Експерти Інституту національної стратегії (Москва) вважають, що «не зважаючи на відносний занепад Росії, Президент цієї країни за статусом залишається вагомим світовим лідером, і не можна використовувати фігуру такого масштабу як банальний інструмент кон''юнктурної агітації і політтехнологій».
Як передає кореспондент УНІАН, про це сказано в дослідженні ІНС «Сім тез про любов Кремля до української політики». Сьогодні на прес-конференції в Києві це дослідження представив президент ІНС Станіслав БЄЛКОВСЬКИЙ.
Коментуючи дослідження, він сказав, що за задумом виборчого штабу Віктора ЯНУКОВИЧА, візит Президента Росії Володимира ПУТІНА до України повинен зіграти вирішальну роль у його перемозі.
У матеріалі вказано, що «Кремль практично ніколи не розглядав як потенційний об''єкт підтримки Віктора ЮЩЕНКА, вважаючи цього політика слабким і керованим ззовні. Проте, наприкінці 2003 - початку 2004 років переговори між Кремлем і В.ЮЩЕНКОМ були можливі. Фактично від подібних переговорів відхилився табір В.ЮЩЕНКА, який у той час був переконаний у беззастережній перемозі свого кандидата на президентських виборах–2004».
На думку експертів інституту, «Кремль майже ніколи не приймав самостійних рішень з питань української політики. Основоположне рішення фактично нав''язувалися Москві Леонідом КУЧМОЮ і його адміністрацією. В усіх випадках, коли позиція Києва суперечила точці зору російських експертів, думка експертів ігнорувалася».
Крім того, експерти вважають, що В.ЯНУКОВИЧ є «проросійським кандидатом на пост глави України лише постільки, поскільки він був призначений на цю роль Президентом Л.КУЧМОЮ. Кремль і особисто В.ПУТІН ніколи не були в захопленні від такої кандидатури наступника Л.КУЧМИ… Проте оскаржувати рішення Л.КУЧМИ В.ПУТІН не став». У матеріалах ІНС вказано: «Є вагомі підстави вважати, що представляючи Москві В.ЯНУКОВИЧА як свого наступника… Л.КУЧМА дещо лукавив: він не бачив В.ЯНУКОВИЧА повноформатним Президентом, оскільки розраховував на успіх конституційної реформи в Україні. Як тепер зрозуміло, Л.КУЧМА в цьому випадку перехитрив не тільки В.ПУТІНА, а й самого себе».
Експерти інституту впевнені, що «агресивна підтримка В.ЯНУКОВИЧА Кремлем мотивована матеріальними потребами окремих нетипових представників оточення В.ПУТИНА, що певною мірою ростуть. Проте існує головне політичне питання, яке для Президента Росії насправді дуже дороге: статус російської мови в Україні. Кремль поки що не прислухався до думки певної частини експертного співтовариства про те, що обіцянка В.ЯНУКОВИЧА надати російській мові статус державної практично нездійсненна. В ході передвиборного візиту В.ПУТІН має намір зажадати від В.ЯНУКОВИЧА додаткових гарантій виконання цього фундаментального зобов''язання».
У Інституті вважають, що «на сьогодні є підстави підозрювати, що при будь-якому результаті виборів Президента України В.ПУТІН опиняється в складному положенні. Якщо перемагає В.ЮЩЕНКО, не так просто буде подолати отруйні наслідки передвиборної кампанії. Перемагає В.ЯНУКОВИЧ - і через 6 місяців Москва змушена буде констатувати, що її в черговий раз використали не за призначенням, оскільки ключову обіцянку про статус російської мови не виконано».
На думку С.БЄЛКОВСЬКОГО, «В.ПУТIНУ доведеться відповісти самому собі, політичній еліті і всьому російському народу, з якою метою він підтримував людину з кримінальним минулим… якщо його головну передвиборну обіцянку не виконано, тому що не може бути виконано ніколи».
УНІАН
Як передає кореспондент УНІАН, про це сказано в дослідженні ІНС «Сім тез про любов Кремля до української політики». Сьогодні на прес-конференції в Києві це дослідження представив президент ІНС Станіслав БЄЛКОВСЬКИЙ.
Коментуючи дослідження, він сказав, що за задумом виборчого штабу Віктора ЯНУКОВИЧА, візит Президента Росії Володимира ПУТІНА до України повинен зіграти вирішальну роль у його перемозі.
У матеріалі вказано, що «Кремль практично ніколи не розглядав як потенційний об''єкт підтримки Віктора ЮЩЕНКА, вважаючи цього політика слабким і керованим ззовні. Проте, наприкінці 2003 - початку 2004 років переговори між Кремлем і В.ЮЩЕНКОМ були можливі. Фактично від подібних переговорів відхилився табір В.ЮЩЕНКА, який у той час був переконаний у беззастережній перемозі свого кандидата на президентських виборах–2004».
На думку експертів інституту, «Кремль майже ніколи не приймав самостійних рішень з питань української політики. Основоположне рішення фактично нав''язувалися Москві Леонідом КУЧМОЮ і його адміністрацією. В усіх випадках, коли позиція Києва суперечила точці зору російських експертів, думка експертів ігнорувалася».
Крім того, експерти вважають, що В.ЯНУКОВИЧ є «проросійським кандидатом на пост глави України лише постільки, поскільки він був призначений на цю роль Президентом Л.КУЧМОЮ. Кремль і особисто В.ПУТІН ніколи не були в захопленні від такої кандидатури наступника Л.КУЧМИ… Проте оскаржувати рішення Л.КУЧМИ В.ПУТІН не став». У матеріалах ІНС вказано: «Є вагомі підстави вважати, що представляючи Москві В.ЯНУКОВИЧА як свого наступника… Л.КУЧМА дещо лукавив: він не бачив В.ЯНУКОВИЧА повноформатним Президентом, оскільки розраховував на успіх конституційної реформи в Україні. Як тепер зрозуміло, Л.КУЧМА в цьому випадку перехитрив не тільки В.ПУТІНА, а й самого себе».
Експерти інституту впевнені, що «агресивна підтримка В.ЯНУКОВИЧА Кремлем мотивована матеріальними потребами окремих нетипових представників оточення В.ПУТИНА, що певною мірою ростуть. Проте існує головне політичне питання, яке для Президента Росії насправді дуже дороге: статус російської мови в Україні. Кремль поки що не прислухався до думки певної частини експертного співтовариства про те, що обіцянка В.ЯНУКОВИЧА надати російській мові статус державної практично нездійсненна. В ході передвиборного візиту В.ПУТІН має намір зажадати від В.ЯНУКОВИЧА додаткових гарантій виконання цього фундаментального зобов''язання».
У Інституті вважають, що «на сьогодні є підстави підозрювати, що при будь-якому результаті виборів Президента України В.ПУТІН опиняється в складному положенні. Якщо перемагає В.ЮЩЕНКО, не так просто буде подолати отруйні наслідки передвиборної кампанії. Перемагає В.ЯНУКОВИЧ - і через 6 місяців Москва змушена буде констатувати, що її в черговий раз використали не за призначенням, оскільки ключову обіцянку про статус російської мови не виконано».
На думку С.БЄЛКОВСЬКОГО, «В.ПУТIНУ доведеться відповісти самому собі, політичній еліті і всьому російському народу, з якою метою він підтримував людину з кримінальним минулим… якщо його головну передвиборну обіцянку не виконано, тому що не може бути виконано ніколи».
УНІАН
