Аудіозапис програми:
Київ, 22 вересня 2004 року.
Олекса Починок
Вітаю вас, шановні слухачі!
В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Перед мікрофоном Олекса Починок.
Сьогодні наша передача присвячена наступним президентським виборам в Україні
Якими є зараз електоральні уподобання українських виборців? Кого з кандидатів підтримує Донбас, а кого – Галичина? Ці та інші питання – у центрі бесіди, яку з президентом Київського міжнародного інституту соціології професором Валерієм Хмельком веде мій колега Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Якщо можна, то спочатку декілька слів про саме опитування.
Валерій Хмелько
Опитування проведене самим Київським міжнародним інститутом соціології з 25 серпня по 3 вересня за чотирьохступеневою стохастичною вибіркою. Методом наочного інтерв’ю опитано 1980 респондентів у віці від 18 років і старше, що мешкають у 110 селах, селищах міського типу та містах, всіх областей України та АРК, а також у Києві. Статистична похибка вибірки із ймовірністю 0,95 не перевищує 2,3%. Для дорослого населення від 18 років і старше.
Віталій Пономарьов
Отже, як ставляться опитувані до вибору кандидата в президенти?
Валерій Хмелько
По-перше, можна зазначити, що на запитання: “Як би вони діяли, якщо вибори були зараз під час опитування?”, то на початку цього місяця найбільше виборців готові були проголосувати в І турі серед цих 26 кандидатів, які на цей час були в списку, за Віктора Ющенка – 29%, а його би суперником у ІІ турі став би Віктор Янукович – 23,5% готові були проголосувати за нього.
За всіх інших значно менше: за Олександра Мороза – 6,6%, за Петра Симоненка – 6,1%, за Наталію Вітренко – 1,5%, а за кожного з інших – менше, ніж 0,5%.
Фактично є два кандидати, які виходять в ІІ тур і є група тих, хто мають підтримку з досить помітною частиною, тому що 1% - це майже 380 тисяч людей.
Віталій Пономарьов
Ці два кандидати, які мають найбільшу кількість виборчих преференцій. Чи є якась залежність стосовно їхньої підтримки в залежності від регіону України?
Валерій Хмелько
Особливо помітна залежність у розподілі по регіонах України прихильників Віктора Ющенка і Віктора Януковича.
Західний регіон: Ющенко – 66%, у Януковича – 6%. Західно-Центральний регіон: Ющенко – 30,5%, Янукович – 10,5%. Східно-Центральний регіон: Ющенко – 23,5%, Янукович – 20%. Південний регіон: Ющенко – 15%, Янукович – 32,8%. Східний регіон: Ющенко – 8,6%, Янукович – 47,5%.
Віталій Пономарьов
Чи є така сама різниця в залежності від віку?
Валерій Хмелько
Від віку такої самої різниці жорсткої немає, але якщо порівняти склад електоратів Віктора Ющенка і Віктора Януковича, то виборці у віці від 18 до 40 років у складі електорату Ющенка складають 45%, а в складі електорату Януковича тільки 35%.
Навпаки, люди віком від 50 років і більше, то співвідношення прямо протилежне: 45% у Януковича і 35% у Ющенка. Тільки в тому прошарку електорату, який у віці від 40 до 50 років, практично однаково: від 18,5 до 19%. Тобто більш молодий електорат більше схильний підтримувати Віктора Ющенка.
Віталій Пономарьов
Чи спостерігається якась відмінність в залежності від мовного групування опитаних?
Валерій Хмелько
Так, спостерігається. Якщо подивитися на склад електорату з точки зору того, як готові голосувати ті, хто на запитання вихідне: “Якою мовою Вам легше спілкуватися?”, так от серед тих, хто підтримує Ющенка відповіли, що легше спілкуватися українською мовою – 64%. Серед тих, хто підтримує Януковича – тільки 18%.
Навпаки, відповіли ті, що легше спілкуватися російською мовою, в електораті Ющенка – 26,5%, а у Януковича – 66,5%. Тільки відповіли, що обома мовами однаково легке в електораті Януковича 15,5%, в електораті Ющенка 9%.
Віталій Пономарьов
Чи враховувало Ваше дослідження національність респондентів?
