Доступність посилання

ТОП новини
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року

Пів року протестів у Білорусі в Живому блозі

Ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях

Коротко про головне:

  • 9 серпня 2020 року, у день президентських виборів у Білорусі, коли перші офіційні екзитполи повідомили, що Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менш ніж 7%, у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, висловлюючи недовіру цим результатам;
  • ОМОН і внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, стріляли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
  • за різними даними, силовики затримали тисячі людей; затриманих били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги;
  • опозиційна кандидатка Світлана Тихановська була змушена виїхати до Литви;
  • 8 серпня опозиція створила Координаційну раду для передачі влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн;
  • 23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, її легітимність не визнали багато країн світу;
  • Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту;
  • також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США; в санкції ЄС прізвище Лукашенка внесли дещо пізніше, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року;
  • сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів і узурпації влади відкидає, він шукає підтримки у президента Росії Володимира Путіна;
  • тим часом протести тривають, як і затримання, а також катування затриманих силовиками. За оцінками правозахисників, число тих, хто пройшов через затримання з часу початку нинішніх протестів, становить уже понад 32 тисячі.

Цей Живий блог, який Українська редакція Радіо Свобода вела близько пів року, вже закритий. Але ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях. Залишайтеся з нами!

Білорусь втратила право приймати Шахову олімпіаду 2022 року

Білорусь втратила право приймати Шахову олімпіаду 2022 року. Це не має нічого спільного з політичною ситуацією. Міжнародна федерація шахів (FIDE) заявила, що білоруські організатори не виконали своїх зобов’язань.

Міністерство спорту країни не може гарантувати передоплату і страхування, повідомила FIDE сайтові Chess.com.

«З поваги до організаторів, ми не хотіли б вказувати суми, але це досить серйозні порушення», – написав юрисконсульт FIDE Олександр Мартинов.

«FIDE веде переговори сумлінно вже кілька місяців, але, на жаль, вони не дали плодів. Порушення та їхнє значення організатори не заперечують», – додав він.

Білорусь виграла заявку на проведення Шахової олімпіади 2022 року два роки тому.

Від 9 серпня у Білорусі тривають масові протести проти результатів президентських виборів, на яких, за твердженнями ЦВК країни, ушосте переміг Олександр Лукашенко. Протестувальники називають вибори сфальсифікованими, вимагають офіційної відставки Лукашенка і нового голосування.

МВС Білорусі повідомило про число затриманих учасників протестів 4 жовтня

У Білорусі 4 жовтня під час протестів затримали 317 людей за порушення законодавства про масові заходи, з них заарештовані до засідання суду 258, повідомляє МВС країни.

П’ятеро учасників недільного протесту, як зазначили у відомстві, підозрюються в «брутальному порушенні громадського порядку»: вони нібито «координували натовп, а також брали участь у зчепленні і блокуванні дорожнього руху».

За даними МВС, 27-річний житель Столінського району розібрав водомет, 26-річний мінчанин закидав спецтехніку камінням, два 21-річні юнаки з Несвіжа і Могильова заклеїли об’єктив камери зовнішнього спостереження на будівлі Центру ізоляції правопорушників. Силовики з’ясовують особу їхнього третього помічника.

МВС повідомляє, що 4 жовтня в країні відбулося 10 протестних акцій. За підрахунками відомства, в обласних центрах у них взяли участь від 20 до 100 людей, а в Мінську на акцію прийшли близько 10 тисяч.

За незалежними оцінками, на ходу в Мінську того дня вийшли кілька десятків тисяч людей.

У Білорусі майже два місяці тривають протести, які розпочалися після президентських виборів 9 серпня, на яких, згідно з офіційними твердженнями, вшосте виграв Олександр Лукашенко. За даними правозахисного центру «Весна», число політв’язнів в країні за останні два місяці зросло в 25 разів, а сума присуджених штрафів сягнула 240 тисяч доларів.

ЄС вирішив відкликати з Мінська частину послів – голова МЗС Польщі

Європейський союз ухвалив рішення відкликати з Мінська частину послів країн-членів, акредитованих у Білорусі, заявив міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау. При цьому він не уточнив, які саме посли і коли будуть відкликані. Раніше про відкликання свого посла з Мінська повідомило МЗС Литви.

«Спільно з Європейською службою зовнішніх дій і країнами-членами ЄС було ухвалене рішення відкликати для консультацій частину послів, акредитованих у Білорусі», – написав він у твіттері і подякував Євросоюзу за солідарність із Польщею і Литвою.

Голова польського зовнішньополітичного відомства заявив, що «пріоритетом залишається підтримка білорусів і їхнього прагнення до демократизації країни».

