Доступність посилання

ТОП новини

Експерти заперечують безпечність ядерних гарантій Росії


Прага – Активізовані аваріями на АЕС у Японії світові дебати з приводу «мирного атома», його надійності наштовхуються на запевнення Росії щодо повної безпечності її ядерних програм, і нинішніх, і планованих на майбутнє у багатьох країнах світу. Москва запевняє, що її проекти ядерних станцій повністю безпечні, тоді як експерти кажуть, що це не так.

Реагуючи на трагічні аварії в Японії, де внаслідок землетрусів і цунамі завдано неочікуваних навіть для фахівців смертельних і руйнівних ударів по багатьох енергоблоках японських АЕС, російський президент Дмитро Медведєв заявив у Москві про абсолютну безпечність ядерної програми його країни.

«Тут відповідь очевидна: вона може бути і є безпечною, лише для цього необхідно правильно ухвалювати рішення про місце розміщення атомної станції, про відповідний проект, котрий буде реалізований, і про оператора. При наявності всіх цих умов атомна енергетика є абсолютно безпечною і вельми, вельми корисна для людства», – сказав він.

Однак запевнення Дмитра Медведєва викликають критику з боку захисників довкілля. Олександр Нікітін із норвезької групи захисників довкілля «Беллуна» каже, що ніякі удосконалення ядерних станцій на сьогодні не є гарантією повної безпечності реакторів.

«Передбачити всі обставини, які б врятували станцію і зробили б її абсолютно безпечною, практично неможливо. Точно так само, як і з вашим автомобілем і перспективою його неминучого виходу з ладу. Тому моя оцінка така: коли люди кажуть про те, що нічого не станеться і все безпечно, що стосується атомних станцій, то, м’яко кажучи, вони хитрують», – вважає еколог.

Росія боїться за свої грандіозні ядерні плани

Президент Медведєв запевняв у надійності Росії як ядерного агента після узгодження з Туреччиною планів будівництва для неї чотирьох нових ядерних реакторів на суму у 20 мільярдів доларів. Але й Туреччина не менше за Японію схильна до землетрусів, і російська АЕС тут запланована всього за 25 кілометрів від небезпечного розлому земної кори. Проте і Дмитро Медведєв, і турецький прем’єр Реджеп Тайїп Ердоган запевняють, що це буде «ядерна модель для всього світу».

Москва вже домовилася з Мінськом про будівництво і в Білорусі АЕС на суму в 9 мільярдів доларів. Федеральне агентство з ядерної енергії Росії, «Росатом», будує чи планує АЕС у 14 країнах світу, включно з Індією, Болгарією, Іраном, де роботи на Бушерській АЕС завершуються з 1995 року. До сьогодні ірансько-російська АЕС відкладає запуск через проблеми в системі охолодження, та й зведена вона у сейсмічній зоні.

Експерт-еколог із Росії Олексій Яблоков каже, що Росія у себе вдома з року в рік займається «ядерним прожекторством», і «жоден із цих грандіозних планів за останні 20 років так і не був доведений до кінця». Та й чи потрібні Росії ці АЕС, чи ж, як каже той же Нікітін, «тут діє виключно бажання офіційних осіб заробити»?

Експерти також кажуть, що Росія до сьогодні небезпечно хитрує з ядерною безпекою, коли продовжує терміни діючих у неї АЕС далеко за межі раніше розроблених технічних гарантій. Жоден із ядерних реакторів, які нині діють у Росії, до сьогодні не має системи захисту, яка б гарантувала максимальне зниження витоків радіації, включно з 11 реакторами «чорнобильського» типу, якими «Росатом» до сьогодні керує.

Росія і Україна дуже близькі за ядерними показниками, із 10 найбільших ядерних негод у світі на українських та російських теренах їх було по дві. Хоча Держінспекція АЕС в Україні каже, що український мирний атом один із найбільш захищених у світі.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG