Київ, 28 березня 2005 року.
Тарас Марусик
А тепер поговорімо про новітні виклики українській мові. Ще не встигла державна мова України повністю видужати від попередньої недуги, як їй загрожує, образно кажучи, новий вірус. В умовах інформаційної відкритости суспільства і глобалізаційних процесів у мову потрапляє все більше англійських слів та виразів.
Відома українська письменниця Оксана Забужко, яка, крім рідної, добре володіє англійською мовою, до англіцизмів у мові ставиться, як до неуникного процесу.
Оксана Забужко
Говорити, чи добре, чи не добре, це так само, як говорити добре чи не добре мати за вікном дощ чи сніг, це об’єктивно, як погода і нічого з цим не вдієш. Тобто ціла Європа говорить “окей”, і ціла Європа послуговується англійською термінологією. За винятком Франції, яка трохи звар’ювала на пункті чистоти французької мови та боротьби з англіцизмами.
Але у нас додаткова проблема, у нас взагалі жахлива мовна ситуація в Україні. Тобто ми, в принципі, не є ані двомовна нація, ані україномовна чи російськомовна нація, ми є полумовна нація, суржиркомовна нація, якщо так можна говорити.
І пересічний рівень володіння літературною українською мовою навіть, вибачте, серед українських журналістів, не думаю, що перевищує словниковий запас у 500 слів. Тобто коли на такий незміцнілий свій власний автентичний словник, слабенький словник “Елочки-людожерки” йде масована постійна чужомовна атака, ось тоді маємо ситуацію відомого анекдота про нового руського: “Дайтє мнє вот ето во, окей? Нічєво, што я по англійські?”
Тарас Марусик
Оце вже наша внутрішня проблема, - вважає Оксана Забужко. - Тому вона розрізняє англізацію як наслідок цивілізаційної глобалізації та англізацію як “нашу власну недомовність і “голохвастівщину чи “проняпрокопівщину”.
Оксана Забужко
Говорити про здатність забур’яненої і загальмованої в своєму розвиткові мови нормально перетравити чужомовні впливи – це вже велика проблема, яку обговорювати справді і письменникам, і мовознавцям, і всім тим, кого ще обходить, яким чином наш комунікаційний простір має функціонувати, як ми маємо розумітися між собою.
Тарас Марусик
Думку молодого перехожого в центрі Києва (а ним виявився мистецтвознавець) про стрімке зростання англійських слів та виразів у мові можна було спрогнозувати.
Респондент
Я Андрій Гендзенко, мистецтвознавець. Я думаю, що це цілком позитивне явище, тому що та українська мова, яка є сьогоднішній день, вона не є досконалою, вона трохи відстала від прогресу.
Це більш нормальне явище, ніж видумувати нові українські слова, до яких ще люди не звикли, і якось не сприймаються навіть на слух. Я вже прошу вибачення перед нашими філологами, але це так.
Російська мова більш розвинена в цьому відношенні, бо вона розвивалася. Українська мова не розвивалася, тому поява англіцизмів – це цілком природній та нормальний процес.
Тарас Марусик
На думку народного депутата України Степана Гавриша, українська нація тільки формується і вона радше космополітична, аніж єдина, в тому числі і в мовному питанні. Одна з причин та, що дискусії, які точаться в українському суспільстві, спрямовані на надання переваг і додаткових статусів іншим мовам, а не українській.
Степан Гавриш
Поширення англіцизмів рівним рахунком як російськомовних слів є традиційно очікуваним, але що стосується англіцизмів, то їх буде дедалі більше.
По-перше, це масове захоплення американською культурою завдяки експансії американського культурного сурогату.
По-друге, це європейське очікування українців в значній частині, використання непершотворчою елітою багатьох модних європейських термінів, які стали певними символами, навіть знаками для взаєморозуміння.
І останнє – це спроби українців відірватися від російського і замінити російський суржик невідомим, але іноді такими романтичними словами чи сполученнями.
