Німеччина, 27 липня 2004 - І через майже п’ятнадцять років після падіння Берлінської стіни з’являються все нові й нові деталі про таємниці Німецької Демократичної Республіки. Нещодавно на замовлення першого каналу німецького телебачення ARD Берлінський вільний університет провів дослідження про вплив східнонімецького міністерства безпеки, як його ще називають “штазі”, на електронні засоби масової інформації Західної Німеччини. “Операція “Телебачення” – під такою назвою цими днями ARD презентувало своїм глядачам двосерійну документальну стрічку, яку було відзнято за результатами цього дослідження.
Як з’ясувалося, східнонімецькі спецслужби справді намагалися завербувати агентів серед західнонімецьких журналістів . Однак, як повідомив керівник дослідження Йоген Штаадт, їм вдалося схилити на свою сторону лише небагатьох. Редакційні шпигуни регулярно надсилали до Східного Берліна інформацію про працівників, які обіймали в західнонімецьких ЗМІ керівні посади, про кореспондентів та журналістів, критично налаштованих до НДР. Як зауважив Йоген Штаадт, для східнонімецьких спецслужб була важлива кожна найдрібніша деталь:
“Сьогодні нам здається абсурдним збирання інформації про теле- та радіостанції, про їхніх працівників, про телефонні лінії. Але слід взяти до уваги, що в міністерстві державної безпеки НДР до самого кінця існував відділ, який відповідав за ведення таємної війни проти Федеративної Республіки”, - сказав Йоген Штаадт. За його словами, на випадок німецько-німецької кризи режим Хоннекера навіть розробив плани терористичних нападів на засоби масової інформації ФРН. Водночас наголошується, що шпигуни, які працювали в західнонімецьких ЗМІ, не відігравали якоїсь визначної ролі і не впливали на ухвалення важливих рішень. Водночас у дослідженні наголошується, що “штазі” все ж таки вдалося загальмувати той чи інший критичний матеріал або завдяки поширенню дезінформації про НДР вплинути на частину західнонімецького суспільства і таким чином загалом на політичний клімат. Однак, східнонімецьким службам безпеки, як сказав один з авторів дослідження Штефан Волле, так і не вдалося виграти протистояння і взяти під свій контроль західнонімецькі ЗМІ:
“Нині вже все одно, хто співпрацював чи не співпрацював зі “штазі”. Наше дослідження є історією героїчної поведінки вільних засобів масової інформації. Можна сказати, що Захід з його демократичними принципами та плюралізмом думок повністю виграв “холодну” війну, яка велася в ефірі”, - сказав Волле. Натомість, як наголошується в дослідженні, вплив східнонімецьких спеслужб на електронні ЗМІ у себе в країні був значно потужнішим, ніж вважалося раніше. За словами Йохена Штаадта, в окремих ендерівських редакціях до 8% їхніх працівників були агентами “штазі”. Для того, щоб дослідити вплив східнонімецьких спецслужб на німецькі засоби масової інформації, науковці використали базу даних “Розенгольц” з прізвищами та псевдонімами агентів “штазі” на Заході та архіви міністерства державної безпеки НДР.
Як з’ясувалося, східнонімецькі спецслужби справді намагалися завербувати агентів серед західнонімецьких журналістів . Однак, як повідомив керівник дослідження Йоген Штаадт, їм вдалося схилити на свою сторону лише небагатьох. Редакційні шпигуни регулярно надсилали до Східного Берліна інформацію про працівників, які обіймали в західнонімецьких ЗМІ керівні посади, про кореспондентів та журналістів, критично налаштованих до НДР. Як зауважив Йоген Штаадт, для східнонімецьких спецслужб була важлива кожна найдрібніша деталь:
“Сьогодні нам здається абсурдним збирання інформації про теле- та радіостанції, про їхніх працівників, про телефонні лінії. Але слід взяти до уваги, що в міністерстві державної безпеки НДР до самого кінця існував відділ, який відповідав за ведення таємної війни проти Федеративної Республіки”, - сказав Йоген Штаадт. За його словами, на випадок німецько-німецької кризи режим Хоннекера навіть розробив плани терористичних нападів на засоби масової інформації ФРН. Водночас наголошується, що шпигуни, які працювали в західнонімецьких ЗМІ, не відігравали якоїсь визначної ролі і не впливали на ухвалення важливих рішень. Водночас у дослідженні наголошується, що “штазі” все ж таки вдалося загальмувати той чи інший критичний матеріал або завдяки поширенню дезінформації про НДР вплинути на частину західнонімецького суспільства і таким чином загалом на політичний клімат. Однак, східнонімецьким службам безпеки, як сказав один з авторів дослідження Штефан Волле, так і не вдалося виграти протистояння і взяти під свій контроль західнонімецькі ЗМІ:
“Нині вже все одно, хто співпрацював чи не співпрацював зі “штазі”. Наше дослідження є історією героїчної поведінки вільних засобів масової інформації. Можна сказати, що Захід з його демократичними принципами та плюралізмом думок повністю виграв “холодну” війну, яка велася в ефірі”, - сказав Волле. Натомість, як наголошується в дослідженні, вплив східнонімецьких спеслужб на електронні ЗМІ у себе в країні був значно потужнішим, ніж вважалося раніше. За словами Йохена Штаадта, в окремих ендерівських редакціях до 8% їхніх працівників були агентами “штазі”. Для того, щоб дослідити вплив східнонімецьких спецслужб на німецькі засоби масової інформації, науковці використали базу даних “Розенгольц” з прізвищами та псевдонімами агентів “штазі” на Заході та архіви міністерства державної безпеки НДР.
