Цього року Бердянськ майже безлюдний. Гомінлива молодь не фотографується на фоні порту, бо небезпечно. Загартовані бердянці не засмагають на пляжах, а в морі майже немає човнів рибалок, бо хтозна-що може трапитись. У центрі міста, завжди заповненому людьми, майже ніхто не гуляє. Люди не проводжають і не зустрічають сонце, бо на заваді комендантська година. Окупація. Але у природи своє життя. Місто квітне, сонце прогріває золотий пісок, а прозорі морські хвилі наче шепчуть, що готові знести біль кожного, хто прийде їх послухати.