Валерій Хмелько
Так, враховувало. Тут теж є помітні відмінності між цими двома електоратами. Ідентифікували себе як українці в електораті Ющенка – 89,6%, в електораті Януковича – 72%. Як росіяни себе ідентифікували, то в електораті Януковича – майже 24%, а в електораті Ющенка – 6%. Щодо інших національних груп, то однаково – 4,3 і 4,3%.
Віталій Пономарьов
Давайте повернемось до тих кандидатів другого ешелону. Чи існують якісь регіони в яких підтримка когось із кандидатів більша, ніж загалом по Україні?
Валерій Хмелько
Якщо говорити про третього кандидата Олександра Мороза, то в цілому по тому, що в Україні 6,6% готові його підтримати, але він вдвічі більше підтримку має в Західно-Центральному регіоні – 11,2%. В Східно-Центральному теж помітно більше – майже 9%. А от більше до країв і південного, і східного, і західного, то в нього підтримка нижче, ніж в середньому по Україні.
У Симоненка залежність дуже близька до тої, яку ми спостерігаємо у Януковича, хоча вона тепер значно відрізняється, ніж це було на попередніх президентських виборах. Зараз в західному регіоні він має тільки 1%, при тому, що 6% в цілому по Україні. Найбільшу підтримку він має в південному і східному – 8%.
Основний висновок стосовно двох електоратів Януковича і Ющенка – це те, що починаючи з початку травня електорат Ющенка і готовність його підтримати в ІІ турі змінюється дуже мало – близько 37%. В той час, як електорат, який готовий в ІІ турі голосувати за Януковича, то наближується, то знову зменшується.
Це досить помітно пов’язано з тим, як ті, хто ще остаточно не вирішив змінюють свою думку, чи підтримувати Януковича, чи ні, але не за рахунок тих, хто вже вирішив підтримувати Ющенка, а за рахунок третьої частини електорату, який ми умовно називаємо “невизначені”.
Віталій Пономарьов
І це є резервом для обох кандидатів?
Валерій Хмелько
Так, але я не думаю, що це резерв досить дуже великий, тому що якщо врахувати відсоток тих, хто говорив, що прийдуть на вибори і реально приходив, то можна сказати, що якщо вибори відбулися через місяць, то за даними на початок вересня десь тільки 72-73% взяли б участь у голосуванні. Так от, якщо ми подивимося на ті дані, про які ми тільки що говорили, то мова йде про декілька відсотків.
Олекса Починок
Продовжуємо передвиборчу тематику. Наразі слово парламентаріям. Член фракції Соціалістичної партії Іван Бокий стверджує, що українські виборці мають достатню інформацію про одного, про-владного кандидата.
Іван Бокий
Я маю на увазі Януковича, тому що включилася ця система державної влади, державних службовців заставляють, лікарів, медиків агітувати за нього. Про інших кандидатів, якщо і знають, то, звичайно, доволі обмежене коло людей, хоча і на слуху такі кандидати, як Ющенко, Мороз, Симоненко. За них агітують тільки партійні організації. Влада агітує за свого кандидата всією своєю потугою. Тому говорити про те, що знають ... Ну хтось знає, хтось не знає, але знають, в основному, про одного.
Олекса Починок
А народний депутат України Геннадій Руденко (фракція об‘єднаних соціал-демократів) стверджує, що населення Центральної України з великим зацікавленням сприймає різнобічну інформацію про перебіг кампанії головних кандидатів на президентську посаду.
Геннадій Руденко
Я можу здебільшого казати про Полтавщину, враховуючи те, що я, в основному займаюсь по своєму округу миргородському. Я є довірена особа В.Ф. Януковича. На рахунок обізнаності, то намагаємося розповідати за себе, за свою команду, не перешкоджати тому, щоб народ і громадськість були обізнані про всіх кандидатів.
Чесно кажучи, мало хто цікавиться передвиборчими програмами. Політично свідомих громадян не так багато. В основному, судять по якимось рекламним чинникам, чи по діяльності в якійсь якості того чи іншого кандидата.
