Аудіозапис програми:
Київ, 22 лютого 2005 року.
Надія Шерстюк
Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.
Вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі ви почуєте:
Галина Терещук
...у Шевченківському райвідділі міліції затриманим погрожували арештом...
Микола Закалюжний
...захоплення приміщень відбувалося під покровительством предстоятеля Української автокефальної православної церкви отця Мефодія...
Іван Костюк
...Міністерство оборони напередодні зміни влади в країні за безцінь продало цей об’єкт разом з кількома іншими «Прикарпатській фінансовій компанії»...
Надія Шерстюк
Понад рік у Києві діє Центру громадського правозахисту України, представники якого безкоштовно надають юридичну і правову допомогу всім, хто її потребує, а особливо малозабезпеченим людям.
З юристами цього центру Оленою Бабич і Миколою Комісою розмовляє Ганна Данько.
Ганна Данько
Скажіть, будь ласка, що вас привело до нашої радіостудії?
Олена Бабич
Ми, юристи, даємо всім безкоштовні юридичні консультації, тобто у нас діяльність спрямована на правову допомогу всім незахищеним верствам населення.
Напрямок нашої роботи полягає у безкоштовних юридичних консультаціях, написанні процесуальних документів, представництв у суді, тобто все, що може зробити юрист для правового незахищеного громадянина.
Ганна Данько
Ви надаєте консультації всім без винятку?
Олена Бабич
Всім без винятку. Раніше у нас був нахил на допомогу лише інвалідам, потім ми розширила напрямок своєї діяльності.
Ганна Данько
З якими галузями права ви працюєте?
Микола Коміса
В основному це стосується сімейного законодавства, цивільного, житлового, господарського і рідко кримінального.
Якщо це все розбивати по категоріях, то це сімейні справи, які вирішуються за один раз, завдяки заявам, які ми пишемо, а питання приватизації, успадкування, що пов’язано особливо з житлом, вирішуються протягом багатьох судових засідань.
Окрім цього ми працюємо не лише з кожним окремим громадянином, який до нас звертається, ми намагаємося допомогти усій громаді.
Ганна Данько
Чи співпрацюєте ви з правозахисними організаціями, з органами влади?
Микола Коміса
З правозахисними організаціями ми трішки співпрацюємо, але це особливо стосується також благодійних, наприклад, Генасамблея по захисту прав інвалідів, міжурядові організації і ті організації, які знаходяться у кожному районі міста Києва.
Ганна Данько
Що треба людині, щоб отримувати у вас допомогу?
Микола Коміса
Їй просто потрібно до нас подзвонити за номером телефону 239-07-47 або 451-44-94 і сказати, що вона хоче звернутися до нас, щоб отримати юридичну консультацію. Ми її записуємо, назначаємо їй час. Вона приходить, розповідає свою ситуацію, і ми разом вирішуємо, яким чином їй подолати проблему.
З нашої сторони, коли ми вбачаємо різні правопорушення, то для нас є головнішим, щоби люди були впевнені у тому, що існування таких організацій дозволяє підняти дух громадськості з не тільки правовими організаціями, а й іншими, це допомагає нашому суспільству відчувати себе на більш високому рівні, ніж вони зараз знаходяться.
Це наша не зарплата, а це наше моральне заохочення.
Ганна Данько
До вас можуть прийти люди і правильно оформити чи заяву, чи ще якийсь юридичний документ, чи ви консультуєте лише по великих справах?
Олена Бабич
Ні, не тільки по великих. Ми можемо і написати цей же самий процесуальний документ і довести його до суду та й ще представляти інтереси громадянина у суді.
Надія Шерстюк
Працівники Шевченківського райвідділу міліції міста Львова звернулись з позовом до суду щодо двох членів родини місцевого підприємця. Вони, на думку правоохоронців, буцімто, чинили опір при виконанні міліціонерами службових обов’язків.
Тим часом ці особи оскаржують незаконні дії правоохоронців, які порушили їхнє право на захист.
Галина Терещук розповідає докладніше про цю історію.
