Так пункт тимчасового утримання нелегалів "Павшино" виглядає з висоти пташиного польоту |
(RadioSvoboda.Ua) |
В пункті тимчасового утримання нелегалам практично нема чим зайнятися: вони майже цілими днями грають у футбол чи волейбол на невеличкому спортмайданчику в центрі табору. |
(RadioSvoboda.Ua) |
Сюди доправляють затриманих вихідців із країн Азії та Африки, які намагалися незаконно потрапити через Україну до Євросоюзу. Сьогодні тут 360 осіб, які, побачивши чергову групу журналістів, із зацікавленням збігаються з усіх куточків табору. Не дивно, адже особливих розваг немає. Але все одно тут краще, ніж на батьківщині, каже уродженець Бангладеш Тапан Дутта: «В Бангладеш зараз дуже важко, бо там є політичні проблеми. Погано, звичайно, там жити».
Тапан живе в Україні уже п’ятий рік. Навіть закінчив третій курс економічного факультету Харківського університету. Потім вирішив спробувати потрапити до Євросоюзу. Каже, що мріє про Францію, але із задоволенням залишився би в Україні, якби тут охоче давали роботу біженцям. Тапана затримали при спробі перетину українсько-словацького кордону майже 4 місяці тому. Зараз молодий чоловік чекає на представників міграційних служб, щоб подати заявку з проханням отримати статус біженця. На умови проживання в таборі він не скаржиться.
Уродженець Бангладеш Тапан охоче розповідає Радіо Свобода про свої поневіряння: каже, дуже хоче до Франції. |
(RadioSvoboda.Ua) |
Житлової площі у таборі побільшало
Так виглядають будиночки, в яких живуть нелегали. Вони самі прибирають та доглядають житло. |
(RadioSvoboda.Ua) |
Паралельно з цим за кошти благодійних організацій розпочали ремонт гуртожитку, розповів офіцер Чопського прикордонного загону майор Василь Деренівський: «Я би сказав, що зараз більш-менш нормальні умови, кращі умови. Бо якщо раніше вони всі жили в гуртожитку, то зараз – у будиночках, де вони ліпше себе почувають. Річ у тім, що ці будиночки обладнані обігрівачами і всім необхідним для проживання».
Прикордонники кажуть, майже всі затримані – миролюбні й спокійні люди. Вони не намагаються тікати, бо знають, що нема куди. Серед них чимало людей з вищою освітою, й навіть вчених. Вихідці кожної країни тримаються окремими групами, і так само за національністю діляться на команди, коли грають у футбол.
Зателефонувати до далекого дому затримані можуть лише тоді, коли благодійники допоможуть з телефонними картками. |
(RadioSvoboda.Ua) |
У таборі існує певна ієрархія: найбільш шанують тих, хто володіє російською чи українською, каже начальник відділення тимчасового тримання нелегальних мігрантів «Павшино» Богдан Зеленський: «У кожній групі вони собі вибирають лідера, який знає, буває, й кілька мов – російську, французьку, англійську. Через лідера ми спілкуємося з кожною групою. Через нього затримані вирішують якісь свої проблеми, подають скарги, якщо такі є. Лідер приходить до чергового, черговий, у свою чергу, доводить це до відома командування».
У таборі тимчасового утримання «Павшино» нелегали живуть не більше, ніж півроку. За цей час подають заявку з проханням надати їм статус біженця. Вже лише довідка про оформлене прохання дає дозвіл на вільне перебування на території України. Щоправда, на певний термін, поки не надійде відповідь з міграційної служби. Але цього часу достатньо, щоб знову спробувати перетнути кордон із омріяним Євросоюзом…
Матеріали до теми:
Свій серед чужих. Лише 48 іноземців за минулий рік отримали в Україні статус біженця – експерт Структура ООН стурбована атаками на шукачів притулку в Україні “Давайте жити дружньо!” Чи є в Україні грунт для розквіту ксенофобії? Толерантність українців: правда і вигадки Ксенофобія по-українськи Великобританія, Франція та Німеччина посилюють боротьбу проти злочинності на ґрунті расової, релігійної та статевої нетерпимості