Чехія прийняла на лікування 43 потерпілих у ході протестів з Білорусі
Станом на зараз Чехія надала допомогу 10 білорусам, постраджалим під час протестів проти режиму Олександра Лукашенка. Про це повідомило видання ČTK Česke Noviny на основі даних Міністерства внутрішніх справ Чехії.
10 жовтня чеське МВС заявило, що ці громадяни Білорусі постраждали від рук співробітників сил безпеки, деякі з них досі мають сліди тортур. Майже всім потрібна психологічна допомога.
Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ
«Ми розраховуємо, що загалом приїде близько 50 пацієнтів. Зараз наймолодшому з них 15 років, найстаршому – 56 років », – повідомили у міністерстві.
За словами міністра внутрішніх справ Яна Гамачека, травми постраждалих виявилися більшими, ніж очікувалося.
Тихановська вперше за 4 місяці поговорила з ув’язненим чоловіком
Відбулася телефонна розмова Світлани та Сергія Тихановського, повідомляє офіційний телеграм-канал екскандидатки в президенти Білорусі 10 жовтня.
Це перша розмова Тихановської з чоловіком за 134 дні, тобто понад чотири місяці.
Як повідомив білоруській службі Радіо Свобода радник у міжнародних справах Тихановської Франак Вячорка, подружжя розмовляло 12 із половиною хвилин.
Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ
За словами Вячорки, Сергій Тихановський сказав Світлані «бути жорсткішою», надалі зустрічатися зі світовими лідерами та продовжувати боротьбу. Загальний висновок розмови такий, що «не можна здаватися, треба йти на більше». Він також сказав дружині, що стежить за всіма новинами.
Крім того, Тихановські говорили про дітей, сім’ю та їхню безпеку. Ув’язнений опозиціонер розповів про умови утримання у в’язниці.
Франак Вячорка зі слів Тихановської розповів, що до розмови їй писала сестра і сказала, що Сергій шукає її номер, а потім сам зателефонувв їй із прихованого номера.
Читайте також: Чи плакала Тихановська на шиї в Лукашенка? Відповідає Павло Латушко
Чоловік Світлани Тихановської - відеоблогер, автор Ютуб-каналу «Країна для життя» Сергій Тихановський перебуває у в’язниці з 29 травня. Його затримали в Гродно під час пікету зі збору підписів за висування його дружини Світлани Тихановської кандидатом у президенти.
8 червня Сергію Тихановському, а також шести іншим затриманим було пред’явлено звинувачення в порушенні громадського порядку. Згодом його також звинуватили в «перешкоджанні здійсненню виборчих прав». Наразі його утримують у слідчому ізоляторі в Жодіні.
У Мінську силовики розпочали затримання ще до початку акції протесту
У столиці Білорусі 11 жовтня ще до початку чергової акції протесту силовики розпочали затримання.
За повідомленнями російської інформагенції ТАСС, затримані кілька її співробітників, хоча вони мали акредитацію нового зразка. Білоруський портал Tut.by інформує про затримання кореспондетів БелаПАН і «Новага Часу». Їх везуть до Жовтневого районного відділу внутрішніх справ «для перевірки документів».
Крім того, біля кінотеатру «Москва» до чоловіка, який їхав на велосипеді, підбігли спецпризначенці, зіштовхнули його з велосипеда і затримали, повідомляє видання. Його відвели в мікроавтобус.
У Білорусі силовики застосували водомети і світлошумові гранати, тривають затримання (трансляція)
У Мінську та інших білоруських містах відбуваються затримання учасників акції «Марш честі» і журналістів, спецпризначенці застосували водомети і світлошумові гранати пише білоруська служба Радіо Свобода.
За даними правозахисного центру «Весна» станом на 16:00, силовики вже затримали понад 80 учасників протесту.
«Інтерфакс» із посиланням на очевидців пише, що під час жорстких затримань біля стели «Мінськ – місто-герой» учасники протесту стали чинити опір. У силовиків полетіли пляшки. Співробітники правоохоронних органів використали газ, у відповідь прихильники опозиції стали закидати силовиків квітковими вазонами і вуличними меблями.