Раніше міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус писав про відкликання литовського посла з Мінська. Голова литовського МЗС заявив, що рішення ухвалене спільно з польськими колегами.

За словами Лінкявічуса, він провів переговори з головою зовнішньополітичної служби ЄС Жозепом Боррелем, головами МЗС Польщі й Німеччини Збіґнєвом Рау і Гайком Маасом щодо вимоги білоруської сторони про скорочення кількості співробітників у посольствах Литви і Польщі в Білорусі.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало від посольств Польщі й Литви скоротити кількість дипломатів, що працюють у країні. Там також повідомили, що послів Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликають у Мінськ для консультацій, і запропонували Варшаві й Вільнюсу наслідувати цьому прикладові.

Наступного дня, 3 жовтня, в Мінську заявили, що його «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу «обов’язкові до виконання».

Литва і Польща тоді заявили, що не мають наміру відкликати своїх послів у Білорусі для консультацій. Вільнюс тоді додав, що і скорочувати свій дипперсонал не збирається.

Канцлер Німеччини зустрілася зі Світланою Тихановською

Зустріч Анґели Меркель і Світлани Тихановської, Берлін, 6 жовтня 2020 року
Зустріч Анґели Меркель і Світлани Тихановської, Берлін, 6 жовтня 2020 року

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрілася 6 жовтня в Берліні з колишньою кандидаткою в президенти Білорусі Світланою Тихановською.

«Я дуже вдячна Німеччині та всім німецьким партіям, які так підтримують білоруський народ у його боротьбі за свободу, у його боротьбі за нові чесні та прозорі вибори», – сказала опозиціонерка після 45-хвилинної зустрічі.

Меркель наразі не коментувала результати діалогу.

У коментарях німецьким засобам інформації Тихановська звернулася до Німеччини з проханням підтримати розширені санкції ЄС щодо Білорусі, в тому числі включення Лукашенка до «чорного списку».

Перед зустріччю в телеграм-каналі Тихановської йшлося, що «на порядку денному буде участь Німеччини в організації переговорів про нові вибори в Білорусі».

У канцелярії Меркель раніше заявляли, що канцлер прийме Тихановську як одну з лідерок білоруської опозиції.

Німеччина, як і інші країни ЄС, не визнали легітимність перемоги Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі 9 серпня. Тихановська вже мала зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном під час його візиту до Литви, а також виступала в Європарламенті.

Прихильники Тихановської впевнені, що саме вона набрала більшість голосів на виборах. Головна вимога протестів у Білорусі, які тривають вже близько двох місяців, організація нових виборів.

В акціях протесту в Білорусі взяли участь сотні тисяч людей, найбільш масові марші відбуваються щонеділі. Демонстранти поводяться мирно, проте силовики, лояльні Лукашенку, їх затримують. У сутичках у перші дні після виборів загинули кілька протестувальників, десятки зазнали поранень, сотні повідомляли про побиття і знущання з боку співробітників правоохоронних органів.

Контакти Путіна з Тихановською не плануються – речник

Контакти президента Росії Володимира Путіна з колишньою кандидаткою в президенти Білорусі Світланою Тихановською не плануються, повідомив речник російського лідера Дмитро Пєсков.

«Пані Тихановська не перебуває в Білорусі, навряд чи можна сказати, що вона якось бере участь у житті Білорусі. Будь-які контакти не плануються», – сказав Пєсков.

5 жовтня Тихановська заявила, що хоче зустрітися з Путіним, «щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка».

Білоруську опозиціонерку, яка хотіла зустрітися з Путіним, оголосили в розшук у Росії

Світлана Тихановська
Світлана Тихановська

Колишня кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська оголошена в розшук на території Росії, повідомляє база даних МВС Росії.

У документі йдеться, що Тихановську розшукують за статтею Кримінального кодексу, але стаття, за якою її оголосили в розшук, не вказана.

5 жовтня Тихановська заявила, що хоче зустрітися з Путіним, «щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка».

У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

Білорусь: чемпіонку світу вивели з національної збірної за громадянську позицію

Олександру Романовську, чемпіонку світу з фристайлу і найкращу спортсменку Білорусі 2019 року, керівництво Республіканського центру олімпійської підготовки вивело зі складу збірної. Формальною причиною став «прогул».

Наказ, який набуває чинності 16 жовтня, головний тренер команди Микола Козеко назвав «заангажованим» і заявив, що документ буде оскаржений. Олександра Романовська також не стала чекати дня вимушеного звільнення й публічно відреагувала на радикальний крок спортивних функціонерів.

