Екскандидат в президенти Білорусі Світлана Тихановська на зустрічі з канцлером ФРН Ангелою Меркель в Берліні 6 жовтня заявила, що протести в Білорусі – це не боротьба проти Росії або Європи, а наслідок кризи всередині країни. Тихановська повідомила Меркель, що мирні мітинги в Білорусі тривають, в країні зростає кількість політв'язнів. «Тому зараз дуже важливо зупинити насильство і звільнити політв'язнів», – сказала вона.
7 жовтня Тихановська проведе пресконференцію. Канал «Настоящее время», створений Радіо Свобода у співпраці з «Голосом Америки» покаже її виступ в прямому ефірі.
Про результати зустрічі Тихановської з Меркель, а також про протести в Киргизстані кореспондент «Настоящего времени» Тимур Олевський говорив з членом Президії Координаційної ради опозиції Павлом Латушком.
– Світлана Тихановська зустрілася з федеральним канцлером Німеччини Агнелой Меркель, обговорювала інвестиції в Білорусь. А Олександр Лукашенко сьогодні зустрівся з керівником целюлозно-паперової промисловості, обговорював перспективи розвитку пакувального виробництва в країні. Яка з цих зустрічей, на ваш погляд, для Білорусі зараз важливіша?
– Я сьогодні прокоментував якраз-таки зустріч колишнього президента Білорусі на предмет розвитку целюлозно-паперової промисловості в нашій країні. Доти, доки глава держави буде визначати, що робити з целюлози – картон або крейдований папір, доти Білорусь приречена на економічну стагнацію, на відсутність ділової ініціативи і можливості реалізації реальних ділових бізнес-проєктів в нашій країні. На жаль, такий характер, такий стиль управління колишнього керівника Білорусі, і він навряд чи коли-небудь зміниться. Він просто не зміниться, будьмо відвертими.
– Напевно, людям, які за нього голосують, приємно, що кожен фантик в цукерці, яку вони з'їдають, зроблений під контролем людини, яка про них піклується, тому що він теж з паперу.
– Ми розуміємо, що розвиток економіки забезпечується перш за все стратегією і певними тактичними рішеннями на рівні виконавчої влади – президента, уряду, – які виробляють загальну атмосферу, загальні законодавчі основи, загальні принципи роботи. Довіра насамперед до держави, довіра до того, що інвестиції, які ти вкладеш, не будуть у подальшому вилучені державою. Ось цим має займатися уряд.
Уряд сьогодні продовжує займати фактично фатальну позицію: нічого, що реально відбувається в нашій країні в економіці, він не помічає, не робить ніяких системних дій, ніяких програм щодо виходу з ситуації. Таким чином економічна ситуація погіршується. Ми в найближчі дні проведемо з уповноваженим представником Світлани Тихановскої Координаційну раду, спільні виступи, звернення, де проаналізуємо економічну ситуацію в нашій країні і будемо також пропонувати свої підходи щодо виходу з тієї глибокої економічної кризи, в якій перебуває Білорусь.
– Читав сьогодні про те, що люди, що мають залежність – мається на увазі фізіологічна залежність – зазвичай до останнього не можуть розлучитися з нею і готові на все іноді: і на обман, і на страшні речі заради того, щоб у них була можливість свої звички продовжувати і зберігати. Влада теж в цьому сенсі залежність. Ось сьогодні після дев'ятих вихідних протестів в Білорусі, можна сказати про те, що ви впевнені, що Олександр Лукашенко до останнього ніколи ні за що зараз влади вже не віддасть? Або є варіанти розвитку подій, які приведуть до нових виборів?
Німеччина хоче і може допомогти у вирішенні внутрішньополітичної кризи в Білорусі. Росія не хоче, а значить, і не може допомогти
– Я не відповів на питання про зустріч Світлани Тихановської з канцлером Німеччини. Факт цієї зустрічі дуже важливий, важливо для мене як дипломата, що ця зустріч не мала характер 15-20 хвилин, а тривала 45 хвилин – для дипломатичного протоколу це досить багато, значить, там є субстантів, є конкретні питання. Те, що виклала Світлана Тихановська, безумовно, дуже важливо для сьогоднішнього порядку денного, це дуже хороший канал доведення інформації. І ми чекаємо досить чіткої позиції Німеччини щодо ситуації в Білорусі як одного з лідерів ЄС і сьогодні – голови Європейського союзу. Фактично Німеччина хоче і може допомогти у вирішенні внутрішньополітичної кризи в Білорусі. Росія не хоче, а значить, і не може допомогти.
