У Росії та світі вшанували пам’ять опозиційного лідера Бориса Нємцова

27 лютого виповнюється п’ять років із дня вбивства опозиційного російського політика Бориса Нємцова. У цей день щорічно в містах Росії та за кордоном проходять різні заходи вшанування пам’яті опозиційного політика, який неодноразово виступав із критикою режиму Володимира Путіна і його війни на сході України.

Тоді 5 років тому нахабне вбивство Нємцова приголомшило громадянське суспільство і спонукало багатьох замислитися над тим, якою могла б стати Росія, якби наприкінці десятиліття до влади прийшов він та інші опозиційні політики, а не Володимир Путін і його оточення.

Пам’яті опозиційного лідера

27 лютого у різних містах Росії проходять заходи вшанування пам’яті опозиційного політика Бориса Нємцова. У Москві активісти збираються на кладовищі, де похований політик, а також за традицією на місці вбивства опозиціонера на мосту Великий Москворецький, де має пройти покладання квітів та запалення свічок.

Серед тих, хто прийшов вшанувати пам’ять Нємцова у Москві, був заступник голови місії в посольстві США в Москві Барт Горман, а також посли європейських країн. Під час покладання квітів Горман закликав російську владу знайти тих, хто організував і наказав вбити Нємцова.

У Нижньому Новгороді на один день планується встановити портрет Бориса Нємцова для покладання квітів, а ввечері пам’ять Нємцова вшанують хвилиною мовчання.

У Санкт-Петербурзі ходу вшанування пам’яті Нємцова узгодити не вдалося. Цього року в адміністрації міста на запит щодо проведення акції відповіли, що вони не розуміють, про «які репресії, порушення прав і свобод людини йдеться у запиті; де, ким і яким чином вони здійснюються; і що мається на увазі під абревіатурою РФ».

У своєму поясненні влада також додала, що марш буде заважати людям при вході з метро та транспорту по дорогах. Згідно з їхніми даними, це завадить проїзду 600 тисяч пасажирів і принесе збитки на 30 тисяч рублів (понад 11 тисяч гривень).

Площа Нємцова у Празі

Вшанування пам’яті Бориса Нємцова також проходить за кордоном. Так, наприклад, у столиці Чехії Празі 27 лютого площі Під Каштанами, на якій розташоване російське посольство у Чехії, присвоїли ім’я Бориса Нємцова. Рішення про перейменування прийняла міська рада Праги у понеділок.

«Це тема, яку важливо пам’ятати. Те, що є люди, які віддали свої життя за підтримку демократії і боротьбу з корупцією», – заявив мер Праги Зденєк Гржиб щодо перейменування площі, додавши, що на церемонію він також запросив російського посла у Чехії.

Гржиб також заявив, що у випадку Нємцова – це була не лише критика путінського режиму, але й критика подій на сході України.

«Це абсолютно відповідає цінностям, які ми сповідуємо. Ось чому я вважаю, що перейменування площі було доречним», – додав Гржиб.

Перейменувати площу на честь Нємцова у Празі, взявши приклад з Вашингтона, Києва і Вільнюса, було правильним рішенням, вважає Лоуренс Гаас, старший співробітник Американської ради з питань зовнішньої політики.

«Адже Чехія і її попередниця Чехословаччина понад півстоліття виступали за свободу перед обличчям загроз із боку Москви», – написав у американському виданні The Hill Гаас.

Рішення Праги, вважає Гаас, важливе, тому що відбувається саме у той момент, коли в авторитарних країнах по всьому світі активісти й дисиденти ризикують своїм життям, щоб принести свободу суспільству.

Раніше Празька топографічна комісія кілька разів відхиляла запит про перейменування. Але на початку лютого зі зміною погодилися, за умови, що вона не торкнеться житлових будинків і жителям району не доведеться міняти документи.

Поруч із майбутньою площею Нємцова і російським посольством Прага також найменує алею в парку Стромовка. Тепер вона носитиме ім’я убитої російської журналістки Анни Політковської.

Останнє інтерв’ю

Ліберальний політик Борис Нємцов був віцепрем’єр-міністром під час президентства Бориса Єльцина. Слідом за Єльциним у 2000 році на президентських виборах Нємцов підтримав Путіна, назвавши його «найдостойнішою людиною з усіх кандидатів в президенти».

Проте дуже швидко Нємцов змінив свою думку і став одним із провідних лідерів опозиції, борцем із корупцією й авторитаризмом. Протягом останніх 12 років свого життя Нємцов неодноразово брав участь у опозиційних мітингах і публікував звіти про корупцію президента Путіна і його оточення. Опозиціонер також підтримував український Євромайдан, виступав з різкою критикою анексії Криму і вимагав виведення російських військ із Донбасу.

Під час свого останнього інтерв’ю 27 лютого, за три години до смерті, в ефірі радіостанції «Ехо Москви» Нємцов також говорив про корупцію в російській владі, а також про відповідальність Володимира Путіна за розв’язання війни на сході України.

«Чому ви (Путін – ред.) брешете, що там (на Донбасі – ред.) немає нашої зброї? – сказав Нємцов в ефірі 27 лютого 2015 року. – Чому ви брешете, що російські солдати там не воюють?»

Політик також відзначив, що однією з причин кризи в Росії є агресія Володимира Путіна проти України та, як наслідок, запровадження санкції.

«Санкції з’явилися після війни, яку він (Путін – ред.) розв’язав», – наголосив Нємцов, додавши, що, розпалюючи ненависть до українців, президент Росії цинічно обманює велику кількість наївних людей, які потім ідуть воювати на Донбас.

Під час того ефіру політик також закликав взяти участь у черговій опозиційній акції, яка повинна була відбутися 1 березня 2015 року. Але після його вбивства акцію скасували, а замість неї пройшла хода пам’яті Нємцова.

Вбивство без мотиву

55-річний опозиціонер помер одразу після 4 пострілів у спину. П’ятьох підозрюваних у вбивстві Бориса Нємцова затримали вже через тиждень, і майже два роки вони сидять у в’язниці. Але досі мотив злочину невідомий, адже, за версією слідства, п’ятеро чоловіків із Чечні вбили Бориса Нємцова просто за гроші.

Родичі та колеги Нємцова, навпаки, висловлюють підозри, що вбивство замовив хтось із близького кола Володимира Путіна чи Рамзана Кадирова, керівника Чечні.

Напередодні п’ятої річниці вбивства політика ОБСЄ закликала Росію провести нове розслідування, а також передати в Парламентську асамблею ОБСЄ матеріали справи.

«Його смерть стала трагедією для Росії і мала значний вплив на політичний клімат, поширюючи страх і відкриваючи можливості для подальших нападів і репресій», – мовиться у заяві ОБСЄ.

Щоправда, прес-секретар президента Путіна Дмитро Пєско уже заявив, що міжнародне розслідування суперечило б російським законам. МЗС Росії повідомило, що в матеріалах справи міститься державна таємниця. Хоча у перебігу судового процесу жодні секретні матеріали раніше не згадувалися.