Галина Терещук
13-го січня львів’янка Ліліана Слюсарчук прийшла в офіс –склад до свого чоловіка, приватного підприємця, який займається продажем продуктів харчування, переважно борошна.
Чоловік через якийсь час поїхав у справах, а дружина залишилась чекати на нього.
В офіс зайшов охоронець підприємства “Львів-Металіст”, де й орендує приміщення складу пан Слюсарчук, і попросив продати йому мішок борошна за закупівельною ціною, про це пані Ліліана знала від чоловіка і віддала борошно.
Через якийсь час на склад зайшов вахтер із незнайомим чоловіком. Той віддав гроші за мішок борошна і при цьому показав документи, повідомивши, що це “контрольна закупка”, а дії жінки є незаконними.
Ліліана Слюсарчук попросила у міліціонера, аби той дочекався чоловіка, який є власником складу, і зателефонувала синові.
Втім, правоохоронці, які розмахували посвідченнями, але так і не представились, почали розкидати борошно, зазначивши, що воно крадене і отруєне.
Коли на склад приїхав син пані Ліліани, вони йому не дозволили зателефонувати, натомість викликали патрульно-постову службу, скрутили синові та матері руки і посадили у патрульну машину.
Олег Слюсарчук розповів, що його і маму міліціонери ображали, мовляв, якби були інші часи, то розстріляли б.
Чекати на чоловіка пані Ліліани чи зателефонувати йому вони відмовились.
У Шевченківському райвідділі міліції затриманим погрожували арештом.
Олег Слюсарчук
Пізніше мені сказали, щось таке: “Мамку твою ми вже пошили”. Мовляв, зараз зі мною будуть вже по-іншому говорити, якщо я не буду підписувати і давати пояснення.
Галина Терещук
За словами адвоката родини Слюсарчуків, правоохоронці не мали права проводити затримання, і водночас Ліліана Слюсарчук не мала права продавати борошно, але правоохоронці були зобов’язані дочекатися підприємця і лише при ньому проводити контрольну перевірку. До того ж, на думку адвоката, “контрольна закупка” була спровокована.
Працівники міліції подали позов у суд на дії родини Слюсарчуків, яка, мовляв, чинила їм опір. Шевченківський районний суд повернув справу на перегляд у райвідділ через неграмотно складені міліціонерами протоколи.
Незрозумілими у цій історії виглядають обвинувачення міліціонерів, а саме, як могла чинити опір молодим, фізично здоровим правоохоронцям 43-річна жінка із хворим серцем і худорлява на зовнішність.
Після двох годин перебування в райвідділі вона потрапила у шпиталь швидкої допомоги. Чоловік Ліліани Лев Слюсарчук готує позов у суд проти незаконних дій міліціонерів.
Водночас УМВС у Львівській області оголосила догани 4 правоохоронцям і начальникові Шевченківського райвідділу міліції Богдану Браницькому за незадовільну роботу і неправомірні дії щодо Ліліани Слюсарчук та її сина.
Надія Шерстюк
Нещодавно представники Української автокефальної православної церкви захопили приміщення редакції газети “Наша віра” та культурного центру УАПЦ.
Тему досліджує журналіст Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Захоплення приміщень відбувалося під покровительством предстоятеля Української автокефальної православної церкви, отця Мефодія.
Як саме це відбувалося, розповідає філософ, багатолітній політв’язень, редактор газети “Наша віра” Євген Сверстюк.
Євген Сверстюк
То просто найшло багато чужих людей, чоловік 30 дуже розбійницького вигляду, деякі в рясах, деякі у шкірянках і стали викидати нас на вулицю. Тобто, це була сама звичайна шантажистська форма.
А потім з’явився сам Мефодій, і я сказав йому: “Пане Мефодій, з ким ви прийшли?” Він десь уникнув дальшої розмови.
Микола Закалюжний
Проте сам Євген Сверстюк не уникнув висловлювань щодо особи предстоятеля Мефодія.
Євген Сверстюк
Мефодій є владикою, який з’явився несподівано на обрії Автокефальної церкви. Перед тим він побував і у тюрмі за хуліганство і був позбавлений сану Московським патріархатом, а потім він десь виринув у Київському патріархаті. Потім він став воювати проти Філарета.