Усі представники Координаційної ради вилучені з інформаційних ефірів всіх державних російських ЗМІ
Ми, до речі, звернули увагу, що за останні дні практично всі представники Координаційної ради, не знаю, як Світлана, але на мою думку, так само, вилучені з інформаційних ефірів всіх державних російських ЗМІ, у тому числі і інформаційних агентств. Ніхто нами більше не цікавиться, ніхто не звертає уваги.
Але на Першому каналі Росії вчора з'явився цікавий репортаж з сіл – білоруського і російського, що поблизу кордону. І головна теза цього репортажу: треба провести референдум щодо об'єднання двох держав. Тільки ті, хто робить цей репортаж, забувають, що тільки 3% білорусів виступає за реальне об'єднання. Більшість хоче мати нормальні відносини незалежних Білорусі та Росії, незалежної Білорусі та Європейського союзу.
– Це тривожна історія для людей, які виступають за незалежність Білорусі, тому що президентські вибори, які пройшли зараз, показали, що той, хто звертає увагу на ті відчуття, ті рейтинги і ті цифри, які є у людей, які, як ви говорите, припускають, який розклад може бути при голосуванні. Якщо буде такий референдум, 3% може перетворитися в 300%, як ви розумієте. І в цьому сенсі, чи ви вважаєте, що це підготовка до якихось таких подій або це просто черговий репортаж на Першому каналі, який заспокоює ситуацію?
– Я сподіваюся, що це чисто інформаційна пропагандистська робота, а не підготовка до реальних подій, хоча їх виключати теж не доводиться. Але справа в тому, що 3% – це не 97%, які реально має підтримку, – білоруське суспільство, що виступає за зміни. І їм якраз-таки заткнути рот, заборонити їм право висловлювати свою точку зору, виходити на вулиці, що відбувається щонеділі – не забуваймо, що це відбувається кожен день.
Якщо ви подивіться зараз новини, що надходять сьогодні ввечері з різних міст Білорусі, з Мінська, з дворів, величезна кількість ініціатив – люди в чатах обмінюються, з'являються нові ініціативи солідарності спортсменів, діячів культури, до яких приєднуються все нові і нові представники білоруської інтелігенції, еліти, студентство. Тобто протестні акції йдуть постійно в нашій країні.
– І цей діалог, я бачу це. Ви, напевно, бачите реакцію на події в Бішкеку і бачите ці події в соціальних мережах. Багато обговорюють, в тому числі і в Білорусі, який сценарій протесту краще зараз: той, який відбувався вночі в Бішкеку або той, який відбувається цими днями в Білорусі. Як ви думаєте?
– Мені важко оцінювати внутрішньополітичну ситуацію в Киргизстані.
– Справа не у внутрішньополітичній ситуації, мова йде про рівень готовності людей.
– Звичайно, я думаю, що те, що з'явилося сьогодні в соціальних мережах, буквально годину тому, така цікава інформація, колаж про те, що «ми, киргизи – швидкі люди». Наш гімн сьогоднішній державний: «Ми, білоруси – мирні люди». Я не кажу, що Киргизи не мирні люди, але ось якраз спроба переінакшити ці слова: «Ми, киргизи – швидкі люди». Тобто фактично за один день їм вдалося змінити політичну владу в Киргизстані. Я думаю, що дуже багато білорусів дивляться на це, дивуються, напевно, щодо цього, замислюються про це.
Все залежить, звичайно, від того, як буде реагувати влада. Ми ще і ще раз говоримо владі, ми не будемо втомлюватися від цього ніколи: необхідно мирним шляхом, мирним способом йти на переговори. Влада не має легітимності ні в Білорусі, ні за межами Білорусі. Це дорога в нікуди, у глухий кут. Досить триматися посинілими руками за владу, це безглуздо, люди вже не перебудуються. І вулиці білоруських міст, громадяни нашої країни підкреслюють це щодня.
– Це як саме те питання, про яке я з вами починав говорити: чи можна переконати людину розтиснути сині руки, якщо він ні за яких умов цього зробити не хоче, або тільки якщо винести його зі столом на вулицю, і нехай він там сидить. Це питання, яке обговорюють в соціальних мережах, як я помітив.
– Так, звичайно, оригінальна пропозиція винести зі столом. Я думаю, що вже сьогодні є частина білоруського суспільства, яка готова це зробити. Ви знаєте, атмосфера в Білорусі досить складна. Дійсно люди втомилися, коли щодня говорять про те, що «ну скільки ж можна триматися за цю владу? Невже така фанатична любов до неї, фанатичне безмежне бажання її збереження на шкоду всім можливим інтересам країни, держави, простих людей? Невже це є головним для людини?»