У Мінську силовики розпочали затримання ще до початку акції протесту
У Мінську відбуваються також масові затримання журналістів, які розпочалися ще до початку масових акцій. Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) повідомляє про 17 затриманих журналістів у столиці країни. У місті Гродно, за даними БАЖ, затримали чотирьох співробітників ЗМІ, у Вітебську – чотирьох, в Могилеві – одного, в Гомелі – трьох, у Бресті – двох.
Правозахисники повідомили про майже 200 затриманих під час розгону протестів у Білорусі
У Білорусі силовики затримали 184 людей під час акції «Марш честі», повідомляє правозахисний центр «Весна».
Як пише білоруська служба Радіо Свобода, у цей список потрапили не лише безпосередні учасники демонстрацій у Мінську й інших містах, а й кілька десятків журналістів білоруських і закордонних ЗМІ.
Правозахисники заявляють, що остаточна кількість буде набагато більшою – жорстокі затримання із побиттями на центральних вулицях та у дворах тривають по всьому Мінську.
В інших містах протестувальникам не дозволяють навіть збиратися в колону.
Під час розгону мітингувальників силовики застосовують світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети, стріляють у повітря, б'ють людей кийками.
Число затриманих у Білорусі зросло майже до 300
Кількість затриманих на «Марші честі» по всій Білорусі зросла до 299 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».
Як пише білоруська служба Радіо Свобода, абсолютна більшість затриманих була в Мінську, де силовики намагалися не дозволяти людям збиратися в загальній колоні.
Силовики продовжували переслідувати демонстрантів, навіть коли офіційно акція закінчилася, й учасники розійшлися невеликими групами.
На думку правозахисників, остаточне число затриманих буде значно вищим. У цьому списку – кілька десятків журналістів.
За словами очевидців, марш 11 жовтня за своїми масштабами порівнянний із застосуванням сили і спеціальних засобів з першими мітингами після основного дня президентських виборів 9-12 серпня.
Людей жорстоко били, силовики використовували світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети.
Білорусь: після зустрічі з Лукашенком із СІЗО випустили двох опозиціонерів
11 жовтня зі слідчого ізолятора Комітету державної безпеки Білорусі випустили двох опозиціонерів – бізнесмена та члена ініціативної групи Віктора Бабарика Юрія Воскресенського й директора мінського офісу IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича, повідомило білоруське державне телебачення.
Дружина Воскресенського Олеся розповіла в коментарі Білоруській службі Радіо Свобода, що її чоловіку змінили запобіжний захід на домашній арешт.
За даними видання TUT.by, Воскресенський заявив, що йому доручили готували пропозиції до поправок до Конституції та описати підходи до звільнення низки осіб, які «виявилися не такими суспільно небезпечними для нашої країни, якими здавалися на першому етапі».
Дмитро Рабцевич повідомив, що збирається продовжувати займатися бізнесом, тому що в структурі Парку високих технологій «створені всі умови, щоб платити нормальні зарплати, розвиватися, будувати майбутнє разом». Його теж відпустили під домашній арешт.
10 жовтня Олександр Лукашенко відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки і зустрівся із затриманими представниками опозиції.
Юрій Воскресенський був затриманий 12 серпня, Дмитро Рабцевич – 3 вересня.
У Євросоюзі погодили запровадження санкцій проти Лукашенка
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу досягли політичної домовленості щодо запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка та ще кількох білоруських чиновників, повідомляє 12 жовтня кореспондент Радіо Свобода.
«Це питання розглянуть тепер робочі групи Євросоюзу», – відзначив він.
Раніше в жовтні ЄС оголосив про санкції щодо 40 білоруських чиновників за їхню роль у жорстокому придушенні акцій протесту, а також за ймовірні фальсифікації під час виборів 9 серпня. Лукашенка в тому списку не було.
