Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 17 серпня 2005 року.
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.
Моїми співрозмовниками протягом найближчої години будуть доктор філософських наук, президент української Асоціації релігієзнавців Анатолій Колодний та референт Української греко-католицької церкви для зв’язків з державними органами влади отець Роман Небожук.
Говоритимемо ми про перенесення резиденції предстоятеля УГКЦ до Києва, причини й наслідки такого рішення.
Дякую, шановні гості, за те, що зголосилися взяти участь у сьогоднішній програмі і нагадую телефон студії 490-29-05, ми чекатимемо на дзвінки після 20.30 год.
А на початку до вашої уваги – матеріал моєї львівської колеги Галини Терещук, яка сьогодні відвідала прес-конференцію предстоятеля УГКЦ блаженного владики Любомира Ґузара.
Галина Терещук
“Мова іде не про переїзд на схід, а про повернення осідку”, - заявив глава УГКЦ кардинал Любомир. Це історична подія у житті церкви, адже ще це наприкінці ХVІІІ на початку ХІХ століть царська Росія насправді вигнала греко-католиків із Києва, російські війська вбивали вірних церкві. Людей уже радянська влада примусово переселяла з західної України на схід. Любомир Гузар
Нам замикатись до якогось регіону немає рації. Друга річ – чому. Бачите, навіть церковний закон передбачує, що осідок глави церкви повинен бути в столичному місті. Він прийшов до Львова силою обставин, коли було поділене польське королівство наприкінці 18-го ст., не було можливості бути в столиці. Тому осідком став Львів, я так скажу, в даних обставинах, де ми могли жити.
Галина Терещук
Чимало місцевих експертів заявляють, що різкі заяви православних владик проти перенесення митрополії УГКЦ у Київ викликані передусім боязню російської церкви втратити важелі впливу на вірних в України. Блаженний Любомир проблему бачить у релігійному поділі у державі.
Любомир Гузар
Така сильна реакція показує, якою глибокою є рана поділу християнства. На жаль, ми не є одна церква, як ми повинні бути активно. Фактично, ми є одна церква поділена, розсварена, це є наша трагедія. Ми не йдемо до Києва, щоб поглиблювати цю рану.
Галина Терещук
Кардинал Гузар сподівається, що 21 серпня символічні події з нагоди перенесення митрополії у Києві відбудеться спокійно, без провокацій. Про цю подію УГКЦ провістила усіх релігійних та державних діячів і радо вітатиме їх на архієрейській літургії, яку служитиме на місті будівництва патріаршого собору.
Хоча 21 серпня титул глави УГКЦ уже змінюється з „Верховного Архиєпископа Львівського” на „Верховного Архієпископа Києво-Галицького”, натомість всі комісії, уся структура УГКЦ ще залишається у Львові, оскільки недобудований собор не має приміщення для бюро.
У листопаді кардинал Любомир подякує львів’янам за підтримку, допомогу та вірність, синод єпископів обере львівського архієпископа.
Нині вже чимало львівських науковців, істориків, експертів зазначають, що Львів як духовна столиця втрачає від того, що митрополія УГКЦ переходить у Київ, і роль УГКЦ у Львові великою мірою залежатиме від того, хто стане господарем на Святоюрській горі. Чи це буде авторитетна та ініціативна особистість, до думки якої дослухалися б громадськість і влада.
Водночас залишається інше запитання, на скільки сильною почувається сьогодні греко-католицька церква, зокрема її духовенство для праці та діяльності в Києві, чи зуміє утвердитися в українській столиці?
Галина Терещук, радіо “Свобода”, Львів.
Кирило Булкін
Отже, ми почули дещо про подію, зокрема з перших уст. Я пропоную почати розмову з того запитання, яке прозвучало наприкінці матеріалу. Наскільки сильно і впевнено почуватиметься греко-католицька церква у Києві?
