Польська «Ґазета Виборча» називає низку відвідин чільними європейськими та російськими політиками Києва свого роду «грою заради майбутнього України». Видання з Варшави цитує тут голову Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу про те, що «2011 рік буде мати вирішальне значення для співпраці України і ЄС», бо вступив у заключну стадію процес укладення угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. «Ґазета Виборча» зауважує, що до Києва 19 квітня, після візиту прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна, приїхав Ігор Сєчин, права рука глави російської виконавчої влади, що «означає приєднання Москви до конкуренції з ЄС у настирній агітації України за вступ до Митного союзу під орудою Москви». Польське видання зауважує, що Володимир Путін та його підлеглі використовують в «агітації» України своєрідний метод поєднання «російських фінансових подарунків» для України і «погроз», коли, у разі відмови Києва від вступу до Митного союзу, Москва суворо обмежить доступ українських товарів на її внутрішній ринок.
Російська «Нєзавісімая газета» не виключає, що події у стосунках Москви та Києва «розвиваються у напрямку нової газової кризи», бо Київ хоче дешевого російського газу, але без вступу до Митного союзу під командою Росії. Тому видання з Москви не дивується обстановкою секретності довкола зустрічі віце-прем’єрів двох країн, Ігоря Сєчина та Андрія Клюєва, бо експерти «не сумнівалися, що ні Сєчин, ні Клюєв нічого не змінять в ситуації». «Нєзавісімая газета» наводить слова аналітиків, котрі переконані «у безглуздості зустрічі Клюєва з Сєчиним», бо «узгодити позиції неможливо без рішень на найвищому політичному рівні». Тут наголошено, що Володимир Путін 12 квітня у Києві «твердо пов’язав питання формування ціни на газ з темою вступу України до Митного союзу». Київ відмовився і тому, констатує видання з Росії, «через рік після харківських угод Януковичу і Медведєву доведеться шукати виходу з глухого кута». Тут також не виключається, що таким чином російський «Газпром» «вирішив полякати Європу новим газовим конфліктом і підштовхнути до реалізації російського газового проекту «Південний потік». Тут також інформують, що в рамках заходів до 25-річчя аварії на ЧАЕС «повинні зустрітися президенти Віктор Янукович і Дмитро Медведєв», та не виключають, що глави двох країн можуть попередити новий конфлікт між ними.
Лондонська «Дейлі Телеґраф» вважає, що «конференція донорів Чорнобиля не досягла мети», бо не зібрала оголошеної суми у 740 мільйонів євро, котрих не вистачає для реалізації проекту «саркофагу» над зруйнованим 25 років тому реактором Чорнобильської АЕС. Газета констатує, що донорами Чорнобиля було зібрано лише 550 мільйонів євро, включно з майже 30 мільйонами євро від України. Газета називає найбільших спонсорів двох Чорнобильських фондів – США дали 123 мільйони доларів, Німеччина – понад 40 мільйонів євро, ЄС – 110 мільйонів євро, ЄБРР – 120 мільйонів євро, Росія – 45 мільйонів євро.
Європейське видання газети «Волл Стріт Джорнал» цитує Президента України Віктора Янукович, котрий пояснив тяжкий процес збору коштів донорі в Чорнобиля «численними економічними та фінансовими труднощами». Газета також зауважує, що Янукович все ж охарактеризував конференцію донорів Чорнобиля в Києві як «успішну», бо посилався на міжнародні обіцянки про накопичення «в кінцевому підсумку» необхідної для будівництва «Укриття» суми у півтора мільярда євро. Новий «саркофаг» над руїнами високо радіоактивного 4-го реактора в Чорнобилі має бути споруджений у 2015 році.
Російська «Нєзавісімая газета» не виключає, що події у стосунках Москви та Києва «розвиваються у напрямку нової газової кризи», бо Київ хоче дешевого російського газу, але без вступу до Митного союзу під командою Росії. Тому видання з Москви не дивується обстановкою секретності довкола зустрічі віце-прем’єрів двох країн, Ігоря Сєчина та Андрія Клюєва, бо експерти «не сумнівалися, що ні Сєчин, ні Клюєв нічого не змінять в ситуації». «Нєзавісімая газета» наводить слова аналітиків, котрі переконані «у безглуздості зустрічі Клюєва з Сєчиним», бо «узгодити позиції неможливо без рішень на найвищому політичному рівні». Тут наголошено, що Володимир Путін 12 квітня у Києві «твердо пов’язав питання формування ціни на газ з темою вступу України до Митного союзу». Київ відмовився і тому, констатує видання з Росії, «через рік після харківських угод Януковичу і Медведєву доведеться шукати виходу з глухого кута». Тут також не виключається, що таким чином російський «Газпром» «вирішив полякати Європу новим газовим конфліктом і підштовхнути до реалізації російського газового проекту «Південний потік». Тут також інформують, що в рамках заходів до 25-річчя аварії на ЧАЕС «повинні зустрітися президенти Віктор Янукович і Дмитро Медведєв», та не виключають, що глави двох країн можуть попередити новий конфлікт між ними.
Лондонська «Дейлі Телеґраф» вважає, що «конференція донорів Чорнобиля не досягла мети», бо не зібрала оголошеної суми у 740 мільйонів євро, котрих не вистачає для реалізації проекту «саркофагу» над зруйнованим 25 років тому реактором Чорнобильської АЕС. Газета констатує, що донорами Чорнобиля було зібрано лише 550 мільйонів євро, включно з майже 30 мільйонами євро від України. Газета називає найбільших спонсорів двох Чорнобильських фондів – США дали 123 мільйони доларів, Німеччина – понад 40 мільйонів євро, ЄС – 110 мільйонів євро, ЄБРР – 120 мільйонів євро, Росія – 45 мільйонів євро.
Європейське видання газети «Волл Стріт Джорнал» цитує Президента України Віктора Янукович, котрий пояснив тяжкий процес збору коштів донорі в Чорнобиля «численними економічними та фінансовими труднощами». Газета також зауважує, що Янукович все ж охарактеризував конференцію донорів Чорнобиля в Києві як «успішну», бо посилався на міжнародні обіцянки про накопичення «в кінцевому підсумку» необхідної для будівництва «Укриття» суми у півтора мільярда євро. Новий «саркофаг» над руїнами високо радіоактивного 4-го реактора в Чорнобилі має бути споруджений у 2015 році.
