Варшава, 10 жовтня 2005 - Перший тур президентських виборів у Польщі не дав чіткої відповіді на запитання, хто ж з двох найуспішніших кандидатів має більше шансів стати новим президентом Польщі. Хоча у недільному голосування перевагу в 3 % отримав правий ліберал Дональ Туск, це ще не дає йому жодних гарантій на перемогу. Взагалі, оцінюючи результати голосування, польські оглядачі найчастіше кажуть: гра починається з початку. І знову у фокусі тандем братів Качинських.
Брати-близнюки Качинські стоять перед історичним шансом взяти повноту влади в країні. У вересні їхня партія “Закон та справедливість” на 2% обігнала партію Дональда Туска “Громадянська платформа”. Для останньої це була прикра несподіванка, оскільки упродовж тривалого часу опитування суспільної думки показували, що переможцем буде саме партія Туска.
Тепер щось схоже проявляється на президентських виборах. Ще місяць тому в деяких опитуваннях Туск отримував близько 50% голосів підтримки. Звідси й прогнози, що він, мовляв, може взяти президентське крісло уже в першому турі.
Попередні результати недільного голосування показують однак, що не все так райдужно, а навіть навпаки. Адже тривідсоткова перевага, яку Туск отримав над Качинським, не дає жодних гарантій на перемогу. Крім того, ці результати підтвердили тенденцію, яка домінувала упродовж останніх двох тижнів – тобто, що Туск втрачає підтримку, а Качинський, навпаки, скорочує відрив.
Після першого туру складається такий парадокс: переможці – а вони лідери двох право-центристських партій – протягом найближчих двох тижнів змушені будуть боротися за симпатії виборців лівого кандидада Марека Боровського та популіста Анджея Леппера. До речі, результат Леппера несподівано високий. За неофіційними результатами голосування, він отримав понад 15%. І це погана новина для Туска, оскільки, найімовірніше, оті понад два мільйони прихильників Леппера, якщо підуть на вибори, то переважно проголосують за соціальну та антикорупційну програму Качинського.
Четвертий результат взяв посткомуніст Марек Боровський. Напередодні його кандидатуру підтримав нинішній президент Александер Квасьнєвскі. Теоретично оці півтора мільйона осіб з лівого крила електорату можуть проголосувати за Туска. Не виключено навіть, що найближчими днями їх заохочуватиме зробити це президент Квасьнєвський. Однак це не дасть Тускові гарантій на перемогу.
Експерти кажуть, що Туска, якого здебільшого підтримує інтелігенція, може врятувати електорат, що не голосував у першому турі. Це резерв і найбільший шанс на отримання перемоги над Качинським. Тільки, от питання - що треба зробити, щоб ці люди взяли участь у демократичній процедурі голосування.
Колишній президент Польщі Лех Валенса заявив, що низька явка підчас першого туру голосування – це велика поразка польської демократії. Адже на виборчі дільниці прийшли трохи більше 50% поляків з правом голосу. Навіщо було колись боротися за встановлення демократії, якщо тепер поляки не хочуть нею користуватися, заявив з гіркотою в голосі Валенса.
Брати-близнюки Качинські стоять перед історичним шансом взяти повноту влади в країні. У вересні їхня партія “Закон та справедливість” на 2% обігнала партію Дональда Туска “Громадянська платформа”. Для останньої це була прикра несподіванка, оскільки упродовж тривалого часу опитування суспільної думки показували, що переможцем буде саме партія Туска.
Тепер щось схоже проявляється на президентських виборах. Ще місяць тому в деяких опитуваннях Туск отримував близько 50% голосів підтримки. Звідси й прогнози, що він, мовляв, може взяти президентське крісло уже в першому турі.
Попередні результати недільного голосування показують однак, що не все так райдужно, а навіть навпаки. Адже тривідсоткова перевага, яку Туск отримав над Качинським, не дає жодних гарантій на перемогу. Крім того, ці результати підтвердили тенденцію, яка домінувала упродовж останніх двох тижнів – тобто, що Туск втрачає підтримку, а Качинський, навпаки, скорочує відрив.
Після першого туру складається такий парадокс: переможці – а вони лідери двох право-центристських партій – протягом найближчих двох тижнів змушені будуть боротися за симпатії виборців лівого кандидада Марека Боровського та популіста Анджея Леппера. До речі, результат Леппера несподівано високий. За неофіційними результатами голосування, він отримав понад 15%. І це погана новина для Туска, оскільки, найімовірніше, оті понад два мільйони прихильників Леппера, якщо підуть на вибори, то переважно проголосують за соціальну та антикорупційну програму Качинського.
Четвертий результат взяв посткомуніст Марек Боровський. Напередодні його кандидатуру підтримав нинішній президент Александер Квасьнєвскі. Теоретично оці півтора мільйона осіб з лівого крила електорату можуть проголосувати за Туска. Не виключено навіть, що найближчими днями їх заохочуватиме зробити це президент Квасьнєвський. Однак це не дасть Тускові гарантій на перемогу.
Експерти кажуть, що Туска, якого здебільшого підтримує інтелігенція, може врятувати електорат, що не голосував у першому турі. Це резерв і найбільший шанс на отримання перемоги над Качинським. Тільки, от питання - що треба зробити, щоб ці люди взяли участь у демократичній процедурі голосування.
Колишній президент Польщі Лех Валенса заявив, що низька явка підчас першого туру голосування – це велика поразка польської демократії. Адже на виборчі дільниці прийшли трохи більше 50% поляків з правом голосу. Навіщо було колись боротися за встановлення демократії, якщо тепер поляки не хочуть нею користуватися, заявив з гіркотою в голосі Валенса.