Анатолій Колодний
Я насамперед хотів би зауважити на тому, що перенесення осідку – це виправлення історичної несправедливості. Справа тому, що в 988-му році князь Володимир прийняв нероз’єднане християнство. Тому говорити про те, що тут є історична територія православ’я, ми не можемо. Це є територія нероз’єднаного християнства.
Кирило Булкін
Ми почуємо також ту думку, про яку Ви говорите.
Анатолій Колодний
Другий момент. Де виник греко католицизм або уніатство? Воно виникло в Києві. Адже київські владики прийняли греко-католицизм першими, а вже потім через 100 років і більше прийняв Львів і так далі. Так що це повернення нібито туди, де виникло.
Третій момент. Україна не є канонічною територією московської церкви, не є. Московська церква не канонічно в 1886 році поглинула, загарбала київську митрополію. І вона як колонізатор потребує після цього на наші українські терени.
Кирило Булкін
Пане Анатолію, все ж таки щодо перспективи і того питання, яке кореспондентка поставила наприкінці свого матеріалу. Наскільки сильною може бути греко-католицька церква в Києві, тільки-но сюди переїхавши?
Анатолій Колодний
Я думаю, що традиція сили цієї церкви буде продовжуватися як у Львові, так і в Києві, тому що Україна одна. Я не розумію, чому кореспондент хоче говорити, на скільки вона сильною буде.
Що міняється від цього, власне, що центр переходить до Києва? Звичайно, як владика сказав, це будуть більші зв’язки до державних органів, інших центральних інституцій, і в цьому відношенні вона буде дійсно поставати як всеукраїнська церква, а не лише якийсь галичанський феномен.
Тому, я думаю, це дасть можливість церкві все більше ставати всеукраїнським явищем, буде піддавати їй сили.
Кирило Булкін
Дякую, пане Анатолію. Отче Романе, Ви згодні з тим, що не залежить від того, де знаходиться осередок питання сили і впевненості церкви, а залежить тільки, скажімо, легкість спілкування, зв’язки з іншими громадами і так далі.
Отець Роман
Наскільки сильною наша церква буде у Києві? Нехай про це, звичайно, скажуть люди. Але я хочу сказати, що метою, як висловлюється глава нашої церкви, блаженний Любомир, не є прийти у Київ, повернутися до Києва, щоб впливати на Київ.
Нашою природною метою є насамперед обслуговувати, духовно окормлювати наших вірних, які живуть тут, на цих землях силою обставин. Це перше.
Другий момент. Я б хотів сказати, що це літургійний момент. Знову ж таки, мета не є, щоб прийти, щоб завойовувати впливи. Мета є, що природнім місцем нашого походження, як уже сказав шановний професор Анатолій Колодний, є місто Київ, мати городів руських.
Я хотів би один такий момент сказати: повертається до Києва прямий спадкоємець київського митрополичого престолу, блаженний
Любомир, єдиний в України, який веде неперервну цю лінію київських митрополитів.
Бо пан Анатолій слушно сказав, що греко-католицька церква чи уніатство не є явищем галицьким чи львівським, це київський митрополит. І єпископи, які були з ним, прийняли рішення про відновлення сопричастія з Римом. І далі лінія київських митрополитів, пряма лінія, продовжується аж до сьогоднішнього дня, до блаженного Любомира.
Отже, така наша мета: повернутися до свого природного місця, де так Богом було, Божим провидінням приділено, щоб ми тут були.
Кирило Булкін
Отче Романе, владика Гузар сказав про те, що існує канон навіть, що осідок церкви має бути в столиці держави. Я знаю, що це є такий 57 канон кодексу канонів східних церков. Чи можете Ви детальніше про це сказати, як про підстави для такого рішення?
Отець Роман
Отже, підставою для рішення про повернення осідку глави греко-католицької церкви до Києва є, звичайно, насамперед історичні обставини, друге – це те, що тут є столиця. Третє, що є на це рішення синоду, тобто одностайне рішення всіх владик нашої церкви було прийнято. Це рішення було ініційовано свого часу, в 2002 році, знову ж таки одностайно собором української греко-католицької церкви.
