до свого підрозділу американців.
Після повернення Ленґа й Звіфелгофера до США і, як стверджує обвинувачення, здійснення вбивства обидва таки вирушили до Венесуели, але Ленґ вирішив не брати участі в боях і повернувся до Києва, де він познайомився з українкою й заручився з нею. Для того, щоб легально одружитися з нею, Ленґ поїхав до Молдови, щоб отримати необхідну печатку в паспорті, але при поверненні до України був затриманий: Інтерпол видав ордер на його арешт.
Останні 18 місяців він пробув чи в ув’язненні, чи під різними формами домашнього арешту в Києві чи в Вінниці. У нього з нареченою вже є дитина, а заробляв він уроками англійської.
«Правий сектор»
«Правий сектор» означує себе як національно-визвольний рух і українську військово-політичну силу, що ставить собі за мету побудову національної держави українців. Зараз рух складається з трьох сегментів: Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», політичної партії «Правий сектор» і організації «Права молодь».
Рух оформився під час Революції гідності (сам «ПС» вважає датою свого заснування 28 листопада 2013 року) як спілка правих організацій і окремих активістів, ініціатором вважають організацію «Тризуб» імені Степана Бандери. У липні 2014 року, на початку російської агресії на Донбасі, створене воєнізоване формування «Добровольчий український корпус «Правий сектор» (ДУК ПС), яке попрямувало на фронт.
11 листопада 2015 лідер організації Дмитро Ярош заявив про складення з себе повноважень провідника, а у грудні 2015-го залишив лави організації і заявив про створення нового громадсько-політичного руху.
Того ж року частина ДУК «Правий сектор» перейшла на контракт до ЗСУ. Втім, як повідомляв тоді прес-секретар «Правого сектору» Артем Скоропадський, ішлось про перехід у ЗСУ лише деяких бійців з «кількох тисяч», які, за його словами, воювали в ДУК. Перехід усього корпусу, за його словами, можливий тільки після прийняття закону про присутність добровольчих формувань серед регулярних військ «за прикладом Союзу оборони Естонії».
У липні 2018 року відбулася зустріч Сергія Наєва (на той час командувача операції Об’єднаних сил) із командиром ДУК ПС Андрієм Стемпіцьким. Тоді Наєв виступив проти присутності добровольців на передовій: «Що стосується людей, які раніше їздили для виконання незрозумілих завдань у зону бойових дій, які не мають законного права мати зброю: тепер люди, які не входять до складу жодної силової структури, офіційно, згідно з нормами закону, позбавлені права перебувати в зоні бойових дій».