Після оголошення офіційних підсумків виборів президента Білорусі, згідно з якими главою держави вшосте поспіль був переобраний Олександр Лукашенко, розпочалися масові протести проти фальсифікації підсумків голосування. Міліція і спецпризначенці жорстко розганяли акції, застосовуючи спецзасоби і затримуючи їх учасників. За час протестів постраждали сотні людей, кілька учасників протестів загинули або зникли безвісти. Затриманих були тисячі, багато людей згодом заявили про тортури і знущання в слідчих ізоляторах.
Євросоюз, США та інші країни засудили насильство і порушення під час голосування і підрахунку голосів. Особисто проти Олександра Лукашенка запровадили санкції країни Балтії, Велика Британія і Канада.
МВС Білорусі назвало точне число затриманих учасників «Маршу честі»
У Білорусі 11 жовтня під час протестів затримали 713 людей за порушення законодавства про масові заходи, повідомляє МВС країни.
До судового розгляду в ізолятори помістили 570 людей. «Для стримування натиску мітингувальників і запобігання нападу на міліціонерів застосовувалися спецзасоби та спецтехніка, затримувалися найбільш активні учасники заворушень», – ідеться в повідомленні.
МВС напередодні зафіксувало по країні 25 акцій протесту, в яких, за підрахунками відомства, взяли участь близько 11 тисяч людей, в обласних центрах збиралися від 30 до 150 учасників.
У відомстві заявили, що порівнянні з попередніми маршами, в цій недільній акції «підвищилася агресивність натовпу, в якому були представники різних радикалізованих угруповань».
У МВС Білорусі заявляють про готовність застосувати бойову зброю проти протестувальників
Силовики готові застосовувати бойову зброю проти учасників протестів, заявив перший заступник міністра внутрішніх справ Білорусі Геннадій Казакевич. Про це він заявив у своєму зверненні 12 жовтня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Представник МВС стверджує, що протестний рух у Білорусі нібито затухає, натомість протести стали «організованими і вкрай радикальними».
«Ми зіткнулися не просто з агресією, а з групами бойовиків, радикалів, анархістів, футбольних фанатів, спробами повернути Білорусь на початок серпня», — сказав Казакевич про акцію протесту в Мінську 11 жовтня.
Заступник міністра заявив, що силовики «не підуть з вулиць».
«Співробітники органів внутрішніх справ і військові внутрішніх військ в разі необхідності будуть застосувати спецзасоби і бойову зброю», – заявив Казакевич.
Раніше цього дня МВС Білорусі заявило про затримання 713 людей під час «Маршу честі» 11 жовтня.
Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту
Підконтрольна РФ Рада Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР) надала Білорусі кредит на 500 мільйонів доларів на термін до 10 років. Про це 12 жовтня повідомили у сайті Мінфіну РФ.
Зазначається, що рішення було ухвалене 9 жовтня.
У міністерстві наголосили, що кошти Мінську потрібні для фінансування «дефіциту консолідованого бюджету».
«Обмеження, пов’язані з пандемією, негативно позначаються на економічній активності Республіки Білорусь, створюють серйозні ризики: кредит дасть змогу уряду країни забезпечити якісну медичну допомогу, збалансувати бюджетну політику і забезпечити стабільність банківського сектора», – прокоментував міністр фінансів Росії Антон Сілуанов.
Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.
МЗС Литви відкликає ще шістьох дипломатів із Білорусі – медіа
Міністерство закордонних справ Литви вирішило відкликати ще шістьох дипломатів з Мінську та Гродно через ультиматум білоруської влади, повідомляє литовська інформаційна агенція BNS.
«Враховуючи ультимативні вимоги та відкликаючи ще шістьох дипломатів з Мінська та Гродно, ми намагаємося зупинити процес обмеження дипломатичних контактів», – заявила BNS речниця МЗС Литви Раса Якілайтене.
За словами представниці литовського дипломатичного відомства, Мінськ не взяв до уваги пропозиції щодо компромісу.
«Якби ми не погодилися, дипломатів, які працюють у Білорусі, мали намір оголосити персонами нон-грата, що значно обмежило б можливості дипломатів працювати в майбутньому», – додала вона.
Якілайтене звернула увагу на те, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу підтримали рішення збільшити список підсанкційних білоруських високопосадовців на 10 людей, включивши туди і Олександра Лукашенка.