І нарешті, тобто тоді це рішення прийняв глава греко-католицької церкви, і його благословив селенський архієрей Іван Павло ІІ. Це є ціла сукупність, я б сказав, канонічних підстав.
Кирило Булкін
А що таке 57 канон?
Отець Роман
Це, власне, я виклав в такій поширеній версії 57 канон, що це належить тільки найвищій владі церкви, що титул може змінити або повернути Києво-Галицький митрополит, тільки найвища влада церкви. А синод – це збір єпископів, це селенський архієрей.
Кирило Булкін
Про те, що головному місці якоїсь території має бути сталий осідок резиденції, там теж сказано прямим текстом?
Отець Роман
Так, параграф 3-тій говорить, що патріарша церква повинна мати в межах власної території сталий осідок резиденції патріарха, встановлений по змозі в головному місці, від якого патріарх отримав титул.
Цей осідок можна перенести лише з дуже поважної причини за згодою синоду єпископів патріаршої церкви за згодою Римського Архієрею.
Кирило Булкін
Дякую. А тепер про зовсім інший погляд на цю подію. Адже не секрет, що цими днями дуже гучно лунають голоси, назвемо їх опонентів резиденції перенесення кардинала Любомира до Києва. Зокрема із засудливою заявою вже виступив патріарх Алексій ІІ у Києві, Союз православних громадян, такі партії, як “Братство”, ПСПУ та “Держава”.
Між іншим, якраз сьогодні відбулася прес-конференція пані Вітренко та Геннадія Васильєва. Я пропоную послухати фрагмент цієї прес-конференції, який дає уявлення, що там було. Потім продовжимо нашу розмову.
Геннадій Васильєв
Я не буду звертатися ані до кого, щоб мені як православній людині надали право висловлювати свою думку. Це перше.
Що стосується Конституції. Скажіть будь ласка, в чому порушуються права віруючих тих же греко-католиків, в чому? Мова йде зовсім про інше, мова йде про розповсюдження цієї системи, тобто перенесення центру сюди в Київ, в той час, коли греко-католики виявляють агресивні дії.
Голоси з залу
Право власності існує в країні чи ні?
Голос 2
Це не дискусія... Тут не дискусія... Я вас дуже прошу поважати один одного!
Геннадій Васильєв
Давайте таким чином. Невже хтось вважає... Давайте подивимося. Це не історія, це те, що зараз відбувається, те, що відбувається зараз, я вже казав про це. Так, можна сказати, історія.
Пройшло 4 століття (але ж будемо проводити чи не будемо проводити прес-конференцію) пройшло 4 століття, по різному можна до цього відноситися, але ж поступи греко-католиків не змінилися, за 400 століть не змінилися. Як тоді були агресивними, так і зараз залишаються.
І правильно сказала Наталія Михайлівна. 100% підтримую її. Дійсно, все направлено тільки на те, щоб окатоличити Україну насильством через кров, через побиття, і це все показується в західній Україні.
Наталія Вітренко
А пану Гудимі я хочу додати. По-перше, Ваш праведний гнів Ви адресуйте Президенту Ющенку, тому що він порушує Конституцію.
(заперечення з залу)
Наталія Вітренко
І він, порушуючи Конституцію... Я ще раз підкреслюю, він порушує Конституцію, він заявив про створення єдиної помісної церкви.
Ми виступаємо за свободу совісті, і ми переконані, що влада не може, не допускається втручання влади у справи церкви. Але цей виклик православним, пан Гузар, а за ним папа Римський робить тільки під покровом Ющенка.
Якщо б це не така позиція Президента, вони б не дозволили в центр православної країни перенести і зробити патріархом Гузара. Знаючи, що уніатство як ніяк інша релігія завжди кров породжувала в Україні.
Почитайте Гоголя, почитайте Шевченка, згадайте історію... Вам що, мало крові в Україні було стосовно цього?
