Ведучий: Зиновій Фрис
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису.)
Зиновій Фрис: Віктор Ющенко у День Незалежності ініціював скликання Національної конституційної ради для розробки проекту нової редакції Конституції.
"Суспільство, - сказав Президент, - хоче бачити відповідальну владу, яка здійснюватиметься на основі чіткого розподілу обов’язків всенародно обраного глави держави, парламенту, уряду та органів місцевого управління".
Відповідаючи на запитання про те, чи вдасться уникнути політичних потрясінь під час змін до Конституції, Михайло Сирота, якого вважають “батьком” української Конституції 1996 року, в інтерв’ю для Радіо Свобода заявив сьогодні:
Володимир Сирота: Вже сьогодні зрозуміло, що уникнути політичного протистояння не вдасться. Сьогодні необхідність виправлення помилок, які були допущені в 2004 році при внесені змін до Конституції і завершення конституційної реформи, максимально політизується.
Вже зрозуміло, що основні політичні сили будуть все виконувати як елемент політичної боротьби.
І ми маємо вже сьогодні і проект, запропонований БЮТ, і проект, запропонований комуністами, і Партією регіонів, і маємо підходи Президента, які пропонують приймати їхні проекти конституцій на референдумах. А це значить, що ми можемо опинитися на порозі “референдумно-конституційної війни”, в результаті якої східна Україна отримає свою Конституцію, західна Україна отримає іншу Конституцію, а в центрі люди будуть мати ще третій якийсь закон. Тому це є небезпечними тенденціями для української державності.
Я підтримую Президента в тому, я давно вже говорив про це і суспільству, і Президентові, що потрібно створити незалежне громадське об’єднання, яке розробило б завершення конституційної реформи в інтересах українського суспільства, а не окремих політичних сил, і лише після того, як парламент прийме ці зміни, вже повний текст зміненої Конституції, узгоджений з основними політичними силами, виносити на референдум, щоб не влаштовувати “референдумної війни” і перетягування канату.
А коли узгоджений проект Конституції затвердить на референдумі український народ, то тоді Конституція перестане бути розмінною монетою в брудних політичних іграх, як це робиться зараз".
Це був Михайло Сирота. Перед своїм першим запитанням гостям я хотів би сказати, що ми сьогодні запрошували і представників “НУ”, але, на жаль, вони не погодилися прийти.
Віктор Мусіяка, Євген Корнійчук, Василь Грицак
Василь Грицак: Ви знаєте, я своїх колег, друзів запитую і в цій студії: скажіть, у яких селах, в яких містах, в яких регіонах ми бачили сьогодні мітинги, побажання людей внести зміни до Конституції, просили Президента, а чи, можливо, це після його виступів зараз ці процеси ідуть?
Питання, які виникають щодо змін до Конституції, вони є справедливими, тому що дійсно були зроблені деякі помилки, іде життя, змінюється час, і наразі, можливо, й потрібно вносити деякі зміни, але це потрібно робити виключно в межах Конституції України.
От ст. 154 Конституції говорить, хто має право вносити зміни, потрібно йти тільки тим шляхом, який визначений в Конституції. Це має право Президент, це мають право дві третини ВР.
І таким шляхом потрібно йти або цим складом парламенту, якщо буде засідання 4 вересня у ВР, там буде більше ніж 300 депутатів, або це буде в наступному парламенті. Потрібно всі дії робити, які чітко регламентує Конституція України.
Пане Мусіяка, наскільки вдало чи не вдало пан Ющенко вибрав передвиборчий час для власної ініціативи? Чи немає тут, на Вашу думку, піару?
Віктор Мусіяка: Справа в тому, що Президент виступає абсолютно чітко, відверто в контексті відповідної політичної сили в цьому процесі. Це всім зрозуміло. І все, що він робить, він, скажімо так, ніби десь з боку допомагає цій політичній силі, яка виступає під його гаслами.
Але треба мати на увазі, що Президент не переслідує виключно інтереси політичної сили цієї. Йому зараз важливо вирішувати власні проблеми, а це переобрання на наступний термін. Для цього треба мати політичну силу відповідну, яка має підтримувати серйозно і треба мати відповідний статус конституційний, який би дав можливість впливати на ці процеси. Зараз у нього поки що і того, і другого немає. І він оце працює.