Якщо брати ЗМІ, то традиційно великим попитом користуються “Сільські вісті”. Велика кількість людей підтримують О. Мороза як потенційного кандидата. Є прояви окремих агітаційних промог з боку “НУ”, телевізійні і радіопроекти, деякі газети. На рахунок інших кандидатів, то відверто скажу, що їх не чув.
Олекса Починок
І наостанок – експертна оцінка перебігу та специфіки виборчої кампанії на Сході і Півдні України. Перед мікрофоном – доцент Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.
Ігор Лосєв
Улюбленою темою спекуляцій багатьох політологів і політ технологів підчас президентської кампанії в Україні ситали електоральні відмінності між Заходом і Сходом держави. Важко перелічити високо чисельні глибокодумні оцінки ментальних розбіжностей між східняками і західниками, між Галичиною і Донбасом, Києвом і Харковом, Львовом і Сімферополем, історичні екскурси в минуле деяких регіонів країни.
Не можна сказати, що всі ці чинники не відіграють помітної ролі в електоральних настроях громадян України. Але чомусь не враховуються простіші і водночас вагоміші обставини.
У Києві важко організувати цілковиту інформаційну блокаду невгодних кандидатів у президенти. У столиці майже сотні іноземних посольств і представництв, багато іноземних журналістів. Тут працює парламент, де представлено опозиційні сили. Тут ще видаються опозиційні часописи і складно відключити єдиний опозиційний “5 канал”.
Важко заблокувати непровладних кандидатів на Заході, бо частина країни межує з ЄС, а значить можна створити з його допомогою паралельні канали об’єктивної інформації.
Значно простіше взяти інформацію під контроль на Сході і Півдні, де в багатьох областях вже сформовано систему влади донецького зразка з інформаційною зачисткою території, жорстким контролем волевиявлення громадян, з постійним потужним пресом на все, що бодай трохи нагадує опозицію, зі створенням різних холдингів провладних ЗМІ.
Досить сказати, що на цілу багатомільйонну Донеччину збереглося єдине опозиційне видання газета “Остров”, та і та друкується за межами області.
Отже, йдеться про тотальну ідеологічну інформаційну монополію регіональних владно номенклатурних груп. Про електоральну ефективність такої монополії свідчать парламентські вибори 2002 року. Тоді лише Донецька область вирішила долю доволі штучного виборчого блоку “ЗаЄдУ”.
Сенс такої монополії – усунення будь-якої альтернативної інформації, а значить будь-якої можливості справжнього вибору громадян. Це вибори без вибору.
Майже всі видання в областях Півдня і Сходу зорієнтовані на оспівування Віктора Януковича і паплюження Віктора Ющенка. Причому, як правило, йдеться про передрук одних і тих же самих статей з київських “камертонних” видань в провінційній пресі.
У Криму передруковуються статті такого собі Дениса Ольжича з українських випусків російської газети “Ізвєстія”, які спеціалізуються на тому, що регулярно пропагандистсько мочать Ющенка та статті інших “зірок” антиющенківської агітації. На вулицях багатьох міст Сході і Півдня практично немає конкуренції наочній агітації Віктора Януковича.
Є ще один стратегічно важливий аспект цього питання. Схід і Південь України практично повністю накриваються кабельними мережами телеканалами РФ, які активно втручаються у виборчу кампанію в Україні, оспівують Януковича і закидаючи болотом Ющенка.
Канали “Перший”, “РТР”, “НТВ”, “Москва”, “Відкритий світ”, “РЕН-ТВ”, “ТНТ” майже цілодобово навіюють виборцям Півдня і Сходу за кого їм голосувати на президентських виборах.
При чому проти Ющенка іде справжня психологічна війна, де не гребують ніякими наклепницькими звинуваченнями, а спроби неурядових кандидатів вийти на спілкування з виборцями цих регіонів брутально блокуються місцевою підконтрольною центрові владою.
Якби жителі Сходу і Півдня України мали би про опозиційних кандидатів бодай таку інформацію як жителі Заходу і Центру, то їхній рейтинг у Донбасі і Слобожанщині, Таврії і Криму був би не набагато нижчий, ніж у Києві, Львові, чи Черкасах.
Олекса Починок
На все добре, шановні слухачі!
Ви слухали програму “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”, присвячену наступним президентським виборам в Україні.
Вів передачу Олекса Починок.