(голоси заперечення з залу)
Наталія Вітренко
І тепер сучасність, сучасність... я нагадую, з чого почався розпад і знищення Югославії як єдиної держави? Почалося з проблеми мови і релігії, саме міжконфесійні проблеми найжорсткіші, і нема країни Югославії.
Ви хочете, щоб розпалася Україна? А я не хочу. Я хочу, щоб була єдина держава, тому треба, поважаючи...
(голоси з залу)
Наталія Вітренко
Я прошу, щоб люди нечемні, невиховані покинули цю нашу залу і дали змогу проводити прес-конференцію. Ми вам викладаємо наші оцінки.
Кирило Булкін
Це був фрагмент прес-конференції Наталії Вітренко та Геннадія Васильєва. Я свідомо запропонував не окремі цитати, а такий суцільний фрагмент цієї прес-конференції, щоб можна було відчути всю атмосферу.
В мене запитання в спершу до Вас, пане Анатолію Колодний. Впадає у вічі активність не лише релігійних, але й політичних структур у питанні перенесення осідку УГКЦ до Києва. Що це означає, що релігія й політика дедалі щільніше переплітаються в житті українського суспільства? Чому саме навколо цього питання?
Анатолій Колодний
Ми чули тут тільки Вітренко. Я б партію назвав не прогресивною, а проагресивною. Тому що останнім часом вона то там, то там, то з того, то з іншого питання починає повчати.
Причому тут приклад Югославії? Та ж і мова. Адже сама Вітренко в питаннях мови не дотримується чітко української позиції, державної мови і т.д., може бути двомовність звучить і т.д. Так що нічого ховатися зараз за мову, за релігію, за єдину і т.д.
Я хотів би сказати так, що тут ніякого виклику православним немає. Ми маємо (слово нерозбірливо), це Київський патріархат. Адже тільки церква Московського патріархату виступає проти цього, виконуючи вказівки своєї московсько-православної імперії, московського центру.
Кирило Булкін
Я додам просто до цього, що сьогодні була Інтернет-конференція Владики Філарета на сайті “Обозреватєль”. Він відповідав також на це запитання і сказав, що це справа УГКЦ, що проти цього переїзду нічого немає, також, що готовий привітати Владику Гузара з переїздом.
Анатолій Колодний
Тим більше. Давайте візьмемо Українську православну церкву. Вони не хочуть, щоб їх називали Московського патріархату. Насправді, ця церква належить московському патріархату. Вона не є ні автономною, не є автокефальною, вона не є екзархатом, вона є однією з єдиних єпархій Московського патріархату, до членів синоду якої входить і Митрополит Володимир Сабодан, як один із керівників цієї церкви.
Ця церква боїться, що від того, коли в Україні з’являться свої національні церкви, то відбудеться розпад оцієї московської колоніальної імперії, тому що на черзі поява білоруської церкви, і молдавської церкви. Крім того, втрата історичної традиції. Ця церква не буде апостольською, тоді не скажеш, що приходив сюди Апостол Андрій. Ця церква втрачає тоді і Володимирове Хрещення, прихід сюди і Константина і Мефодія.
Тому вона починає подавати Україну як окраїну якоїсь держави що мови української як такої немає, це якійсь суржик. Тому, мені здається, виконується явно завдання московсько-православного центру зберегти. Розпалася імперія Горбачова, зберегти імперію Олексія ІІ, через збереження цієї імперії повернутися до якогось нового союзу.
Кирило Булкін
Я пропоную послухати, що думають про цю подію пересічні громадяни, яких ми опитали просто на вулиці і ось що почули.
Респондент 1
Це дуже далекоглядний крок, що УГКЦ буде мати свій центр. Але це також в Києві. Це дуже потужна церква. Вона авторитетна.
