Бункери часів Холодної війни, які будували для можливої ядерної атаки, стали порятунком для людей, які провели в них більшу частину минулого року. Луч – селище, що розташоване на межі Миколаївської та Херсонської областей. Майже від самісінького початку масштабної війни, відколи воно опинилося впритул до лінії фронту, його обстрілюють російські військові, про що повідомляє українська влада та очевидці. Джерело: Reuters
Як ядерне бомбосховище стало в пригоді у російсько-українській війні
1
55-річна Світлана Гинжул мешкає, разом з іншими, у ядерному бункері в селищі Луч, що на Миколаївщині, 24 лютого 2023 року.
Селище майже від початку масштабної війни опинилося впритул до лінії фронту. Через російські обстріли, кажуть тут, майже кожен будинок селища був зруйнований. Це змусило людей шукати собі притулок під землею
Селище майже від початку масштабної війни опинилося впритул до лінії фронту. Через російські обстріли, кажуть тут, майже кожен будинок селища був зруйнований. Це змусило людей шукати собі притулок під землею
2
На фото: Світлана готує пиріжки для свого чоловіка та ще трьох людей, які живуть у бункері.
«У перший день, коли все почалося, ми почали очищати бомбосховище. І дуже добре, що ми це почали робити, тому що 24 лютого ввечері о 23-й годині в нашому селі розірвався снаряд», – розповіла вона
«У перший день, коли все почалося, ми почали очищати бомбосховище. І дуже добре, що ми це почали робити, тому що 24 лютого ввечері о 23-й годині в нашому селі розірвався снаряд», – розповіла вона
3
У квітні, коли їхнє село опинилося між російськими та українськими силами, Світлана, її чоловік Дмитро (на фото) та їхній син були змушені покинути свій дім
4
Світлана гладить собаку Рудого біля входу в бункер.
«Коли мою квартиру розбомбили, я забрала звідти речі для бункера: свою газову плиту і ковдри. Над нашими головами літали снаряди, а нам було затишно тут. І зараз ми все ще тут живемо», – розповідає Світлана
«Коли мою квартиру розбомбили, я забрала звідти речі для бункера: свою газову плиту і ковдри. Над нашими головами літали снаряди, а нам було затишно тут. І зараз ми все ще тут живемо», – розповідає Світлана
![Світлана також привела до бункера інших людей, зокрема сусідку Ірину Січкар (на фото). «Ми відразу привезли [у бомбосховище] літніх людей і дітей, тому що знали, що їм буде нелегко. Мені було боляче дивитися, як все руйнується. Мені було страшно і боляче», – каже Світлана](https://gdb.rferl.org/01000000-0aff-0242-d7e0-08db198aa1e3_w1024_q10_s.jpg)
5
Світлана також привела до бункера інших людей, зокрема сусідку Ірину Січкар (на фото).
«Ми відразу привезли [у бомбосховище] літніх людей і дітей, тому що знали, що їм буде нелегко. Мені було боляче дивитися, як все руйнується. Мені було страшно і боляче», – каже Світлана
«Ми відразу привезли [у бомбосховище] літніх людей і дітей, тому що знали, що їм буде нелегко. Мені було боляче дивитися, як все руйнується. Мені було страшно і боляче», – каже Світлана
6
Ірина Січкар (ліворуч) плаче, розповідаючи про свого сина. Він потрапив у полон на початку війни в Маріуполі Донецької області, і вона не знає, чи він живий.
«Я тільки молюся, щоб мій син повернувся додому», – каже Ірина
«Я тільки молюся, щоб мій син повернувся додому», – каже Ірина
7
Світлана йде вулицею свого зруйнованого рідного селища.
Син Світлани зараз готується до відправлення в Бахмут Донецької області, де точаться одні з найкривавіших боїв
Син Світлани зараз готується до відправлення в Бахмут Донецької області, де точаться одні з найкривавіших боїв
8
Єдиною дитиною, що залишилася в селі, є 6-річний Славко (на фото).
У бункері разом з батьками він прожив 1,5 місяці. Згодом родина виїхала з Луча, але повернулася, щоб забрати вцілілі речі зі зруйнованого дому
У бункері разом з батьками він прожив 1,5 місяці. Згодом родина виїхала з Луча, але повернулася, щоб забрати вцілілі речі зі зруйнованого дому
9
Світлана живе завдяки гуманітарній допомозі та зарплаті в 4000 гривень. В селищі вона виконує адміністративну роботу
10
До нападу Росії на Україну в Лучі проживали 935 людей. Зараз серед зруйнованого війною ландшафту їх живе 50. Кажуть, що близько 30 місцевих жителів живуть під землею
11
Світлана з чоловіком та сусідкою Іриною дивляться на одну із пошкоджених в селищі будівель. На фото: вони спалюють щойно прибрані гілки.
«Від наших спроб зробити своє селище кращим залежить наше майбутнє. Будемо намагатися всіма силами знову жити в селі з квітами, чистою хатою і зеленими деревами. Все буде добре», – сказала Світлана
«Від наших спроб зробити своє селище кращим залежить наше майбутнє. Будемо намагатися всіма силами знову жити в селі з квітами, чистою хатою і зеленими деревами. Все буде добре», – сказала Світлана