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 22 вересня 2004 року.
Олекса Починок
Вітаю вас, шановні слухачі!
В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Перед мікрофоном Олекса Починок.
Сьогодні наша передача присвячена наступним президентським виборам в Україні
Якими є зараз електоральні уподобання українських виборців? Кого з кандидатів підтримує Донбас, а кого – Галичина? Ці та інші питання – у центрі бесіди, яку з президентом Київського міжнародного інституту соціології професором Валерієм Хмельком веде мій колега Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Якщо можна, то спочатку декілька слів про саме опитування.
Валерій Хмелько
Опитування проведене самим Київським міжнародним інститутом соціології з 25 серпня по 3 вересня за чотирьохступеневою стохастичною вибіркою. Методом наочного інтерв’ю опитано 1980 респондентів у віці від 18 років і старше, що мешкають у 110 селах, селищах міського типу та містах, всіх областей України та АРК, а також у Києві. Статистична похибка вибірки із ймовірністю 0,95 не перевищує 2,3%. Для дорослого населення від 18 років і старше.
Віталій Пономарьов
Отже, як ставляться опитувані до вибору кандидата в президенти?
Валерій Хмелько
По-перше, можна зазначити, що на запитання: “Як би вони діяли, якщо вибори були зараз під час опитування?”, то на початку цього місяця найбільше виборців готові були проголосувати в І турі серед цих 26 кандидатів, які на цей час були в списку, за Віктора Ющенка – 29%, а його би суперником у ІІ турі став би Віктор Янукович – 23,5% готові були проголосувати за нього.
За всіх інших значно менше: за Олександра Мороза – 6,6%, за Петра Симоненка – 6,1%, за Наталію Вітренко – 1,5%, а за кожного з інших – менше, ніж 0,5%.
Фактично є два кандидати, які виходять в ІІ тур і є група тих, хто мають підтримку з досить помітною частиною, тому що 1% - це майже 380 тисяч людей.
Віталій Пономарьов
Ці два кандидати, які мають найбільшу кількість виборчих преференцій. Чи є якась залежність стосовно їхньої підтримки в залежності від регіону України?
Валерій Хмелько
Особливо помітна залежність у розподілі по регіонах України прихильників Віктора Ющенка і Віктора Януковича.
Західний регіон: Ющенко – 66%, у Януковича – 6%. Західно-Центральний регіон: Ющенко – 30,5%, Янукович – 10,5%. Східно-Центральний регіон: Ющенко – 23,5%, Янукович – 20%. Південний регіон: Ющенко – 15%, Янукович – 32,8%. Східний регіон: Ющенко – 8,6%, Янукович – 47,5%.
Віталій Пономарьов
Чи є така сама різниця в залежності від віку?
Валерій Хмелько
Від віку такої самої різниці жорсткої немає, але якщо порівняти склад електоратів Віктора Ющенка і Віктора Януковича, то виборці у віці від 18 до 40 років у складі електорату Ющенка складають 45%, а в складі електорату Януковича тільки 35%.
Навпаки, люди віком від 50 років і більше, то співвідношення прямо протилежне: 45% у Януковича і 35% у Ющенка. Тільки в тому прошарку електорату, який у віці від 40 до 50 років, практично однаково: від 18,5 до 19%. Тобто більш молодий електорат більше схильний підтримувати Віктора Ющенка.
Віталій Пономарьов
Чи спостерігається якась відмінність в залежності від мовного групування опитаних?
Валерій Хмелько
Так, спостерігається. Якщо подивитися на склад електорату з точки зору того, як готові голосувати ті, хто на запитання вихідне: “Якою мовою Вам легше спілкуватися?”, так от серед тих, хто підтримує Ющенка відповіли, що легше спілкуватися українською мовою – 64%. Серед тих, хто підтримує Януковича – тільки 18%.
Навпаки, відповіли ті, що легше спілкуватися російською мовою, в електораті Ющенка – 26,5%, а у Януковича – 66,5%. Тільки відповіли, що обома мовами однаково легке в електораті Януковича 15,5%, в електораті Ющенка 9%.
Віталій Пономарьов
Чи враховувало Ваше дослідження національність респондентів?