Apple просить Telegram заблокувати кілька пов’язаних із Білоруссю каналів

Компанія Apple звернулася до сервісу Telegram із пропозицією закрити три канали з особистими даними співробітників правоохоронних органів Білорусі, а також членів виборчих комісій на виборах президента, які відбулися 9 серпня. Про це повідомив засновник Telegram Павло Дуров.

Як написав він у своєму каналі, Apple «непокоїть, що публікація персональних даних співробітників правоохоронних органів і пропагандистів може спровокувати насильство», хоча сам він вважав би за краще залишити ці канали. «Я думаю, що ситуація не чорно-біла, але зазвичай Apple не пропонує в таких випадках особливого вибору для застосунків Telegram», – зазначив Дуров.

Він припустив, що канали будуть заблоковані на пристроях, які використовують операційну систему іOS.

Тихановську в Братиславі підтримав уряд, президентка, політичні лідери Словаччини

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська під час свого візиту до Братислави взяла участь у міжнародній конференції Globsec 2020, присвяченій питанню європейської безпеки.

У своєму виступі вона, зокрема, наголосила, що Олександр Лукашенко «був переконаний, що білоруси не будуть здатні протестувати».

«Тому що перед тим ми в такому масштабі цього не робили, …але зараз наші люди ведуть боротьбу за свободу. Кожний громадянин Білорусі – герой, він кожного дня виходить на вулицю протестувати проти режиму, проти диктатора… Білоруси готові боротись аж до перемоги, і влада це повинна зрозуміти», – додала Світлана Тихановська.

На конференції вона також висловила жаль з приводу того, що «деякі країни, декотрі лідери не підтримують білорусів у їхній боротьбі за свої права, за право самостійно вирішувати майбутнє Білорусі».

У Братиславі Світлану Тихановську прийняла президентка Словаччини Зузана Чапутова. Під час зустрічі 8 жовтня президентка висловила білорусам підтримку. За її словами, «побої, арешти мирних демонстрантів, примушування виїхати з країни опозиційних представників – це все дії, які вказують на те, що режим Лукашенка втратив легітимність і без насилля щодо власних громадян вже не здатний втримати владу».

Під час зустрічі Світлани Тихановської з прем’єром уряду Словаччини Ігорем Матовичем чеський політик наголосив на тому, наскільки важливо, коли люди вміють дати відсіч диктаторам, особливо коли жінки стають до боротьби проти гніту.

За словами Матовича, вибори в Білорусі «демократичними, відкритими і справедливими напевно не були». Словацький прем’єр запевнив білоруську опозиціонерку в підтримці: «Ми віримо, що так, як це колись вдалось нам у Словаччині чи в Чехословаччині, так це врешті вдасться і вам».

Також Тихановська зустрілася з міністром закордонних і європейських справ Словаччини Іваном Корчоком.

За словами словацького міністра, «ніщо не символізує краще, про що зараз ідеться в Білорусі, як саме історія про Світлану Тихановську та її чоловіка. Світлана має варту подиву рішучість іти за тим, що для нас сьогодні вже стало звичним, а для білорусів є далеким: вільно висловлювати свій погляд на те, хто і як повинен керувати суспільством. Весь наш інтерес до подій в Білорусі полягає саме в цьому».

Іван Корчок подарував білоруській опозиціонерці фотографію з часів Оксамитової революції 1989 року в Чехословаччині з приміткою: «З вулиць Братислави в листопаді 1989 року до вулиць Мінська у жовтні 2020 року».

У парламенті Данії, видаючи себе за Тихановську, 40 хвилин виступала невідома людина

Парламент Данії повідомив, що невідома людина 6 жовтня виступала по відеозв’язку на засіданні комітету з питань зовнішньої політики, видаючи себе за лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську. Це вдалося зробити завдяки тому, що, коли почалася зустріч, у «Тихановської» і її співробітників нібито виникли проблеми з камерою на комп’ютері, і тому її обличчя було неможливо побачити.

На зустрічі йшлося про політичну ситуацію в Білорусі і те, як Данія може підтримати білоруський народ у його боротьбі за демократію і права людини. Зустріч тривала близько 40 хвилин.

Під час зустрічі депутати зрозуміли, що щось не так, і голова завершив засідання. Пізніше, коли представники комітету зв’язалися зі соратниками Світлани Тихановської, ті повідомили, що вона не брала участі в такій зустрічі.

Хто саме був на зв’язку з комітетом – у данському парламенті не повідомляють.

Але парламентарі наголосили, що в перебігу зустрічі «не було сказано нічого, що могло б поставити під загрозу зовнішньополітичну лінію Данії».