2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само. 9 жовтня ці країни скоротили свої дипломатичні представництва в Білорусі.
Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.
Мінськ: силовики застосували сльозогінний газ проти учасників «Маршу пенсіонерів»
Після жорстокого розгону недільної акції протесту в Мінську 12 жовтня пенсіонери зібралися на акцію протесту. Колона учасників «Маршу пенсіонерів» рушила центральними вулицями. Силовики під'їхали до учасників маршу в автобусах біля міської лікарні. Невідомі в балаклавах почали затримувати людей у білих халатах, які стояли по той бік проспекту, біля клінічної лікарні №1, і вітали учасників маршу. Пенсіонери кинулись відбивати затриманих, перекривши проїжджу частину проспекту. Після цього силовики застосували спецзасоби. Пролунали постріли, вибухнули петарди, застосували перцевий газ. «Марші пенсіонерів» пройшли і в інших містах Білорусі – Бресті, Гомелі, Гродно, Могилеві, Ліді. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
Україна діятиме «за узгодженим алгоритмом», якщо Європейський союз запровадить нові санкції проти Білорусі, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Наша позиція щодо Білорусі є з першого дня початку цієї кризи послідовною і чіткою. Ми приєдналися до відповідних заяв Європейського союзу. Що стосується тих санкцій, які вже були запроваджені, – ми приєднаємося до них. Що стосується будь-яких нових санкцій, ми діятимемо за узгодженим алгоритмом, тобто спочатку ЄС ухвалює санкції, а потім ми розглядаємо питання про приєднання до них», – сказав Кулеба.
2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив санкції проти 40 чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.
Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У санкційному списку наразі немає Олександра Лукашенка. Втім, 12 жовтня міністри закордонних справ країн Євросоюзу досягли політичної домовленості щодо запровадження санкцій проти нього і ще кількох білоруських чиновників.
У Білорусі понад два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська була змушена виїхати з країни через кілька днів після виборів.
Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.
Що відомо про білоруських кіберпартизанів
Анонімні хакери почали зі зламування державних сайтів. Наприклад, на початку вересня вони атакували сайт Управління справами президента, сайт МВС і Білоруської торгово-промислової палати. Зламувачі залишали послання: біло-червоно-білий прапор протесту, фото Олександра Лукашенка в розділі «Розшук» на сайті МВС і оголошення партизанської війни владі.
Журналісти російської служби BBC зв’язалися з хакерами і з’ясували, що існує мінімум дві групи, які діють незалежно одна від одної. У кожної є свій телеграм-канал.
Перший був створений 8 вересня. Гасло каналу – «Саботаж, опір, тиша». Ці партизани оголосили про створення цифрового фронту опору. У фронту є маніфест: «Ми не прагнемо помсти, але вибираємо ті ж шляхи боротьби, які використовуються проти нас. Ми не йдемо на поступки і компроміси, поки наші вимоги не будуть виконані на 100%. Ми слухаємо і чуємо волю народу і чесно обраного президента – Світлану Тихановську». У маніфесті сказано, що хакери будуть шукати матеріали, що зачіпають інтереси чиновників і силових відомств.
Ця група дуже активна: вона безпосередньо звертається до Лукашенка і вимагає його відставки, закликає до своїх лав нових прихильників, створює анонімну мережу хакерів і навіть обіцяє платити учасникам за виконання завдань.
У своєму телеграм-каналі кіберпартизани попереджають, які ресурси вони обрали своєю наступною ціллю, щоб білоруси могли підготуватися. Наприклад, просять людей утриматися від онлайн-ігор на гроші. А 12 вересня був зламаний сайт «Білоруські лотереї». На головній сторінці привітали з днем народження Світлану Тихановську.
Читайте більше тут
Бабарико про зустріч із Лукашенком у СІЗО: жодних домовленостей не досягнули
Експретендент на посаду президента Білорусі Віктор Бабариков не вважає зустріч із Олександром Лукашенком у слідчому ізоляторі КДБ діалогом. Про це він сказав адвокатом Олекандру Пильчанку, Наталії Мацкевіч та Дмитрові Лаєвському, передає білоруське видання Tut.by.