Валерій Хмелько
Так, враховувало. Тут теж є помітні відмінності між цими двома електоратами. Ідентифікували себе як українці в електораті Ющенка – 89,6%, в електораті Януковича – 72%. Як росіяни себе ідентифікували, то в електораті Януковича – майже 24%, а в електораті Ющенка – 6%. Щодо інших національних груп, то однаково – 4,3 і 4,3%.
Віталій Пономарьов
Давайте повернемось до тих кандидатів другого ешелону. Чи існують якісь регіони в яких підтримка когось із кандидатів більша, ніж загалом по Україні?
Валерій Хмелько
Якщо говорити про третього кандидата Олександра Мороза, то в цілому по тому, що в Україні 6,6% готові його підтримати, але він вдвічі більше підтримку має в Західно-Центральному регіоні – 11,2%. В Східно-Центральному теж помітно більше – майже 9%. А от більше до країв і південного, і східного, і західного, то в нього підтримка нижче, ніж в середньому по Україні.
У Симоненка залежність дуже близька до тої, яку ми спостерігаємо у Януковича, хоча вона тепер значно відрізняється, ніж це було на попередніх президентських виборах. Зараз в західному регіоні він має тільки 1%, при тому, що 6% в цілому по Україні. Найбільшу підтримку він має в південному і східному – 8%.
Основний висновок стосовно двох електоратів Януковича і Ющенка – це те, що починаючи з початку травня електорат Ющенка і готовність його підтримати в ІІ турі змінюється дуже мало – близько 37%. В той час, як електорат, який готовий в ІІ турі голосувати за Януковича, то наближується, то знову зменшується.
Це досить помітно пов’язано з тим, як ті, хто ще остаточно не вирішив змінюють свою думку, чи підтримувати Януковича, чи ні, але не за рахунок тих, хто вже вирішив підтримувати Ющенка, а за рахунок третьої частини електорату, який ми умовно називаємо “невизначені”.
Віталій Пономарьов
І це є резервом для обох кандидатів?
Валерій Хмелько
Так, але я не думаю, що це резерв досить дуже великий, тому що якщо врахувати відсоток тих, хто говорив, що прийдуть на вибори і реально приходив, то можна сказати, що якщо вибори відбулися через місяць, то за даними на початок вересня десь тільки 72-73% взяли б участь у голосуванні. Так от, якщо ми подивимося на ті дані, про які ми тільки що говорили, то мова йде про декілька відсотків.
Олекса Починок
Продовжуємо передвиборчу тематику. Наразі слово парламентаріям. Член фракції Соціалістичної партії Іван Бокий стверджує, що українські виборці мають достатню інформацію про одного, про-владного кандидата.
Іван Бокий
Я маю на увазі Януковича, тому що включилася ця система державної влади, державних службовців заставляють, лікарів, медиків агітувати за нього. Про інших кандидатів, якщо і знають, то, звичайно, доволі обмежене коло людей, хоча і на слуху такі кандидати, як Ющенко, Мороз, Симоненко. За них агітують тільки партійні організації. Влада агітує за свого кандидата всією своєю потугою. Тому говорити про те, що знають ... Ну хтось знає, хтось не знає, але знають, в основному, про одного.
Олекса Починок
А народний депутат України Геннадій Руденко (фракція об‘єднаних соціал-демократів) стверджує, що населення Центральної України з великим зацікавленням сприймає різнобічну інформацію про перебіг кампанії головних кандидатів на президентську посаду.
Геннадій Руденко
Я можу здебільшого казати про Полтавщину, враховуючи те, що я, в основному займаюсь по своєму округу миргородському. Я є довірена особа В.Ф. Януковича. На рахунок обізнаності, то намагаємося розповідати за себе, за свою команду, не перешкоджати тому, щоб народ і громадськість були обізнані про всіх кандидатів.
Чесно кажучи, мало хто цікавиться передвиборчими програмами. Політично свідомих громадян не так багато. В основному, судять по якимось рекламним чинникам, чи по діяльності в якійсь якості того чи іншого кандидата.
Якщо брати ЗМІ, то традиційно великим попитом користуються “Сільські вісті”. Велика кількість людей підтримують О. Мороза як потенційного кандидата. Є прояви окремих агітаційних промог з боку “НУ”, телевізійні і радіопроекти, деякі газети. На рахунок інших кандидатів, то відверто скажу, що їх не чув.