Він не засвітився ніколи як духовна особа, але як войовник засвітився.
А до Автокефальної церкви його фактично привела держадміністрація Кучми як людину, яку вона запропонувала для оголення Автокефальної церкви, щоби протиставити дух її духові двох патріархів Мстислава і Димитрія, тобто як людину залежну.
Вони подали до суду, але чомусь лише десь за тиждень після нападу.
Наш адвокат теж зібрав факти і подає на судовий розгляд.
Редакція паралізована, церква закрита, приміщення під охороною, і ми не маємо доступу до редакції.
Микола Закалюжний
За словами редактора “Нашої віри”, редакція газети була зареєстрована на законних підставах і вже 7 років розміщається у наданому їй приміщенні, маючи для цього відповідні підстави.
Видання, за словами редактора, слідує традиціям і духу патріархів УАПЦ Димитрія і Мстислава.
Дії предстоятеля Мефодія Євген Сверстюк пояснює бажанням змінити кадри.
А ось як сам предстоятель УАПЦ Мефодій пояснює свій намір порядкувати у приміщеннях редакції “Нашої віри” та культурного центру УАПЦ:
Предстоятель Мефодій
Я не можу захопити того, що мені належить. Нехай він покаже один папірець, один документ, що він є власником, що має якесь право там бути.
Микола Закалюжний
Предстоятель Мефодій також спробував відхреститися від звинувачень на свою адресу з боку Євгена Сверстюка.
Предстоятель Мефодій
Він говорить, що я постійно за Януковича. Ви знайдіть мені в Україні одну церкву, де я якусь політичну агітацію вів. Я ніколи. Я завжди на стороні держави.
Микола Закалюжний
Яким чином мирський суд врегулює цей конфлікт, сказати важко, але християнське вчення закликає судити людей не за їхніми словами, а за їхніми ділами.
Втім, не виключено, що конфлікт може вирішитися самою церквою, адже частина членів Патріаршої ради ставить питання про скликання помісного собору УАПЦ і переобрання предстоятеля УАПЦ.
Надія Шерстюк
В обласному центрі Прикарпаття не стихає конфлікт довкола історичного комплексу в центрі міста, палацу засновників Івано-Франківська магнатів Потоцьких.
Підприємницька структура «Прикарпатська фінансова компанія», яка претендує на власність над цим об’єктом, виступила з ініціативою створити на його базі культурно-мистецький центр, де на рівних умовах діятимуть художній музей та бізнесові структури.
Натомість міська влада, виступаючи від імені громади Івано-Франківська, заявила, що не може бути жодної мови про приватизацію історичних пам’яток.
З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Покинутим зараз залишається історичний комплекс у центрі Івано-Франківська, палац Потоцьких. Міністерство оборони напередодні зміни влади в країні за безцінь продало цей об’єкт разом з кількома іншими «Прикарпатській фінансовій компанії».
У результаті гострого конфлікту, який розгорівся між бізнесменами та громадою міста, розглядом цієї справи зайнялись судові органи.
Протистоїть підприємцям мерія, яка представляє інтереси мешканців Івано-Франківська.
Для того, щоб знайти способи вирішення конфлікту, як заявили представники «Прикарпатської фінансової компанії», вони запропонували створити на базі палацу Потоцьких культурно-мистецький центр.
Бізнесмени вже перерахували перші кошти для того, щоб розпочались реставраційні роботи. З цього приводу представник компанії Олег Бахматюк заявив:
Олег Бахматюк
Ми зараз уклали угоду із львівською реставрацією на 350 тисяч. Ми проплачуємо перші кошти. Ми однозначно запрошуємо владу і місцеву, і обласну до засновництва цього фонду. І не лише фонду, але й до участі у власності.
Іван Костюк
Новостворений культурно-мистецький центр Потоцьких, який зараз зареєстрований як громадська організація, мав би включати до себе виставкові зали, кінотеатр, готель, ресторан. Уся ця структура, як заявляють бізнесмени, повинна бути зроблена на зразок аналогічних культурно-мистецьких центрів, які заробляють гроші на своє існування і успішно функціонують в європейських країнах.
