За останні два десятиліття використання аграрними підприємствами мінеральних добрив зменшилося більш ніж удвічі, органічних – майже вшестеро, свідчить статистика центру Держродючості при Міністерстві агрополітики.
Причина цього – посилення ерозії на полях і те, що частина агровиробників бере землю в оренду на короткий термін і засіває лише найприбутковіші культури, говорить директор центру Держродючості Валерій Греков. За його словами, для подолання цього явища Мінагрополітики проводить моніторинг стану земель, а найближчим часом запровадить систему санкцій за їхнє безгосподарне використання.
«Ініційований закон про підвищення відповідальності за використання земель. У ньому передбачений контроль за структурою посівів, сівозміною, за тим, скільки поживних речовин внесено, скільки виноситься культурою. Різницю у споживних речовинах орендар або власник компенсує державі. Вирощуй, що і як хочеш, але компенсацію внеси. І наступного року будеш думати про те, щоб внести добрива, посіяти трави, які збагачують ґрунт азотом. Роби все, щоб урожай був хорошим і земля покращувалася», – говорить урядовець.
Отримані таким чином кошти, за словами Валерія Грекова, надходитимуть у спеціально створений фонд економічного стимулювання родючості, коштом якого вивчатимуть і покращуватимуть стан української землі.
Легендарні чорноземи стануть лише легендою?
Чорноземи та подібні до них родючі ґрунти займають понад половину території України, їхня товща подекуди перевищує два метри, і вони є найбільшим природним багатством України, стверджують науковці. Економісти згадують, що завдяки унікальним ґрунтам та клімату український агропромисловий комплекс продовжував зростати навіть у період найглибшої кризи. Агрофірми, які використовують у рослинництві найсучасніші технології та мають налагоджені ринки збуту, подекуди заробляють по сто гривень на рік із одного квадратного метра української землі.
Між тим, наводить статистику екс-міністр економіки, академік Богдан Данилишин, нині сильно втратили плодючість 15 мільйонів гектарів – це третина українського чорнозему.
Директор Інституту економіки природокористування Михайло Хвесик зазначає, що таке погіршення української землі скоро може стати незворотним. Він згадує розроблені науковцями рекомендації із правильної обробки та удобрювання ґрунту для кожної культури, однак у гонитві за прибутком більшість фермерів їх не виконують. Аграрії – іншої думки.
Без корови поле не родить – фермер
Фермер із Тернопільщини Петро Гадз вважає, що ґрунти неможливо зробити кращими в умовах занепаду тваринництва.
«Не маючи тваринництва, Україна органічними добривами землю не угноює. Органіка – основа для відновлення гумусу. За рахунок неї білоруси змогли покращити середній показник гумусу у своїй землі на піввідсотка! В Україні тваринництво розвивається меншими темпами. Там же, де земля регулярно угноюється, ми бачимо вдвічі вищий та стабільніший урожай», – наголошує фермер.
Знаючи це, Петро Гадз займається одночасно і рослинництвом, і тваринництвом. Однак, за його словами, це важко, адже у країні не створено для цього сприятливих умов.
Екологи найсерйознішою причиною занепаду плодючості вважають нищення лісів. Так, заступник директора Національного екологічного центру України Олексій Василюк згадує пилові бурі, які за останні роки зносять родючий шар з України на захід.
«Щоб зупинити це, ми закликаємо владу визначитися зі статусом захисних лісосмуг, які нині не створюються, не мають догляду, а тим часом їх спалюють та вирубують. Однак, – зазначає еколог, – влада свідомо акцентує більше уваги на проблемах добрив, оскільки створення лісосмуг є менш прибутковою і дорожчою справою».
Нині Україна посідає третє місце із експорту зернових у світі після США та Євросоюзу загалом, перше місце – за соняшниковою олією. Однак Прем’єр-міністр Микола Азаров неодноразово заявляв, що держава зможе за декілька років подвоїти обсяг виробництва агропродукції.
Причина цього – посилення ерозії на полях і те, що частина агровиробників бере землю в оренду на короткий термін і засіває лише найприбутковіші культури, говорить директор центру Держродючості Валерій Греков. За його словами, для подолання цього явища Мінагрополітики проводить моніторинг стану земель, а найближчим часом запровадить систему санкцій за їхнє безгосподарне використання.
«Ініційований закон про підвищення відповідальності за використання земель. У ньому передбачений контроль за структурою посівів, сівозміною, за тим, скільки поживних речовин внесено, скільки виноситься культурою. Різницю у споживних речовинах орендар або власник компенсує державі. Вирощуй, що і як хочеш, але компенсацію внеси. І наступного року будеш думати про те, щоб внести добрива, посіяти трави, які збагачують ґрунт азотом. Роби все, щоб урожай був хорошим і земля покращувалася», – говорить урядовець.
Отримані таким чином кошти, за словами Валерія Грекова, надходитимуть у спеціально створений фонд економічного стимулювання родючості, коштом якого вивчатимуть і покращуватимуть стан української землі.
Легендарні чорноземи стануть лише легендою?
Чорноземи та подібні до них родючі ґрунти займають понад половину території України, їхня товща подекуди перевищує два метри, і вони є найбільшим природним багатством України, стверджують науковці. Економісти згадують, що завдяки унікальним ґрунтам та клімату український агропромисловий комплекс продовжував зростати навіть у період найглибшої кризи. Агрофірми, які використовують у рослинництві найсучасніші технології та мають налагоджені ринки збуту, подекуди заробляють по сто гривень на рік із одного квадратного метра української землі.
Між тим, наводить статистику екс-міністр економіки, академік Богдан Данилишин, нині сильно втратили плодючість 15 мільйонів гектарів – це третина українського чорнозему.
Директор Інституту економіки природокористування Михайло Хвесик зазначає, що таке погіршення української землі скоро може стати незворотним. Він згадує розроблені науковцями рекомендації із правильної обробки та удобрювання ґрунту для кожної культури, однак у гонитві за прибутком більшість фермерів їх не виконують. Аграрії – іншої думки.
Без корови поле не родить – фермер
Фермер із Тернопільщини Петро Гадз вважає, що ґрунти неможливо зробити кращими в умовах занепаду тваринництва.
«Не маючи тваринництва, Україна органічними добривами землю не угноює. Органіка – основа для відновлення гумусу. За рахунок неї білоруси змогли покращити середній показник гумусу у своїй землі на піввідсотка! В Україні тваринництво розвивається меншими темпами. Там же, де земля регулярно угноюється, ми бачимо вдвічі вищий та стабільніший урожай», – наголошує фермер.
Знаючи це, Петро Гадз займається одночасно і рослинництвом, і тваринництвом. Однак, за його словами, це важко, адже у країні не створено для цього сприятливих умов.
Екологи найсерйознішою причиною занепаду плодючості вважають нищення лісів. Так, заступник директора Національного екологічного центру України Олексій Василюк згадує пилові бурі, які за останні роки зносять родючий шар з України на захід.
«Щоб зупинити це, ми закликаємо владу визначитися зі статусом захисних лісосмуг, які нині не створюються, не мають догляду, а тим часом їх спалюють та вирубують. Однак, – зазначає еколог, – влада свідомо акцентує більше уваги на проблемах добрив, оскільки створення лісосмуг є менш прибутковою і дорожчою справою».
Нині Україна посідає третє місце із експорту зернових у світі після США та Євросоюзу загалом, перше місце – за соняшниковою олією. Однак Прем’єр-міністр Микола Азаров неодноразово заявляв, що держава зможе за декілька років подвоїти обсяг виробництва агропродукції.