Але те, що він пропонує, він як завжди ця людина, яка зараз займає посаду Президента, вона нечітко виражає якусь свою думку, а двозначність допускає в тлумаченні того, що вона робить.
Василь Грицак
Я читаю Оніщука, його зараз найбільш близького, мабуть, юриста, який коментує його дії або, можливо, якось і допомагає йому. Але я зрозумів, що сам Оніщук не зовсім розуміє те, що він робить, що зараз Президент пропонує.
Він говорить, що, мабуть, буде розроблений проект і потім запропонований у ВР, а після схвалення ВР винесений на референдум.
Нормальний шлях. Будь ласка, Президент має право законодавчої ініціативи. Якщо він буде називати як завгодно орган, який йому буде готувати проект, який він потім внесе відповідно до Конституції як проект і всі ці процедури пройде, то я думаю, що в цьому нічого поганого немає.
Але ми бачимо, що відбувається в останні півроку. Це хаос. Антиконституційний, антизаконний хаос. Це жах просто! Конституції ніби немає, законів немає, або якщо і тлумачать, то так, як хочуть.
Ви ж знаєте, що фактично дезавуйовано діяльність КСУ, який має тільки право, за Конституцією, тлумачити її або, скажімо, оцінювати дії тих чи інших посадовців на предмет відповідності з Конституцією, а він зараз сидить тихенько і ніяких не дав нам, скажімо, відповідей щодо цих всіх указів чотирьох.
Так я ось про що. Ясно, що треба довести до кінця цей весь процес. Як говорив правильно Сирота, що завершити процес, спокійно треба завершити процес, якщо б Президент ставив так питання, і зібрати національну якусь єдину комісію, щоб вона це все відпрацювала б, де були б представлені усі політичні сили, всі суспільні інтереси, то я проти цього нічого не мав би.
Пане Корнійчук, мені доводилося чути, що остання ініціатива Віктора Ющенка - це перехоплення ініціативи вашого блоку.
Чи так у вас в блоці це розцінюють, а чи якось інакше?
Євген Корнійчук: Без великих припущень можу сказати, що це є політичним плагіатом, оскільки наш блок займався підготовкою змін до Конституції з першого дня, тоді, коли нас обрали до ВР п’ятого скликання.
Я особисто був першим заступником голови Комітету з питань правової політики і опікувався, власне, питаннями конституційного права, бачив, як ці процеси тривали у ВР на той час.
Всі політичні сили погоджуються з тим, що зміни до Конституції потрібні. І тут у нас є згода з нашими політичними опонентами і з друзями.
Але якщо говорити про теперішню ситуацію, то я погоджуюся з позицією пана Сироти про те, що без соціальних і політичних потрясінь жодні зміни не пройдуть.
Чому? Ми говоримо про перерозподіл влади. Конституція визначає владні повноваження Президента, ВР, прем’єр-міністра і уряду.
Віктор Мусіяка
Тобто, продовжуючи тему пана Сироти, можна сказати, що політичні потрясіння, які були породжені Конституцією 2004 року, ми пожинаємо сьогодні. Тому ці потрясіння будуть відбуватися й надалі.
Говорячи про теперішню ідею Президента, хочу сказати, що одним із гасел наших на виборах була якраз робота над народною Конституцією. І ми для цього щиро і багато робили.
Оскільки ми створили ініціативні групи, ми намагалися, принаймні, відповісти на головне питання, на яке не найдуть відповіді політики: яка буде модель держави надалі — президентська республіка, парламентсько-президентська, як сьогодні, можливо, президентсько-парламентська, а, можливо, як комуністи кажуть, Президент взагалі не потрібний? Нехай люди дадуть відповідь на це питання.
Президент, на мою думку, відчув небезпеку, оскільки в разі, якщо люди дійсно скажуть, що Президент не потрібний, то інститут президентства зникне. І проблема в цьому полягає досить суттєва, тому він зараз просто перехопив ініціативу.
Також, коли я декілька днів тому чув прямий ефір з президентським виступом, я почув, на мою думку, що президентська політична сила “НУ” готова приєднатися до ініціативи БЮТ, але це має бути спільною ініціативою.
Це виглядало досить цинічно в той момент, коли декілька членів ЦВК, які були обрані від “НУ”, проголосували проти такого референдуму. Тобто, вони нам уже поставили палиці в колеса для того, щоб не могли далі йти з нашою політичною ініціативою.