Президентом культурно-мистецького центру став директор Івано-Франківського художнього музею Михайло Дейнега. Він так оцінює ініціативу «Прикарпатської фінансової компанії»:
Михайло Дейнега
Я виступаю від імені представників громадськості, митців, які на правду зацікавлені в тому, щоб такий культурно-мистецький центр існував, тому що він украй необхідний на сьогоднішній день не лише для музею, але в першу чергу для митців нашої області, він необхідний для розвитку туристичної індустрії.
Іван Костюк
Однак у цій дискусії забули про те, що палац Потоцьких є історичною пам’яткою. Він становить чи не найбільший архітектурний ансамбль, який упродовж століть зберігся в Івано-Франківську.
Представник «Прикарпатської фінансової компанії» Олег Бахматюк заявив, що не бачить нічого негативного в тому, якщо міська громада на рівних умовах співпрацюватиме з бізнесом. Він також наголосив, що міський бюджет, на його переконання, зараз не спроможний вкладати кошти в реставрацію палацу Потоцьких. Натомість "Прикарпатська фінансова компанія" готова вже за кілька років здійснити повну реконструкцію.
Але кардинально іншу позицію займає мер Івано-Франківська Зиновій Шкутяк.
Зиновій Шкутяк
Що стосується палацу Потоцьких і всіх інших об’єктів, які були в останній момент абсолютно незаконно приватизовані, то мене дуже здивувало утворення цієї громадської організації.
Сьогодні йдеться про відновлення закону, тобто палац повинен повернутися в державну власність, а потім держава має вирішити, що далі робити з цими об’єктами.
Такий об’єкт, як палац Потоцьких, як історична пам’ятка, згідно із законом, у жодному випадку не може підлягати приватизації, тому що це пам’ятка архітектури.
Іван Костюк
Міський голова також підкреслив, що в державі зараз відновлено законність, і нікому не вдасться порушувати права міської громади. Останнє рішення буде винесене в залі суду.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 22 лютого 2005 року.
Надія Шерстюк
Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.
Вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі ви почуєте:
Галина Терещук
...у Шевченківському райвідділі міліції затриманим погрожували арештом...
Микола Закалюжний
...захоплення приміщень відбувалося під покровительством предстоятеля Української автокефальної православної церкви отця Мефодія...
Іван Костюк
...Міністерство оборони напередодні зміни влади в країні за безцінь продало цей об’єкт разом з кількома іншими «Прикарпатській фінансовій компанії»...
Надія Шерстюк
Понад рік у Києві діє Центру громадського правозахисту України, представники якого безкоштовно надають юридичну і правову допомогу всім, хто її потребує, а особливо малозабезпеченим людям.
З юристами цього центру Оленою Бабич і Миколою Комісою розмовляє Ганна Данько.
Ганна Данько
Скажіть, будь ласка, що вас привело до нашої радіостудії?
Олена Бабич
Ми, юристи, даємо всім безкоштовні юридичні консультації, тобто у нас діяльність спрямована на правову допомогу всім незахищеним верствам населення.
Напрямок нашої роботи полягає у безкоштовних юридичних консультаціях, написанні процесуальних документів, представництв у суді, тобто все, що може зробити юрист для правового незахищеного громадянина.
Ганна Данько
Ви надаєте консультації всім без винятку?
Олена Бабич
Всім без винятку. Раніше у нас був нахил на допомогу лише інвалідам, потім ми розширила напрямок своєї діяльності.
Ганна Данько
З якими галузями права ви працюєте?
Микола Коміса
В основному це стосується сімейного законодавства, цивільного, житлового, господарського і рідко кримінального.
Якщо це все розбивати по категоріях, то це сімейні справи, які вирішуються за один раз, завдяки заявам, які ми пишемо, а питання приватизації, успадкування, що пов’язано особливо з житлом, вирішуються протягом багатьох судових засідань.
Окрім цього ми працюємо не лише з кожним окремим громадянином, який до нас звертається, ми намагаємося допомогти усій громаді.