Респондент 2
Я православний, але дуже поважаю УГКЦ, що вона зуміла зберегти себе в ті часи, коли багато церков не могли себе зберегти. Але переніс зі Львова до Києва, мені здається, не треба, тому що вже так історично склалося, що ця церква в основному там.
Респондент 3
Чесно кажучи, мені однаково. Мені не грає ролі, де буде центр цієї церкви. Де він буде, там він буде, значить там йому буде краще.
Респондент 4
Я за, тому що все в столиці повинно бути, на мій погляд, це закономірно є.
Респондент 5
В принципі, я відношуся позитивно до цього. Якщо є куди перенести, то я позитивно відношуся.
Респондент 6
Навіщо це треба? Свобода є, але будувати тут не треба більш нічого.
Респондент 7
Одобряю. Так повинно бути, ми ж українці. Ми повинні мати свою церкву, а не російську.
Респондент 8
Взагалі нормально. Там буде, тут буде. Тут є люди, які до цього віднесуться нормально.
Респондент 9
Знаєте, Бог для всіх один. Але коли у нас історично склалося декілька конфесій, то вони мають рівне право на існування. А можливо це є випробування, яке повинні перенести всі християни, знайти спільну мову між собою. Я одобрюю.
Респондент 10
Нехай переносять. А чого ж це заперечувати? Хай буде тут і УГКЦ і православна.
Респондент 11
Дуже позитивно. Я дуже радію з цього приводу. А хто має право нам забороняти, куди переносити центр? Це мені теж дивно. Москва так себе веде, що їй не подобається. Ми вирішуємо самі в своїй державі, правда ж?
Кирило Булкін
Отже, ми почули 2 негативних таких відгуки, більше позитивних.
Коротко оцініть, чи на вашу думку, така не репрезентативна вибірка відбиває дійсно думки суспільства щодо цієї події?
Отець Роман
Я вважаю що з незалежністю України у нас є можливість повернутися до того часу, коли говорили великі Митрополити Петро Могила і Веніамін Руцький, греко-католик і православний, що потрібно, щоб Русь зустрілася з Руссю і розмовляли як брат з братом.
Справа в тому, що апріорі, коли говорять про греко-католиків, то дуже часто хочуть сказати, що якщо ти народився греко-католиком, то ти обов’язково будеш антиросійський, агресивний, налаштований проти православних.
Я не тому греко-католик, що я проти православних. Я людина православної культури, свідомий, що ми православної віри, походження. Нам треба зрозуміти, що ми є громадяни однієї країни, що ми є люди однієї крові, що ми є українці.
Це дуже добре, я вважаю, що ми будемо розуміти, що серце у нас одне – це наша столиця, це наш Київ.
Кирило Булкін
Ви референт київського бюро, тому я хотів би, щоб Ви оцінили те, що говорили там люди. Як Ви відчували за роки праці в Києві, то до вас більше позитивне ставлення чи є упередження?
Отець Роман
На щастя, жодного разу я не зустрів негативного ставлення, хоча я завжди представляюся, що я священик УГКЦ.
Кирило Булкін
Пане Анатолій Колодний, а як Вам здається, чи дійсно відбивають ті відповідні думки?
Анатолій Колодний
Я думаю, що так. Справа от в чому, що ми чомусь більше акцентуємо увагу на тому, що відрізняє православ’я від греко-католицизму, що греко-католики мають центр в Римі, але менше акцентуємо увагу на тому, що єднає ці дві течії християнства, а, зокрема, це східний український обряд.
Навіть коли 1596 року укладалася унія, то було збережено. Це центр православного коріння. Там і там один і той же обряд, одна і та сама служба Божа. Коли ми зараз говоримо про повернення сюди осі, то певно постане питання об’єднати ці церкви, ці гілки дві і зрештою творити єдину українську християнську помісну церкву.
От ті слова, які тут говорили люди з вулиці просто на вулиці засвідчують, що люди за те, щоб це була єдина церква, нічого нам ділитися.
Кирило Булкін
Наразі на зв’язку пан Олександр з Києва.