За словами Бабарика, він вважає діалог із Лукашенко можливим, але лише за дотримання умов, першою з яких є звільнення опозиціонерів, які були присутні на зустрічі, з в’язниці.
Крім того, додав політик, діалог повинен супроводжуватися рівним доступом його учасників до інформаційного поля, що також неможливо, коли особа перебуває під вартою. І третє – за столом має бути значно ширше коло представників громадянського суспільства, зазначив Віктор Бабарика. Відтак під час зустрічі домовленостей не було досягнуто, стверджує він.
Тихановська вимагає від Лукашенка до 25 жовтня оголосити про відставку
Кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту проти Олександра Лукашенка оголошують йому так званий Народний ультиматум з терміном виконання вимог до 25 жовтня.
Як сказано в телеграм-каналі Тихановської, до цієї дати Лукашенко, офіційно проголошений президентом за підсумками виборів 9 серпня, має оголосити про відставку. Ще дві вимоги – припинення насильства проти учасників акцій протесту і звільнення всіх політв’язнів.
Якщо ці вимоги не будуть виконані, то 26 жовтня «розпочнеться національний страйк усіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах».
Тихановська відкинула твердження влади про «діалог», назвавши дії лояльних Лукашенку сил «державним терором». Вона також знову закликала співробітників правоохоронних органів «перейти на бік народу».
«Коли не буде Путіна, то не буде проблем у Сирії, у Білорусі і в Україні» – Гаррі Каспаров
Гаррі Каспаров, 13-й чемпіон світу з шахів, російський опозиціонер, голова «Фонду захисту прав людини» в Нью-Йорку сказав, що Росія сьогодні є клептократичною диктатурою, на чолі якої стоїть «найнебезпечніша людина на планеті». Таку заяву Каспаров зробив днями, виступаючи в режимі онлайн у Національному прес-клубі США. Детально про тези виступу Каспарова повідомляє Валерія Єгісман.
Більшість проблем, з якими світ має справу зараз, «безпосередньо пов'язані з Володимиром Путіним і його злочинним режимом».
«Коли не буде Путіна – не буде проблем у Сирії, не буде збереження режиму Мадуро, не буде при владі білоруського диктатора Лукашенка проти волі 80% громадян його країни. Ви побачите кінець окупації українських територій», – упевнений Гаррі Каспаров.
На думку Каспарова, Путіна слід вважати «найнебезпечнішою людиною на планеті», оскільки той володіє величезними ресурсами, в тому числі і ядерною зброєю, і «вважає себе вищим від закону і будь-яких зобов'язань, які брала на себе Росія».
Більше читайте тут
Білорусь: у Мінську відбулися противладний «Марш матерів» і провладна хода
У Мінську, столиці Білорусі, де 14 жовтня, в день свята Покрови Богородиці за юліанським календарем, також вшановують День матері (цей день не є вихідним), відбулися «Марш матерів» на підтримку опозиції до нинішньої влади, а пізніше провладна хода.
Учасниці «Маршу матерів», понад сотня жінок, під дощем пройшли містом, не перешкоджаючи рухові, з квітами й символікою біло-червоно-білих кольорів національного прапора, який після фактичної заборони з боку нинішньої влади став символом опозиції. Вони скандували традиційні останнім часом опозиційні гасла, такі, як «Віримо, можемо, переможемо!», і заклики до фактичного керівника країни Олександра Лукашенка йти геть.
Пізніше містом пройшов і провладний марш на підтримку Лукашенка. Його учасники, під нині офіційними прапорами Білорусі, висловлювали подяку міліції за її дії проти опозиції і на закінчення акції заспівали нинішній державний гімн.
Тим часом у різних районах Мінська протягом дня і головним чином увечері відбулася ще низка менш численних акцій: люди в багатьох місцях ставали в імпровізовані ланцюги солідарності з опозицією, тримаючи біло-червоно-білі прапори.
