Київ, 21 червня 2005 - Експерти Агентства США з міжнародного розвитку та програми “Мережа громадянської дії в Україні” стверджують, що за останній час в українській державі спостерігається активізація благодійної діяльності, без якої неможливо уявити існування сучасного світу.
Держава, опікуючись соціальними проблемами, спирається на громадськість: благодійні фонди, ділові кола - усіх тих, хто готовий підтримати і сирітські будинки, і заклади для інвалідів, і лікарні. Адже якраз Україна має унікальний досвід у цій галузі: перший благодійний фонд “Просвіта” був зареєстрований на Галичині ще 1860-го року.
А нині лише десять відсотків українських громадських організацій зареєстровані як благодійні інституції та фонди. І це при тому, що, за опитуваннями міжнародного Інституту сталих спільнот, українські медичні заклади, інтернати для дітей -сиріт та інвалідів потребують допомоги і з боку держави, і з боку благодійників.
Ці факти і цифри наведено на міжнародній конференції у Києві, яку організували Агентство США з міжнародного розвитку за підтримки українського уряду та благодійних організацій.
Богдана Костюк
Пересічні українські громадяни не мають сумніву, що влада повинна підтримувати благодійну діяльність як окремих меценатів, так і добродійні фонди та бізнесові структури. На запитання, чи має держава підтримувати благодійництво, відповідь була - “Так”.
Голос 1
Звичайно, повинна! Може, це не державна справа, але цілком треба допомагати і сприяти. Яким чином? Ну, хоча би забезпечити свободу діяльності благодійних організацій, створити їм належні умови. Ну, щось таке, мабуть...
Голос 2
Думаю, що потрібно. Я не знаю, яким чином – але потрібно.
Голос 3 (переклад з російської)
Звичайно, може навіть матеріально.
Богдана Костюк
А поки що українська влада не надає допомоги благодійним організаціям, приватним особам, меценатам і бізнесовим колам, які підтримують лікарні, дитячі будинки, інтернати для інвалідів.
І самі благодійні фонди та організації звертаються по допомогу до бізнесменів. Наприклад, міжнародний фонд “Товариство “Приятелі дітей” збирає кошти на проведення ювілейного - Десятого літнього табору для українських дітей-сиріт та інвалідів. Розповідає виконавчий директор Фонду Марина Криса.
Марина Криса
Ми дуже шануємо ту роботу, яку проводять волонтери, допомагають нашим дітям-сиротам побувати у Карпатах, відвідати чарівне місто Ворохту, піднятися на Говерлу, зустрітися з друзями. І ми знаємо, наскільки це тяжка благодійна робота – зібрати кошти, щоб усе це організувати.
Ми дуже хочемо, щоб українці, бізнесмени, підприємці, ті, що вже за ці роки стали на ноги, і не лише думають про свій бізнес, а дбають за благодійність, за меценатство, допомогли нам, нашому фонду зібрати дітей з 37 інтернатів у Карпатах. І я думаю, що тут бізнес повинен повернутись обличчям до тих людей...
Богдана Костюк
Але, за даними міжнародного Інституту сталих спільнот, лише 36 відсотків опитаних українських бізнес-структур вважають, що підтримка благодійництва позитивно впливає на імідж.
Підприємці стверджують, що держава, якщо вона зацікавлена у доброчинності та меценатстві, має подбати про захист самих благодійників. Слово – експертові Ради Європи Олександрові Буценку.
Олександр Буценко
Коли говорять про доброчинність, завжди кажуть, що немає доброго законодавства. З одного боку, це дуже справедливо. А з другого – дослідження, проведені угорською Будапештською обсерваторією з питань культурної політики показали, що завдяки законодавству пояснюється лише 10 відсотків доброчинності, а решта 90 відсотків доброчинності – це створення необхідних умов, створення атмосфери.
І саме у цьому полягає роль держави, яка має створити такі підходи, розробити такі програми, які б зацікавили компанії брати участь (у благодійництві).
Власне, досвіду дуже багато – починаючи від спонсорських компаній до сучасної “pick marketing”, яка розвивається і втягує у себе обов’язкову участь окремої доброчинної організації, великої компанії, яка вкладає кошти, і це планується на багато років вперед.
Богдана Костюк
Але, як стверджують учасники конференції, не варто дивитись у прийдешнє з песимізмом. Адже за опитуванням, здійсненим у бізнесовому середовищі України “Українським жіночим клубом”, 59 відсотків компаній готові підтримувати бюджетні організації: лікарні, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.
До цієї справи готові долучатись і міжнародні благодійні організації, про що повідомив під час свого перебування у Києві його високість – британський принц Майкл.
Принц Майкл
Для мене це велика честь і привілей – утретє приїхати в Україну з доброчинними пропозиціями. Ми у Великобританії з надією спостерігаємо за тим, що відбувається на теренах України. Помітно розвивається бізнес, що спричиняє і активізацію доброчинності, утвердження ідей гуманізму у суспільстві.
Один з прикладів цього – запровадження міжнародної благодійної програми “Від лікарні до лікарні”, яку ініціює фонд “Україна – 3000” на чолі з пані Катериною Чумаченко-Ющенко.
У Британії я очолюю благодійний фонд допомоги хворим дітям та інвалідам. Ми співпрацюємо з подібними фондами у багатьох державах – від США і Канади до Росії. Я охоче долучусь і до доброчинних програм захисту дитинства, які існують в Україні.
