Сухумі – Регулярне вимикання електроенергії, яке порушує повсякденне життя людей в Абхазії, викликає роздратування у жителів цього сепаратистського регіону Грузії. Як виявилося, електромережу спустошують російські торговці криптовалютою, які знайшли дешеве джерело енергії для своїх суперпотужних комп’ютерів, потрібних для «карбування» біткойнів. А поки вони заробляють, величезний попит на електроенергію доводить застарілу електричну мережу до краху.
На бічних вулицях і вузьких провулках столиці Абхазії чути тихе бурчання й оліїстий сморід солярки. Посеред постійних вимикань електроенергії дизельні генератори знову забезпечують людей світлом, як це було під час повоєнного хаосу майже три десятиліття тому, коли Абхазія, з участю Росії, воювала за незалежність від Грузії.
Але багатьох абхазів найбільше обурює те, що спричиняє вимикання: біткойн, на якому заробляють російські підприємці віртуальної доби, чиї комп’ютерні сервери висмоктують електричну мережу цього злиденного регіону.
«Чесно кажучи, після війни, на мій погляд, було легше», – каже 67-річна Римма Хашба, жителька Сухумі.
Вода вмикається, світло вимикається. Не можна навіть увімкнути пральну машинуЖителька Сухумі
«Ми повинні звикнути до розкладу, який вони нам диктують. Це дуже складно, тому що він непостійний: світло вмикається, вода вимикається. Вода вмикається, світло вимикається. Або інтернет вимикається. Не можна навіть увімкнути пральну машину і щось випрати», – обурюється вона в розмові з Радіо Свобода.
Ізольована і відірвана від більшості світу, особливо після російсько-грузинської війни 2008 року, економіка Абхазії значною мірою покладається на торгівлю з Росією. Абхазька продукція прямує на північ, а російські туристи і відчайдушні бізнесмени – на південь.
Але з 2016 року в регіоні, де проживає 250 тисяч людей, квітне криптовалютна індустрія. Підприємці – переважно російські – імпортують комп’ютерні складові й користуються дешевими тарифами на електроенергію в Абхазії і недорогою нерухомістю для отримання надприбутків від глобального буму цифрових валют. Місцевий маріонетковий проросійський уряд не має що протиставити російським спритникам, які створили «ферми серверів», користуючись правовим вакуумом регіону, що заявив про відокремлення від решти Грузії, але не про приєднання до Росії.
На відміну від реальних валют, які друкуються або карбуються урядами, цифрові валюти, просто кажучи, передбачають роботу зі складними комп’ютерними алгоритмами, які створюють або «видобувають» валюти. Для цього потрібні великі обсяги енергоємного, дорогого комп’ютерного обладнання.
Для російських криптовалютників гра варта того – вартість криптовалют стрімко зростає. Зараз один біткойн коштує близько 19 тисяч доларів; наступна найцінніша валюта – етеріум – коштує майже 600 доларів за одиницю.
Але для населення колись квітучого регіону Грузії на узбережжі Чорного моря прибутки російських бізнесменів означають – буквально – сидіння при свічках.
Абхазія вийшла з-під фактичного контролю уряду в Тбілісі після війни на початку 1990-х років. Її претензії на незалежність були визнані Москвою в 2008 році після того, як Росія вдерлася в Грузію і завдяки збройному конфліктові, що спалахнув в іншому сепаратистському регіоні, Південній Осетії, встановила новий статус-кво. Росія досі має війська в обох регіонах.
Сірий правовий статус Абхазії стримує її розвиток, не дозволяючи закордонним інвестиціям модернізувати економіку, в тому числі і електричну мережу, основним джерелом енергії якої є Інгурійська гідроелектростанція, найбільша на Південному Кавказі.
ГЕС, збудована ще за радянських часів на території, яку контролює грузинський уряд, забезпечує електроенергією обидві сторони: раніше 60% потужності надходило на контрольовану урядом територію, а 40% – до Абхазії.
Але загальний попит Абхазії на електроенергію різко зріс за останні роки: за оцінкою, зараз близько 48 відсотків продукції Інгурійської ГЕС надходить в Абхазію.