Ганна Данько
Чи співпрацюєте ви з правозахисними організаціями, з органами влади?
Микола Коміса
З правозахисними організаціями ми трішки співпрацюємо, але це особливо стосується також благодійних, наприклад, Генасамблея по захисту прав інвалідів, міжурядові організації і ті організації, які знаходяться у кожному районі міста Києва.
Ганна Данько
Що треба людині, щоб отримувати у вас допомогу?
Микола Коміса
Їй просто потрібно до нас подзвонити за номером телефону 239-07-47 або 451-44-94 і сказати, що вона хоче звернутися до нас, щоб отримати юридичну консультацію. Ми її записуємо, назначаємо їй час. Вона приходить, розповідає свою ситуацію, і ми разом вирішуємо, яким чином їй подолати проблему.
З нашої сторони, коли ми вбачаємо різні правопорушення, то для нас є головнішим, щоби люди були впевнені у тому, що існування таких організацій дозволяє підняти дух громадськості з не тільки правовими організаціями, а й іншими, це допомагає нашому суспільству відчувати себе на більш високому рівні, ніж вони зараз знаходяться.
Це наша не зарплата, а це наше моральне заохочення.
Ганна Данько
До вас можуть прийти люди і правильно оформити чи заяву, чи ще якийсь юридичний документ, чи ви консультуєте лише по великих справах?
Олена Бабич
Ні, не тільки по великих. Ми можемо і написати цей же самий процесуальний документ і довести його до суду та й ще представляти інтереси громадянина у суді.
Надія Шерстюк
Працівники Шевченківського райвідділу міліції міста Львова звернулись з позовом до суду щодо двох членів родини місцевого підприємця. Вони, на думку правоохоронців, буцімто, чинили опір при виконанні міліціонерами службових обов’язків.
Тим часом ці особи оскаржують незаконні дії правоохоронців, які порушили їхнє право на захист.
Галина Терещук розповідає докладніше про цю історію.
Галина Терещук
13-го січня львів’янка Ліліана Слюсарчук прийшла в офіс –склад до свого чоловіка, приватного підприємця, який займається продажем продуктів харчування, переважно борошна.
Чоловік через якийсь час поїхав у справах, а дружина залишилась чекати на нього.
В офіс зайшов охоронець підприємства “Львів-Металіст”, де й орендує приміщення складу пан Слюсарчук, і попросив продати йому мішок борошна за закупівельною ціною, про це пані Ліліана знала від чоловіка і віддала борошно.
Через якийсь час на склад зайшов вахтер із незнайомим чоловіком. Той віддав гроші за мішок борошна і при цьому показав документи, повідомивши, що це “контрольна закупка”, а дії жінки є незаконними.
Ліліана Слюсарчук попросила у міліціонера, аби той дочекався чоловіка, який є власником складу, і зателефонувала синові.
Втім, правоохоронці, які розмахували посвідченнями, але так і не представились, почали розкидати борошно, зазначивши, що воно крадене і отруєне.
Коли на склад приїхав син пані Ліліани, вони йому не дозволили зателефонувати, натомість викликали патрульно-постову службу, скрутили синові та матері руки і посадили у патрульну машину.
Олег Слюсарчук розповів, що його і маму міліціонери ображали, мовляв, якби були інші часи, то розстріляли б.
Чекати на чоловіка пані Ліліани чи зателефонувати йому вони відмовились.
У Шевченківському райвідділі міліції затриманим погрожували арештом.
Олег Слюсарчук
Пізніше мені сказали, щось таке: “Мамку твою ми вже пошили”. Мовляв, зараз зі мною будуть вже по-іншому говорити, якщо я не буду підписувати і давати пояснення.
Галина Терещук
За словами адвоката родини Слюсарчуків, правоохоронці не мали права проводити затримання, і водночас Ліліана Слюсарчук не мала права продавати борошно, але правоохоронці були зобов’язані дочекатися підприємця і лише при ньому проводити контрольну перевірку. До того ж, на думку адвоката, “контрольна закупка” була спровокована.