Про нечисленні акції цього дня, 14 жовтня, повідомляють і з деяких інших міст Білорусі.
Посла України в Білорусі Ігоря Кизима викликали 14 жовтня в Міністерство закордонних справ у Мінську через указ президента Володимира Зеленського про залучення до України білоруських IT-фахівців.
Як заявили в міністерстві, українському дипломатові вручили ноту, в якій білоруська сторона висловила стурбованість тим указом. На думку офіційного Мінська, цей указ «на порушення загальноприйнятих правових норм поширює свою дію винятково на громадян сусідньої держави».
«Згаданий правовий акт не можна трактувати по-іншому, як явно недружній і дискримінаційний крок української сторони, що межує з втручанням у внутрішні справи Республіки Білорусь. Ухвалення зазначеного указу підриває довіру в двосторонніх відносинах і суперечить положенням Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною та Республікою Білорусь, а також міжурядових угод про торговельно-економічне співробітництво, про безвізові поїздки громадян і про трудову діяльність і соціальний захист громадян Республіки Білорусь і України, які працюють за межами своїх держав. У зв’язку з цим українській стороні наполегливо рекомендовано вжити заходів щодо дотримання взятих на себе договірних зобов’язань у відносинах з Білоруссю», – заявили в Мінську.
При цьому, мовиться в повідомленні, білоруська сторона «не має наміру переходити «червоні риси» в стосунках з Україною, але залишає за собою право на застосування, в разі виправданої необхідності, відповідних заходів щодо захисту національних інтересів відповідно до міжнародних норм».
Сам посол Ігор Кизим теж прокоментував цей виклик у фейсбуці, зазначивши, що перелічені в ноті посилання про нібито порушення Україною окремих базових двосторонніх міждержавних і міжурядових угод важко піддаються логіці.
«Адже указ був ухвалений у зв’язку зі зверненнями тих самих білоруських фахівців, які висловили бажання працювати в Україні, і їхніми проханнями створити для цього більш прийнятні умови їхнього перебування. При цьому очевидно, що якщо таке прохання було висловлене, значить, їх щось не влаштовує у себе вдома, в Білорусі. Вони захотіли поїхати в іншу країну, і очевидно, що, в силу багатьох обставин, Україна для них дуже привабливий вибір… І Україна готова таких людей прийняти. Так у чому ж тут «не дружність»? Як мені здається, це радше акт допомоги тим людям, яким зараз нелегко в Білорусі (хоча б тимчасово)», – наголосив посол.
При цьому Кизим нагадав про указ президента Білорусі 2014 року, який, за збігом обставин, мав той самий номер 420, що й згаданий нині указ Зеленського – той указ «стосувався надання допомоги українцям, які були змушені через розв’язану Росією війну на українському Донбасі втікати, в тому числі, і в Білорусь».
«І мова зараз не про чисельність українців, яких прийняв братній білоруський народ (дякую йому за кожного українця), а про готовність у важкий період надати допомогу тим, хто її потребує. А бізнес, якої б сфери він не стосувався, буде залишатися і працювати там, де створені умови для його розвитку, чесної конкуренції і отримання прибутку. І винятків, як мені здається, тут немає», – написав посол України в Мінську.
Про згаданий указ Володимира Зеленського стало відомо ще 4 жовтня. В ньому йдеться про низку заходів для залучення ІТ-фахівців із Білорусі. Для них і членів їхніх родин, зокрема, має бути продовжений термін тимчасового перебування в Україні до 180 днів на рік, їм мають спростити отримання посвідки на проживання і дозволу на працевлаштування в Україні, також український уряд має забезпечити роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну, і має бути вдосконалена процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців.
Перед тим, на початку вересня, Міністерство цифрової трансформації України створило спеціальний портал, який має допомогти працівникам білоруських ІТ-компаній переїжджати на роботу в Україну.
А про те, що уряд України пропонує переїзд і працевлаштування білоруським IT-фахівцям, які відчули проблеми в роботі через дії влади Білорусі під час масових протестів у цій країні, віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв іще в середині серпня.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, ушосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів щодня. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.
Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.