Богдана Костюк
Представники міжнародних та українських благодійних фондів, ділових кіл України переконані, що влада дослухається до їхнього голосу, адже без благодійності і меценатства уявити сучасне суспільство неможливо.
Держава, опікуючись соціальними проблемами, спирається на громадськість: благодійні фонди, ділові кола - усіх тих, хто готовий підтримати і сирітські будинки, і заклади для інвалідів, і лікарні. Адже якраз Україна має унікальний досвід у цій галузі: перший благодійний фонд “Просвіта” був зареєстрований на Галичині ще 1860-го року.
А нині лише десять відсотків українських громадських організацій зареєстровані як благодійні інституції та фонди. І це при тому, що, за опитуваннями міжнародного Інституту сталих спільнот, українські медичні заклади, інтернати для дітей -сиріт та інвалідів потребують допомоги і з боку держави, і з боку благодійників.
Ці факти і цифри наведено на міжнародній конференції у Києві, яку організували Агентство США з міжнародного розвитку за підтримки українського уряду та благодійних організацій.
Богдана Костюк
Пересічні українські громадяни не мають сумніву, що влада повинна підтримувати благодійну діяльність як окремих меценатів, так і добродійні фонди та бізнесові структури. На запитання, чи має держава підтримувати благодійництво, відповідь була - “Так”.
Голос 1
Звичайно, повинна! Може, це не державна справа, але цілком треба допомагати і сприяти. Яким чином? Ну, хоча би забезпечити свободу діяльності благодійних організацій, створити їм належні умови. Ну, щось таке, мабуть...
Голос 2
Думаю, що потрібно. Я не знаю, яким чином – але потрібно.
Голос 3 (переклад з російської)
Звичайно, може навіть матеріально.
Богдана Костюк
А поки що українська влада не надає допомоги благодійним організаціям, приватним особам, меценатам і бізнесовим колам, які підтримують лікарні, дитячі будинки, інтернати для інвалідів.
І самі благодійні фонди та організації звертаються по допомогу до бізнесменів. Наприклад, міжнародний фонд “Товариство “Приятелі дітей” збирає кошти на проведення ювілейного - Десятого літнього табору для українських дітей-сиріт та інвалідів. Розповідає виконавчий директор Фонду Марина Криса.
Марина Криса
Ми дуже шануємо ту роботу, яку проводять волонтери, допомагають нашим дітям-сиротам побувати у Карпатах, відвідати чарівне місто Ворохту, піднятися на Говерлу, зустрітися з друзями. І ми знаємо, наскільки це тяжка благодійна робота – зібрати кошти, щоб усе це організувати.
Ми дуже хочемо, щоб українці, бізнесмени, підприємці, ті, що вже за ці роки стали на ноги, і не лише думають про свій бізнес, а дбають за благодійність, за меценатство, допомогли нам, нашому фонду зібрати дітей з 37 інтернатів у Карпатах. І я думаю, що тут бізнес повинен повернутись обличчям до тих людей...
Богдана Костюк
Але, за даними міжнародного Інституту сталих спільнот, лише 36 відсотків опитаних українських бізнес-структур вважають, що підтримка благодійництва позитивно впливає на імідж.
Підприємці стверджують, що держава, якщо вона зацікавлена у доброчинності та меценатстві, має подбати про захист самих благодійників. Слово – експертові Ради Європи Олександрові Буценку.
Олександр Буценко
Коли говорять про доброчинність, завжди кажуть, що немає доброго законодавства. З одного боку, це дуже справедливо. А з другого – дослідження, проведені угорською Будапештською обсерваторією з питань культурної політики показали, що завдяки законодавству пояснюється лише 10 відсотків доброчинності, а решта 90 відсотків доброчинності – це створення необхідних умов, створення атмосфери.
І саме у цьому полягає роль держави, яка має створити такі підходи, розробити такі програми, які б зацікавили компанії брати участь (у благодійництві).
Власне, досвіду дуже багато – починаючи від спонсорських компаній до сучасної “pick marketing”, яка розвивається і втягує у себе обов’язкову участь окремої доброчинної організації, великої компанії, яка вкладає кошти, і це планується на багато років вперед.
Богдана Костюк
Але, як стверджують учасники конференції, не варто дивитись у прийдешнє з песимізмом. Адже за опитуванням, здійсненим у бізнесовому середовищі України “Українським жіночим клубом”, 59 відсотків компаній готові підтримувати бюджетні організації: лікарні, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.
До цієї справи готові долучатись і міжнародні благодійні організації, про що повідомив під час свого перебування у Києві його високість – британський принц Майкл.
Принц Майкл
Для мене це велика честь і привілей – утретє приїхати в Україну з доброчинними пропозиціями. Ми у Великобританії з надією спостерігаємо за тим, що відбувається на теренах України. Помітно розвивається бізнес, що спричиняє і активізацію доброчинності, утвердження ідей гуманізму у суспільстві.
Один з прикладів цього – запровадження міжнародної благодійної програми “Від лікарні до лікарні”, яку ініціює фонд “Україна – 3000” на чолі з пані Катериною Чумаченко-Ющенко.
У Британії я очолюю благодійний фонд допомоги хворим дітям та інвалідам. Ми співпрацюємо з подібними фондами у багатьох державах – від США і Канади до Росії. Я охоче долучусь і до доброчинних програм захисту дитинства, які існують в Україні.
Богдана Костюк
Представники міжнародних та українських благодійних фондів, ділових кіл України переконані, що влада дослухається до їхнього голосу, адже без благодійності і меценатства уявити сучасне суспільство неможливо.
