Лідія Михальченко, проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалії»
Більшість учасників українського Окремого батальйону особливого призначення (ОБОП) невизнаної у світі Чеченської Республіки Ічкерія, що входить до Іноземного легіону тероборони України, воювали проти Росії у першій та другій російсько-чеченський війнах. Для чеченських бійців, які брали участь у звільненні Херсону, Путін є, за їхніми словами, «ворогом цивілізованого світу».
Для багатьох членів чеченської опозиції, які прагнуть незалежності Ічкерії, й котрі проживають за кордоном та приїхали з різних кутків Європи, щоб приєднатися до добровольчого батальйону в Україні й воювати з Росією, це стало невід’ємною частиною їхнього життя. Протягом десятирічь – навіть сторічь – московське втручання (часто збройне) у справи Чечні перетворило війну в Україні на щось особливе.
Добровольці попереджають, що якщо залишити Україну без захисту, «скажений російський ведмідь» не зупиниться.
Добровольчий підрозділ, який іменує себе Окремим батальйоном спеціального призначення Міністерства оборони Чеченської Республіки Ічкерія або скорочено ОБОП, служить у складі Іноземного легіону територіальної оборони України, і більшість його членів воювали проти Росії в першій і другій російсько-чеченських війнах (1994–1996 і 1999–2009 років відповідно). ОБОП брав участь в успішному контрнаступі Збройних сил України на півдні країни цього місяця, наслідком якого стало, зокрема, звільнення ключового міста Херсону.
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Кавказ.Реалії» зустрівся з бійцями-добровольцями ОБОПу на передовій, щоб обговорити війну.
Ахмед, який попросив не розголошувати його справжнє імʼя, прожив у Європі понад 10 років. Рік тому він переїхав до обласного центру України Миколаєва, щоб приєднатися до чеченського добровольчого батальйону, який формувався вже на той момент. Коли РФ влаштувала повномасштабне вторгнення наприкінці лютого, він був готовий до збройної боротьби. Вже майже три десятиріччя Москва є для нього ворогом.
«Я воював з росіянами з 1995 року [під час Першої російсько-чеченської війни], – каже він. – У 1997 році я служив командиром взводу чеченської національної гвардії, в армії Ічкерії».
За його словами, в армії виникли міжусобиць, йому не сподобалася така політика і він виїхав до Росії.
Але Ахмед ніколи не відчував себе у безпеці. Він намагався відкрити молочний завод і казино в Ростовській області, вивчився на спеціаліста з безпеки, але нічого не вдалося, тому що, за його словами, в паспорті радянського зразка він був позначений як чеченець.
Я приїхав в Україну, тому що тут воюють мої братиАхмед
Коли почалася Друга російсько-чеченська війна у 1999 році, як зауважує Ахмед, «усі дороги були нам перекриті. «В Ростові нас почали саджати, кажучи, що всі чеченці злочинці. Я переїхав до Санкт-Петербургу, але зовсім скоро вже не міг виходити з дому. На кавказців або нападали скінхеди, або їх затримувала міліція», – розповідає він.
Зіткнувшись із тим, що він описує як постійне переслідування з боку правоохоронних органів, він утік з Росії до Німеччини, яка надала йому статус біженця.
На запитання, чому він приїхав до України, відповідає: «Я приїхав в Україну, тому що тут воюють мої брати».
Українське визнання
18 жовтня Верховна Рада України ухвалила резолюцію про визнання Чечні як тимчасово окупованої території і засудила геноцид чеченського народу, спричиненого Росією. Всі 287 депутатів, які були присутні, проголосували «за» ухвалення резолюції.
На початку листопада президент України Володимир Зеленський офіційно відреагував на петицію про визнання незалежності Ічкерії, яка набрала понад 25 тисяч підписів і потребувала розгляду головою держави. Зеленський запропонував МЗС розглянути це питання.
На початку цього року під час надзвичайного засідання Ради безпеки ООН, яка відбулася 5 квітня, Зеленський заявив, що Росія «заперечує право понад десятка народів на двох континентах на самовизначення й самостійне державне життя». Вона «проводить послідовну політику знищення етнічної та релігійної різноманітності».
Хусейн Джамбетов, уродженець Урус-Мартану в Чечні, з позивним «Бандера», є командиром групи диверсійної розвідки ОБОП. Він воює з росіянами з 13 років, коли став учасником Першої російсько-чеченської війни.
«Нас називали бойовиками, але ми воювали проти «орків», загарбників і окупантів. Це була армія Чеченської Республіки Ічкерія. Я також брав участь у другій війні і займався диверсійною роботою. Коли йде війна, одразу отримуєш бойовий досвід», – каже він.
Зраз весь світ підтримує Україну. Бо знають: якщо не підтримають, то російський божевільний ведмідь завтра вже прийде до нихХусейн Джамбетов
Джамбетов зазначає, що під час чеченських війн світ заплющив очі на те, що відбувалося – бо Росії володіє великою кількістю викопних ресурсів.
Він наголошує «Тоді ніхто не хотів зв’язуватися з Росію. А зараз весь світ підтримує Україну. Бо знають: якщо не підтримають, то російський божевільний ведмідь завтра вже прийде до них і вижене! На «ночівлю» прийде і до Франції, і до Польщі, і до Чехії. Тому що російський ведмідь просто так не йде, його доводиться виганяти ціпком».