Ви в ефірі, будь ласка, слухаємо Вас.
Слухач
Добрий вечір!
Знаєте, я хотів просто підкреслити в цій розмові те, що багато людей чекало вже цього перенесення, це просто історичний момент, який настав. В мене питання такого характеру: чи буде реорганізовуватися в місті Києві якийсь університет, можливо, схожий на католицький університет тільки з направленням греко-католицьким, тобто українським корінням?
Кирило Булкін
Чи є відомості про якісь навчальні заклади, які в зв’язку з цим перенесені, будуть відкриватися, організовуватися?
Отець Роман
Поки що йдеться про процес. Перенесення осідку глави церкви, йдеться про відновлення титулу “Києво-Галицький митрополит”. Структури інші, навчальні структури, управлінські структури, то вони будуть переноситись в міру природної потреби і в міру можливостей нашої церкви.
Знаєте, коли нас представляють такими страшними агресорами, то я хочу сказати, що питання навчальних закладів, то це питання також ресурсу нашої церкви. Це не тільки бажання. Наші можливості, як показує навіть будівництво собору, не є безмежними. Ми це поступово робимо спираючись на підтримку людей.
Тому як швидко буде університет, я думаю, як швидко знайдеться підтримка людей тут у Києві і бажання доброї волі, які зможуть організувати цей процес, то він буде.
Кирило Булкін
Але ідея якась така була?
Отець Роман
Ідея йде від людей. Питання планування діяльності нашої церкви не йдеться. Ми не робимо якихось планів. Ми радше повинні дивитись на виклики часу і потреби людей і на них реагувати, а не планувати діяльність, вона буде завтра чи ні.
Кирило Булкін
А от Український католицький університет, який є у Львові поважним закладом не лише релігійним, але і світського світу, він шанується в Україні і поза її межами. Він буде залишатися суто львівським, чи можливі якісь факультети окремі, філії?
Отець Роман
Назва його вже є “український”. Зараз діють вечірні курси Українського католицького університету у Києві. Як швидко тут буде відкрита філія університету? Сама назва “український” говорить, що він носить загальноукраїнський характер, а не регіональний львівський, інакше б він би називався львівський католицький.
Про плани конкретні я зараз не можу сказати, що вже з вересня тут буде якась структура, але ми в міру своїх отаких слабких можливостей, то ми тут у Києві стараємося йти назустріч.
Кирило Булкін
Отче Романе, чи готова Греко-католицька церква до перешкод, які обіцяли пані Вітренко та інші політики, себто пікетувати святу літургію 21-го серпня, коли відбудеться переїзд до Києва, чи плануються якісь контрзаходи?
Роман Небожук
УГКЦ була готова до перешкод і тоді, коли нас виганяли з наших храмів, тоді, коли заарештували всіх 9 владик і кинули у в’язниці, тоді, коли нас вивозили у Сибір. Тобто, у нас є традиція, і у нас є сила духу, щоби залишатися собою не тому, що ми проти когось, а тому, що ми маємо право і хочемо бути тим, ким ми є, ким ми народилися, ким були наші батьки, діти і прадіди.
Кирило Булкін
Крім сили духу, тут, можливо, якісь прості планові заходи треба було б вжити?
Роман Небожук
Планові заходи нехай вживають ті, хто відповідає за безпеку і громадянський спокій у державі, а церква повинна діяти церковними методами.
Хтось хоче перетворити подію, справді історичну для України, а може, навіть для світового християнства у площину скандально-політичну. Мені дуже болить. Не йдеться про те, чи це православний, чи це греко-католицьк, мені дуже болить, коли християнство через такі агресивні висловлювання постає не як релігія любові і миру, не як релігія високої культури, а постає як щось, що сприяє скандалам, агресії, тому ми будемо молитися і будемо собою.
Кирило Булкін
Пане Анатолію, як Ви вважаєте, ці події 21-го серпня, ці погрози про пікети і інші варті серйозної уваги і підготовки, чи це все-таки більше політичні слова?