Працівники міліції подали позов у суд на дії родини Слюсарчуків, яка, мовляв, чинила їм опір. Шевченківський районний суд повернув справу на перегляд у райвідділ через неграмотно складені міліціонерами протоколи.
Незрозумілими у цій історії виглядають обвинувачення міліціонерів, а саме, як могла чинити опір молодим, фізично здоровим правоохоронцям 43-річна жінка із хворим серцем і худорлява на зовнішність.
Після двох годин перебування в райвідділі вона потрапила у шпиталь швидкої допомоги. Чоловік Ліліани Лев Слюсарчук готує позов у суд проти незаконних дій міліціонерів.
Водночас УМВС у Львівській області оголосила догани 4 правоохоронцям і начальникові Шевченківського райвідділу міліції Богдану Браницькому за незадовільну роботу і неправомірні дії щодо Ліліани Слюсарчук та її сина.
Надія Шерстюк
Нещодавно представники Української автокефальної православної церкви захопили приміщення редакції газети “Наша віра” та культурного центру УАПЦ.
Тему досліджує журналіст Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Захоплення приміщень відбувалося під покровительством предстоятеля Української автокефальної православної церкви, отця Мефодія.
Як саме це відбувалося, розповідає філософ, багатолітній політв’язень, редактор газети “Наша віра” Євген Сверстюк.
Євген Сверстюк
То просто найшло багато чужих людей, чоловік 30 дуже розбійницького вигляду, деякі в рясах, деякі у шкірянках і стали викидати нас на вулицю. Тобто, це була сама звичайна шантажистська форма.
А потім з’явився сам Мефодій, і я сказав йому: “Пане Мефодій, з ким ви прийшли?” Він десь уникнув дальшої розмови.
Микола Закалюжний
Проте сам Євген Сверстюк не уникнув висловлювань щодо особи предстоятеля Мефодія.
Євген Сверстюк
Мефодій є владикою, який з’явився несподівано на обрії Автокефальної церкви. Перед тим він побував і у тюрмі за хуліганство і був позбавлений сану Московським патріархатом, а потім він десь виринув у Київському патріархаті. Потім він став воювати проти Філарета.
Він не засвітився ніколи як духовна особа, але як войовник засвітився.
А до Автокефальної церкви його фактично привела держадміністрація Кучми як людину, яку вона запропонувала для оголення Автокефальної церкви, щоби протиставити дух її духові двох патріархів Мстислава і Димитрія, тобто як людину залежну.
Вони подали до суду, але чомусь лише десь за тиждень після нападу.
Наш адвокат теж зібрав факти і подає на судовий розгляд.
Редакція паралізована, церква закрита, приміщення під охороною, і ми не маємо доступу до редакції.
Микола Закалюжний
За словами редактора “Нашої віри”, редакція газети була зареєстрована на законних підставах і вже 7 років розміщається у наданому їй приміщенні, маючи для цього відповідні підстави.
Видання, за словами редактора, слідує традиціям і духу патріархів УАПЦ Димитрія і Мстислава.
Дії предстоятеля Мефодія Євген Сверстюк пояснює бажанням змінити кадри.
А ось як сам предстоятель УАПЦ Мефодій пояснює свій намір порядкувати у приміщеннях редакції “Нашої віри” та культурного центру УАПЦ:
Предстоятель Мефодій
Я не можу захопити того, що мені належить. Нехай він покаже один папірець, один документ, що він є власником, що має якесь право там бути.
Микола Закалюжний
Предстоятель Мефодій також спробував відхреститися від звинувачень на свою адресу з боку Євгена Сверстюка.
Предстоятель Мефодій
Він говорить, що я постійно за Януковича. Ви знайдіть мені в Україні одну церкву, де я якусь політичну агітацію вів. Я ніколи. Я завжди на стороні держави.
Микола Закалюжний
Яким чином мирський суд врегулює цей конфлікт, сказати важко, але християнське вчення закликає судити людей не за їхніми словами, а за їхніми ділами.
Втім, не виключено, що конфлікт може вирішитися самою церквою, адже частина членів Патріаршої ради ставить питання про скликання помісного собору УАПЦ і переобрання предстоятеля УАПЦ.