У 2003 році РФ оголосила Джамбетова у федеральний розшук, звинувачуючи його в екстремістській і терористичній діяльності. Йому вдалося втекти до Європи і отримати громадянство Бельгії. Коли розпочалась війна в Україні, він залишив родину і свою роботу в бізнесі з виробництва халяльного м’яса, та звернувся до старого знайомого Хаджі-Мурада Зумсо, з яким воював у Другій російсько-чеченській війні, коли їм обом було по 17 років. Зумсо командир ОБОП, він воює в Україні з 2015 року.
Джамбетов зателефонував Зумсо і сказав: «Я присягаю на вірність тобі і стану на шлях звільнення пригнічених народів. Сьогодні це українці. Завтра це може бути наш чеченський народ. Якщо ти не візьмеш мене до себе, ти будеш відповідати перед Богом».
«Битися як наші прадіди»
Джамбетов розповідає, що коли він перетнув кордон, Зумсо зустрів його і прийняв у ОБОП.
Я роками чекав моменту, коли весь світ відчує на собі кігті скаженого «російського ведмедя»Хусейн Джамбетов
Про своє життя у добровольчому батальйоні Джамбетов розповідає: «Мені багато не потрібно – щоденної порції тушонки вистачить. Якщо ще є згущене молоко, то я буду дуже вдячний. Ми будемо воювати, як наші діди та прадіди [у Чечні]».
«Я роками чекав моменту, коли весь світ відчує на собі кігті скаженого «російського ведмедя». Зараз ми розповідаємо цілому світові, що ми бійці Ічкерії і що ми захищаємо наших братів українців».
ОБОП брав участь у звільнення правобережної частини Херсонської області, і за словами місцевих жителів прифронтової зони, ічкерійці першими ступили на землю, перетинаючи річку Інгулець.
Іван (ім’я не справжнє) – власник будинку літнього віку, в якому проживала частина бійців ОБОПу, коли з ними зустрівся кореспондент проєкту Радіо Свобода «Кавказ.Реалії». Іван дуже гарно відгукнувся про своїх несподіваних, але бажаних гостей. Перед звільненням села, розповідає він, у його хаті жили «кадирівці» – бойовики, яких нинішній промосковський чеченський лідер Рамзан Кадиров направив воювати на боці Росії в Україні, а також дагестанці, буряти, якути та етнічні росіяни.
«Коли в моєму будинку жили «кадирівці» та інші росіяни, мені не дозволяли тут бути», – розповідає Іван, зазначаючи, що між двома групами – «кадирівцями» і ФСБ Росії – була напруга у відносинах. «Зараз у мене чудові стосунки з чеченськими захисниками України, їх тут знають і люблять», – каже він.
«Спільний ворог»
Син колишнього президента Чеченської Республіки Ічкерія, чеченський громадський діяч Анзор Масхадов від початку масштабного вторгнення Росії до України відвідав Київ кілька разів.
Він мав зустрічі в МЗС України, зустрічався з українськими політиками, чиновниками, депутатами Верховної Ради – як один із представників Ічкерії, яку парламент України визнав як тимчасово окуповану Росією, внаслідок збройної агресії.
З нами сталося те саме, що зараз з Україною. Звідси у чеченців така мотивація. Україна бореться проти спільного ворогаАнзор Масхадов
Масхадов зустрічався з бійцями з добровольчих батальйонів імені Шейха Мансура та Джохара Дудаєва та з чеченцями, які воюють в інших підрозділах ЗСУ.
«З нами сталося те саме, що зараз з Україною. Звідси у чеченців така мотивація. Україна бореться проти спільного ворога. Я завжди був противником того, щоб чеченці воювали, наприклад, у Сирії чи в інших країнах. Але в Україні все зрозуміло, йде великомасштабна війна з окупантом», – каже Масхадов.
На його думку, суспільство всередині Чечні підтримує земляків, які борються за Україну.
«Їм удома набрид цей режим. І коли я спілкуюся зі знайомими звідти, вони кажуть: «Ми хочемо, щоб це скоріше почалося, щоб знайшлася якась сила ззовні, чи то прихильники Ічкерії з Європи, чи інші, хто очистив би нашу землю від зрадників нашого народу», – зазначає Анзор Масхадов.
Керівник ічкерійського Комітету державної основи «Толам», що базується в Європі, Джамбулат Сулейманов упевнений, що чеченське суспільство в цілому проти війни в Україні. Люди не хочуть, щоб Кадиров відправляв молодих чоловіків на забій.
«Реакція мешканців – у мене є свої джерела – повністю негативна. У мене є інформація, що і мати Кадирова негативно ставиться до його активної участі у війні. Вона навіть посварилася з сином на цьому ґрунті та поїхала з будинку, який він для неї збудував, живе поки що у свого брата, але не тому, що вона стала чесною жінкою, вона просто боїться, що постійна загибель жителів республіки на війні призведе до соціального вибуху та постраждає її благополуччя», – каже Сулейманов.
Це наш історичний ворог, який зовсім недавно вбивав наших рідних і близькихХусейн Джамбетов
За словами очільника ОБОП Хусейна Джамбетова, Кадиров «просто піхотинець», а «головний ворог цивілізованого світу – це [президент РФ Володимир] Путін.
Джамбулат Сулейманов додає, що кожен з чеченців, який приїхав до України воювати, особисто дуже вмотивований виграти війну. «Це переконані люди, які готові боротися проти Росії в будь-якому куточку світу. Це наш історичний ворог, який зовсім недавно вбивав наших рідних і близьких», – зазначає ічкерійський діяч.