Анатолій Колодний
Я погоджуюся з тим, що Московська церква здатна на такі скандальні події, адже ця церква прагнула знищити Греко-католицьку церкву ще в 1946-му році, адже це за її участі відбувся той собор, і врешті вона перебрала всі храми цієї церкви собі, які потім не хотіла віддавати. Так що вона має традицію цієї скандальності, традицію нищення Греко-католицької церкви, тому від неї можна очікувати всього.
Але, власне, є закон, на якій підставі церква може заперечувати розміщення центру іншої церкви у Києві? Чомусь, коли тут кришнаїти відкривали центр, коли відкривали свої церкви мусульмани чи п’ятидесятники, то ця церква була спокійною.
А те, що вона не хоче саме Греко-католицьку церкву допустити, то це говорить, що це не просто релігійне протистояння, а релігійно-політичне протистояння, до якої підключені і державні органи Росії, які через церкву Московського патріархату прагнуть в Україні мати таку нестабільність, ворожнечу, щоб потім сказати: “Дивіться, що то українці? Вони ж між собою мирно не живуть. Вони ж між собою скубляться, борються”.
Тому я погоджуюся з тим, що ця церква може піти на скандали. Але є органи державної влади, які мають забезпечити порядок.
Я думаю, що не тільки органи влади, а сам глава цієї церкви, Митрополит Володимир як християнин має любити ближнього і не тільки ближнього, а навіть ворога свого любити, а з іншого боку, він має привести до порядку свою церкву і біляцерковні структури, братства, які будуть човгати, вулицями йти. Він має сказати своє слово.
Кирило Булкін
Митрополит Володимир своє слово сказав. Він звернувся до Папи Римського з проханням не переносити осередок глави УГКЦ до Києва. У своєму посланні підкреслив, що ця подія сколихнула православну церковну і світську громадськість, внесла нову смуту в церковне і без того неспокійне життя...
Анатолій Колодний
Мені здається, що Папа Римський це питання не має вирішувати. Згідно артикулів, які були прийняті 1596-го року, це знаходиться в прерогативі самої УГКЦ, яка сама має вирішувати питання, де буде її осідок.
Кирило Булкін
Я процитував звернення владики Володимира.
Роман Небожук
Ми звертаємо увагу на ті погрози, які лунають, і блаженіший Любомир звернувся до міністра МВС і до начальника Головного управління МВС у Києві про те, що така інформація є. Вони будуть вживати тих заходів, які будуть вважати за потрібне.
А ми зі своєї сторони зробимо все і ми робимо все, щоби виховувати наших людей у дусі братньої любові українця до українця.
Я хотів би погодитися з паном Анатолієм, що це не є питання, щоб звертатися до інших духовних центрів, щоб вони вирішили, де буде наш той чи інший духовний центр.
Це питання нас, самих українців, вирішувати, де ми будемо мати свої головні осідки, і це питання нас, українців, звернутися один до одного, разом сісти за один стіл, подивитися один одному у вічі і сказати, що ми брати, і ми громадяни однієї країни і сини однієї землі, і повинні тут домовлятися насамперед, а не бігати світом і шукати, хто ж нас буде мирити або роз’єднувати.
Кирило Булкін
У нас є слухач.
Добрий вечір!
Слухач
Добрий вечір!
Це дзвонить Олександр Іванович з Києва.
Я послухав вашу історичну довідку щодо історії Греко-католицької церкви і її переїзду до Львова, і повернення до Києва, але мене життя навчило, що зазвичай кажуть правду, одну лише правду і нічого, крім правди, але не всю правду. Це притаманно кожній людині. Я у цьому нікого не хочу звинувачувати.
Якщо це дійсно правда, то я цілком за, щоби ваше керівництво переїхало до Києва. Але у вас є супротивники, і щоби взнати всю правду, чи не вважаєте ви за потрібне зібратися з тією людиною іншої конфесії, яка проти того, аби ви переїхали, і у дискусії краще взнати правду?
