На своїй зимовій сесії Парламентської асамблеї у Відні ОБСЄ ухвалила рішення підготувати доповідь про вбивство співголови партії «РПР-ПАРНАС» і колишнього першого віце-прем’єра Росії Бориса Нємцова, застреленого поблизу Кремля 27 лютого 2015 року.
Асамблея призначила віце-голову ПА ОБСЄ Маргарету Седерфельт доповідачем з цього питання, про що повідомив голова ПА ОБСЄ Георгій Церетелі.
Рішення ПА ОБСЄ підготувати попередню доповідь про вбивство Бориса Нємцова до літньої сесії асамблеї, яка пройде у Люксембурзі, викликало критику з боку російських парламентаріїв. Зокрема, глава російської делегації в ПА ОБСЄ Петро Толстой заявив, що російська влада вважає рішення ОБСЄ розслідувати вбивство Нємцова «політизованим», і він не бачить в цьому «ніякої практичної допомоги для встановлення справжніх причин цього злочину».
Натомість дочка Бориса Нємцова – журналіст німецької громадської телерадіокомпанії Deutsche Welle Жанна Нємцова – в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» заявила, що вважає підготовку доповіді в ОБСЄ дуже важливим кроком до встановлення істини в розслідуванні вбивства її батька.
Із Жанною Нємцовою розмовляв Данило Гальперович:
– Як міжнародні організації з’ясовують істину в справі про вбивство Бориса Нємцова?
– Ви знаєте, що вже деякий час тому Парламентська асамблея Ради Європи теж призначила доповідача з цього питання, і це був перший із уже декількох випадків міжнародного контролю в цьому питанні.
Це дає легальну можливість людям, які володіють певною інформацією, на конфіденційній основі нею поділитися із розробником доповідіЖанна Нємцова
Доповідь ПАРЄ буде представлена вже цього року. Однак Росія не взаємодіє із доповідачем ПАРЄ із розслідування вбивства мого батька Еммануелісом Зінгерісом, пояснюючи це загальними розбіжностями у ПАРЄ.
Доповідь ОБСЄ важлива тому, що Росія є членом ОБСЄ, а делегація Росії їздить на засідання її Парламентської асамблеї.
В ОБСЄ підготовка цієї доповіді тільки починається, що, по-перше, дозволить і далі тримати в фокусі уваги цю справу. По-друге, це створює певний суспільний тиск на слідчі органи, а, по-третє, дає легальну можливість людям, які володіють певною інформацією (а я думаю, що такі люди існують), на конфіденційній основі нею поділитися із розробником доповіді.
– У вас є якісь очікування, що російське слідство, російська сторона, може ще щось додати до того, що нею вже було сказано?
– Кілька тижнів тому, вийшло інтерв’ю генерала Ігоря Краснова, заступника голови Слідчого комітету Росії, опубліковане в газеті «Коммерсант».
Спочатку саме він був керівником слідчої групи з розкриття вбивства мого батька. У цьому інтерв’ю Краснов сказав, що певні зрушення у цій справі є, і вони не хочуть їх оприлюднити, тому що таким чином можна злякати організаторів і замовників. Я зрозуміла його слова таким чином, що в значній мірі ланцюжок організаторів і замовників встановлений. Так що міжнародні розслідування – це ще й інструмент тиску на російські слідчі органи.
– Чи очікуєте ви в такому випадку, що Росія якимсь чином буде співпрацювати з ОБСЄ в цьому розслідуванні?
– Коли минулого літа на засіданні ПА ОБСЄ в Берліні проходив спеціальний захід, присвячений необхідності міжнародного розслідування цього злочину, і я на ньому виступала, то жоден із членів російської делегації в асамблеї його не відвідав.
Ми це визнали демонстрацією того, що російська влада не зацікавлена в розслідуванні вбивства, і це ясно говорить про те, як російська влада ставиться до закону і правосуддя.
Потім, у розмовах із журналістами, члени російської делегації висловлювали нібито розуміння моїх мотивів як доньки, але звинувачували моїх друзів і колег – Володю Кара-Мурзу, Вадима Прохорова, які домагаються розкриття організаторів і замовників – у тому, що ті, мовляв, все це роблять із політичних міркувань. Загалом вони реагували нервово.
Однак, я думаю, їм доведеться відповідати на ті офіційні запити, які доповідач ОБСЄ буде направляти на адресу офіційних російських органів.
Дуже важливо не дати забути це вбивство.
Часто в Росії резонансні справи навмисно замовчуються для того, щоб вони врешті-решт забулися.
Я бачу, що зі справою про вбивство мого батька це не відбувається саме через міжнародну увагу до нього.
Читайте ще: Пам’яті Бориса Нємцова: як в Україні і Росії згадують убивство російського опозиціонера