Олекса Починок
І наостанок – експертна оцінка перебігу та специфіки виборчої кампанії на Сході і Півдні України. Перед мікрофоном – доцент Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.
Ігор Лосєв
Улюбленою темою спекуляцій багатьох політологів і політ технологів підчас президентської кампанії в Україні ситали електоральні відмінності між Заходом і Сходом держави. Важко перелічити високо чисельні глибокодумні оцінки ментальних розбіжностей між східняками і західниками, між Галичиною і Донбасом, Києвом і Харковом, Львовом і Сімферополем, історичні екскурси в минуле деяких регіонів країни.
Не можна сказати, що всі ці чинники не відіграють помітної ролі в електоральних настроях громадян України. Але чомусь не враховуються простіші і водночас вагоміші обставини.
У Києві важко організувати цілковиту інформаційну блокаду невгодних кандидатів у президенти. У столиці майже сотні іноземних посольств і представництв, багато іноземних журналістів. Тут працює парламент, де представлено опозиційні сили. Тут ще видаються опозиційні часописи і складно відключити єдиний опозиційний “5 канал”.
Важко заблокувати непровладних кандидатів на Заході, бо частина країни межує з ЄС, а значить можна створити з його допомогою паралельні канали об’єктивної інформації.
Значно простіше взяти інформацію під контроль на Сході і Півдні, де в багатьох областях вже сформовано систему влади донецького зразка з інформаційною зачисткою території, жорстким контролем волевиявлення громадян, з постійним потужним пресом на все, що бодай трохи нагадує опозицію, зі створенням різних холдингів провладних ЗМІ.
Досить сказати, що на цілу багатомільйонну Донеччину збереглося єдине опозиційне видання газета “Остров”, та і та друкується за межами області.
Отже, йдеться про тотальну ідеологічну інформаційну монополію регіональних владно номенклатурних груп. Про електоральну ефективність такої монополії свідчать парламентські вибори 2002 року. Тоді лише Донецька область вирішила долю доволі штучного виборчого блоку “ЗаЄдУ”.
Сенс такої монополії – усунення будь-якої альтернативної інформації, а значить будь-якої можливості справжнього вибору громадян. Це вибори без вибору.
Майже всі видання в областях Півдня і Сходу зорієнтовані на оспівування Віктора Януковича і паплюження Віктора Ющенка. Причому, як правило, йдеться про передрук одних і тих же самих статей з київських “камертонних” видань в провінційній пресі.
У Криму передруковуються статті такого собі Дениса Ольжича з українських випусків російської газети “Ізвєстія”, які спеціалізуються на тому, що регулярно пропагандистсько мочать Ющенка та статті інших “зірок” антиющенківської агітації. На вулицях багатьох міст Сході і Півдня практично немає конкуренції наочній агітації Віктора Януковича.
Є ще один стратегічно важливий аспект цього питання. Схід і Південь України практично повністю накриваються кабельними мережами телеканалами РФ, які активно втручаються у виборчу кампанію в Україні, оспівують Януковича і закидаючи болотом Ющенка.
Канали “Перший”, “РТР”, “НТВ”, “Москва”, “Відкритий світ”, “РЕН-ТВ”, “ТНТ” майже цілодобово навіюють виборцям Півдня і Сходу за кого їм голосувати на президентських виборах.
При чому проти Ющенка іде справжня психологічна війна, де не гребують ніякими наклепницькими звинуваченнями, а спроби неурядових кандидатів вийти на спілкування з виборцями цих регіонів брутально блокуються місцевою підконтрольною центрові владою.
Якби жителі Сходу і Півдня України мали би про опозиційних кандидатів бодай таку інформацію як жителі Заходу і Центру, то їхній рейтинг у Донбасі і Слобожанщині, Таврії і Криму був би не набагато нижчий, ніж у Києві, Львові, чи Черкасах.
Олекса Починок
На все добре, шановні слухачі!
Ви слухали програму “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”, присвячену наступним президентським виборам в Україні.
Вів передачу Олекса Починок.
Говорить радіо “Свобода”!