Анатолій Колодний
Я не знаю конкретно, який форум треба збирати.
Ми як організація релігієзнавців проводили дуже багато різних конференцій, зібрань, і жодна церква не виступала на цих конференціях проти того, щоби греко-католики мали свій центр у Києві. Жодна із церков, які є в Україні. А в Україні їх вже біля сотні різних.
Я щодня проглядаю десь 60 релігійних газет, там також, крім Московської церкви, немає якихось застережень проти того, щоб у Києві розмістити осідок.
Так що я вважаю, що тут якоїсь особливої протидії в Україні сущих церков, крім церкви, яка є філією Московського патріархату, немає. Це єдина церква, яка виступає проти.
Як на мене, ця церква мала б вибачитися перед греко-католиками за той погром, який був вчинений у 1946-му році, коли винищили і єпископів, і так далі, а не те, щоби зараз себе видавати якоюсь ображеною.
Тому треба чекати вибачення, а вона вустами прес-секретаря, навіть кардинала бандитом називає. Так це ж хамство, це взагалі безкультур’я.
Я думаю, що за ці слова теж владика Сабодан мав би вибачитися перед Гузирем, з яким він, до речі, на різних конференціях і нарадах поруч сидить. Як вони тепер сидітимуть поруч? Я навіть не уявляю.
Кирило Булкін
Щодо Вашого припущення про вибачення, то я хочу процитувати уривок зі звернення патріарха Алексія щодо цієї події.
“Російська церква заслужила хоча б слово подяки за ту турботу про прихильників унії, яку вона проявляла протягом післявоєнних десятиліть, оскільки після закриття у 1946-му році греко-католицьких парафій прихильники унії отримали духовну підтримку у храмах Російської православної церкви”.
Анатолій Колодний
Російській церкві нічого втручатися у внутрішньо-релігійні справи України. Ця церква є чисто російським утворенням. Статут реєструє Мінюст Росії, Патріарх Алексій є громадянином Росії, ця церква має договори співпраці з силовим міністерством України, так це ж явно церква російська.
Чому вона має втручатися у ті події, які відбуваються в Україні, диктувати Україні? У нас є свій закон, і ми законами маємо визначати це, а не те, що нам диктує там Москва.
Кирило Булкін
Як розвиватиметься релігійна ситуація, зокрема міжконфесійні стосунки в Україні, після перенесення цього осідку УГКЦ до Києва?
Отець Роман
Це велика подія відновлення єдності Української чи Київської церкви, адже всі наші владики, і Митрополит Андрей, хоча він був митрополитом у Львові, і Патріарх Йосип, хоча він був патріархом за межами України, вони завжди говорили і діяли від імені і для всього українського народу. Тобто, ми церквою українською були, народилися такою, ми церквою київською виникли, і ми сьогодні повертаємося.
Я вірю ця подія спричинить до того, що не тільки люди, люди вже давно порозумілися на місцевому рівні, але це справді буде таким каталізатором міжцерковного християнського єднання.
Анатолій Колодний
Я думаю, що навколо цієї події, що спостерігається, то це спровоковано Москвою і тими політичними силами, які зацікавлені у повернені до якогось нового союзу і не більше.
А щодо владики, Митрополита Сабодана, то я думаю, що він скоро сам усвідомить, що треба мати толерантні відносини і з УГКЦ, нічого їх загострювати, Україна потребує єдності, злагоди і тільки так ми вибудуємо незалежну самостійну Українську церкву.
Кирило Булкін
Мені залишається тільки нагадати, що проблему перенесення осідку глави УГКЦ до Києва обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми: президент Української асоціації релігієзнавців Анатолій Колодний та референт Української греко-католицької церкви для зв’язків з державними органами влади отець Роман Небожук.
Дякую вам, шановні гості, за участь у розмові!
Дякую і вам, шановні слухачі!
До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”!