Тарас Марусик
А тепер поговорімо про новітні виклики українській мові. Ще не встигла державна мова України повністю видужати від попередньої недуги, як їй загрожує, образно кажучи, новий вірус. В умовах інформаційної відкритости суспільства і глобалізаційних процесів у мову потрапляє все більше англійських слів та виразів.
Відома українська письменниця Оксана Забужко, яка, крім рідної, добре володіє англійською мовою, до англіцизмів у мові ставиться, як до неуникного процесу.
Оксана Забужко
Говорити, чи добре, чи не добре, це так само, як говорити добре чи не добре мати за вікном дощ чи сніг, це об’єктивно, як погода і нічого з цим не вдієш. Тобто ціла Європа говорить “окей”, і ціла Європа послуговується англійською термінологією. За винятком Франції, яка трохи звар’ювала на пункті чистоти французької мови та боротьби з англіцизмами.
Але у нас додаткова проблема, у нас взагалі жахлива мовна ситуація в Україні. Тобто ми, в принципі, не є ані двомовна нація, ані україномовна чи російськомовна нація, ми є полумовна нація, суржиркомовна нація, якщо так можна говорити.
І пересічний рівень володіння літературною українською мовою навіть, вибачте, серед українських журналістів, не думаю, що перевищує словниковий запас у 500 слів. Тобто коли на такий незміцнілий свій власний автентичний словник, слабенький словник “Елочки-людожерки” йде масована постійна чужомовна атака, ось тоді маємо ситуацію відомого анекдота про нового руського: “Дайтє мнє вот ето во, окей? Нічєво, што я по англійські?”
Тарас Марусик
Оце вже наша внутрішня проблема, - вважає Оксана Забужко. - Тому вона розрізняє англізацію як наслідок цивілізаційної глобалізації та англізацію як “нашу власну недомовність і “голохвастівщину чи “проняпрокопівщину”.
Оксана Забужко
Говорити про здатність забур’яненої і загальмованої в своєму розвиткові мови нормально перетравити чужомовні впливи – це вже велика проблема, яку обговорювати справді і письменникам, і мовознавцям, і всім тим, кого ще обходить, яким чином наш комунікаційний простір має функціонувати, як ми маємо розумітися між собою.
Тарас Марусик
Думку молодого перехожого в центрі Києва (а ним виявився мистецтвознавець) про стрімке зростання англійських слів та виразів у мові можна було спрогнозувати.
Респондент
Я Андрій Гендзенко, мистецтвознавець. Я думаю, що це цілком позитивне явище, тому що та українська мова, яка є сьогоднішній день, вона не є досконалою, вона трохи відстала від прогресу.
Це більш нормальне явище, ніж видумувати нові українські слова, до яких ще люди не звикли, і якось не сприймаються навіть на слух. Я вже прошу вибачення перед нашими філологами, але це так.
Російська мова більш розвинена в цьому відношенні, бо вона розвивалася. Українська мова не розвивалася, тому поява англіцизмів – це цілком природній та нормальний процес.
Тарас Марусик
На думку народного депутата України Степана Гавриша, українська нація тільки формується і вона радше космополітична, аніж єдина, в тому числі і в мовному питанні. Одна з причин та, що дискусії, які точаться в українському суспільстві, спрямовані на надання переваг і додаткових статусів іншим мовам, а не українській.
Степан Гавриш
Поширення англіцизмів рівним рахунком як російськомовних слів є традиційно очікуваним, але що стосується англіцизмів, то їх буде дедалі більше.
По-перше, це масове захоплення американською культурою завдяки експансії американського культурного сурогату.
По-друге, це європейське очікування українців в значній частині, використання непершотворчою елітою багатьох модних європейських термінів, які стали певними символами, навіть знаками для взаєморозуміння.
І останнє – це спроби українців відірватися від російського і замінити російський суржик невідомим, але іноді такими романтичними словами чи сполученнями.