Причина – у криптовалюті
«Із 2016 року в Абхазії бурхливо і хаотично почала розвиватися криптовалютна індустрія. Відсутність правових норм, що регулюють цю діяльність, призвела до неконтрольованого споживання електроенергії», – заявила на засіданні 18 листопада Крістіна Озґан, яка виконує роль міністра економіки в де-факто уряді Абхазії.
Майбутнє готує ще більші проблеми: в лютому Інгурійська ГЕС закривається на реконструкцію і модернізацію, яка не проводилася з радянських часів. Це означає, що Абхазія може залишитися без надійного джерела електроенергії.
Дефіцит електроенергії виникав і раніше, але не таких масштабів. Його покривали тим, що купували електроенергію у Росії, часто за тарифами, які втричі або і вчетверо перевищують стандартні внутрішні тарифи в Абхазії.
Як «криптоферми» поїдають енергію?
Інженери-комунальники повідомили державним чиновникам, що існує близько 150 «криптоферм» – будівель або складів, що містять довгі ряди енергоємних комп’ютерів.
Разом вони споживають близько 40 мільйонів кіловатів електроенергії на місяць, хоча деякі інженери вважають, що це може бути до 120 мільйонів кіловатів, що є значною часткою загальної потреби регіону.
У Росії, звідки переважно походять криптовалютники, цього року влада видала нові правила, що регулюють галузь, і посилила контроль за нею.
В Абхазії влада і раніше намагалася встановлювати якісь правила і обмеження. Офіційно виробництво криптовалют було навіть заборонено в грудні 2018 року, але лазівки в законі звели ці заходи нанівець. Бо практично ніякого покарання за невиконання розпоряджень уряду не було передбачено.
Цього року галузь знову була легалізована після того, як до влади прийшов інший конкурентний політичний клан.
У вересні сепаратистська влада ухвалила кілька заходів, щоб спробувати стримувати галузь. Заходи включають 60-денне обмеження на імпорт комп’ютерного обладнання і запровадження дозвільної системи. Більше того, заходи передбачають чотириразове збільшення тарифів на електроенергію для виробників криптовалют.
Але це не відвернуло віяльні вимикання регіональним оператором електричних мереж на початку листопада.
«Перевантаження енергосистеми, яка вже перебуває у сумному стані, призводить до частих аварій; це виводить з ладу трансформатори і підстанції, – мовиться в повідомленні об’єднання опозиційних груп цього місяця. – Побутова техніка й інші електроприлади вигорають через раптові і часті коливання напруги в будинках. При такому неорганізованому підході до проблеми справа лише погіршиться».
У драматичному театрі Сухумі, улюбленому закладі головного міста регіону, постійні вимикання електроенергії призвели до того, що помпи, які раніше не давали воді просочитися у приміщення, вийшли з ладу, сказав директор театру Іраклі Хінтба. Постійно вимикається сценічна техніка театру і комп’ютери.
«Через те, що хтось заробляє багато грошей, нещадно споживаючи наш колективний ресурс [електроенергію], і ми, і вся «держава» (мається на увазі Абхазія – ред.), мусимо нести збитки і загалом всіляко страждати», – обурюється Хінтба.
У мене за робочий день чотири години простою. А сьогодні електроенергії взагалі не було, вона була лише п’ять хвилинЖурналістка Катерина Єнік
«Я намагаюся зрозуміти, як заробити гроші, якщо у мене за робочий день чотири години простою. А сьогодні електроенергії взагалі не було, вона була лише п’ять хвилин», – сказала у розмові з Радіо Свобода місцева журналістка Катерина Єнік.
«Цілком очевидно, що тут нам потрібні найсуворіші заходи, всім треба об’єднатися і суворо заборонити цю діяльність, поки ми не наведемо порядок у нашій електромережі, – сказав Олексій Ломія, юрист із Сухумі. – Законно-незаконно – забороніть усе це, бо ми не можемо це більше витримати».
Над статтею працювали Майк Екел у Празі та Ізида Чаніа і Анаїт Ґоґорян у Сухумі