«Я сподіваюся, що це просто грубий жарт, але це також дає привід для роздумів», – зауважив Мартін Лідегор, голова комітету з питань зовнішньої політики парламенту Данії.

Його заступник Міхаель Оструп Єнсен заявив агенції Reuters, що наразі не знає, хто стоїть за обманом, але вказав на ознаки російського сліду.

«Це може з’явитися в сатиричному шоу в російськомовній країні, або це може бути незграбна спроба шпигунства чи поганий жарт. Я не наважуся сказати», – заявив Лідегор.

«Головуючий у майбутньому завжди буде вимагати, щоб камера була увімкнена, коли комітет віртуально зустрічається з учасниками зовнішніх зустрічей», – сказав за підсумками засідання Міхаель Оструп Єнсен.

Тихановська останні кілька днів проводить особисті й віртуальні зустрічі з лідерами країн ЄС і виступає в парламентах різних країн і органах Євросоюзу. Вона зустрічалася з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.

МВС Білорусі оголосив Тихановську в міждержавний розшук.

Польща і Литва відкликали частину дипломатів із Білорусі

Польща і Литва відкликали частину своїх дипломатів на вимогу МЗС Білорусі. Мінськ вимагав, щоб Литва скоротила число співробітників посольства в Білорусі з 25 до 14, Польща – з 50 до 18.

МЗС Польщі виконало вимогу білоруської сторони і відкликало 32 польських дипломати. «Відкликали рівно стільки, скільки нас попросила білоруська сторона», – повідомляє портал Tut.by із посиланням на посольство.

МЗС Литви відкликає лише п’ять дипломатів, «сподіваючись на те, що цей крок буде достатнім» для збереження діалогу.

«Білорусь висунула категоричну вимогу щодо скорочення числа литовських дипломатів. Щоб зменшити напругу, разом з Польщею ми ухвалили рішення викликати послів для консультацій, щоб зберегти можливість підтримання дипломатичних відносин у майбутньому», – сказала речниця міністра закордонних справ Литви зі зв’язків із громадськістю Раса Якілайтене.

Литва також попередила, що вдасться до заходів у відповідь, якщо Мінськ продовжуватиме такі дії.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само.

Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.

Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ

Віктор Бабарика та Олександр Лукашенко (комбіноване фото)
Віктор Бабарика та Олександр Лукашенко (комбіноване фото)

Олександр Лукашенко 10 жовтня відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки. Там він зустрівся з політв’язнями Віктором Бабариком і його сином Едуардом, Лілією Власовою, Юрієм Васкрасенськім та іншими, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на телеграм-канал «Пул Первого», близький до пресслужби Лукашенка.

За повідомленням, Лукашенко розмовляв із ув’язненими чотири з половиною години, але про що саме, не розголошується. Телеграм-канал стверджує, на зустрічі були присутні ув’язнені члени опозиційної Координаційної ради та Об’єднаного штабу. На фотографії видно Віктора та Едуарда Бабарико, Лілія Власова, Юрій Воскресенський.

Також присутні таблички з іменами «Віталій Шкляров» та «Ілля Салей», але обличчя людей, які сидять за ними, не видно.

Віктор Бабарико перебуває під арештом з 18 червня. Його звинувачують в економічних злочинах, хоча сам він пов’язує кримінальне переслідування з політичною діяльністю.

Тихановська вперше за 4 місяці поговорила з ув’язненим чоловіком

Білоруський блогер, а нині в’язень Сергій Тихановський
Білоруський блогер, а нині в’язень Сергій Тихановський

Відбулася телефонна розмова Світлани та Сергія Тихановського, повідомляє офіційний телеграм-канал екскандидатки в президенти Білорусі 10 жовтня.

Це перша розмова Тихановської з чоловіком за 134 дні, тобто понад чотири місяці.

Як повідомив білоруській службі Радіо Свобода радник у міжнародних справах Тихановської Франак Вячорка, подружжя розмовляло 12 із половиною хвилин.

За словами Вячорки, Сергій Тихановський сказав Світлані «бути жорсткішою», надалі зустрічатися зі світовими лідерами та продовжувати боротьбу. Загальний висновок розмови такий, що «не можна здаватися, треба йти на більше». Він також сказав дружині, що стежить за всіма новинами.

Крім того, Тихановські говорили про дітей, сім’ю та їхню безпеку. Ув’язнений опозиціонер розповів про умови утримання у в’язниці.

Франак Вячорка зі слів Тихановської розповів, що до розмови їй писала сестра і сказала, що Сергій шукає її номер, а потім сам зателефонувв їй із прихованого номера.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG