Олекса Семенченко
Лондон, 29 серпня 2006 (RadioSvoboda.org) – У понеділок, що є традиційно найпопулярнішим днем Лондонського карнавалу, в районі Ноттінґ Гілл зібралося понад 500 тисяч людей. Понад п’ятдесят тисяч з них взяли участь у костюмованих процесіях карибських ансамблів.
Те, що починалося наприкінці 50х – початку 60х років зусиллями вихідців з карибських імміґрантських громад Лондона і часто супроводжувалося сутичками з білими хуліганами, нині перетворилося в один з найбільших і найбарвистіших карнавалів Європи. Коріння цієї події - Акт про скасування рабства 1833 року, тоді в колишній британській карибській колонії Тринідаді відбувся перший карнавал. Відтоді чорне населення Карибських островів щороку влаштовує бурхливі вуличні святкування зі своєю музикою, танцями, піснями та костюмами. Проте за довгі роки, впродовж яких карнавал відбувається в Лондоні, акція перетворилася із заходу для представників етнічних меншин у загальнонаціональну подію. Так вважає Смоукі Джо, який брав участь уже у понад двадцяти п’яти карнавалах:
“Я знаю, що всі пов’язують карнавал з політикою багатокультурності, але для мене ця подія вже не є чимось суто карибським”.
Танцювально-музичні колективи готуються до параду дільницею Ноттінґ Гілл цілий рік. Багато часу приділяється виготовленню костюмів. Для Андрю Андроніке, яка вперше одягла мінімалістичний новий костюм, це стало справжнім випробуванням :
“Я трохи нервувала. Спершу я подумала, що костюм є нічим іншим, як лише трусики “танґа”!”
А інша артистка - Дрю Бонзу пояснює:
“У цьому одязі наша душа. Це дуже захопливо! Костюм – важлива частка всього цього. Я так це люблю!”
Тисячі лондонців танцювали в понеділок на вулицях Ноттінґ Гілл під музику з потужних гучномовців і стежили за традиційними карибськими шумовими оркестрами, що проїздили повз них на понад вісімдесяти платформах, які пересувалися за допомогою великих тягачів більше ніж п''ятикілометровим маршрутом. До пізньої ночі над західним Лондоном лунали звуки каліпсо, соко, меренґи та салси.
Лондон, 29 серпня 2006 (RadioSvoboda.org) – У понеділок, що є традиційно найпопулярнішим днем Лондонського карнавалу, в районі Ноттінґ Гілл зібралося понад 500 тисяч людей. Понад п’ятдесят тисяч з них взяли участь у костюмованих процесіях карибських ансамблів.
Те, що починалося наприкінці 50х – початку 60х років зусиллями вихідців з карибських імміґрантських громад Лондона і часто супроводжувалося сутичками з білими хуліганами, нині перетворилося в один з найбільших і найбарвистіших карнавалів Європи. Коріння цієї події - Акт про скасування рабства 1833 року, тоді в колишній британській карибській колонії Тринідаді відбувся перший карнавал. Відтоді чорне населення Карибських островів щороку влаштовує бурхливі вуличні святкування зі своєю музикою, танцями, піснями та костюмами. Проте за довгі роки, впродовж яких карнавал відбувається в Лондоні, акція перетворилася із заходу для представників етнічних меншин у загальнонаціональну подію. Так вважає Смоукі Джо, який брав участь уже у понад двадцяти п’яти карнавалах:
“Я знаю, що всі пов’язують карнавал з політикою багатокультурності, але для мене ця подія вже не є чимось суто карибським”.
Танцювально-музичні колективи готуються до параду дільницею Ноттінґ Гілл цілий рік. Багато часу приділяється виготовленню костюмів. Для Андрю Андроніке, яка вперше одягла мінімалістичний новий костюм, це стало справжнім випробуванням :
“Я трохи нервувала. Спершу я подумала, що костюм є нічим іншим, як лише трусики “танґа”!”
А інша артистка - Дрю Бонзу пояснює:
“У цьому одязі наша душа. Це дуже захопливо! Костюм – важлива частка всього цього. Я так це люблю!”
Тисячі лондонців танцювали в понеділок на вулицях Ноттінґ Гілл під музику з потужних гучномовців і стежили за традиційними карибськими шумовими оркестрами, що проїздили повз них на понад вісімдесяти платформах, які пересувалися за допомогою великих тягачів більше ніж п''ятикілометровим маршрутом. До пізньої ночі над західним Лондоном лунали звуки каліпсо, соко, меренґи та салси.