Надія Шерстюк
В обласному центрі Прикарпаття не стихає конфлікт довкола історичного комплексу в центрі міста, палацу засновників Івано-Франківська магнатів Потоцьких.
Підприємницька структура «Прикарпатська фінансова компанія», яка претендує на власність над цим об’єктом, виступила з ініціативою створити на його базі культурно-мистецький центр, де на рівних умовах діятимуть художній музей та бізнесові структури.
Натомість міська влада, виступаючи від імені громади Івано-Франківська, заявила, що не може бути жодної мови про приватизацію історичних пам’яток.
З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Покинутим зараз залишається історичний комплекс у центрі Івано-Франківська, палац Потоцьких. Міністерство оборони напередодні зміни влади в країні за безцінь продало цей об’єкт разом з кількома іншими «Прикарпатській фінансовій компанії».
У результаті гострого конфлікту, який розгорівся між бізнесменами та громадою міста, розглядом цієї справи зайнялись судові органи.
Протистоїть підприємцям мерія, яка представляє інтереси мешканців Івано-Франківська.
Для того, щоб знайти способи вирішення конфлікту, як заявили представники «Прикарпатської фінансової компанії», вони запропонували створити на базі палацу Потоцьких культурно-мистецький центр.
Бізнесмени вже перерахували перші кошти для того, щоб розпочались реставраційні роботи. З цього приводу представник компанії Олег Бахматюк заявив:
Олег Бахматюк
Ми зараз уклали угоду із львівською реставрацією на 350 тисяч. Ми проплачуємо перші кошти. Ми однозначно запрошуємо владу і місцеву, і обласну до засновництва цього фонду. І не лише фонду, але й до участі у власності.
Іван Костюк
Новостворений культурно-мистецький центр Потоцьких, який зараз зареєстрований як громадська організація, мав би включати до себе виставкові зали, кінотеатр, готель, ресторан. Уся ця структура, як заявляють бізнесмени, повинна бути зроблена на зразок аналогічних культурно-мистецьких центрів, які заробляють гроші на своє існування і успішно функціонують в європейських країнах.
Президентом культурно-мистецького центру став директор Івано-Франківського художнього музею Михайло Дейнега. Він так оцінює ініціативу «Прикарпатської фінансової компанії»:
Михайло Дейнега
Я виступаю від імені представників громадськості, митців, які на правду зацікавлені в тому, щоб такий культурно-мистецький центр існував, тому що він украй необхідний на сьогоднішній день не лише для музею, але в першу чергу для митців нашої області, він необхідний для розвитку туристичної індустрії.
Іван Костюк
Однак у цій дискусії забули про те, що палац Потоцьких є історичною пам’яткою. Він становить чи не найбільший архітектурний ансамбль, який упродовж століть зберігся в Івано-Франківську.
Представник «Прикарпатської фінансової компанії» Олег Бахматюк заявив, що не бачить нічого негативного в тому, якщо міська громада на рівних умовах співпрацюватиме з бізнесом. Він також наголосив, що міський бюджет, на його переконання, зараз не спроможний вкладати кошти в реставрацію палацу Потоцьких. Натомість "Прикарпатська фінансова компанія" готова вже за кілька років здійснити повну реконструкцію.
Але кардинально іншу позицію займає мер Івано-Франківська Зиновій Шкутяк.
Зиновій Шкутяк
Що стосується палацу Потоцьких і всіх інших об’єктів, які були в останній момент абсолютно незаконно приватизовані, то мене дуже здивувало утворення цієї громадської організації.
Сьогодні йдеться про відновлення закону, тобто палац повинен повернутися в державну власність, а потім держава має вирішити, що далі робити з цими об’єктами.
Такий об’єкт, як палац Потоцьких, як історична пам’ятка, згідно із законом, у жодному випадку не може підлягати приватизації, тому що це пам’ятка архітектури.
Іван Костюк
Міський голова також підкреслив, що в державі зараз відновлено законність, і нікому не вдасться порушувати права міської громади. Останнє рішення буде винесене в залі суду.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
